Три бюджети Львова замало, аби врятувати пам’ятки архітектури

Андріян Гутник, голова постійної комiсiї архiтектури, мiстобудування та охорони iсторичного середовища Львівської міськради, – про жахливий стан пам’яток, лiтнi майданчики, МАФи i корупцiю 

>Андріян Гутник, голова постійної комiсiї архiтектури, мiстобудування та охорони iсторичного середовища Львівської міськради, – про жахливий стан пам’яток, лiтнi майданчики, МАФи i корупцiю 
Безцінна львівська архітектура, яку так любимо ми, містяни, і якою так захоплюються туристи, руйнується на наших очах! Мало не щодня чуємо, що в тому чи іншому місці впав шмат унікального фасаду чи балкону. Ситуація з пам’ятками, на жаль, просто катастрофічна і потребує нагального вирішення. А грошей на порятунок пам’яток архітектури – катма! Та й держава наче забула про перлину архітектури України. 
“Востаннє кошти на львівські пам’ятки архітектури були виділені, коли Львів святкував своє 750-річчя, тобто у 2006-му. Фактично, за останні шість років ми не отримали жодної копійки з держбюджету для утримання, охорони, реставрацiї та використання пам’яток iсторiї та культури”, – зазначає гість “Пошти” Андріян Гутник, голова постійної комiсiї архiтектури, мiстобудування та охорони iсторичного середовища Львівської міськради. З його слів, пам’ятки архітектури є у такому стані, що за рік чи два якісно відреставрувати і привести їх до належного стану, неможливо. 

Потрібні час і кошти

– Пане Андрiяне, знаю, що ви були iнiцiатором звернення до голови Верховної Ради i прем’єр-мiнiстра, аби з Держбюджету було видiлено кошти на реставрацiю i вiдновлення львiвських архiтектурних пам’яток, якi внесенi до свiтової спадщини ЮНЕСКО. Ви справдi сподiваєтесь, що у держбюджетi знайдуть на це грошi?

– Так, я виступив ініціатором звернення від депутатського корпусу Львівської міськради щодо внесення змін до бюджету України про виділення додаткових коштів на відновлення та реставрацію пам’яток архітектури, що знаходяться у зоні ЮНЕСКО. Конституцією України, чинним законодавством визначено, що всі пам’ятки історії та культури, які є на території України, охороняються державою. 
Україна, як член Конвенції “Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини” зобов’язалася забезпечувати охорону, збереження в належному стані об’єктів культурної спадщини, що розташовані на її території. У довгостроковій перспективі саме держава повинна забезпечувати ліквідацію аварійного стану пам’яток архітектури, які знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО. 
Історичний центр Львова визнаний світовою спільнотою як унікальне з точки зору історії та архітектури місто, яке володіє міжнародним пам’яткоохоронним статусом. Зона ЮНЕСКО у Львові – це не єдиний пам’ятник архітектури, а історично архітектурно-містобудівний комплекс. Цей комплекс є об’єктом державного значення та світового визнання. 
Мене, не лише як депутата, але й львів’янина, болить серце за жахливий стан наших пам’яток. Враховуючи той факт, що за останні роки ситуація не покращується, необхідно вживати рішучих дій, враховуючи дійсно важке фінансове становище у країні, все ж таки намагатись знаходити кошти на реставрацію пам’яток архітектури. Адже держава може й надалі будувати дороги, покращувати транспортні вузли, автобусні, залізничні, разом із тим не руйнуючи архітектурну цінність та історичну красу держави.

– У цьому скликаннi ВРУ, як нiколи багато львiв’ян. Ви сподiваєтесь, що вони лобiюватимуть це питання? 

– Сподіваюсь на те, що коли парламенту вдасться запрацювати у нормальному режимі, депутати ВО “Свобода” та ті депутати, які дійсно шанують країну, у якій живуть, її історію, культуру та архітектурну цінність, підтримають нашу  ініціативу. Світ визнав наше місто унікальним з точки зору історії та архітектури, ми не маємо права знищити це.
Ініціюючи це звернення  дійсно сподіваюсь та буду й надалі робити все, що від мене залежить, аби за підтримки депутатів ВРУ перші особи нашої країни, нарештi звернули свою увагу на дану проблему та почали працювати над шляхом її вирішення.

– Напевно, це займе багато часу?

– При підготовці бюджетного законодавства необхідно запровадити виділення щорічно окремим рядком коштів для фінансування та підтримки розташованих у Львові історичних цінностей держави, що є у зоні ЮНЕСКО. Державне фінансування збереження цих пам’яток архітектури повинно мати комплексний і довготерміновий характер. Адже нині пам’ятки архітектури є у такому стані, що за рік чи два якісно відреставрувати і привести їх до належного стану, неможливо. 
Востаннє кошти на львівські пам’ятки архітектури були виділені, коли Львів святкував своє 750-річчя, тобто у 2006-му. Фактично, за останні шість років ми не отримали жодної копійки з держбюджету для утримання, охорони, реставрацiї та використання пам’яток iсторiї та культури. Та навіть при достатньому фінансуванні не вдасться знайти необхідну кількість фахівців, які зможуть дійсно якісно виконати всі необхідні роботи. 
Враховуючи той факт, що роботи мають проводити у правовому полі, звичайно ж необхідно проводити аудит ефективності, раціональності та законності використовування коштів, виділених із бюджету на збереження історичної забудови міста.

– Як бачимо, про проблеми державнi мужi пам’ятають вiд ювiлею до ювiлею.

– Так виглядає! Але це є однією з найбільших помилок, адже вчасно проводячи поточний ремонт, можна запобігти багатьом суттєвим руйнуванням. Вчасно вживаючи необхідних заходів, “ремонтні роботи” не вимагатимуть значних витрат. 
Пам’ятки архітектури необхідно оглядати після кожного зимового періоду та проводити поточний ремонт, а за потреби – фахово їх реставрувати. До усіх робіт необхідно обов’язково залучати спеціалістів. Звичайно, все це потребує фінансової підтримки з боку уряду. Адже для того, щоб відновити всі пам’ятки архітектури в зоні ЮНЕСКО, треба витратити три річних бюджети Львова. Це величезні кошти, які бюджет міста не може собі дозволити.  

– Що першочергово цього року реставруватимуть у Львовi? I скiльки коштiв на це пiде з мiського бюджету?

– Для проведення реставраційних робіт Музею скульптури Йоана-Георга Пінзеля, який є на пл. Митній у бюджеті закладено три мільйони гривень. Це музей – одного з найталановитіших європейських скульпторів ХVIII ст., роботи якого подорожують усім світом (зокрема Франція, Лувр) а повертаються до Львова у приміщення, дах якого нині в аварійному стані. Це неприпустимо! Ми працюватимемо й надалі над тим, аби залучати додаткові кошти для проведення запланованих ремонтних робіт.
На проведення рестав­раційно-ремонтних робіт Львівського духовного театру “Воскресіння” на пл. Генерала Григоренка, 5 виділено 610 000 грн. 
На капремонт Першого українського театру для дітей та юнацтва на вул. Академіка Гнатюка,11 – 800 000 грн. На реставрацію органу Львівського будинку органної та камерної музики на вул. С. Бандери – 290 000 грн.
На реставраційно-ре­монтні роботи Вірменського собору – 650 000 грн.
На реставраційно-ре­монтні роботи храму Святої Трійці – 339 327,11 грн.
На реставраційно-ремонтні роботи будинку – пам’ятки архітектури на просп.  Шевченка, 28  –1 500 000 грн.
На реставраційно-ре­монтні роботи фасаду будинку – пам’ятки архітектури на вул. Руській –179 639,28 грн.
Також кошти виділені на проведення реставраційно-ремонтних робіт храму св. Івана Золотоустого, церкви Вознесіння Господнього, храму св. Петра і Павла, костелу св. Марії-Магдалини, обходу навколо собору Святого Юра, підпірні стіни, впорядкування території навколо собору...

– Крiм пам’яток, якi входять до спадщини ЮНЕСКО i потребують ремонту, у Львовi є багато пам’яток міського значення. Їх стан теж залишає бажати кращого. Чи є цього року грошi на їх ремонт?

– Ситуація з пам’ятками міського значення просто катастрофічна! На проведення ремонтних робіт і відновлення всіх балконів у бюджеті закладено менше ніж мільйон гривень тодi, як на реставрацію балконів у Львові, які є пам’ятками архітектури, потрібно десятки мільйонів гривень. 
Наразі ситуація зі станом фасадів і балконів старих будинків міста, м’яко кажучи, незадовільна. Практично щотижня у ЗМІ є інформація про уламки фасадів будинків та балконів, які, у кращому випадку, валяються на дорогах та тротуарах.
Звичайно, тішить той факт, що до проведення Євро – 2012 були прокладені нові дороги, стадіони, відновили аеропорт, проте ось такі небезпечні несподіванки у нашому старовинному місті для гостей Львова, на фоні нових доріг та аеропорту можуть стати найприкрішою та небезпечною згадкою про їхню подорож до красивого старовинного, але напівзруйнованого міста Лева.
Про детальнi плани територій

– З 1-го сiчня 2013-го набрав чинностi закон про обов’язкову наявнiсть детального плану територiй. Чи готовий Львів до чергової урядової новацiї?

– 99% території Львова не має детальних планів забудови. Дійсно, з 1 січня 2013-го набула чинності ч. 3 ст.24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, на підставі якої у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. 
Простими словами, за відсутності цього плану виділення будь-якої земельної ділянки, ремонт будинків, добудови та прибудови до них будуть заборонені, якщо не розроблять відповідних документацій. Тобто, таким чином ми можемо увійти  в систему колапсу. Виконавча влада Львівської міськради була завчасно проінформована про прийняття цього Закону.

– Ми як завжди не встигли?

– У Львові чиновники тільки починають думати про виконання цієї роботи. Для прикладу, у Тернополі два роки тому були закладені необхiднi кошти для розроблення детальних планів територій. Відтак, Львівський містопроект упродовж останнього року розробляє для міста Тернопіль плани, натомість ми залишимось із паралізованою роботою департаменту містобудування через безвідповідальність та халатне відношення чиновників. Черговий яскравий приклад роботи з iнвесторами!
У центрi міста вiкна мають бути дерев’янi

– Пане Андрiяне, ще одним бюлючим питанням для Львова є замiна вiкон у центрi. Влада вимагає, аби люди встановлювали в iсторичнiй частинi мiста дерев’янi вiкна, а мешканцi кажуть, що для них це дороге задоволення. Як знайти золоту середину?

– Вхідні двері до будинку і вікна є визначальними для “обличчя” споруди і для картини міста. У Львові є ще дуже багато особливо цінних для міста історичних дверей і вікон, які необхідно захистити. На жаль, більшість вікон є в поганому стані, разом із тим встановлення пластикових  вікон поширюється все більше і псує вигляд нашого міста!
Нині у Львові в рамках проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова” спільно з Німецьким товариством технічного співробітництва GIZ діє програма фінансування реставрації історичних дверей та вікон. Програму реалізує Інститут міста та цей проект.
Він надає фінансову підтримку у зв’язку з реставрацією в розмірі до 80% . З них 20%  сплачує місто, GIZ – 60%.  Власники повинні оплатити  лише 20%від  загальної вартості реставрації. Нiмецькi фахiвцi наполягають на обов’язковому співфінансуванні мешканців, мовляв, якщо людина не вклала хоча б частину своїх власних коштів у реставрацiю, то не буде берегти пам’ятку архітектури. 

Львову потрiбнi маркiзи, а не парасольки!

– Прошу розповiсти, що зараз розглядає ваша комiсiя щодо встановлення i вигляду лiтнiх майданчикiв?

– Була пророблена колосальна робота та пiдготовлена ухвала щодо змiн в порядку розташування лiтнiх майданчикiв, якi можуть бути всезезонними. На жаль, бiльше пiвроку мер міста не хоче виносити пiдготовлену ухвалу на засiдання сесії міськради. Зараз чинною є  ухвала, яка стосується лише лiтнiх майданчикiв… 

– Як плануєте цьому протистояти?

– Під час робочої зустрічі з начальником управлiння iсторичного середовища  міськради я отримав інформацію про те, що позиція мера міста залишається незмінною, наполягаючи на тому, що всесезонні майданчики нiкому не потрiбнi. Проте з цим твердженням не погоджуюсь. Притримуюсь думки, що якісні всесезонні майданчики, встановлені згідно усіх норм у межах чинного законодавства, можуть бути справжньою окрасою та додатковим доходом до бюджету нашого міста. 
Як будь-який організм, наше місто живе і розвивається та стикається з безліччю проблем, які необхідно вирішувати. Ні для кого не є таємницею, що коштів у бюджеті міста на вирішення проблем та поставлених задач обмаль, саме це спонукає нас шукати альтернативу. 
Перш за все необхідно постійно створювати сприятливі умови, для того, щоб наш “український” інвестор був зацікавлений вкладати кошти у своє ж місто, адже насправді у Львові є безліч підприємців, які готові та є фінансово спроможними вкладати кошти у розвиток міста, у справу, якою вони займаються у нашому місті. 
Але, звичайно, у них повинна бути зацікавленість, для прикладу: “Чи привести мені певну територію, ділянку міста, беручи її в оренду, до автентичного вигляду, згідно старих записів, зображень, відреставрувати певні елементи ліпнини на будинку, у якому я відкриваю своє кафе, чи поставити мені, умовно кажучи, пластикові столики, парасольки та стільці на вулиці? А що натомість? фінансово звичайно вигідніше закупити пластмасові стільці...”. Наразі, львівські ресторації є зацікавленими у встановленні всесезонних майданчиків, які у Європі вже давно не є новинкою.
Для прикладу, побувавши в Парижi, Монако, Нiццi, Амстердамi, Женевi можна у цьому переконатись – навіть взимку там функціонують майданчики. До речі, які є надзвичайно популярними серед населення та майже завжди переповнені відвіду­вачами.

– Невже таке не можна зробити в мiстi Лева?!

– Це потрiбно зробити! Звичайно, у межах чинного законодавста, не перешкоджаючи вільному руху пішоходів та зберігаючи проїзд автотранспорту спеціальних служб. 

– Пригадую, як виникали суперечки мiж ресторатами й виконавчими органами Львiвської мicькради щодо встановлення у центрi мiста маркiз, подiумiв. А як  вважаєте, Львову потрiбнi маркiзи чи парасольки?

– Якщо переглянути фотографії старовинного Львова, то неважко зауважити те, що майже бiля кожного магазину, ресторацiї у центрi міста були встановлені так званi маркiзи, якi влiтку слугували для людей мiсцем для вiдпочинку. Нині  чиновники виступають категорично проти їх встановлення. 
Триває боротьба між управлiнням iсторичного середовища та бiзнесменами й депутатами. Чиновники впевнені у тому, що не маркiзи, а парасольки повинні бути встановлені у центральній частині міста. Чому? Тому що їм так хочеться.... Проте я з цим не погоджуюсь. Чому у Європi майже всі ресторації встановлюють маркiзи, а виконавча влада мiськради їх не визнає, залишається незрозумілим.

– Не до вподоби львiвським чиновникам й подiуми. Ви теж вважаєте, що їх не варто ставити у нашому мiстi? Чому?

– Звiсно, що є місця, де встановлення подіумів є недоречним. Проте у Львовi є й такі мiсця, де вони б дуже пасували. Натомiсть у мiськрадi розповідають казки, про те, що пiд подiумами розводяться пацюки, а разом із тим – антисанітарія. Насправді у Львові є безліч вулиць з нахилами, на яких для комфорту вiдвiдувачiв, подiуми були б доречними. 
Що стосується стандартiв, якi хочуть встановити мiськi чиновники, то це не зовсiм правильно, адже Львiв – це унікальне мiсто i до кожного об’єкту має бути iндивiдуальний пiдхiд. Ми повинні думати та аналізувати, що було б доречним, а що – ні. Майже кoжна спiльна комісія, на якiй розглядаються питання по лiтнiх майданчиках, зводиться до того, що чиновники міської ради виступають проти  встановлення маркiз, подiумiв, пропонують обмежити живі огорожі, квіти... Такi змiни вони хочуть внести до  ухвали, яку мер міста бiльш нiж пiвроку не виность на розгляд та голосування.

– Із ваших слiв випливає, що чиновникам легше вiдмовити людям бiзнесу, нiж працювати з ними?

–  Справдi є така практика. Чиновники напевно мають усвідомлювати, що з пiдприємцями необхідно вести постійний діалог, зустрiчатися, працювати, витрачати свiй час, або ж відмовити і на тому поставити крапку. Мовляв, питання вирiшити не можливо.
Вiйна з МАФами ще не закiнчилась!

– З якими проблемами звертаються люди найчастіше до вашої комiсiї?

– У міськраді працює 12 постійних комісій, до яких щомісяця надходять тисячі звернень, проте до нашої комісії з загального числа надходить майже половина, тобто їх є найбільше. Звертаються з проханнями щодо встановлення меморіальних таблиць, розгляду планів забудов окремих територій, інвестиційних пропозицій, проектів та програм збереження культурної спадщини міста, вшанування львів’ян, але найбільше звернень стосується МАФiв, їх перенесення, зміни власників, встановлення нових тимчасових споруд тощо.

– Найбiльше звернень до вашої комiсiї надходить вiд пiдприємцiв щодо встанoвлення малих архiтектурних форм. Водночас мер Львова два роки “воює” з МАФами. Як ви особисто бачите вирiшення цього питання?

– Якщо б ми на комiсiї прийняли рішення та погодили всi звернення від жителів, то мабуть у Львовi не залишилось би мiсця для пiшоходiв. З цієї причини ми, звичайно, не можемо погодити та позитивно задовольнити звернення від усіх городня щодо встановлення МАФів. Проте МАФи – це не тільки цигарки та алкоголь, а ще й підприємці, які торгують продуктами, медійною продукцією, сувенірами тощо. Окрім того, МАФи – це понад 10 000 львів’ян, які там працюють.
Стосовно позиції мера міста, то складається враження, що команда Андрія Садового демонструє відверте нерозуміння потреб львівських підприємців та вперто саботує будь-яку роботу, яка стосується малого бізнесу, знищуючи його на догоду великому. При цьому, спекулюючи темою дитячого алкоголізму та “поливаючи брудом” львівський малий бізнес.
Проте, незважаючи на незрозумілу позицію мера міста, необхідно постійно шукати діалог із підприємцями, містянами у наш важкий час і фінансово, і політично; конструктивний діалог + повна прозорість = це напевно ідеальна формула.  

– Чи погоджуєте ви встановлення МАФiв, де продаватимуть продукти, напої?

–  Звичайно, якщо надходять такi звернення, насамперед розглядаємо та погоджуємо саме їх. До нас звертаються городяни з колективними зверненнями, зокрема, які проживають у віддалених районах, де дійсно бракує магазинів з необхідними продуктами та товарами для повсякденного вжитку, а жителям незручно добиратись до великих торгових точок. У такому разі ми завжди йдемо людям назустріч. 

– Були у мiського голови зауваження i до зовнiшнього вигляду малих архiтектурних форм…

– Торік на засiданнi сесiї ми затвердили типовi форми тимчасових споруд. Їх було розроблено та погоджено бiльше десяти варiантiв. А зовнішній вигляд – один із кращих в Українi. Звичайно, що масове збiльшення кiлькості МАФiв у місті є недоцільним.
Заміна усіх старих форм МАФів на нові типові, а також демонтаж незаконно встановлених МАФів, які не є передбачені перспективною схемою розвитку міста Львова, піднімалось та обговорювалось неодноразово. Але складається враження, що впорядкування зовнішнього вигляду міста, раціонального використання його території та покращення благоустрою є нецікавим та невигідним для органів виконавчої влади. 
Так, у Львові й надалі успішно продовжують здійснювати підприємницьку діяльність старі МАФи. Натомість чиновники не дають можливості здійснювати господарську діяльність підприємцям, які хочуть встановити нові вдосконалені типові МАФи. 
У місті замість того, щоб брати приклад із розвинутих європейських країн, бездіяльна виконавча влада “закриває очі” на ті МАФи, які підлягають демонтажу, натомість перешкоджають впровадженню та встановленню нових типових малих архітектурних форм. Разом із тим, у міськраді чиновники уміло розгорнули боротьбу не тільки проти МАФів, але й проти продажу алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Цю боротьбу, а можливо, і черговий піар-хід, очолив не хто інший, як сам мер нашого міста.
Проте, вивчивши та проаналізувавши ситуацію, складається враження, що у Львовi активно лобiюють iнтереси середнього бiзнесу, тому малi архiтектурнi форми хочуть усунути з поля гри, звичайно ж прикриваючись тільки “добрими та світлими намірами”.
Корупцiя – oсновний ризик для львiвського бiзнесу

–  Ранiше у розмовi з “Поштою” ви зазначали, що оснoвним ризиком для бiзнесмена, потенцiйного iнвестора у Львовi є корупцiя в органах Львiвської мiськради. У чому це проявляється?

– Із тим, що корупцiя в органах ЛМР iснує, погоджується бiльшiсть львiвських бізнесменів, підприємців та звичайних пересічних львів’ян. Тож ситуація складається таким чином, що на шальках терезів лежать з одного боку – Закон, а з іншого – бачення мiського голови та його команди.
Необхідно докласти колосальних зусиль для того, щоб повністю відкрити прозору та максимально спрощену дорогу для фінансових вливань наших львівських підприємців-інвесторів, які дійсно готові вкладати кошти у розвиток нашого міста. Натомість вони не можуть цього робити через блокування усіх починань виконавчою гілкою влади, яка не йде на відкритий діалог. 
Окрім корупційних дій, ще однією перешкодою звичайно є відсутність прозорості процедур та складна бюрократична система. Проблема полягає в тому, що нині звичайному пересічному львів’янину або підприємцю майже нереально у короткі терміни отримати дозвіл чи погодження, адже виникає повна заплутаність та неясність у здійсненні необхідних дій для мешканців нашого міста (у департаментах, управліннях тощо). 
Як негативні наслідки: невиправдані витрати часу суб’єктів підприємницької діяльності, виникнення корупційних схем, гальмування розвитку підприємницької ініціативи, гальмування процесу збільшення доходів місцевого бюджету.

– Чому ж у мерiї таке ставлення до людей бiзнесу, адже вoни наповнюють мiську скарбницю?

– Не виключено, що це черговий полiтичний хід. Або місцеві чиновники не виконують настанов, або їм ставлять зовсім інші завдання. Разом із тим, наші вищі ешелони влади завжди декларують добрі наміри. А на практиці все навпаки. Як наслідок – довіра до влади, яка, на превеликий жаль, є на низькому рівні, нині одна з ключових проблем нашого суспільства.... 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7390 / 1.84MB / SQL:{query_count}