Самі собі дамо раду!

Львів’яни активно вчаться самоорганізовуватись: в обіцянки влади вірити перестали, тому коли щось не влаштовує – беруться вирішувати проблему самотужки

фото: ipress.ua
Рушіями міського життя стали громадські ініціативи. Схоже, львів’яни починають усвідомлювати, що, окрім них, ніхто ладу в місті не наведе. 
Так, у Львові з’явилося чимало неформальних громадських об’єднань і рухів, які не лише ведуть активну просвітницьку діяльність, переконуючи жителів міста в тому, що вони відповідають за його розвиток та адаптацію до своїх потреб, а й активно діють.
Із затятими порушниками правил паркування борються, встановлюючи на тротуарах стовпці, яких у Львові вже майже 300. Активісти також звільняють простори міста для пішоходів – встановлюють лавки, висаджують дерева, дбають про чистоту вулиць, озеленюють громадський простір, встановлюють сміттєві урни в парках. 
Займаються вони і безпритульними тваринами – шукають для них достойних опікунів, допомагають доглядати за собаками у притулку. Активісти також організовують акції зі збору грошей. Зокрема, так торік побудували дитячий майданчик у Брюховичах і зібрали кошти для дитячого журналу.  
Містяни поширюють інформацію, організовують мітинги, страйки, демонстрації, аби виразити своє незадоволення та позиції стосовно того, що діється у Львові. 

“Дайте пройти!” + урбан-рух lypneva.com

Освоєнням громадського простору у Львові активно займаються урбан-рух lypneva.com і громадська ініціатива “Дайте пройти!” . І плоди їх діяльності доволі значні. 
Зокрема, безпосередньо за активної участі активістів вдалось озеленити вулицю Городоцьку, озеленити й облаштувати площу Галицьку, оновити дитячий майданчик на Підзамчому, встановити до 300 стовпців для боротьби з протиправним паркуванням, організувати чимало воркшопів, лекцій і майстер-класів, розробити проект оновлення площі Липневої (іменем якої і названо ініціативу), презентувати цей проект жителям площі та напрацювати проекти для програми “Пішохідний Львів” .
Учасник руху Дем’ян Данилюк розповів, що перед Євро-2012 розігнали стихійний ринок, який до того був на площі Липневій. Внаслідок цього з’явилося вільне місце, яке можна би було перетворити на затишний громадський простір. Так і з’явився урбан-рух lypneva.com. “У розвинених країнах новий рух – урбанізм – виник значно раніше, але дійшов нарешті і до нас. У Львові це розвинулося на таких платформах, як “Дайте пройти!”  чи lypneva.com, тому питання про міський устрій і містобудування винесли на загал” , – розповідає “Пошті” Дем’ян Данилюк.
Люди зі спільними ідеями та баченнями об’єдналися під одним, так би мовити, брендом. Варто зазначити, що ні “Дайте пройти!”  ні  lypneva.com. не є громадськими організаціями. Це – ініціативні групи; потреби в набутті юридичного статусу організації активісти не бачать. Наразі будують плани як ініціативна група. 
“Організовуємо чимало зустрічей та презентацій і таким чином формуємо зародки громадського суспільства. Серед проектів – ревіталізація Підзамчого, яку проводимо спільно з Інститутом міста. Також долучаємося до деяких проектів німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Воно запланувало видати довідник громадського простору, допомагаємо їм у цьому, – розповідає “Пошті”  Дем’ян Данилюк. – Зараз урбан-рух підтримує ініціативу стосовно озеленення нижньої частини вулиці Городоцької. Також на цей рік запланували зустрічі з різними людьми, лекції з іноземними лекторами. Але чи вдасться це зробити в сучасному контексті – говорити складно. Ситуація в країні така, що скоро такі дії можна буде потрактувати як співпрацю з іноземними агентами…”  

“Нас не питали!” 

Нещодавно у місті виникла ще одна громадська ініціатива. Історія її створення така: восени 2013 року у Львові з’явився новий пам’ятник Юрію-Францу Кульчицькому, який привчив містян любити каву. Жителі міста Лева не проти існування самого пам’ятника, але... Це був далеко не перший випадок, коли в центрі міста, яке передусім належить громаді, з’являються пам’ятники, скульптури, фонтани, з проектами яких громадськість не ознайомлювали…
“Причиною для об’єдна­ння стало обурення через порушення всіх процедур при встановленні пам’ятника Кульчицькому. Тоді ніхто не вважав за потрібне взяти до уваги думку спільноти. Згідно з рішенням виконкому міської ради про погодження пам’ятного знака, мало бути оголошено конкурс на кращий проект. Цього не було зроблено! Його встановлювали коштом “Галки” , тому вирішили особливо не зважати на потребу провести конкурс, розглянути кілька варіантів і тоді встановлювати” , – розповіла “Пошті”  Марина Довженко, учасниця “Нас не питали!” , асистент кафедри медіакомунікацій Школи журналістики УКУ.
З її слів, активні містяни не змовчали, коли порушили їх права, і це набуло розголосу у ЗМІ. Після цього міський голова пообіцяв, що у майбутньому подібних непорозумінь не буде. 
“Наша ініціатива непостійна, чітких проектів чи якихось конкретних планів дій на майбутнє не маємо. Щодо кількості учасників, то у групі на “Фейсбуку”  назбиралося вже понад 600. Звісно, не всі вони активні, але те, що нас побільшало, тішить, – розповідає Марина Довженко. – Серед планів на наступний рік – слідкувати за реалізацією незручного, може, і недоцільного проекту пам’ятника Шептицькому, який хочуть встановити поблизу церкви св. Юра. Треба з’ясувати, чому цей проект саме такий. Адже необхідно буде змінити транспортну розв’язку, вирубати частину скверика, замостити значну частину території гранітом. Можливо, є інші варіанти?” 
Зі слів активістки, основне завдання зараз – домогтися прийняття таких положень про встановлення творів монументального мистецтва, щоби голос пересічних людей неможливо було ігнорувати.

Притулок “Милосердя” 

Громадська ініціатива з порятунку безпритульних тварин активно розвивається у соцмережах. Активісти фотографують тварин, які живуть у притулку “Милосердя”  (Брюховичі), пишуть про них цікаві історії та поширюють через усі доступні соцмережі. Далі інформація з фантастичною швидкістю шириться інтернетом через “лайки” та репости. Врешті-решт тварини знаходять новий дім і небайдужих господарів.
Представник львівської спілки  захисту тварин Наталія Кузнєцова розповіла “Пошті” , що у 1992 році у Брюховичах заснували перший в Україні притулок для собак. З часом обговорювати проблеми тварин розпочали в інтернеті, проте лише зараз справа набула розголосу.
 “Саме ініціатива громадськості допомогла в тому, що про наш притулок дізналося багато людей. Почали створювати сторінки та різноманітні групи притулку “Милосердя” , дублювати їх, поширювати… Згодом з допомогою соцмереж активісти почали організовувати поїздки в притулок. Збільшилася кількість волонтерів, і все це – завдяки небайдужості львів’ян” , – розповідає Наталія Кузнєцова. 
Раніше працівники притулку щороку влаштовували акції до Дня захисту тварин або конкурси краси бездомних тварин. “Цього року плануємо навесні чи влітку організувати акцію, подібну до Кубку Барбоса, що відбувається в Києві. Так хочемо популяризувати милосердя до тварин і нагадати про наш притулок” , — додає співрозмовниця. 

“Львову личить зелений” 

У рамках громадської ініціативи “Львову личить зелений”  активісти працюють над озелененням міста, займаються екоосвітою школярів, покращенням велоінфраструктури міста, популяризацією місцевих велоініціатив, встановлюють сміттєві урни в парках і популяризують практику роздільного збору відходів.
“У 2011 році, коли народжувався екологічний проект “ЕКОФАН”  до Євро-2012, ми мріяли про те, щоби він дав поштовх новим екологічним проектам. Тоді зібралася команда волонтерів із зовсім різних сфер. Це були люди різного віку та зацікавлень. Але нас об’єднувало одне – екологічна ситуація в місті. Так виникла ініціатива “Львову личить зелений”, – розповідає “Пошті”  координатор проекту Маркіян Микитка.
У 2014-ому активісти планують діяти далі. “Нам потрібно завершити встановлення велопарковок. Також хочемо й надалі проводити семінари у школах. Мені здається, що містяни здебільшого позитивно реагують на наші акції. До прикладу, львів’яни прийняли на ура встановлення сміттєвих урн у парках. Проте були і такі, яким не сподобалися велопарковки. Мовляв, немає стільки велодоріжок!”  – зазначає Маркіян Микитка. 

“Казкоманія” 

У Львові діє ще одна громадська ініціатива, яка переросла у громадський рух “Казкоманія” . ЇЇ учасники вирішили втілити в життя свої давні мрії і довести, що львів’яни не є байдужими. Активісти торік започаткували в соцмережах благочинну акцію  “Аукціон добра” , а зібрані кошти використали для будівництва дитячого майданчика на території школи-інтернату №104, що у Брюховичах. 
Також у 2013-ому “Аукціон добра”  зібрав гроші на створення дитячого журналу “Крок до мрії” . Наразі його готують до виходу у світ. До слова, один добродійник уже оплатив 200 адресних передплат видання на 2014 рік. Ці видання отримають школи-інтернати та діти зі східно-південного регіону України. Одразу після того, як стабілізується політична ситуація в країні, активісти планують провести у місті низку мистецьких акцій. 
“Перша мистецька акція – театралізоване читання під музичний акомпанемент Еріка Емануеля Шмідта “Оскар і рожева пані” , яке відбуватиметься в королівській залі Історичного музею на площі Ринок, 6. Головний герой – хлопчик Тарасик, якому 9 років, а рожева пані – Галюся в капелюсі з радіо ФМ Галичина” , – розповів “Пошті”  ініціатор акції, активіст громадської організації “Казкоманія” Роман Лапуда. 
Також активісти планують відсвяткувати День народження Лесі Українки. Організують традиційний захід із народним гуртом “Ойкумена” .  Знані львів’яни та актори читатимуть поезію. Також відзначатимуть і День народження Ліни Костенко музично-поетичною виставою “З Днем народження, пані Ліно” .
 До теми            
Інформаційний портал Іnspired.com.ua склав список ідей для розвитку міста, беручи до уваги досвід із реалізованих проектів в Україні, Росії, Європі та США. Отож отримуймо натхнення і берімось до роботи: у Львові ж поки і половини пунктів з цього списку не реалізовано!
• Безкоштовна цифрова бібліотека.
• Сервіс оренди велосипедів. 
• Відсутність зовнішньої реклами в історичному центрі міста.
• Чіткі правила оформлення вивісок магазинів.
• Ліхтарі-вказівники. 
• Публічний безкоштовний wi-fi. 
• Єдиний онлайн-центр для звернень громадян. 
• Інтерактивні скульптури.
• Збільшення кількості зелених насаджень, клумб.
• Публічні туалети.
• Табло з графіком руху громадського транспорту.
• Соціальні контейнери для речей, які ще комусь можуть стати в пригоді. 
• Навігація для автобусів у мережі.
• Інтерактивні музеї. 
• Облаштування пустирів.
• Створення велодоріжок і велопарковок. 
• Система навігації містом. 
• Обмеження використання МАФів. 
• Упорядкування вуличних ринків. 
• Нічні рейси громадського транспорту. 
• Інвентаризація всього майна і земель. 
• Енергозберігаюче освітлення. 
• Сортування сміття. 
• Безпечні дитячі майданчики. 
• Безкоштовні спортивні майданчики. 
• Смітники. 
• “Лежачі поліцейські” . 
• Камери відеоспостереження. 
• Програма озеленення міста. 
• Нові громадські простори. 
• Старі заводи та приміщення віддати для коворкінгів (англ. сo-working — спільно працювати — модель роботи, суть якої: замість того, щоби працювати вдома, люди, залишаючись незалежними і вільними та не відчуваючи при цьому недоліків у спілкуванні, працюють разом у спільному приміщенні, ділячись ідеями та допомагаючи один одному, — “Пошта” )
• Окремі смуги руху для громадського транспорту. 
• Туристичні інфоцентри. 
• Сонячні панелі на даху зупинок. 
• Ліквідація центрального опалення на користь міні-котелень. 
• Зведення естакад на користь міського транспорту
• Реконструкція вулиць для підвищення безпеки. 
• Програма ліквідації старого житла. 
• Реалізація проектів з енергозбереження.
• Підземні паркінги. 
• Виведення бізнес-центрів у окремі квартали. 
• Реконструкція систем водопостачання. 
• Повністю пішохідні вулиці центральної частини міста. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7916 / 1.67MB / SQL:{query_count}