“Пекельна” подорож до моря…

“Пошта” довідалась, чому більшість кондиціонерів у потягах не працюють, яка оптимальна температура повинна бути у вагонах та куди скаржитись, аби мандрувати залізницею у спеку з комфортом

фото: Олег Огородник
Триває сезон відпусток, люди пакують валізи, купують квитки на поїзд і гайда на відпочинок: хто на море в сонячну Одесу, хто до батьків чи до друзів в інші міста. Втім їхати влітку в наших поїздах – справжнісіньке випробування. Коли надворі спека долає позначку у понад 30 градусів, у вагонах взагалі немає чим дихнути. Запахи у таку спеку теж “традиційно” не з приємних…
Важко знайти собі місця, починаєте знервуватись через дрібниці і лише мрієте чимшвидше вийти на кінцевій станції і забути про той десяток годин “пекельної” подорожі. Не рятує ані вода, яка через спеку, здається, ще трохи і закипить, ані віяло – душно і нічого з цим не поробиш. Благо, якщо можна ще вікно відчинити. Але ж і вікна у стареньких вагонах частенько поламані, тож і це не завжди можливо. У таких умовах важко подорожувати навіть цілком здоровим людям. Для тих, хто має проблеми з серцем – такі подорожі взагалі небезпечні. Непросто і тим, хто подорожує із малечею – дітки вередують і нема як цьому зарадити. Провідники лише розводять руками.
Тим часом, міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що невдовзі можуть ввести заборону на використання пасажирських вагонів, у яких несправні кондиціонери, повідомляє прес-служба міністерства. 
Температура повітря у вагонах усіх типів повинна бути на рівні +20 град. C (+2 град. С), а влітку +24 град. C (+2 град. С)
Зі слів міністра, на його адресу, а також на адресу міністерства, надходить багато скарг, зокрема, щодо несправності кондиціонерів у пасажирських потягах.
“В Україні триває відпускний сезон, люди сім'ями ідуть на відпочинок. Укрзалізниця має забезпечити безпеку та комфорт пасажирам. Я розумію, що не можна кардинально виправити ситуацію швидко, але вагони, в яких не працює система кондиціонування, не можуть виходити на маршрут, особливо коли температура повітря сягає 30 градусів і вище. Це – питання здоров'я і безпеки наших громадян”, – підкреслив Володимир Омелян.
Він додав, що покращення рівня пасажирських перевезень – “ключове завдання, яке він поставив перед новим керівництвом “Української залізниці”.

Старі вагони зі старими кондиціонерами

“Кожного року маємо традицію їздити сім’єю на море до Одеси. Добираємось власне залізницею. Під час поїздки заспокоюю себе і дітей лише думкою про те, що ще трохи і ми будемо на морі цілих десять днів. Від спеки у вагонах інколи навіть зле стає. Весь час п’ємо воду, витираємось мокрими серветками, купуємо якісь освіжаючі спреї. Заснути взагалі неможливо. Діти вередують. Інколи думаю, а що, якби у таких умовах Європа поїздила?! Певно, за голову б взялись”, – розповіла “Пошті” львів’янка Марта. 
Як пояснили “Пошті” у “Львівській залізниці”, кондиціонери є далеко не у всіх вагонах. І навіть, коли ви купуєте квиток, вам не можуть сказати чи обладнаний цей вагон кондиціонером.
“Не можемо кондиціонер давати як додаткову послугу або гарантувати людині, що в її вагоні він буде. Чому? У нас є брак вагонів із кондиціонерами, і якщо б ми продавали місце і гарантували, що в ньому буде кондиціонер – якщо б цей вагон вийшов з ладу, ми б просто не мали чим його замінити”, – зазначила прес-секратар “Львівської залізниці” Юлія Грабова. 
З її слів, до літнього сезону “Львівська залізниця” готувала близько шестисот вагонів різних класів. 
“Із тих 600 лише понад дві сотні обладнані  кондиціонерами. Це вагони класу купе і класу люкс. У плацкартних вагонах взагалі не передбачено кондиціонери, а лише вентилятори”, – зазначила Юлія Грабова.
 З її слів, на гарячу лінію залізниці надходять скарги на спеку. 
Із 600 потягів лише 200 обладнані  кондиціонерами
“Лише частина скарг стосуються поїздів “Львівської залізниці”. Звичайно, що скарги будуть, бо техніка стара. Якщо кондиціонер виходить із ладу в дорозі, ні провідник, ні начальник поїзда не може його під час руху поремонтувати. Вагон має закінчити рейс, потім поїхати в депо і вже там зможуть полагодити ту систему. Загалом же в депо перед рейсом перевірюють кондиціонери, дозапраляють, якщо є така потреба. Звичайно, що вони старенькі, але ще сяк-так працюють, особливо, якщо враховувати, що самі вагони вже їздять тридцять чи сорок років. Зрештою, кондиціонери не завжди і врятують, якщо за вікном сорок градусів. Бо та вся система всього-на-всього стара. Про комфортніші, не такі спекотні умови перевезення можна буде говорити лише тоді, якщо держава закупить новий рухомий склад”, – наголосила Юлія Грабова. 
Співрозмовниця також каже, що пасажири частенько телефонують на гарячу лінію “Львівської залізниці” зі скаргами на спеку під час поїздок.
“Скаргу одразу передають у пасажирську службу, а там вже дзвонять у депо, де перевіряють цей вагон. Втім, поки триватиме цей процес перевірки, про який саме вагон ішлося, цей вагон вже приїде у депо і там його у будь-якому випадку перевірять. Ну і, відповідно, полагодять. Додам, що перед поїздкою всі вагони проходять перевірку на технічну справність”, – каже Юлія Грабова. 
Вона також додала, що найліпша ситуація із кондиціонерами в новеньких “Інтерсіті”. 

Яка температура прописана у законах?

А от юристи розповіли “Пошті”, що ж прописано про залізничні перевезення в українському законодавстві. 
“Відповідно до Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 р. № 252, суб'єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити відповідність виробничих приміщень, будівель та рухомого складу чинному законодавству, а також іншим нормативним документам щодо їх експлуатації. У цьому Порядку передбачено, що санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан вагонів пасажирських поїздів, вагонів-ресторанів, вагонів приміських поїздів повинен відповідати вимогам санітарного законодавства. У всіх купе і спальних вагонах нічних поїздів, вагонах І та ІІ класу поїздів “Інтерсіті+” та “Інтерсіті” кондиціонування забезпечується технічними вимогами до рухомого складу або входить до базового, тобто обов’язкового, набору послуг. А у плацкартних вагонах завжди має працювати вентиляція”, – зазначає Дмитро Гудима, адвокат, доцент юридичного факультету ЛНУ імені І. Франка. 
З його слів, у вагонах з автоматичним включенням вентиляції, з устаткуванням для кондиціонування повітря, вентиляція повинна вмикатися автоматично, в залежності від температури повітря у вагоні. При ручному вмиканні вентиляція вмикається періодично, згідно з правилами експлуатації устаткування.
У плацкартних вагонах взагалі нема кондиціонерів, а лише вентилятори
“Згідно з тими ж санітарними правилами та нормами на шляху прямування, а також під час подання поїзда під посадку взимку і у перехідний період температура повітря у вагонах усіх типів повинна бути на рівні +20 град. C (+2 град. С), а влітку +24 град. C (+2 град. С), але тільки у вагонах, де є кондиціонери! А такими вагонами, як було зазначено вище, мають бути всі вагони класу купе і люкс у нічних поїздах, а також І та ІІ класу у денних швидкісних”, – зазначив Дмитро Гудима. 
Він також розповів “Пошті” цікавий факт, що в українському законодавстві прописані навіть умови перевезення у потягах… бджіл.
“Цікаво, що відповідно до згаданих Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України бджоли завжди приймаються до перевезення у багажному вагоні при температурі повітря не вищій + 10 °С, тобто устаткування для забезпечення такого температурного режиму бджолам має бути завжди”, – наголосив Дмитро Гудима. 

Куди і кому скаржитись?

Дмитро Гудима зазначив, що, згідно з Державними санітарними правилами та нормами, гігієнічними нормативами щодо гігієни транспорту, провідник у межах своїх обов'язків повинен виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, відповідно до Типової та посадової інструкцій провідника пасажирського вагону і несе відповідальність, зокрема, за додержання теплового режиму та режиму вентиляції. А відповідальність за технічне обслуговування електроустаткування, обладнання кондиціонування: повітря, системи вентиляції та ліквідацію виявлених на шляху прямування недоліків в цих системах покладається на поїздного електромеханіка.
“Порушення цих санітарних правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність. Відповідальність за якість виконаного технічного обслуговування і ремонту та безпеку руху рухомого складу несуть керівники і майстри заводів, депо, в тому числі депо для спеціального рухомого складу, колійних машинних станцій, дистанцій, майстерень і пунктів технічного обслуговування, а також працівники, які безпосередньо здійснюють технічне обслуговування та ремонт”, – пояснив Дмит­ро Гудима.
З його слів, на кожній станції та в пасажирському поїзді ведеться книга скарг, заяв та пропозицій, аркуші якої повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою керівника суб'єкта господарювання. 
“Пасажир поїзда є споживачем послуг із перевезення залізничним транспортом, а тому на нього поширюватимуться правила Закону України “Про захист прав споживачів”, зокрема щодо надання належної інформації про послуги, надання послуг належної якості, а також права вимагати безоплатного усунення недоліків у наданій послузі у розумний термін. Зауважу, що судовий збір за подання до суду позову, мотивованого порушенням Закону “Про захист прав споживачів” не сплачується”, – зазначив Дмитро Гудима.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8229 / 1.63MB / SQL:{query_count}