Сланцева небезпека

У Львові науковці і геологи обговорили економічні, політичні й екологічні аспекти видобування сланцевого газу. Доповідачі резюмували: без досліджень та згоди місцевих мешканців видобувати цей газ в Україні не можна

У Львові науковці і геологи обговорили економічні, політичні й екологічні аспекти видобування сланцевого газу. Доповідачі резюмували: без досліджень та згоди місцевих мешканців видобувати цей газ в Україні не можна

Видобувати сланцевий газ в Україні небезпечно, певні науковці. Як відомо, на Львівщині нині йдеться про розвідку, а згодом і видобування цього виду палива на Олеській площі. Урядовці акцентують: видобуток такого газу в Україні принесе нашій державі енергетичну незалежність і, можливо, дасть шанс нарешті від’єднатися від російської труби. Проте ті, кому буріння свердловин вигідне, чомусь не говорять про екологічні наслідки, а геологи стверджують, що наслідки можуть бути катастрофічними, і передбачити їх майже неможливо. 

Але найголовніше те, що фірми не мають права видобувати центральнобасейновий газ, не погодивши це з місцевим населенням. І тут, схоже, українців знову хочуть обминути, зробивши все “якнайкраще”. 

У вівторок, 26 лютого, у Львові в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбувся круглий стіл на тему “Економіко-політичний аспект газової “революції”. Потреби держави та інтереси локальних спільнот на прикладі проблеми сланцевого газу”, організатором якого виступив  “Український вибір”. 

Учасниками заходу були науковці, геологи та експерти, які фахово розповіли про еконологічні, економічні та політичні аспекти видобування сланцевого газу в Україні. За словами Андріана Фітьо, керівника ГО “Спілка консультантів “Експерт-група”, нині основне завдання – поінформувати населення про можливі наслідки видобування сланцевого газу та не допустити, аби урядовці вирішували це питання без громади.  

“Цікаво, чи врахують думку місцевих мешканців чиновники у столиці, коли вирішуватимуть, на якій території видобуватимуть газ”, – каже Андріан Фітьо. За його словами, видобування цього газу може бути небезпечним, адже не всі території придатні для цього. Наприклад, Франція і Чехія навідріз відмовилися від видобування сланцевого газу. “Крім того, ніхто достеменно не знає, які запаси сланцю є в Олеській та Юзівській площі. Так, у Польщі, за оцінкою, запаси цього газу нині зменшили в кілька раз. А що буде у нас? Реальні запаси сланцю в Україні можуть бути вдесятеро меншими, ніж прогнозовані”, – каже Андріан Фітьо. Експерт вважає, що питання видобування цього газу в Україні має не лише економічний, але й політичний аспект. Тобто комусь це вигідно. 

Професор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України Юрій Стефаник каже про п’ять екологічних ризиків видобування сланцевого газу на Олеській площі. Він зазначив, що екологічні наслідки можуть бути ще небезпечнішими, ніж політичні.  

Юрій Стефаник застерігає: існує велика небезпека втрати питної води. “Для однієї свердловини потрібно до п’яти мільйонів галонів води. Якщо врахувати, що один галон – це 4,5 літри води, то на одну свердловину потрібно 22,5 тисячі тонн. Є дані, що на одній з великих площ у США, яку можна порівняти з Олеською площею, пробурено 11 тисяч свердловин. Звідки брати воду? Представники компанії “Шеврон” вважають, що 10% води повертатиметься, але це  –  байка, адже така вода не підходить для повторного проведення гідророзриву”, – каже науковець. 

Крім того, як він зазначив, ніхто не говорить про хімічний склад рідини гідрозриву. Кажуть, що закачування відбувається від 0,5% до 3%. Крім того, після гідророзриву неприємності не закінчаться. За словами науковця, газ може потрапити на поверхню і отруїти довкілля. “Таке було в США, але все це приховуюють. Наприклад, у Колорадо зафіксували потрапляння метану у воду”, – застерігає Юрій Стефаник. 

Дослідники і видобувники наголошують: під час видобування газу на певній території можливі так звані мікроземлетруси. У густонаселених районах вони можуть призвести до руйнування доріг, споруд і комунікацій. 

Але найгірше, чого нам варто боятися, – забруднення рідиною гідророзриву водоносних горизонтів питної води. 

Юрій Стефаник додає: гідророзрив є некерованим, тому дуже важко дізнатися, куди він піде. Професор певен: видобування сланцевого газу потрібне Україні, “але перед тим, як братися за цю справу, треба провести дослідження і зробити висновок”.  

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8336 / 1.57MB / SQL:{query_count}