Ті, що полюють на наші кишені

Львів потерпає від кишенькових злодіїв. “Пошта” довідалась, чому в громадському транспорті активізувались крадії та як не залишитися пасажиру без гаманця чи документів

Читаючи книгу, розмовляючи по телефону чи із іншими пасажирами, ви ризикуєте залишитись без гаманця, мобільного або ж інших цінних речей. Щодня громадським транспортом катаються особи, які прагнуть заволодіти чужим майном. Адже кишенькові злодії діють майстерно, крадуть непомітно, а люди подекуди виявляють зникнення своїх речей вже надто пізно – коли злодія уже немає поруч. 
Зі слів правоохоронців за останні два роки у Львові кишенькові злодії значно активізувалися. Причини – зубожіння населення, економічна ситуація в державі, “закон Савченко”, через який на волю достроково вийшло чимало засуджених, а також на це впливає звичка легко отримувати кошти. Зі слів Юрія Дідуха, начальника оперативно-пошукового відділу кримінальної поліції Головного управління НУ Львівщини, наразі в області ситуація ще не критична. Однак, кількість щоденних повідомлень у правоохоронні органи від жертв кишенькових злодюжок є сигналом для кожного пасажира, щоб задуматись.   
“Наразі ситуація з кишеньковими злодіями не критична, якщо порівнювати з іншими областями. Але потрібно говорити про те, що їх стало значно більше, аніж це було до війни на сході, – каже Юрій Дідух. – Окрім цього, кишенькові злодії поділяються на декілька категорій: на тих, що “працюють” у транспорті, на ринках, у торгових центрах. 80% кишенькових злодіїв – це наркозалежні, крайній вихід для яких – це крадіжка, щоб купити  дозу. Є люди хворі, які просто крадуть, бо їм не вистачає адреналіну в житті, клептомани, як їх ще називають”. 

Крадуть усе, що під руки  потрапляє

Їдучи у громадському транспорті, перебуваючи на ринках чи у місцях масового скупчення людей, будь-якої миті можна залишитися без мобільних телефонів, гаманців та інших цінних речей, попереджають у патрульній поліції Львова.
“У день до нас надходить два-три виклики по кишенькових злодіях. Але це офіційно. А так їх може бути значно більше. Кишенькові злодії “працюють” там, де чимало людей – це залізничні вокзали, автовокзали, потяги, ліфти, під’їзди, коли, наприклад, забігають, щоб сховатись від дощу. Найчастіше у групі ризику діти, студенти, старші люди, вагітні жінки і люди з обмеженими можливостями”, – каже “Пошті” Антон Пузиревський, керівник патрульної поліції Львова. 
Та зі слів Юрія Дідуха, по області викликів щодо кишенькових злодіїв  значно більше. 
“На Львівщині, в середньому на день, маємо п’ять-сім офіційних викликів. Хоча буває і 15. Кількість викликів залежить від дня тижня. Найбільше їх у понеділок та в п’ятницю, коли студенти повертаються в місто на навчання, а   мама дає дитині на проживання кілька гривень, або ж у передсвяткові дні, коли усі спішать закуплятись”, – пояснює “Пошті” Юрій Дідух.
Співрозмовник каже “Пошті”, якщо раніше злодії крали у більшості випадків лише гроші, то тепер крадуть усе, що бачать, бо ж “пасажири не носять із собою великих коштів”.  
“Люди, які спілкуються напряму зі злодіями, кажуть, що зараз кишеньковим злодіям подекуди на день потрібно вкрасти десять гаманців, щоб назбирати сто гривень. Загальне зубожіння в державі повипливало на усіх. За рахунок цього і збільшується кількість крадіжок. Буває, затримуємо злодія з гаманцем  в руках, а там лише 10-15 грн, відповідно цієї суми недостатньо, щоб він поніс кримінальну відповідальність, тоді складаємо лише адмінпротокол на нього. Це той випадок, коли злодії “виходять сухими з води””, – додає Юрій Дідух.

 Основні “прийоми” кишенькових злодіїв

Кишенькові крадіжки є одним з найпоширеніших видів злочину. Щоб вберегтися від них, у правоохоронних органах кажуть, що потрібно знати основні прийоми, якими користуються злодії. 
“Всі крадіжки здійснюють під час зупинки громадського транспорту. Бо коли маршрутне таксі їде по рівній дорозі і його не трясе, а усі пасажири зосереджені, тоді злодій не буде діяти. У них свої прийоми – наступають на ноги, несвіжим подихом дихають в обличчя людині. Тоді увага пасажира уже не концентрується на особистих речах. Велика помилка безпосередньо перед входом у транспорт витягувати гаманець, перераховувати гроші. Важливо, щоб люди підходили  на зупинку уже в руках із грошима на проїзд. Бо злодії добре приглядаються, хто і куди кладе гаманець, гроші, телефон, після чого із конкретною ціллю заходять у маршрутку. Буває, що за однією людиною можуть спостерігати у декількох маршрутках, допоки не обкрадуть”,– зазначає Юрій Дідух. 
Злодії, що вештаються громадським транспортом задля того, щоб “легко заробити” “працюють” у різний час і зазвичай парами, а то й сім’ями! 
“Знаю категорію кишенькових злодіїв, які встають дуже рано, щоб здійснити крадіжку. До прикладу, наш підрозділ збирається на роботу о 07.00, щоб відпрацювати ранкові маршрути, а вони уже у цій годині повертаються додому. Є ті, що “працюють” лише в обід або ж пізно ввечері, чи лише у святкові дні. “Працюють” теж по-різному: поодинці, парами, а той групами з чотирьох осіб, чи то сім’ями – батько, мати, дитина. Якщо це жінка, може із собою брати дитину. Коли краде гаманець, засовує його під куртку дитині. Після чого важко зорієнтуватись, хто ж злодій”, – зауважує Юрій Дідух. 

Ймовірність знайти крадія невелика через… брак свідків

Юрій Дідух каже “Пошті”, що наразі довіра суспільства до правоохоронних органів ще невелика, тому потерпілий не завжди наважується подзвонити на 102, або ж якщо таки зловили “на гарячому” кишенькового злодія, свідчити охочих небагато. 
“Найбільша ймовірність знайти кишенькового злодія – через мобільний телефон, який у вас поцуплять. Та тепер більшість вкрадених телефонів потрапляють у руки професіоналів, які товаришують з комп’ютером і через відповідні програми прошивають телефон. Тобто змінюється серійний номер телефону і надалі знайти його неможливо. Хіба що на радіоринку чи в оголошеннях. Краще ловити таких злодіїв “на гарячому”. Та, коли зловили крадія за  руку, обов’язкову попросіть, щоб свідки почекали з вами до приїзду патрульної поліції. Бо коли справа дійде до суду, потрібні свідчення саме свідків. У нас був злодій, який довший час крав телефони, на його рахунку було близько 70 крадіжок. Ніяк не могли вичислити через брак свідчень”, – каже Юрій Дідух. 
Львів’янка Ірина, яка торік потерпіла від кишенькового злодія у маршрутці №41 пригадує, як один із пасажирі бачив, що у неї витягують гаманець з телефоном, але у відповідь побоявся вчинити галас. “Після навчання поверталась додому. Коли вийшла на зупинці, до мене підійшла жіночка років 30 і повідомила про те, що бачила як у мене витягнули речі зі сумочки. Перепросилась і пішла далі”, – каже “Пошті” львів’янка Ірина.  
Про байдужість людей пише на Facebook-сторінці ГО “Варта-1” львів’янка Леся Бойко.  
“У маршрутці № 20 мені витягнули гаманець. Я одразу помітила, хто це зробив. Після того, як маршрутка зупинилась, побігла за злодієм, зловила за руку його і наробила крику. Та ніхто із перехожих не зупинився і не допоміг мені. На що злодій сказав, щоб я віддала йому сто гривень, тоді і поверне мені мої речі, що я і зробила. Так ми і розійшлися”, – обурюється пані Леся.  

Щоб не потрапити на гачок!

Антон Пузиревський зауважує, щоб кишенькових злодіїв ставало менше у нашому місті, потрібно впроваджувати електронний квиток. А ще ворог пасажирів – неуважність. 
“У громадському транспорті люди дуже розсіяні, спілкуються по телефоні тощо. Тримайте речі у внутрішніх кишенях. Не носіть із собою великої суми грошей або коштовностей. Якнайменше носіть із собою документів. Бачите злочинця – не мовчіть, вчиняйте галас, вимагаєте у водія, щоб зробив зупинку і не відчиняв двері. Звертайтесь до чоловіків, які їдуть поряд з вами, щоб допомогли затримати злодія. Якщо вас “обчистили”, одразу дзвоніть у поліцію, а не біжіть у райвідділи, тоді більше шансів по “гарячих слідах” знайти злочинця”, – каже Антон Пузиревський.
“Перша порада – не боятися! Кишенькові злодії – це та категорія крадіїв, які не зацікавлені у галасі. У своїй роботі я не знаю випадків, щоб кишеньковий злодій когось поранив, побив чи вчинив фізичну розправу. Вони зацікавлені тихо розійтись із потерпілим, якщо його зловили. Тому як тільки побачили особу, що намагається обікрасти, повідомте інших. По-друге, патрульна поліція приїжджає за 2-3 хвилини, тому довго вам не доведеться затримуватись зі злодієм”, – резюмує Юрій Дідух.

Ігор Зінкевич, голова ГО “Варта-1”, депутат Львівської міськради:
– Крадіжки у громадському транспорті зараз дуже поширені. При несприятливій погоді всі поспішають сісти в маршрутку – транспорт швидко заповнюється, а злодії користають із цього. Коли заходите у будь-який громадський транспорт, ви повинні розуміти, що при скупченні людей, завжди є ймовірність потрапити “під приціл” кишенькового злодія. Тримайте ближче до себе свої особисті речі! Не будьте замріяними та пильнуйте їх! Якщо бачите злодія, не стійте осторонь. Водій мав би зупинитися, пасажири затримати злодія, викликати поліцію й передати злодія правоохоронцям. У нас люблять казати, що поліція не реагує, а хто подзвонив чи написав заяву?! Пам’ятайте: немає заяви – немає справи! Потрібно, щоб інформація про таких людей поширювалася, тоді злодіям буде небезпечно їзди львівським транспортом і він змушений буде, на жаль, переїхати в іншу область. Кожен повинен розуміти, що всі ми ризикуємо стати потерпілими. Щодня на сторінці ГО “Варта-1” публікуємо не менше 10-15 дописів про втрату особистих речей – документів, гаманців, телефонів, сумок. Із тих дописів 60% – це крадіжки, інший відсоток, коли забув, загубив особисті речі. В першу чергу люди просять повернути хоча б документи, бо побоюються, щоб злодії не оформили на їхнє ім’я кредит чи що інше. А ще останнім часом у нас дуже активізувались шахраї, які за певну винагороду хочуть повернути втрачені речі містянам. Часто це люди, які перебувають під арештом і користаються інформацією з нашої сторінки, тоді ж віддзвонюють потерпілим і просять викуп. Та, запевняю, що жоден представник з ГО “Варти-1” не бере кошти за повернення! Є моменти, коли перехожі знаходять цінні речі та просять винагороду. Проте, впливу на таких людей ми не маємо. До нас звертаються і з “Бюро знахідок”, просять передати людям знайдені речі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.2454 / 4.08MB / SQL:{query_count}