Національний відбір до найбільшого пісенного конкурсу знову відбувся не без галасу. В світлі останніх подій “Пошта” пригадує найгучніші євробаченські історії

Щойно налаштувавшись минулого четверга знову голосувати за трьох спірних суперфіналісток національного відбору до Євробачення, українські глядачі спіймали облизня: не виявивши порушень у попередньому конкурсі, де за результатами як СМС-голосування, так і оцінок журі перемогла Міка Ньютон, НТКУ скасувала обіцяне раніше переголосування. За іншою версією, дві інші фіналістки – Злата Огнєвіч та Джамала, котру тривалий час вважали безперечною фавориткою конкурсу, просто відмовилися ще раз вийти на сцену. Представляти Україну на Євробаченні-2011 доведеться все-таки раніше оголошеній переможниці національного відбору Міці Ньютон. Новий відбір українського виконавця на конкурс Євробачення не відбудеться, оскільки потенційні претендентки Злата Огнєвіч і Джамала відмовилися від участі у суперфіналі. Джамала відмовилася брати участь у повторному конкурсі, оскільки вважала, що «люди, які намагаються провернути це, зроблять усе, щоб довести свою правоту», а також, аби не було  закидів  у тому, що переголосування робилося спеціально «під Джамалу». Злата Огнєвіч, за повідомленням прес-служби, в передостанній вечір перед виступом (дуже вчасно) травмувала ногу. Отож, представлятиме Україну в Дюссельдорфі, де в середині травня відбудеться 56-й пісенний конкурс Євробачення, таки Міка Ньютон (псевдонім уродженки Бурштина на Івано-Франківщині Оксани Грицай) з піснею “Angel”.

Тут доведеться вкотре пригадати, що конкурс Європейської мовної спілки був заснований ще далекого  1956-го як конкурс на найкращу пісню (звідси й первісна назва  “Concours Eurovision de la chanson”) та можливість талановитим музикантам-початківцям із різних країн проявити себе. В різні роки саме із Євробачення стартували АВВА і Селін Діон, Дана Інтернешнл та «Secret Garden».

Україна приєдналася до змагань ЄМС у 2003 році. Тоді нашу країну вперше представляв на конкурсі, що відбувався у столиці Латвії Ризі, Олександр Пономарьов. Рішення про виконавця, котрий поїде на конкурс, ухвалило керівництво НТКУ, яке офіційно здійснює координацію конкурсу з українського боку.

“Приземлився” Пономарьов із піснею “Astalavista baby “ на 14-му місці, яке, зважаючи на дебют, назвали почесним. А вже наступний конкурс – 2004 року в Стамбулі – приніс українцям тріумф і перемогу Руслани. До слова, й тоді виконавицю на музичне єврозмагання, що на той час ще не користувалося особливою популярністю в українських телеглядачів, обрали “силовим” методом – тобто, в стінах НТКУ. Видно, фахівцям таки було видніше...

Бо вже з наступного року – до слова, року конкурсу в Києві, на якому мала нагоду побувати й авторка цих рядків, розпочався шлейф нездорового ажіотажу довкола музичного шоу, який, схоже, тягнеться й до сьогодні. Нагадаємо, політичні амбіції свіжоспечених переможців Помаранчевої революції перемогли добрий смак і господарів країни, яка приймала конкурс, репрезентувала група “Ґринджоли”. Політичний реп “Разом нас багато”, як ніколи доречний у наметовому містечку на Майдані в листопаді 2004-го, виявився малоефектним та малозрозумілим для інтернаціональної публіки в травні 2005-го. Нагадаємо, це був і перший рік, коли відбувався начебто всенародний відбір на конкурс (по п’ять трансляцій на день). Абсолютним фаворитом тоді вважали Ані Лорак. А рішення про участь “Ґринджолів”, подейкували, ухвалили в інших кабінетах. Звинувачували в тому, що “протягнув” своїх улюбленців, передовсім тодішнього віце-прем’єра Миколу Томенка.

Наступного, 2006 року, національні вибори музичного делегата до Афін, де відбувався конкурс, також вирішили зробити прозорими, ініціювавши масштабний проект “Ти – зірка” і вгативши в нього понад 2 млн гривень, хоча більшості від початку було зрозуміло, хто з мешканців “зіркового будинку” переможе. Так воно й трапилося – до грецької столиці полетіла Тіна Кароль, виспівавши там сьоме місце. Але навряд чи благословили її на це  колишні сусіди.

Рік 2007-й приніс Україні «срібло» завдяки виступу Вєрки Сєрдючки. Поїздці персонажа Андрія Данилка до Фінляндії передували прокльони та навіть цілі мітинги патріотів, переконаних, що “Сєрдючка зганьбить у Європі Україну” та що “Україна обрала своїм лицем на Євробаченні товстого трансвестита в целофановій сукні, яка не співає, а видає звуки подібні до дитячого белькоту”, і невдоволення північних сусідів через слова в конкурсній пісні –  замість “lasha tumbai” багатьом вчувалося «Russia goodbyе». І неспроста – російського учасника Вєрка таки обійшла.

Відносне затишшя було лише 2008-го, коли кандидатура Ані Лорак на подорож до Бєлграда ні в кого не викликала спротиву. А щоб українці відчули себе до пісенного свята хоч мінімально причетними, влаштували народний відбір... пісні. Переміг, нагадаємо, Філіп Кіркоров. Із Сербії наша співачка знову привезла друге місце.

Та вже наступного року відкриті пісенні відбірні конкурси вирішили відновити. В результаті до фіналу вийшла екс-”Віа ГРА” Світлана Лобода з веселеньким скетчем “Be My Valentine”. Знову – абсолютна національна перемога, особливо, якщо врахувати, що й перемагати особливо не було кого: найсильнішу конкурентку Лободи і підопічну Олени Мозгової Анастасію Приходько дискваліфікували. Після показового виступу в студії шоу Савіка Шустера Росія – не менш, зрештою, показово – запросила Приходько співати в Євробаченні, але вже за неї. Врешті, Лобода опинилася на 14-му місці після конкурсу в Москві, а Приходько – на 11-му. Тож ще не відомо, хто переміг.

І, нарешті, минулорічний “євроскандал” вийшов за межі суто внутрішніх меломанських розбірок. Пісню співачки Альоші, котру чомусь терміново вирішили випустити на конкурс замість “підкилимно” (себто, винятково в стінах НТКУ) обраного Василя Лазаровича, визнали плагіатом, тож довелося її терміново переписувати. Як не поспішали продюсери, а терміни, встановлені ЄМС, вже добігли кінця – тож Україну до конкурсу допустили, втім, вписавши чималий штраф, який, подейкують, НТКУ не сплатила й досі. Альоша прийшла до фінішної прямої в Осло десятою.

Чи пощастить Міці Ньютон – довідаємося вже за два місяці. Але те, що Євробачення стало для українських початківців чудовим засобом чорного PR-у, стало зрозумілим вже не від сьогодні.