Найцікавіші культурні події: версія “Пошти”

Сьогодні в кінотеатрах Львова – прем’єрні покази чотирьох нових фільмів: української історичної драми “Гетьман”, драми “Юність”, кримінального бойовика “Чорна меса” і фентезі “Останній мисливець на відьом”.

    
Показати Богдана Хмельницького не тільки історичною особистістю, але й люблячим чоловіком зважилися творці “Гетьмана”. Режисер Валерій Ямбурський екранізував роман Віктора Веретенникова. Частину зйомок проводили в місцях, де відбувалися згадувані в книжці події: влітку 2014-го знімальна група працювала в Олеську, Свіржі та Золочівському замку на Львівщині, пізніше – у Львові, Кам’янці-Подільському та в Києві. Спочатку на роль Іслам-Герея був затверджений Ахтем Сеїтаблаєв (“Хайтарма”), проте згодом вибув із проекту, а його місце зайняв Михайло Голубович (“Пропала грамота”).
У фільмі йдеться про те, що в середині XVII століття польська шляхта і впливові магнати зробили життя простих людей нестерпним. Єдиним способом відновити справедливість стало повстання. Повести за собою козаків, які прагнули справедливості, зміг Богдан-Зиновій Хмельницький. На тлі кровопролитних боїв і доленосних рішень народжується любов Богдана до молодої польки Гелени.

Драма “Юність” створена італійцем Паоло Соррентіно, володарем премії “Оскар” за кращий фільм іноземною мовою в 2014 році (“Велика краса”). У ролі самого себе в кінострічці знявся композитор Марк Козелек, який усе життя присвятив написанню музики для кіно. Прем’єра “Юності” відбулася на Каннському кінофестивалі в 2015 році, де автори кінокартини змагалися за “Золоту пальмову гілку”.
Дія “Юності” розгортається на тихому курорті у Швейцарських Альпах. Сюди приїжджають люди переважно похилого віку, аби оздоровитися. Настав час відпочити й Фреду – успішному диригенту і композитору, авторові всесвітньо відомих мелодій. За компанію з другом приїхав і Мік – оскароносний режисер, який безуспішно намагається створити новий шедевр. Свіже повітря гірського курорту робить справжні дива. Фред і Мік здобувають шанс поглянути на своє життя по-новому.

Бостон завжди славився кримінальною атмосферою. Про розбірки місцевих гангстерів знято чимало фільмів. Кримінальна драма “Чорна меса” – один із них. Сюжет ґрунтується на реальних подіях. Джонні Депп, який виконав головну роль, мав намір піти з проекту, проте повернувся, коли сценарист Джез Баттеруорт допрацював сюжет, наблизивши його до оригінальної історії. Життя геніального злочинця не вперше надихає режисерів. У 2006 році Мартін Скорсезе зняв фільм “Відступники”, який здобув чотири “Оскари”.
Події фільму розгортаються в Бостоні. Ірландську мафію тут очолює Джеймс “Вайті” Балджер, брат місцевого сенатора Вільяма Балджера. З одного боку, він – безжалісний злочинець, на чиєму рахунку майже два десятки життів, а з другого – інформатор ФБР, який своїми діями наближає торжество правосуддя. Понад 30 років Балджер примудрявся балансувати між цими двома світами, уникаючи покарання за свої злочини.

Про містичний бойовик “Останній мисливець на відьом” заговорили ще в 2012 році. Тоді передбачалося, що в режисерське крісло сяде Тимур Бекмамбетов. Але з часом продюсери замінили і режисера, і сценаристів кінокартини. На головну роль запросили Віна Дізеля, який ще жодного разу не бився з нечистю на кіноекрані. Його герой Колдер займається винищенням відьом уже давно. Він безсмертний, і це одна з головних його переваг. Проте відьми й далі безкарно примножують зло. Колдер дізнається про майбутній шабаш, який повинен відбутися в Нью-Йорку. Зібравшись разом, чаклунки хочуть заразити усіх містян вірусом чуми. Колдер повинен будь-що зупинити їх. І допомогти йому в цьому може тільки юна чаклунка Хлоя. Мисливець обіцяв собі ніколи не співпрацювати з відьмами, але коли ціна питання – життя всього людства, він змушений поступитися власними принципами.

  
До Дня усіх святих мережа кінотеатрів “Планета кіно” підготувала спеціальні події – “Ніч найстрашніших хоррорів” і  “Ніч найстрашніших хоррорів в IMAX”. Тож на цей Гелловін у ніч з 31 жовтня на 1 листопада глядачам пропонують подивитися дві кінодобірки: “Всесвітня війна Z” (у 2D-форматі), “Визволи нас від зла” і “Полтергейст” (у 3D-форматі), а також “Дракула: невідома історія” (у 2D-форматі), “Мисливці на відьом” (у 3D-форматі) і “Багряний пік” (у 2D-форматі).
Показ добірок розпочнеться о 23.00 і 22.30. Перерва між сеансами становитиме 10 хвилин.

А ще 1 листопада о 17.00 в Кінопалаці ім. О. Довженка відбудеться прем’єра нового документально-ігрового фільму Тараса Химича  “Легіон. Хроніка Української Галицької Армії 1918 – 1919”. Він є продовженням циклу пізнавальних кінострічок з історії України першої половини минулого століття. Автором сценарію виступив молодий український історик Олександр Пагіря, який створив сюжетну лінію на основі спогадів очевидців. 
Робота безпосередньо над фільмом тривала 15 місяців (працювала команда студії Invert pictures). Це перша в Україні документальна кінострічка, у створенні якої використали найсучасніші технології формату 4K. 
Крім основного складу, до створення “Легіону. Хроніки Української Галицької Армії 1918 – 1919” задіяли сотні людей, серед яких професійні актори театру ім. М. Заньковецької та Леся Курбаса, ветерани АТО, військові, а також члени реконструкторських клубів.


Сьогодні о 18.00 книгарня “Є” (просп. Свободи, 7), Видавництво Старого Лева, Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва і організація Пласт запрошують на чергову зустріч “Коло книжки” для підлітків і дорослих. Цього разу гостею події стане Дзвінка Матіяш, яка обговорюватиме із модератором Анастасією Левковою свою книжку “Марта з вулиці Святого Миколая”.Неймовірно прониклива підліткова повість Дзвінки Матіяш “Марта з вулиці Святого Миколая” – про дівчинку, яка мріє стати художницею, її друзів та сім’ю. А також про Поліну, яка попри те, що пересувається у візку, вміє радіти життю, ставити шах і мат та дружити з Бахом. Ця книжка – передусім для підлітків, але не тільки для них. Це історія дорослішання дівчинки, становлення її як особистості, це оповідь про творчість і натхнення, живопис і музику, любов і втрату. І про народження нового життя… А ще це історія розуміння та сприйняття себе та свого оточення.

А в суботу, 31 жовтня, з 18.00 у кав’ярні-галереї “Штука” триватиме розмова про Львів у ретро-детективній літературі. Під час зустрічі письменник Богдан Коломійчук, перекладач Божена Антоняк, директор видавництва “Урбіно” Анатолій Івченко, письменниця Оксана Думанська, літературний критик Андрій Дрозда говоритимуть про особ­ливості довоєнної епохи, тодішні звичаї жителів і топографію Львова.

Ретро-детектив, а точніше львівський ретро-детектив, з’явився як жанр і явище сучасної української літератури порівняно недавно, проте вже встиг знайти свого постійного читача. Поштовхом до цього можна вважати переклад Боженою Антоняк “Львівської серії” відомого польського майстра детективів Марека Краєвського – романів “Голова Мінотавра”, “Еринії”, “Числа Харона”, а також появу серії “Ретро-роман” видавництва “Фоліо”, що об’єднала п’ять книг Андрія Кокотюхи і Богдана Коломійчука.

Сьогодні о 19.00 у центрі “Слово і голос” (вул. Городоцька, 38)  львів’ян і гостей міста чекають на подію “Голос друга” – вечір, який проводиться спільно з “Домом Серця”. Під час заходу відбудеться показ короткометражного фiльму “Голос друга” Мирослави Клочко (Україна).
Протягом майже дев’яти років своєї діяльності у Львові “Дім Серця” започаткував багато ініціатив, серед яких тривала й вірна дружба з дітьми-сиротами, особами з львівського пансіонату для людей похилого віку, безпритульними, а також із митцями, музикантами, студентами. Про все це й розповідається у фільмі молодого режисера Мирослави Клочко.

А в п’ятницю, 30 жовтня, о 18.00 у Центрі міської історії в рамках супровідної програми до виставки “Велика війна 1914 – ...Індивідуальний та глобальний досвід” відбудеться лекція наукового співробітника Кафедри українських студій у Торонтському університеті Степана Величенка “Сміх крізь сльози” про повсякденне життя у революційній Україні. У ній ітиметься про те, як різні виклики вплинули на формування національних ідентичностей та політичних лояльностей у революційній Україні. 
“Для більшості людей, які пережили події 1917 – 1921 років в Україні, національні інтереси та соціальні вимоги загубились у щоденній боротьбі за виживання”, – вважає дослідник Степан Величенко. На основі архівних документів, публікацій у пресі та свідчень очевидців історик доходить висновку, що зміни політичних режимів залишалися непоміченими до тих пір, поки не загрожували здоров’ю та безпеці населення. Жителі українських міст і містечок були вимушені давати собі раду в умовах масової інфляції та високих податків, погромів і безчинств на вулицях, а також нестачі товарів першої необхідності, антисанітарії та епідемій.


У п’ятницю, 30 жовтня, до Львова з гучним концертом, що відбудеться о 19.00 в клубі Picasso, завітає Epolets. Не проґавте якісного рок-шоу від зухвалих одеситів!
Epolets – це український рок-гурт, створений у 2012 році. Музиканти виконують пісні українською, англійською та російською мовами, експериментують зі стилями, але при цьому мають власне характерне звучання. Учасники гурту стверджують, що їхня музика є сплавом кількох поколінь рок-культури: диско 70-их, хард-року 80-х і гранжу 
90-их. Команда впевнено набирає обертів та стрімко завойовує свою армію прихильників по всьому світу. Останній альбом гурту під назвою Dоgma потрапив у переважну більшість ТОПів українських музичних ресурсів за 2014 рік.
Завдяки активному спілкуванню фронтмена з публікою, соковитому звуку та нестримному драйву концерти Epolets незмінно проходять за всіма правилами справжнього рок-шоу.

Цього ж дня о 20.00 в “Event-Hall Кіно” (просп. Чорновола, 2) розпочнеться концерт неймовірно талановитої литовки Аліни Орлової, яка привезла до Львова нову програму.
Співачка здобула популярність у інтернеті, але з часом почала завойовувати щораз ширшу аудиторію. Перші концерти Аліни відбулися в Лондоні, Ліверпулі та Москві. Тепер вона гастролює усією Європою. 
Цієї осені Аліна привезе в Україну нову програму і свій новий альбом, у яких звичне для співачки акустичне звучання змінилося, а сама платівка стала першою студійною роботою за п’ять років. Вона складається з десяти абсолютно нових пісень, записаних трьома мовами: англійською, литовською та російською. Обкладинку до альбому Аліна зробила сама.

У галереї Львівської національної академії мистецтв (вул. Кубійовича, 35) щойно відкрили виставку сучасного мистецького проекту “взаємоДІЯ” творчої групи Gaieva/Panchyshyn, яка представляє на суд глядачів напрацювання двох молодих митців із різних регіонів України у напрямку contemporary art та порушує проблему нестачі живого спілкування в сучасному світі.
Творча група Gaieva/Panchyshyn (Лесь Панчишин (Львів) і Аліна Гаєва (Дніпропетровськ – Київ)) була створена в листопаді 2013 року. Це незалежні художники, що працюють у напрямках contemporary art та сучасного живопису. Об’єднавшись у творчий союз, митці поєднали два світогляди, дві точки зору, дві частини держави. Працювати над проектом “взаємоДІЯ” почали на початку 2014 року, сформувавши його в єдину концепцію, зійшовшись на спільній темі, в основі якої лежать нездатність до діалогу, проблеми культурної пам’яті та проблема замовчуваних тем. Автори проекту звертають увагу на дослідження людських чуттєвих потреб у цифрову добу, намагаються зрозуміти, які контакти ми втрачаємо, а яких набуваємо. Вони пропонують дослідити спілкування, людські почуття та форми емпативних контактів як предмет конфлікту (з мистецької точки зору). 
Проект має на меті привернути увагу глядача до проблеми нестачі живого спілкування в сучасному світі, яке необхідне кожному, а також реальний контакт без посередництва нових технологій та соціальних мереж. 
Проект “взаємоДІЯ” закликає не витрачати час на “світ ілюзій”, не ховатися від справжнього “Я” за вигаданими профілями. Що ми знаємо про спілкування між людьми? Про спілкування в широкому його значенні? Про природу людських контактів? 
Проект “взаємоДІЯ” не є сталим – він постійно змінюється, доповнюється, набуває нових сенсів і форм.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7826 / 1.68MB / SQL:{query_count}