Децентралізація по-львівськи: основні проблеми

На Львівщині планують створити 99 об’єднаних територіальних громад, а вже 30 жовтня у 20 із них – пройдуть вибори

Українські громади вже другий рік поспіль переживають адміністративний переділ, згідно із ухваленими законами про децентралізацію. Переважно він стосується громад сіл та містечок, число яких зменшується. 
Сьогодні в одну громаду можуть добровільно об’єднуватися жителі кількох сусідніх населених пунктів, якщо самостійно вони не можуть забезпечити свої потреби з огляду на кількість жителів, фінансове забезпечення та розвиток інфраструктури.

Основна проблема – відповідальність

Як писала “Пошта”, перший закон, який належав до пакета децентралізаційних – Закон України “Про співробітництво територіальних громад” ВРУ прийняла 17 червня 2014-го. Відтоді в Україні триває масштабна реформа децентралізації. Дехто з експертів вважає її єдиною з-поміж реформ, на яку влада все ж спромоглася. Та досі в процесі перебудови системи територіального устрою тривають чимало суперечок щодо того, чи вигідне таке об’єднання тому чи іншому селу. 
“Реформа децентралізації – одна із найважливіших реформ, які зараз реально впроваджуються на території всієї України. Вона скерована на те, щоб зміцнити базовий територіальний рівень, щоб селу, селищу, району повертати певні інструменти для свого ж розвитку. Виходячи з тої роботи, яку було вже проведено у напрямку децентралізації – визначено, що 99 громад спроможні не лише фінансово забезпечити себе, а й іншу громаду, яка буде на цій території. Йдеться про послуги освітні, культурні тощо”, – каже перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський. – Та дуже мало місцевих керівників хочуть брати на себе відповідальність за створення об’єднаних територіальних громад. Саме через це реформа децентралізації гальмує. Ця реформа передбачає, що усі повноваження передадуть на місця: що робити зі школою, що буде з садочком, як наповнювати бюджет. А бачення і розуміння на місцевому рівні нема. Тобто відповідальність на себе місцева влада брати не хоче”.
Зі слів Ростислава Замлинського, Львівщина отримала 45 млн 950 тисяч гривень для проектів об’єднаних територіальних громад. Та досі кошти зберігаються на рахунках казначейства і з них територіальними громадами не використано ще ні копійки.
“Використати їх можна тільки на певні проекти. Ці проекти має подати об’єднана територіальна громада. Після того, як громада визначиться, що їм потрібно, вони подають ці документи до облдержадміністрації на розгляд комісії, яка визначає, чи цей проект відповідає усім нормам. Після чого  проект, який пройшов експертизу в області, надходить в комісію до Міністерства регіонального розвитку. Якщо немає застережень, то казначейство видає кошти”, – запевняє Ростислав Замлинський.
За прогнозами заступника голови Львівської обласної ради Володимира Гірняка, процес об’єднання громад може розтягнутися на два-три роки. Адже у Львівській області є такі райони, де не створено жодної об’єднаної громади, а це означає, що там цей процес триватиме довше.
“За рік ми вже маємо певні результати. І серед тих 16 об’єднаних громад вже є окремі, які, м’яко кажучи, невдалі. Тому що під час їхнього створення був певний політичний інтерес, який не мав жодних наукових обґрунтувань. Життя коригує плани. Наприклад, y Пустомитівському районі очікувалося, що буде одна громада. А зараз зрозуміло, що буде три або й чотири. Якщо люди не погодяться, то це означає, що об’єднаної громади так, як ми собі передбачаємо, не буде”, – зауважив Володимир Гірняк.
Також, як запевняють посадовці, наразі у Львівській області є 20 районів та внаслідок децентралізаційних процесів їх кількість в рази зменшaть – залишиться шість-сім районів. Це буде наступним етапом після утворення об’єднаних громад. 

Альтернативи немає

Керівник Львівського регіонального відділення Асоціації міст України  Василь Абаімов вважає, що має бути повсюдність місцевого самоврядування, а це принципова річ, бо ж зараз громади не мають впливу на землі за межами своїх міст і сіл. І рано чи пізно малі селища об’єднаються, бо ж фінансово “не виживуть”.
“У нас є 41 місто Львівської області, практично всі міські голови зацікавлені у проведенні роботи з об’єднання громад. Ми зараз змінюємо радянську систему влади і в своїй роботі використовуємо досвід східноєвропейських країн. По сусідству  маємо Польщу. Там була ситуація, подібна до нашої. І після закону про добровільне об’єднання громад затвердили закон про об’єднання громад. Тобто після того, як велика кількість громад об’єдналася добровільно, парламент Польщі прийняв новий закон, щоби об’єднати примусово тих, хто залишився поза об’єднаннями, – резюмує Василь Абаімов.
Роман Гладій, керівник Львівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, сільський голова Нововитківської сільради Радехівського району:
– Я вже 22 роки сільський голова і, вивчаючи досвід закордонний, можу сказати, що в питаннях об’єднання територіальних громад на Львівщині є так званий замкнений трикутник, над яким потрібно працювати. Науковці і практика кажуть, що має бути апробоване законодавство, яке в даному випадку нібито є і на відсотків 70-80% – працює, а решта шкутильгає. Друга проблема – це кошти на проведення реформи. В загальному виглядає, що вони теж є та наразі потік фінансування ще гальмується. Третє – це широка поінформованість, або так звана рекламна кампанія по об’єднанню громад. Над нею потрібно більше працювати. А на сьогоднішній день цими усіма справами більше керує теперішня сільська, селищна рада, лідери якої ведуть за собою громади. Також важливий аспект у цій реформі – це стратегічний план майбутнього для об’єднаних громад, який мав би допомогти об’єднати громади. Бо просто вийти з лозунгами до населення – не варіант. До прикладу, у нашому Радехівському районі, де має об’єднатись сім сіл, у результаті чого буде чотири адміністративні центри, об’єднання проходить поступово і досить успішно, а вже 30 жовтня цього року пройдуть вибори. Голови усіх цих семи сільських рад об’їздили кожен населений пункт і оглянули все наше багатство, тобто ресурси, які можуть надалі давати певні доходи, описали, зробили попередній стратегічний план, з яким тоді можна сміливо говорити про об’єднання з населенням. Пам’ятаймо і про Статут. Бо маємо знати, як сходитись до того шлюбу: бідний до багатого, чи навпаки… і на який час.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8219 / 1.6MB / SQL:{query_count}