“Безмежна влада розбещує безмежно…”

Валерій Веремчук, керівник депутатської групи “Народний контроль” у Львівській міськраді, – про управлінську неефективність і те, що варто Львову перейняти від європейських міст

фото: Андрій Польовий
Керівник Народної Самооборони Львівщини, волонтер, керівник депутатської групи “Народний контроль” у Львівській міськраді Валерій Веремчук переміг у номінації “Депутат року” в церемонії нагородження “Люди Львова – 2015”. Нагорода цілком заслужена. Депутат же певен: це перемога всієї команди, з якою він працює!
“Приємно, що є визнання великої роботи не стільки моєї особисто, як команди людей, із якими працюю, – зазначає “Пошті” Валерій Веремчук. – За останні півтора року спільно з командою однодумців, зокрема, з Народної Самооборони Львівщини, зробили чимало: з грудня 2013-го розпочинали відправляти активістів зі Львова на Майдан, з лютого 2014-го патрулювали місто після так званої Ночі гніву, з початку війни в Донбасі й досі активно працює Центр забезпечення військових, Центр волонтерства та Центр допомоги сім’ям учасників АТО. Також активною є діяльність активістів “Народного конт­ролю” з вирішення комунальних проблем”.
За останній рік-півтора Львів, як каже співрозмовник, сильно змінився: люди стали доволі активними, багато працюють громадські рухи і волонтери. “Багато нових, цікавих, активних, самодостатніх і порядних людей включились у громадську та волонтерську роботу. Вони багато часу, зусиль  і коштів вкладають у потрібні та нагальні справи. Це людський капітал, який працює не покладаючи рук не перший місяць. Вважаю, ці люди можуть гідно представляти громаду в органах  місцевого самоврядування”, – певен Валерій Веремчук.  
Із його слів, головне завдання депутата – контроль за використанням бюджетних коштів, за роботою чиновників, допомога і підтримка громади, депутатська ініціатива та відповідальність. 
– Що вам як депутатові за цей рік вдалося зробити? Було більше політичних чи комунальних питань?
– Оскільки рік із революційного перейшов у російську військову агресію, то комунальні питання трішки відійшли на другий план. Пріоритетом були суспільно-державні питання: і повалення режиму, і підтримка воїнів, які захищають державу, і підтримка сімей учасників АТО (зокрема, виділення коштів на оздоровлення дітей і земельних ділянок для сімей бійців). Нині ж багато людей звертається не лише по амуніцію, а й коли є соціальні проблеми вдома в цих родин. 
– А які зараз найбільш нагальні проблеми міста?
– Аби вирішувати проблеми міста, передусім має бути професійний управлінський апарат, якого, на жаль, немає! Чому? Досі нема жодного повноцінного заступника міського голови Львова, тому дуже багато питань стають проблемами через те, що немає управлінців, які б ними займались і їх вирішували. Брак кадрів у мерії гостро відчувається!
– Чому так?..
– Це прерогатива міського голови пропонувати заступників, але... Ймовірно, він  не встигає займатися питаннями Львова, якщо враховувати, що міський голова лідер партії, яка нині у ВРУ, у коаліції, в уряді. Колись усіма житлово-комунальними проблемами займався і вирішував їх Олег Синютка, а зараз він очільник Львівщини. Його вже півроку немає на площі Ринок, і це таки помітно… Як на мене, є ризики для міста, коли  управлінський апарат мерії потребує підсилення.

Ситуація з податковою у Львові дійшла до точки кипіння! Київ, видається, знущається зі Львова. Це просто неповага з боку столиці до нашого міста!
– Це повне ігнорування та зневага до думки громадськості, ігнорування результатів конкурсу! Це повне ігнорування голови ЛОДА, який написав подання до столиці. Натомість у Києві “рубають” одного з кандидатів, і людина сама відмовляється… Що це таке?! Деякі чиновники в Києві нічим не кращі за “попєрєдників”! 
Але зі Львовом так не можна! Це питання треба вирішувати нагально. Сподіваємося, що громадськість донесе до Яценюка свою думку. Така поведінка Насірова провокує конфлікт. Це потрібно якнайшвидше вирішити, тим паче, у нас відбувся відкритий конкурс. Міський голова мав би озвучити і свою думку. Народна Самооборона вимагає прозорого призначення керівника ДФС  у Львівській області. Ми проти підкилимних призначень!
Цього року маємо рекордний бюджет розвитку Львова (кошти заплановані на капітальні видатки) – майже 750 мільйонів гривень. Ефективне та раціональне використання цих грошей мало би дати змогу вирішити дуже багато проблем міста. Але… Півроку минуло, але на пальцях однієї руки можна перерахувати, що роблять. Причина, на мою думку, – управлінська неефективність виконавчих органів влади: одні пішли працювати у ВРУ, інші – в ЛОДА. Бракує ефективних управлінців… Ті, що залишилися, не дають собі ради.
– Львів сьогодні для львів’ян чи, радше, для туристів?
– Так, багато зусиль, коштів і ресурсів вкладають у привабливі туристичні райони. Натомість увага чиновників до спальних мізерна (маю на увазі до питань каналізації в будинках, підвалів, люків, доріг, громадського транспорту тощо). На першому місці в міського голови не господарка, а, даруйте, піар. А що громаді з того?! Люди справедливо хочуть комфорту в рідному місті! 
– …і тут із табору міського голови, певно б, прозвучало: “А в депутатів господарка чи політика на першому місці?”
– У депутатів інші повноваження. Ми розподіляємо бюджет, голосуємо за ухвали щодо майна та землі, які знову ж таки готують чиновники Садового. Ми не впливаємо на виконання ремонтних робіт, не є в тендерних комітетах. Ми хочемо хіба контролювати виконання запланованих робіт. Депутатська функція – контроль! Скажімо, є звернення від підприємців, що той чи інший департамент (чи управління) обирає дорожчі пропозиції, а дешевші відкидає. Звісно, ми цікавимося, чому так. Робимо акцент і на бездіяльність чиновників у тій чи іншій ситуації. 
– …чи чують нині посадовці депутатів? 
– На жаль, і ми часто отримуємо формальні відповіді на депутатські письмові звернення. Але там, де чиновники розуміють, що наше спільне завдання (депутатів і посадовців) – вирішити конкретну проблему людини, допомагаємо одне одному, відтак деякі проблеми таки вдається вирішити.
Зокрема, вносив пропозиції до бюджету розвитку Львова щодо збільшення видатків на ремонт житловому фонду в кожному районі. Цю пропозицію підтримали. Є керівники ЛКП і департаментів, які мають бажання вирішити конкретну проблему і це дійсно роблять. Хоча… Чим вищий ранг, тим більше депутатське звернення чомусь розглядається під політичним кутом, а не під господарським.
– Фактично розпочинається активна виборча кампанія на місцеві вибори. Цілком імовірно, що посадовці ставитимуть палки в колеса, коли йтиметься про вирішення того чи іншого господарського питання жителів. 
– Не виключаю цього. Активність представників “Народного контролю” в усіх районах Львова та наша гаряча лінія, яка користується неабиякою популярністю серед містян, дає змогу ефективно і точково працювати. До нас звертаються жителі із задавненими проблемами. Скажімо, люди поскаржилися, що на вулиці Пасічній комунальники Львівводоканалу ще сім років тому розрили подвір’я, а згодом давали відписки, що немає грошей. Це питання вдалося вирішити. 
Коли ж до нас на комісію інженерного господарства приходять чиновники формувати списки, яку вулицю чи будинок ремонтувати, вони дають своє бачення. І часто воно різниться з нагальними питаннями, які мають люди. Нарікають жителі і на дахи, і на відкриті люки, і на відсутність вуличного освітлення. Часто-густо чиновники дають лише формальні відписки, фактично “відфутболюють” людей. Це неправильно!
– “Разом змусимо владу ефективніше та чесно працювати” – один із меседжів “Народного контролю”. А хіба ж влада не має працювати ефективно, чесно і чути людей?! Чому її треба змушувати? Це ж її прямий обов’язок! 
– Недарма кажуть, що влада розбещує, а безмежна влада розбещує безмежно… Ідея “Народного контролю” це справді контроль за діями влади. У всіх розвинутих країнах громадянин як платник податків є владою і почувається як влада. Чиновник – це наймана робоча сила. Він отримує зарплату з коштів платника податків. В Україні філософія обернена: хто посадовець, той і має необмежені повноваження, а інші… 

– Пане Валерію, як розцінюєте ймовірне призначення Романа Федишина на посаду секретаря міськради?
– Закон каже, що саме міський голова вносить першу пропозицію, а депутати її розглядатимуть. У мене до нього як до людини позитивне ставлення. Це самодостатній чоловік, управлінець, прийматимемо рішення на фракції ще до пленарного засідання. Думаю, це не на чотири місяці. Можливо, його так кличуть у команду “Самопомочі”… 
Цікавим буде його план дій. Можливо, міський голова хоче згладити поле бою з депутатами… Але для цього треба отримати підтримку п. Федишину з депутатським корпусом. Можливо, це політична гра Садового, аби підсилити свою команду, яка фактично розлетілася по києвах та інших структурах, а, можливо, заодно забрати потенційного конкурента на виборах міського голови.
Чим вище начальник, тим складніше його досягнути. Це неправильно! А міський голова – чи  не абсолютна влада в місті. Не подобається йому рішення міськради – звернувся до суду й зупинив, виконком міськради ручний. Львів’янам потрібно контролювати владу і змушувати її чесно та ефективно працювати! Влада зобов’язана працювати відкрито, прозоро, без корупції… На жаль, бачимо, що це далеко не так. 
– А ви особисто вірите, що всі чиновники можуть чесно працювати?.. Зрештою, так би мало бути, але так не є.
– За тієї зарплати, яка є нині, складно бути чесним чиновником. Особисто я завше виступав за збільшення зарплатні посадовцям мерії, хоча, звісно, окремі фракції в міськраді були категорично проти. Через конфлікт Садовий – “Свобода” постраждали звичайні працівники мерії. Цілком побороти корупцію фактично нереально, але можна її позбутися зі щоденного життя простих громадян (кажу про ЛКП). 
– Ви неодноразово їздили за кордон, були в багатьох країнах Європи. Що б ви з тих поїздок перейняли і запозичили для Львова сьогодні? 
– Як депутат Львівської міськради вивчав досвід Польщі, Австрії, Угорщини, Словаччини, Бельгії, Нідерландів. Була й поїздка до Грузії. Це були зустрічі з міськрадами, міськими головами, депутатами. У Європі система відлагоджена, хоча і в них не все ідеально. Якщо порівнювати бюджет їх невеликих міст і Львова, то розуміємо, що в них є за що вирішувати свої проблеми. 
Нам складніше. Перше – якщо хочемо ефективно використовувати кошти, які маємо, мусимо зробити всі тендерні процедури абсолютно прозорими і відкритими. Таким чином, вбиваємо корупцію і маємо рівні умови для всіх учасників тендерів. Бізнес має бачити, що в місті можна без “відкатів” вирішити питання. Акцент має бути  на якість, ціну та потужність робіт! 
– Чому досі у Львові ніяк не впровадять е-квиток?
– Ситуацію довели до комічної. Говорили-балакали, а досі все зупинене… Мерія відкинула всі пропозиції, які надійшли на конкурс. У мутній воді легше ловити рибку. За приблизними підрахунками експертів, цей ринок складає майже 600 мільйонів гривень у рік! Для порівняння: у місті Івано-Франківськ уже запрацювала система електронного обліку пасажирів. Львів уже відстає від сусідів.
Друге, що варто було б перейняти Львову від європейських міст, – чіткий і прозорий облік усіх комунальних ресурсів: від клаптика землі до всього майна. Кажу про інвентаризацію майна, аби громада чітко бачила, скільки коштів бюджету приносить оренда землі, паркування тощо. Ця інформація досі десь схована і прихована. А хіба облік води у Львові якісний? Ні. 
По-третє, було б добре, якби у Львові змінилося ставлення чиновника до пересічного жителя. Досі у прогресивній міськраді, райадміністраціях і ЛКП є “совковість”. Кажу про формальні відписки, про те, що людей можуть і за двері виставити, бо не хочуть їх чути. Піару багато, як і мови про новації, а ставлення до простої людини ще кульгає, на жаль, у Львові… Чиновник щодня мусить пам’ятати: його зарплата – це кошти платника податків. Влада мусить чути громаду і вирішувати проблеми!
Розмовляла Ірина Цицак
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7512 / 1.67MB / SQL:{query_count}