У понеділок, 29 лютого, о 12.00 у Золочівському відділі Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького відбудеться відкриття музейної експозиції “Архітектурні фрагменти і світло старого Львова”  у підземеллях Великого палацу Золочівського замку. Відкриття приурочене пам’яті Бориса Григоровича Возницького в рік його 90-ліття та з нагоди відзначення 30 років передачі Золочівського замку на реставрацію під його опіку.

Підземелля Великого палацу Золочівського замку – це ще один поверх у землі. Вони поділені на чотири великі відсіки: два з одного боку і два з другого,  а посередині – так звана “шия”. 

У давнину замкові підземелля, як правило, використовували як льохи, де зберігали продукти. Так само було і в Золочівському замку. Навіть у складний період його історії, коли приміщення були в’язницею, тут також зберігали харчі. Із середини 50-их років минулого століття, коли у Золочівському замку було профтехучилище, частину підземель пристосували під котельню. В одному з відсіків розмістили вугільні котли, що обігрівали весь замковий комплекс, а в сусідньому зберігали вугілля, яке привозили і засипали сюди через вікна до підземель. Два інші відсіки використовували для потреб громадського харчування Золочівського району. В одному з них стояли величезні муровані чани, де квасили огірки і капусту. Очевидно, з метою дезінфекції все було побілене вапном. Ще на початку 90-их років ХХ століття підземелля ці вдалося частково очистити. 

Підземелля загалом, а особливо підземелля замків, завжди привертають увагу відвідувачів, манять властивою їм таємничістю. Ми хотіли показати насамперед красу підземель Золочівського замку, тож намагалися акцентувати неповторну атмосферу підземелля Великого палацу за допомоги освітлення. Використання різнопланового світла дало змогу  підкреслити представлені експонати. Музейна експозиція “Архітектурні фрагменти і світло старого Львова” – це збірна колекція  архітектурних деталей кам’яниць Львова ХV – ХVІ століть, ліхтарів ХІХ – початку ХХ століття (ручні, каретні, залізничні ліхтарі, побутові гасові лампи) та фрагментів давньої скульптури. Частина цих експонатів, зокрема ліхтарі та скульптури,  раніше були у фондах Львівської націо­нальної галереї мистецтв.

Фрагменти архітектурного декору львівських кам’яниць до Золочівського замку привезли в 1994 році з ініціативи Бориса Возницького. Їх збирали, щоб урятувати від знищення, поціновувачі Львова ще з кінця ХІХ століття. У підземеллях Великого палацу їх склали, аби вберегти від дощів, морозів, вандалізму і людської байдужості. До того часу вони були у дворі Львівської національної галереї мистецтв на вул. Стефаника, 3. 

У вільну хвилину, яка випадала дуже рідко, Борис Григорович Возницький почав монтувати майбутню музейну експозицію, а довершували цю роботу ми вже без нього. Було дуже відповідально, але зупинитися і нічого не робити ми просто не мали права! Бо  тут, у підземеллях, він “зібрав” Львів, якого вже не існує. Колись Борис Григорович казав: “Моє завдання зберегти твори мистецтва, а досліджувати вже будуть після мене”. Ми намагаємося продовжувати його справу. Дослідники відтепер матимуть доступ до дивовижних, врятованих нашими попередниками пам’яток, а відвідувачі можуть мандрувати в минуле давнього Львова.

Всі роботи виконані працівниками замку, допомагали й небайдужі люди. Приміром, із освітленням поміг один із відвідувачів замку харків’янин Олег Корецький, який власним коштом закупив світильники і був консультантом під час їх встановлення. Крім того, допомогу надав Золочівський лісгосп (директор Р.Р. Круть, головний інженер Б.Т.Андрусишин).