Квартирне питання по-студентськи

Ріелтори загинають ціни на оренду житла, а юристи радять бути пильними, застеріга.чи від шахраїв

Чимало вчорашніх школярів нарешті перевели дух після вступної кампанії до вишів і тепер уже як студенти починають вирішувати проблему житла. Щороку кількість охочих навчатися у львівських вишах зростає. 
Цього року під час вступної кампанії львівські ВНЗ були у трійці лідерів за кількістю поданих заяв. Найбільше – 55 372 – абітурієнтів задекларували бажання навчатися у Львівському національному університеті ім. І. Франка. На другій позиції рейтингу – Національний університет “Львівська політехніка” (50 056 заяв). Київський національний університет імені Тараса Шевченка лише третій – 49 091 заява.
Подібна популярність львівських університетів, звичайно, тішить. Натомість ситуація в університетських гуртожитках не міняється – тут постійно бракує місць. З іншого боку, є чимало студентів, які відразу налаштовані уникнути гуртожитських принад і винаймати квартиру поблизу навчального закладу.

Гуртожиток як другий дім

“Хто не жив у гуртожитку, той не був студентом”, – кожен спудей, мабуть, коли-небудь чув таку приповідку. Якщо спитати студентів, які мешкають у квартирах, як вони уявляють своє життя в гуртожитках, то без іронічної посмішки тут не обійдеться. Асоціації стосуватимуться не лише веселощів, шуму, хаосу, буквального розуміння слова “гуртом”, але й можна почути закиди в бік порядку, чистоти та поведінки мешканців. Допоки гуртожитки готуються до нових мешканців, студенти з кількарічним гуртожитським досвідом розказують про його особливості.
“Коли тільки приїхала вступати до університету, нам з батьками показали кімнату в гуртожитку, тоді я не стримала свої емоції і розплакалася,  – ділиться спогадами Аліна, третьокурсниця  Франкового університету. – І так морально важко їхати далеко від дому, а ще коли бачиш такі умови, коли попередні жителі не прибрали за собою, голі стіни, таргани...” 
Дівчина разом із сусідкою зробила мінімальний ремонт і зізнається, що зараз їй добре, навіть почала сприймати гуртожитську кімнату як домівку. Живе на 9-ому поверсі і розповідає, що не розуміє, чому ліфт не лагодять, а ще скаржиться на водопостачання, оскільки холодну і гарячу воду подають лише вранці з 8.00 до 10.00, а ввечері – з 18.00 до 22.00, в інший час води немає взагалі. Причому на нижніх поверхах  вода є, а починаючи з шостого вона відсутня. А за проживання студенти різних поверхів платять однакову суму – 205 грн/міс.
 
фото: korrespondent.net
Розказує Аліна й про проблему, яка виникла нещодавно: “Керівництво студмістечка вирішило заварити сміттєпроводи, через це всі щури, які раніше жили коло смітників на вулиці чи у підвалі, почали лізти всюди, де лише можливо. Я живу на 9-ому поверсі і в нас раніше навіть тарганів майже не було, а тепер повний зоопарк”.
Марія – мешканка 7-го гуртожитку Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького. “Наш гуртожиток знаходиться поряд із теоретичними корпусами університету, що зручно для студентів 1-3 курсів (дорога до альма-матер без додаткових витрат на транспорт), – розповідає студентка. – Вартість проживання становить 190 грн/міс, за електроенергію – окрема плата”. Великий плюс дівчина вбачає у плануванні гуртожитку, маючи на увазі блокову систему (одна ванна на дві кімнати). Проте, за словами Марії, гаряча вода буває не зав­жди. У кімнатах узимку холодно, тому доводиться таємно користуватись обі­грівачами. На кожному поверсі працює читальний зал. Серед недоліків: шум із сусідніх гуртожитків, де живуть іноземні студенти, та чимало крадіжок.
Анастасія з Білорусі скористалася можливістю мешкати у гуртожитку ЛНУ ім. І. Франка, але витримала усього два роки, оскільки не змогла змиритися з постійним шумом та брудом. Студентка не може зрозуміти, як дівчата, опинившись у гуртожитку, забувають усі правила дотримання чистоти. Анастасія винайняла однокімнатну квартиру поблизу центру. Хоч місячна оренда житла обходиться як рік проживання у гуртожитку, але на терезах пріоритетності у дівчини комфорт має більше значення.

Є попит – зростає й ціна 

Зрозуміло, що цього року не усі охочі стануть жителями львівських гуртожитків, тож багатьом доведеться шукати приватне помешкання. Студентка Настя з Черкащини уже декілька тижнів шукає квартиру у Львові. Дівчина розповідає, що разом із батьками не зверталася до ріелторів, оскільки бояться аферистів. “Ще раніше розглянули варіант, на який натрапили в газеті оголошень. Ця квартира знаходиться далеко від центру, ціна – 2100 грн без комунальних послуг, а умови там насправді жахливі. Знайомі порекомендували помешкання у Шевченківському та Залізничному районах, але ціни там також високі. А якщо знайти щось трохи дешевше, аніж дві тисячі, то умови у таких “дешевших” квартирах непридатні для проживання”, – ділиться абітурієнтка. 
Ірина Яремко, голова Львівської ріелторської палати, зазначає, що студенти завжди шукають житло поблизу своїх навчальних закладів. На її думку, це логічно, але інший бік питання – фінансовий: скільки студенти у змозі й готові платити за орендовану квартиру. Такі складові визначають, що саме абітурієнти шукають і в якому районі міста. “Ціни на оренду житла зросли у зв’язку з тим, що Львів став ще популярнішим і цікавішим містом, аніж був раніше. Як відомо, маємо найбільше по всій Україні охочих навчатися у львівських вишах. Як наслідок – збільшення кількості охочих винайняти житло. Коли є попит, то відповідно і ціна росте”, – наголошує Ірина Яремко.
 фото: lviv.tv
 
 Крім вартості самої оренди, винаймачам доводиться сплачувати ще й чималу суму за комунальні послуги

Співрозмовниця каже, що важко говорити про якусь конкретику в цінах, оскільки кожна конкретна квартира варта відповідної суми. За півтори тисячі гривень (а це мінімальна ціна, що з’являється на ринку), на жаль, можна винайняти дуже скромне помешкання і далеко від центру, та й то, якщо пощастить. Ціна ж залежить від місця розташування квартири, її стану, наявності меблів та побутової техніки. 
За словами голови Львівської ріелторської палати, тепер орендарі особливо звертають увагу на вартість комунальних платежів, оскільки вони є додатковою сумою, яку сплачують квартиранти. У будинках, де є центральне опалення, ця цифра достатньо суттєва. Студенти потребують зазвичай охайної оселі з холодильником, телевізором, пральною машиною та, звісно, з інтернетом.
Загалом же оренда житла у Львові досить дорога. Знайти однокімнатну квартиру, придатну для проживання, дешевше, аніж за 2500 гривень, зовсім непросто. Хоча в інтернеті можна натрапити на різні варіанти (наводимо лише вартість оренди, до якої винаймачу доведеться щомісяця додавати суму комунальних платежів). Скажімо, найдешевша пропозиція на винайм однокімнатної квартири  у Галицькому районі Львова – 1400 грн, найдорожча – 6 000 грн. Також на сайті оголошень запевняють, що починаючи від 1500 грн до 5300  можна винаймати таке ж помешкання у Франківському районі. 1700-8000 грн – ціна однієї кімнати на Сихові. Вартість житла у Личаківському районі – від 1350 до 6750 грн. Найдешевша однокімнатна квартира у Шевченківському районі – 1200 грн, найдорожча – 4500 грн. Однокімнатне помешкання у Залізничному районі Львова коштує від 1400 до 8000 грн.  Крім того, в інтернеті чимало оголошень “на підселення”, коли за 500 чи 800 гривень на місяць, можна винайняти кімнатку в будь- якому районі міста, проте разом із співмешканцями.

Обіцянки за 500 гривень

Великий попит на житло породив чимало напівшахрайських фірм, які готові “допомагати”. Ірина Яремко розповідає, що є багато так званих інформаційних агентств, які за низькі суми, орієнтовно 500 грн (при тому, що зазвичай послуги солідних агенцій з нерухомості становлять одну місячну орендну плату) готові надати послуги щодо оренди. Ця сума сплачується у момент, коли клієнт укладає угоду з власником. На словах таке агентство зобов’язується надати різні пропозиції щодо оренди, перевірити усі юридичні документи стосовно того, хто є справжнім власником житла та обіцяє надавати якісь безкоштовні консультації (власникам чи орендарям). “Інформаційні агентства дають списки нереальних телефонних номерів. Довести, що це шахрайські дії, неможливо. Єдина порада – звертатися у реальні агентства, які мають офіс, директора, офіційних працівників”, – інформує співрозмовниця.
Ірина Яремко робить акцент на тому моменті, коли студенти винаймають двокімнатну квартиру, а живуть учотирьох. Господарі погоджуються на такі обставини, але усе треба заздалегідь обговорювати. “У жодному випадку не можна обманювати й переконувати, що там мешкатиме двоє осіб, а насправді – четверо чи шестеро. – наголошує голова Львівської ріелторської палати. – Ці моменти одразу треба з’ясовувати”. Власники розуміють, що більша кількість мешканців здешевлює молодим людям квартплату, але господарям треба бути удвічі уважнішими. Трапляються також випадки, коли самотні люди чи навіть пенсіонери залюбки здають одну кімнату для студента. Важливим у такому внутрішньому сусідстві є погодження обох сторін.
Тож у кожного є вибір відповідно до своїх можливостей і потреб. Деякі студенти шукатимуть комфорту у львівських квартирах, а інші створять його у гуртожитку. 

“Студентові необхідно розуміти зміст договорів, які ріелтори пропонують для укладення”

Дмитро Гудима, юрист, доцент юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка, – про шахрайські фірми з оренди нерухомості, ріелторські контори та особливості договорів про винайм житла

 
 фото: facebook/Dmytro Hudyma
– Як розпізнати шахрайську фірму з оренди нерухомості?
– Навряд чи можливо говорити про розпізнавання шахрайської фірми з оренди нерухомості, оскільки фірми, які в народі “охрестили” шахрайськими, діють легально. Вочевидь, на них немає таблички, що дозволяє ідентифікувати працівників як ошустів. Студентові необхідно розуміти зміст договорів, які пропонують для укладення з відповідними фірмами чи безпосередньо з власниками квартир, які здають в оренду. Якщо людина відчуває, що їй бракує знань для розуміння змісту певного договору, то до з’ясування такого змісту не варто відповідний договір підписувати. Слід взяти паузу та порадитися, щонайменше, з близькими людьми, а краще – з фахівцем (юристом, адвокатом), який розбирається у питаннях нерухомості.
Якщо фірма пропонує підписати договір, наприклад, про надання інформаційно-консультаційних послуг, за яким замовник вносить певну суму за інформацію, що йому надається, то слід мати на увазі таке: навіть коли замовник завдяки зусиллям цієї фірми так і не знайшов об’єкт для оренди, але певну інформацію, визначену у договорі, від фірми отримав, він не може претендувати на повернення сплачених коштів.
Для уникнення непорозумінь, укладаючи договір iз ріелторами, особливу увагу слід звернути на предмет договору, що пропонується. Якщо таким є інформація, то у договорі потрібно конкретизувати, яка саме інформація має бути надана (наприклад, про квартири: з якими вигодами та з яким розміщенням), в якому обсязі (кількість інформаційних пропозицій), впродовж якого строку (зокрема, за день, тиждень, місяць чи рік), в якому місці вона має бути надана (у приміщенні фірми чи на території об’єкта, якого вона стосується), чим підтверджуватиметься належність її надання (акт приймання-передачі, акт огляду квартири тощо). Крім того, треба уважно прочитати, за які саме послуги встановлюється оплата, щоби не склалася ситуація, за якої замовник сплатить ріелтору аванс у певному розмірі, який буде покривати однy чи кілька інформаційних пропозицій, а, для прикладу, за кожну наступну пропозицію має доплачувати ще раз.
– Які переваги оренди помешкання через ріелторські контори? 
– Мабуть, чи не єдиною перевагою є те, що шукачеві квартири будуть запропоновані декілька варіантів, які він, можливо, самостійно не відшукав би. У всьому іншому явних переваг ріелторські контори не мають, а вартість їхніх послуг у розмірі 100% вартості місяця оренди не співвідносна ні зі змістом наданих послуг, ні з ціною на аналогічні послуги у західних державах.
Супутні послуги, які деякі з таких фірм надають (як от: допомога в оформленні договору оренди, перевірка документів про право власності на об’єкт, який здається в оренду, з’ясування стану оплати житлово-комунальних та інших послуг, що надаються у певній квартирі, тощо), шукач житла може, так би мовити, надати собі сам при безпосередньому спілкуванні з власником об’єкта нерухомості, звернувшись при потребі до відповідних організацій і фахівців.
Крім того, потрібно зважити, що договори оренди, які пропонуються посередниками на ринку нерухомості, не враховують yсіх інтересів орендодавця та орендаря, оскільки не складаються з урахуванням yсіх побажань (як правило, для підписання на місці огляду квартири пропонується роздрукована заготовка-шаблон договору оренди). А отже, такі договори не гарантують належний захист вказаних інтересів у суді на випадок спору. Тому доцільно складати текст договору оренди житла безпосередньо за участю його сторін, залучивши за необхідності юриста, який має відповідний досвід роботи з нерухомістю та може прогнозувати наслідки дії всіх положень договору оренди для обох його сторін.
– На що варто першочергово звернути увагу в договорі про оренду житла?
– Істотними умовами договору оренди житла є об’єкт оренди, розмір орендної плати, строк оренди, а також будь-які інші умови, які будуть визнані сторонами істотними. Щодо об’єкта оренди, то варто звернути увагу на те, що саме передається в оренду: куток у кімнаті, кімната, інші приміщення, квартира, будинок, їх частина тощо. А також, які технічні характеристики цього об’єкта, і в якому стані він знаходиться. Для обох сторін договору оренди краще описати такий стан детально. Це можна зробити у додатку до договору, зафіксувавши у ньому всі недоліки орендованого майна (у такому додатку можна подати фотографії об’єкта, на яких фіксуватиметься його стан). Крім того, доцільно описати все наявне у пропонованому житлі майно та його стан, щоби в майбутньому уникнути претензій з приводу викрадення, знищення чи пошкодження певних речей.
Стосовно ціни оренди, то потрібно чітко визначити суму, що передаватиметься орендодавцеві, періодичність такої передачі з вказівкою останнього терміну внесення орендної плати, форму платежу (готівка, безготівковий перерахунок), документи, що засвічуватимуть внесення орендної плати, порядок використання застави, якщо така вноситься орендарем (так званий платіж за останній місяць оренди) тощо. Якщо орендарів декілька, то відповідні умови слід конкретизувати щодо кожного з орендарів.
Важливими аспектами договірних відносин є складання акта приймання-передачі об’єкта оренди, ключів до нього, паролів доступу, наприклад, до сигналізації, а також визначення у договорі оренди умов повернення об’єкта оренди, продовження строку оренди, дострокового розірвання цього договору, чіткий перелік обов’язків орендодавця та наймача житла, умови вселення в орендоване житло інших осіб або передання цього житла у суборенду, умови відвідування чи інспектування власником об’єкта оренди, проведення ремонту орендарем або орендодавцем, відповідальність сторін за завдану один одному шкоду тощо.
Розмовляла
Ірина Малюк
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7587 / 1.71MB / SQL:{query_count}