“Застрягнути” або лічити сходинки…

У Львові понад 80% ліфтів відслужили свій термін експлуатації. “Пошта” поцікавилась, які з них ремонтують цього року та чому мешканці новобудов піднімаються на поверхи сходами

фото: skyscrapercity.com
Важко собі уявити типову багатоповерхівку без ліфта. Адже як би ми піднімались на шостий, десятий чи шістнадцятий поверх щодня по два-три рази, якби не було цього інженерного витвору, який працює по всьому світі ще з XVII століття?
Ще молодим і активним можна було б бігати пішки туди-сюди східцями, але що ж робити людям похилого віку, матусям із візочками чи особам із обмеженими можливостями?! Весь час сидіти вдома чи як? Тому, добре, що наука свого часу винайшла цей підйомний механізм, полегшивши нам життя. Втім більшість ліфтів, які возять нас поверхами львівських “висоток” давно вже застаріли – скреготять так, що рахуєш секунди, аби нарешті вибратись “на волю”, часто виходять із ладу, димлять і застрягають. Дехто боїться ними їздити, тому підкорює поверхи сходами, або ж якщо навіть і користується ліфтом, то молиться, аби не застрягнути там на цілий день. А ще багато львівських ліфтів просто, перепрошую, запльовані, ліфтові кабіни обліплені жувальними гумками, наклейками із грізних 90-их. А мешканці деяких багатоповерхівок міста взагалі забули, як це підніматись ліфтом, бо підйомники давно стоять поламаними….
Як писала “Пошта” у Львові в комунальній власності понад дві тисячі ліфтів. Зі слів начальника управління департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Юрія Гольця, майже половиною міських підйомників опікується ЛКП “Львівсвітло”, рештою – приватні компанії – ТзОВ “Ліфт-еко” (612 підіймачів), “Майстер-Рос” (282 ліфти), “Астра” (227 підйомників). Понад 1700 ліфтів пройшли термін нормативної експлуатації більше 25 років. У середньому для оновлення ліфтового господарства у місті необхідно майже мільярд гривень. Окрім того, поточного ремонту щороку потребують десятки підйомників.

До 15 листопада поїде 17 нових ліфтів

Уже другий рік, як у Львові взялися інтенсивніше відновлювати ліфтове господарство. Як повідомили в ЛКП “Львівсвітло”, до кінця листопада 2016-го будуть завершені роботи з капітального ремонту та заміни ліфтів, які передбачались бюджетом. Цього року ЛКП “Львівсвітло” з міського бюджету виділили на ремонт вдвічі більше коштів, ніж торік – 22 млн грн.
“Всі заплановані на цей рік об’єкти, які ми ще не завершили, перебувають на ремонті. Сподіваємось, що до 15 листопада все здамо. Цього року маємо багато капітальних ремонтів – 53, та замін ліфтів – 17, а також тривають роботи з будівництва ліфта комунальної львівської міської лікарні “Госпіс”, що на вулиці  Котляревського, 53 – цей ліфт відремонтують до кінця листопада, бо там важчі роботи”, – розповів “Пошті” директор ЛКП “Львівсвітло” Олександр Лазуткін.
Вартість одного нового ліфта коливається у межах від 500 до 720 тисяч гривень
Зі слів співрозмовника “ЛКП “Львівсвітло” обслуговує 1100 ліфтів. 
“Багато ліфтів вже потребують заміни. Ціни ліфта варіюються в залежності від  того, яка поверховість будинку. Повністю весь комплекс заміни підйомника “включає” експертне обстеження ліфта, розробку проектно-кошторисної документації, проходження експертизи проекту, демонтажні роботи, закупку обладнання, монтаж ліфта і дві процедури здачі його в експлуатацію – первинний чи позачерговий огляд і отримання висновку. Вартість одного нового ліфта коливається у межах від 500 до 720 тисяч гривень. Інколи ліфт може нам обійтись і у 800 тис. грн – це якщо мова про вантажопасажирський підйомник, розрахований на дуже багато поверхів, і якщо він достатньо габаритний”, – зазначив “Пошті” директор ЛКП “Львівсвітло”. 
Цього року комунальне підприємство закуповує ліфти вітчизняного виробника з українського заводу “Євроформат”.
“Багато ліфтів із цього заводу вже встановили у столичних багатоповерхівках. Кабіни і основне обладнання вони роблять на своєму заводі, а лебідки закуповують за кордоном. Ставимо також ліфти із “Могильофліфтмаш” – вони зносостійкі, не ржавіють. Кабіни з деревинно-стручкової плити (ДСП) вже не практикуємо робити”, – пояснює Олександр Лазуткін. – Наші експерти під час того, як формують титульні списки ліфтів, які потребують ремонту чи повної заміни, радять які підйомники  варто привести до ладу першочергово. Мова про ті ліфти, які вже в катастрофічному стані”.

Хто має прибирати ліфт?

Щомісяця ми платимо за користування ліфтом. Ця послуга прописана у платівках за квартплату. Як зазначила “Пошті” Ірина Колодка, заступник начальника відділу економіки, планування ціноутворення та житлової політики Львівської міськради, технічне обслуговування ліфтів є в переліку послуг утримання будинків та прибудинкових територій. 
“Згідно з постановою № 869 Кабміну затверджений порядок і перелік послуг, а також визначено калькуляційну одиницю квадратний метр. Нарахування проводиться відповідно до актів виконаних робіт і виставлених рахунків підприємствами, які надають послуги – таких у Львові чотири. Кожного  місяця, якщо нема простою ліфта, тобто він працював весь час справно, ці підприємства виставляють суму до оплата для ЛКП. У свою чергу  ЛКП цю суму ділить на загальну площу обладнану ліфтами, визначає коефіцієнт і множить його на загальну площу квартири. У середньому в місяць мешканець за один квадратний метр платить 40 копійок без ПДВ. Кожного місяця ця сума коливається, в залежності від того, повторюсь, чи були простої ліфта чи ні”, – зазначає Ірина Колодка.
Вона наголошує, що кожен будинок має свій тариф, бо площі не є ідентичними.
Для оновлення ліфтового господарства у місті необхідно майже мільярд гривень
“Мешканці платять за отримання самої послуги ліфта, технічне обслуговування підйомника і ще за електроенергію, спожиту ліфтами. До речі, електроенергія ліфтів обліковується загально будинковим лічильником. Або ж у будинку є окремі лічильники власне на ліфт”, – зауважує Ірина Колодка. 
З її слів, прибирання ліфта не входить в обов’язки двірника. 
“Прибирання ліфтової кабіни закріплено за підприємством, яке обслуговує підйомник. Але підприємства заключили угоди з ЛКП, відшкодовують їм якусь частку витрат на прибирання ліфта власне двірником. Але взагалі ліфти мали б прибирати спеціалізовані організації”, – каже вона.

Злодії втихомирились? 

Також ЛКП “Львівсвітло” звертається до мешканців під’їздів, у яких є ліфти, з проханням повідомляти правоохоронців про підозрілих людей у їхніх будинках.
“Після випадку, коли півроку тому покрали понад 60 шлейфів, зараз ситуація нормальна. Були два випадки на вул. Лінкольна, 47, де у двох під’їздах порізали станції керування. Останнім часом ці крадіжки більш-менш втихомирились. Ми дуже довго відновлювали ліфти після крадіжок, які трапились у другому кварталі цього року. Бо деякі ліфти навіть по другому колу обкрадали. Ми тоді  мешканців просили, аби ті чергували і повідомляли поліцію про підозрілих людей у під’їздах. Кілька разів налякали злодіїв у Франківському районі – зловмисники тільки встигли порізати кабель, але не встигли його винести”, – додав Олександр Лазуткін.
Прибирання ліфтової кабіни закріплено за підприємством, яке обслуговує підйомник, але його прибирає двірник
“Пошта” запитала у співрозмовника, чи можливо якось попередити крадіжки.
“Не завжди… Для того, щоб вкрасти котушку, треба потрапити у машинне приміщення. Злодії виламують двері чи замки і роблять своє. Інколи туди можна зайти і через горище, якщо там є вентиляційні отвори. Для того, аби вкрасти ліфтові кабелі, злодіям взагалі не треба заходити у ці машинні приміщення. Вони зупиняють ліфт на, до прикладу, середньому поверсі, відкривають двері і все. Камер у ліфтах точно не поставимо. Думали, що у машинному  приміщенні добре було б якусь сигналізацію поставити, але в нас зараз система диспетчеризації має датчики на відкриття – з тим ще можемо боротись”, – пояснює Олександр Лазуткін.

Ліфт стоїть – майстри винні

У соцмережах мешканці новобудов нарікають на те, що мусять ходити пішки, бо ліфт не вмикають.
“Історія така: є собі ліфт в новобудові. Але його не вмикають. Бо “майстри знищать”. Коли увімкнуть? Не знають. І є мами. З дітьми та візочками. 
А у вас теж так? Я відмовляюся вірити в те, що в ХХІ ст. не можу користуватися ліфтом з дитиною, бо “майстри зламають”, – скаржиться у на своїй сторінці у Facebook журналіст Світлана Крижанівська-Блінова.
“Таке у всіх новобудовах. Обіцяють за шість місяців після здачі будинку увімкнути, а затягується це до року-півтора. У нас десь рік був відключeний. Алe майстри дійсно ламають ліфти (в нашому будинку після запуску ліфту цe відбувалося нeодноразово – поки в сусідніх квартирах були рeмонти), бо починають возити будматeріали”, – розповідає користувачка Facebook Anna Veselovska.
Дехто навіть пропонує методи, завдяки яким, умовно кажучи, можна їздити ліфтом разом з майстрами і всіма будматеріалами.
“На час ремонту обшивають ліфт зсередини чимось, наприклад, ДСП, щоб не пошкодити будматеріалами і наймають а-ля ліфтера, який слідкує за тим, що, як і чи акуратно звозять ваші майстри будівельні матеріали”, – зазначає також Hrystyna Malyuh.
“Вмикати ліфт чи ні вирішує або забудовник, або ОСББ. Додам, що якщо ліфтом возять сипучі матеріали чи клей, то можуть позабиватись контакти підйомника. У подальшому це може вплинути на нормальну роботу ліфта”, – пояснює “Пошті” Олександр Лазуткін.

Де у Львові можна покататись на столітніх ліфтах?

Старих довоєнних ліфтів у Львові залишилось не так багато. Одним із найдавніших в Європі механічним ліфтом вважається ліфт, що знаходиться у природознавчому музеї (вул. Театральна). Ліфт у будинку, який викупив один із найбагатших на той час галичан, граф Дідушицький, був встановлений в 1880-ому році. Це всього 23 роки з того часу, коли в Нью-Йорку підприємець Е. Г. Отіс обладнав перший у світі пасажирський ліфт. У похилому віці Дідушицький через параліч ніг почав пересуватися на інвалідному візку, а оскільки музей мав три поверхи – спеціально для нього спорудили у Відні механічний дерев’яний ліфт. Він був сконструйований так, що, заїжджаючи в ліфт на візку, граф міг досить легко підняти сам себе за допомогою мотузок на потрібний поверх, інформує photo-lviv.in.ua.
Перший електричний ліфт встановили у Львові в одному з найпрестижніших готелів “Імперіал” (зараз вул. Січових Стрільців, 3). За іншими джерелами одразу два електричні ліфти встановили вперше в будинку Шпрехера (сучасна вулиця А. Міцкевича, 8). Зараз, зайшовши в кілька старих будівель Львова, можна знайти давні ліфти і навіть покататися на них. І щоразу, заходячи в парадні двері розкішного львівського будинку, ви маєте шанс побачити справжній мистецький витвір інженерної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст. Мимоволі задумуєшся про долі тих людей, котрі колись підіймалися на цьому давньому механізмі старого Львова.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4192 / 4.08MB / SQL:{query_count}