«Львів став прикладом для України»

У місті оголосили 20 переможців основного конкурсу «Фокус на культуру». Що це за проєкти і чому перемогли саме вони, розповідає «Львівська Пошта»

Хіба що лінивий не читав, що 2020 рік у нашому місті оголошений Роком культури, яка мала б стати головною ідеологією в галузях спадщини, урбаністики, туризму, освіти, архітектури, інформаційних технологій і мистецтва.
Виглядала ця ідея прекрасно і мала непогані перспективи для розвитку. Але… разом із 2020-им не лише Львів, а й Україну, цілий світ охопила пандемія коронавірусу, яка порушила чимало планів, спричинила кризу навіть у найзаможніших країнах, забрала 380 тисяч життів і посадила чи не все людство під «домашній арешт».
Здавалося б, про яку культуру в таких умовах може мовитися? Проте програма «Львів-2020: Фокус на культуру» діє, її бюджет фактично не змінився, а до основного конкурсу «Фокус на культуру», який через нові умови продовжили на місяць, додалася ще й програма підтримки експрес-проєктів культурних ініціатив, які виникли у відповідь на кризу. Про останню ми писали в матеріалі «Фокус на культуру має бути завжди!» («Львівська Пошта», №42 (2259) від 27. 05.2020 р.).
А сьогодні знайомимо вас із 20-ма переможцями основного конкурсу – 9-ма великими (до 2 млн грн) і 11-ма малими (до 500 тис. грн), яких днями оголосили і які на всіх отримають 15 млн грн для втілення задуманого. Через ситуацію із коронавірусом ці проєкти будуть реалізовувати як у 2020-ому, так і в 2021 році.
Конкурс мав два тури: в першому розглянули 140 поданих заявок, які мали пройти технічний відбір, у другий вийшло понад 40, які вже оцінювали члени правління. Головою правління є Юрій-Єжи Онух – знакова людина в мистецтві світу загалом, художник, куратор, дипломат. Разом із ним переможців визначали: Василь Косів – доктор мистецтвознавства, переможець BookForum Best Book Award; Наталія Дзюбенко – завідувачка відділу прикладної музеології Державного природознавчого музею НАН України; Андрій Москаленко – заступник міського голови Львова з питань розвитку; Олеся Островська-Люта – культурологиня, очільниця «Мистецького арсеналу»; Остап Процик – експерт у сфері медіа та комунікацій, засновник Львівського медіа форуму; Омелян Ощудляк – журналіст, продюсер, режисер.
Переможців обирали за чіткими критеріями: оригінальність та інноваційність проєкту; відображення локальних особливостей міста; комунікаційна складова проєкту; освітня складова проєкту; міжгалузевий характер проєкту; співпраця між інституціями; реалістичність виконання завдань проєкту; бюджет і фінансова ефективність; співфінансування; довгостроковий вплив і сталість проєкту.

Великі проєкти

«Вихід у місто: львівська вулиця і мистецькі практики початку і кінця ХХ століття», Центр міської історії Центрально-Східної Європи

Проєкт зв’язує різні історичні періоди і різні мистецькі практики (образотворче мистецтво та фотографія), які існували у Львові у ХХ столітті у період розпаду двох імперій. Складові проєкту: архівна (оцифрування та удоступнення матеріалів двох приватних збірок, які стосуються творчості членів групи аrtes), цифрова (публікація цифрових оповідей з використанням інструментів ArcGIS StoryMaps), виставкова (експеримент виставки як дослідження) і видавнича.

«100 років модернізму у Львові», «Бюро спадщини»

Основне завдання проєкту – ідентифікація та належна оцінка будівель львівського модернізму, вивчення, дослідження та напрацювання стратегії збереження і розвитку архітектури львівського модернізму як важливого європейського феномену.

Препродакшн виставки «Подорож героя: Останній тиждень літа», Фонд розвитку Музею Міста у Львові

Метою проєкту є препродакшн виставки «Подорож героя. Останній тиждень літа» як результат співтворення першої виставки Музею Міста групою кураторів, експертного середовища та місцевих жителів. Виставка порушує питання, яким чином дитина у віці активного пізнання досліджує місто як середовище свого існування. Сценарій виставки – це розповідь множинних історій міських жителів з перших вуст у поєднанні з приватними та музейними предметами і медіа.

«Львівська органна резиденція», Органний зал

Створення та запуск довготривалої резиденції як навчальної платформи на базі концертного залу для органістів у Львові, налагодження моделі виховання професійного музиканта.

«Музей людей: Дім. Храм. Форум», Дім Франка

Проєкт покликаний накреслити основні шляхи і способи повернути людей у музей, а музей – до людей завдяки реалізації заходів, створенню нових тимчасових експозицій та дискусійного майданчика із залученням до обговорення професійного музейного середовища та креативної спільноти міста (громадських активістів, митців, екскурсоводів, турагентів, підприємців та ін.) на основі концептуальної метафоричної тріади «Дім – Храм – Форум» та стратегічної ролі музею як посередника між минулим та теперішнім.

«Сертифікатна освітня програма для практиків культури», Український католицький університет

Проєкт передбачає створення та апробацію освітньої програми, що дозволить покращити роботу культурних інституцій міста (щодо загального менеджменту, стратегування діяльності, комунікації з цільовими аудиторіями і локальними спільнотами, міжсекторної співпраці тощо). Сертифікована програма складатиметься з базового та короткотермінових тематичних курсів.

«Тільки у Львові: Тонько, Щепко і всі-всі-всі», «Львівське радіо»

Проєкт має на меті розповісти в інтерактивному виставковому форматі невідому історію створення славетної пісні «Тільки у Львові» (неофіційний гімн міста) із особливим фокусом на розповідь про долі її авторів та виконавців. Складається з трьох частин: виставка з історії львівського радіо, 1930 – 1936 роки, електронна версія книги як результат виставки, а також напрацьована історична інформація стануть частиною цифрової енциклопедії «Львів інтерактивний».

«Культурна ДНК Львова: соціальні цінності та культурні практики», Соціологічна агенція «ФАМА»

Полягає у проведенні репрезентативного до повнолітнього населення Львова соціологічного дослідження з метою діагностики: соціальної культури міста загалом та ціннісних груп серед жителів міста, репертуару та інтенсивності культурних практик серед жителів міста.

Art Resistentia, Мистецька майстерня «Драбина»

Створення умов підтримки мистецьких середовищ міста в умовах кризи шляхом пропозиції нових практик управління ресурсами міста на культуру. Дві складові проєкту – мистецький фестиваль для демонстрації результатів роботи митців, що передбачатиме літературну, театральну, музичну та візуальну складові та «мистецькі облігації» – практику авансових платежів для митців, які, своєю чергою, братимуть на себе юридичні зобов’язання підготувати продукт для участі у фестивалі. Основний механізм реалізації проєкту – кураторський підхід.

Малі проєкти

«Українська Одіссея: Епізод ІІ», Театральна резиденція «Театр Лесі»

Проєкт «Українська Одіссея» – це цикл резиденцій у чотирьох містах України (Львів, Київ, Харків, Одеса), метою яких є створення театральних копродукцій (Епізодів) в кожному з міст, які будуть окремими самостійними частинами однієї історії героя у формі подорожі. Концепція проєкту базується на текстах «Одіссея» Гомера, «Улісс» Дж. Джойса і власних рефлексій перформерів та авторів щодо проблеми ПТСР серед ветеранів. Театр Лесі буде однією з резиденцій з метою створення імерсійної, діджиталізованої, перформативної вистави. Внесок у «театральний туризм». Відбуватимуться супровідні події в лекційно-дискусійній формі.

Лабіринти ЛКСФ, «Західноукраїнський архітектурний портал»

Лабіринти ЛКСФ – це виставково-дослідницький проєкт, покликаний проаналізувати й актуалізувати масштабне явище української культури – роботу Львівської кераміко-скульптурної фабрики за напрямками декоративного, монументального мистецтва та станкової скульптури. Складається з дослідження і виставки. Демонструє історію Львівської кераміко-скульптурної фабрики.

«Модест Сосенко. Пізнай. Зрозумій. Збережи», Львівська обласна громадська організація «Разом»

Проєкт через висвітлення творчості Модеста Сосенка, якого скеровував і підтримував Митрополит Андрей Шептицький, покликаний привернути увагу щонайширшої аудиторії до релігійного мистецтва, проблеми збереження храмових розписів першої половини ХХ століття та національного культурного надбання загалом. Підкреслення ролі міста Львова у збереженні й популяризації творчої спадщини художника на прикладах двох об’єктів (іконостас церкви Святого Онуфрія та поліхромії двох залів Львівського музичного коледжу ім. С. Людкевича). Виставка є самостійною частиною масштабного проєкту на 2020 рік під загальною назвою «Модест Сосенко. Пізнай. Зрозумій. Збережи», який також охоплює видання першої монографії про митця (стипендіата А. Шептицького) і каталогу творів художника зі збірки Національного музею у Львові.

Lviv Location Guide, «МКК фільм сервіс»

Це комплексний захід, який передбачає професійний підхід до дослідження та формування каталогу локацій, а також промоції кіноможливостей регіону в Україні та за її межами. Першим етапом проєкту стане конференція в мережі «Інтернет», що об’єднає провідних локейшн-менеджерів України, продюсерів, представників продакшнів, які мають досвід співпраці з міжнародним ринком. На другому етапі проєкту буде проведений первинний скаутинг львівських локацій згідно з референс-листом, результатом якого стане «довгий список» найбільш вигідних (з точки зору міжнародних запитів) локацій для зйомок у Львові, який відобразить їхню різноманітність та унікальність.

«Резиденція довіри», Український католицький університет

«Резиденція довіри» включатиме п’ять тематичних лекторіїв (резиденцій): філософсько-богословська резиденція «Віра у близькому майбутньому»; культурна (мистецька) резиденція «Культура: переоцінка цінностей»; соціо-психологічна резиденція «Публічний та особистий простір»; комунікаційна резиденція «Нові горизонти комунікацій»; наукова міждисциплінарна резиденція «Наука з людським обличчям». Метою проєкту є творення нових ідей для відповідей на моральні, соціальні, культурні та економічні виклики, які постають перед людиною в часі глобальних змін. Це буде комунікаційна платформа між культурними менеджерами, експертами соціо-гуманітарних напрямків, бізнесом, журналістами, студентами та відкритою спільнотою.

Franko made in the U.S.S.R, Дім Франка

Проєкт має на меті представити та переосмислити сконструйований в Радянському Союзі образ Івана Франка як одного зі «стовпів» гібридної радянсько-української ідентичності. Результатом буде велика виставка мистецтва соціалістичного реалізму з відповідною супровідною програмою.

Театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича», Громадська організація «Склад 2’0»

V Театральний фестиваль «Кіт Ґаватовича» цього року пройде під темою «Тоталітарні особистості» як реакція на актуальні події у світі. Питання переосмислення травматичного тоталітарного досвіду та використання у цьому театральної терапії». Проєкт відбудеться у LemStation, а також у районах Підзамче, Кульпарківська та Привокзальна. Результатами переглянутих вистав та участі в дискусіях стануть довготривалі пошуки виходу із посттоталітарного (пострадянського) суспільства. У перспективі очікують побачити виникнення нових дискусійних платформ, подій, вистав, аналітичних матеріалів на цю тему. Буде паралельно зібране інтерв’ю молодшого покоління зі своїми родичами про часи Радянського Союзу, про страхи і переживання людей, які пройшли через тоталітарну систему, яке за рік ляже в основу нової вистави.

Інтерактивна онлайн-платформа «Книгоманія», Форум видавців

Створення пізнавально-розважальної платформи з промоції дитячого читання, де школярі зможуть пізнавати світ за допомоги MINT/STEAM-проєктів, розроблених на основі літератури, взяти участь у конкурсі «Книгоманія», позмагатися з друзями у своїх читацьких успіхах, вести читацький щоденник, грати в літературні онлайн-ігри.

Опера-казка «Серце Оксани», Львівська національна філармонія

Залучення дитячої та підліткової аудиторії до слухання академічної музики через презентацію якісного і сучасного українського дитячого продукту, а також започаткування традиції української дитячої опери із залученням дітей до складу виконавців. Опера має виховні елементи.

«Барвінський. Повернення в Україну», Театральний центр «Слово і голос»

Це проєкт, метою якого є повернення імені великого українського композитора та його музики найвищого світового ґатунку в українську культуру. Це тривала багатоетапна співпраця співачки Наталії Половинки, Театрального центру «Слово і голос» із симфонічним оркестром Львівської національної філармонії (диригент Володимир Сіренко). Проєкт включає створення концерту-вистави із 12 солоспівів композитора, перекладених для симфонічного оркестру композиторкою Богданою Фроляк, з театральною режисурою Сергія Ковалевича, візуалізацією художника Сергія Савченка; випуск аудіодиска, який буде поширюватися серед навчальних закладів України; видання буклета про Барвінського.

«Колискові для Олекси-2», Громадське об’єднання «Вірменська – тридцять п’ять»

Інклюзивний проєкт, спрямований на зміну ставлення суспільства до дітей із розладами аутичного спектра шляхом створення музичного альбому ONLINE, який є продовженням проєкту «Колискові для Олекси», у якому візьмуть участь діти з аутизмом та учасники дитячого хору, а також професійні музиканти.
Юрій-Єжи Онух, художник, куратор, дипломат, голова правління «Фокус на культуру»:
– Програма «Фокус на культуру» стартувала на початку року, коли ми ще не знали, що нас чекає. Але, думаю, варто розуміти унікальність нашої теперішньої ситуації та майбутнього. Цей конкурс – дуже цікавий досвід. Адже коли ми його проєктували, то планували інакшим. Для мене це особливий досвід і наука, я зрозумів багато тонкощів львівської ситуації, про які знав не до кінця, побачив певну динаміку культурного середовища, його побудову. Коли ситуація стала важкою для культурного світу, коли в Україні почали обмежувати бюджет на центральному рівні, влада міста прийняла рішення такого не робити і зберегти фінансування. Цей прецедент важливий не лише для Львова, а й для цілої країни, бо культура важлива навіть у час такої кризи, як зараз. Наші оцінки проєктів різнилися, адже кожен із нас, членів правління (семеро різних людей з різним досвідом), обирав те, що йому більше до душі, і це добре. Часто у нас виникали непрості питання і регулярні палкі дискусії. Так, можливо, ще хтось міг дійти до перемоги, але тут ми впиралися в суму фінансування. Досить символічно, що знайшлося 20 проєктів-переможців. Але найбільшим переможцем є Львів, бо в цій надскладній ситуації низка організацій і установ зможе реалізувати свої ідеї та програми на ще вищому рівні. Є повна документація наших зустрічей і наших оцінок. На першому етапі ми обмежилися певною кількістю проєктів. Особисто я відкинув ті, що для мене були менш переконливими. А вже в наступному турі у нас тривали більш складні розмови і глибший аналіз. Тут ми виставляли бали кожному проєкту і навіть після цього дискутували та обґрунтовували їх. Також якщо будь-хто з членів журі міг мати навіть потенційний конфлікт інтересів, то про це було заявлено. Наш конкурс дотримувався всіх стандартів, навіть міжнародних. Звичайно, наш досвід і конкурс потребують модифікації, аналізу. Це урок, як потрібно робити такі конкурси у Львові, і чи, до прикладу, ми відрізняємося від Українського культурного фонду. У нас серед 20-ти всі переможці. Кожен із них особливий у чомусь, має свої переваги, тож рейтингу проєктів ми не робили свідомо. Але за запитом місто може надати всі наші протоколи засідання і оцінки. Сподіваємося, що вже зовсім скоро ситуація стане легшою. Але всі мають бути свідомі того, що не все можна буде втілити одразу – деякі ініціативи впроваджуватимуть і в 2021 році. Можливо, частина з них не зможе відбутися у тому вигляді, в якому запланована. Але ми цього не знаємо, бо не знаємо, що буде через місяць-два. До слова, деякі проєкти не стали переможцями не через те, що погані, просто в умовах епідемії вони були майже нежиттєздатними. Зараз до кінця червня працюємо ще й над експрес-проєктами, які можуть бути швидко реалізовані в умовах карантину. Ми й далі зустрічаємося щотижня, щовівторка для оцінки експрес-проєктів. Для мене важливо, щоб цей конкурс не був одноразовим випадком. Ми глибоко віримо, що це початок дороги, якою хочемо іти. Розумію всі складнощі, що грошей буде значно менше в наступних роках. Та все ж це дуже важливо, бо зараз почався процес, який дуже важливий для міста, України. І якщо нам це вдасться у Львові, то це важливий сигнал, що це вдасться й іншим містам у майбутньому. То величезна справа, її вагомість ми усвідомимо сповна лише через десятиріччя!
Олеся Островська-Люта, очільниця «Мистецького арсеналу», членкиня правління:
– Я львів’янка, яка багато років живе у Києві. Для мене радість бути корисною своєму місту. Мені було важливо долучитися тією експертизою, яку я проводжу в процесі життя, своїм досвідом. Те, що Львів у такій кризовій ситуації вирішив підтримати сферу культури, інституції, творців, це лідерська позиція, яка важлива для всієї України. Незвичайно і важливо, що культурна спільнота цього міста має де-факто більшу підтримку, аніж такі ж спільноти у інших містах. Для Києва та інших міст це приклад певного способу роботи в кризі. Цей досвід має бути осмисленим, поширеним. Загалом на програму «Фокус на культуру» треба дивитися критично й іншим містам: що може бути корисним? Що зроблене добре? Що не так і чому? Я була б рада, якби столиця мала таку ж програму. Це піонерська позиція Львова, дуже близька до теперішніх практик Євросоюзу, а не до українських, особливо в умовах драматичного скорочення фінансування. Це демонстрація важливих пріоритетів для міста, і я тішуся, що можу бути частиною цього. Під час спільної роботи в рамках програми «Фокус на культуру» ми багато спілкувалися, дискутували, сперечалися про те, що найважливіше, як працювати за таких умов і що є інноваційним у цей момент. До прикладу, чи онлайн-присутність все ще залишається інноваційною. У певний момент я переконалася, що деякі офлайн-речі, які раніше здавалися традиційними, за теперішніх обставин мають новаторський характер. Це цікава дискусія: якою є інновація сьогодні, у час фізичного дистанціювання в умовах коронавірусу. І відповідно до цього ми намагалися і намагаємося модифікувати наші рішення в межах програми «Фокус на культуру. Зокрема, це впливає на підтримку чи непідтримку поданих проєктів. Деякі заявки дуже виразно працювали з локальними особливостями Львова, інші були більш загальноукраїнськими, натомість могли слугувати зразком нових дій. Зрештою, ми все зважували і намагалися робити так, аби переможці відповідали всім критеріям. Я з цим працювала дуже строго. Мені доводилося брати участь в різноманітних конкурсах та ініціативах, у яких дуже часто лише невеличкий відсоток проєктів заслуговує на глибший аналіз. І цього разу я була приємно здивована досить високим рівнем усіх пропозицій, особливо серед великих проєктів було багато цінних і цікавих. Це свідчить про зрілість львівської культурної спільноти і є підтвердженням жвавості культурного життя міста. Те, що Львів у кризовій ситуації вирішив підтримати культуру, дуже важливо, це справді лідерська позиція для інших міст України. Думаю, це має набути осмислення і поширення, стати гарним прикладом для інших, навіть для Києва! А в найкращому варіанті в підсумку (звичайно, це велика мрія) Львів мав би створити свій фонд культури. Це було б величезним кроком для всієї країни. Я знаю, що над цим працює багато світлих умів міста, над цим багато думається, і зараз це стало трішки реалістичнішим.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7946 / 1.76MB / SQL:{query_count}