Книжкове розмаїття із Чернівців

“Пошта” подає 10 найкращих новинок від чернівецького видавництва “Книги ХХІ”, які будуть представлені на VI Міжнародному поетичному фестивалі Meridian Czernovitz і на 22 Форумі видавців у Львові

Лідія Осталовська “Акварелі”
Випускниця Варшавського університету і журналістка “Ґазети Виборчої” Лідія Осталовська завжди пише про тих, кому в цьому світі найважче: про національні меншини, про жінок, про субкультурну молодь та інших аутсайдерів і маргіналів. Її нова книжка “Акварелі” – це розповідь про один із найменш досліджених геноцидів періоду Другої світової війни, жертвами якого були європейські роми. Водночас це історія дивовижного життя чеської єврейки Діни Ґотлібової, яка в Аушвіці на замовлення “ангела смерті” доктора Менґеле малювала портрети ромів, а після війни вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта і зробила успішну кар’єру, після чого спробувала відсудити в музею Аушвіц-Біркенау свої акварелі.

Станіслав Лубєнський  “Степовий пірат”
Чи треба сучасному українському читачеві вкотре пояснювати, хто такий Батько Махно? Треба. Бо, як доводить автор “Степового пірата”, варшавський україніст і культуролог Станіслав Лубєнський, навіть на малій батьківщині Нестора Івановича відповідь на це запитання є очевидною далеко не для всіх. Втім очевидною для всіх вона, мабуть, ніколи й не стане. Ким він справді був? Ідейним анархістом чи розбійником із курної степової дороги? Одним із найяскравіших лідерів нашої соціальної революції чи одним із головних гробарів нашої ж революції національної? Нащадком давньої козацької вольниці чи предтечею сьогоднішнього кривавого хаосу на сході України? Одне можна сказати напевно: Нестор Махно прожив життя, варте всіх книжок, які про нього були і ще будуть написані.

Томас Ґлавініч “Життя бажань”
Уявіть собі, що починають збуватися ваші найглибинніші бажання. Найпотаємніші, темні бажання, про які ви досі не мали ані найменшого здогаду. Так відбувається з Йонасом, головним героєм роману, якому одного дня несподіваний зустрічний пропонує виконати три бажання. Йонас, одружений, батько двох дітей, працівник рекламної агенції і пристрасний коханець поза шлюбом, пристає на пропозицію і поринає в гру. Що бажає собі Йонас? А може, ніч відає більше про його бажання, ніж він сам? “Його життя, здавалося, набрало швидших обертів, щоб раптово зупинитись і обережно дати йому змогу пережити щось вагоме. Невдовзі він знову жив ніби перед камерою, швидко, але не безболісно”. Австрійський письменник Томас Ґлавініч ділиться з читачем історією нічим не примітного тридцятип’ятирічного чоловіка, який одержує саме те, чого бажає. І дещо більше…

Кирило Галушко “Майданний семестр”
Чи важко бути чоловіком-викладачем середніх років на “жіночих” факультетах? Чи раптом не станеш ти в такому випадку жертвою сексуальної агресії з боку своєї аудиторії? А якщо в твоєму рідному місті раптом почнеться справжнє повстання? Що станеться з твоєю любов’ю, твоїм звичним життям, тобою, твоєю Країною і твоїм Містом?
Справжні драми і дуже прості людські відносини київської зими 2013 – 2014 років описані в романі “Майданний семестр” автора, який давно відомий не як літератор, а як професійний історик і соціолог, популярний викладач і лектор, координатор ряду просвітницьких громадських проектів. Але люди пробують себе в нових жанрах.

Сергій Жадан “Життя Марії”
Це нова книжка його віршів і перекладів. Вона містить 80 текстів: 60 віршів самого автора і 20 перекладів поезій Чеслава Мілоша. Вірші написані та перекладені переважно протягом останнього року. Зі слів Сергія Жадана, ця книжка про любов і ненависть. “Вона особлива тим, що писалась як щоденник – за доволі короткий термін. Відрізняється особливо контрастним поєднанням внутрішнього та зовнішнього, світлого та темного”.
Як зазначає редактор книжки Олександр Бойченко, “найлегше заняття в часи війни – ненавидіти чужих. Найважче – досягати порозуміння. Навіть зі своїми. Але треба намагатися, інакше війна ніколи не закінчиться. А щоб порозумітися, необхідно розмовляти. З ким завгодно, як завгодно і про що завгодно. Головне – не втрачаючи людяності, тобто любові й уваги. У поетичній збірці “Життя Марії” Сергій Жадан розмовляє про найдорожчі листи і спалені мости, втрачені місця і зруйновані міста. Щоб врятувати – якщо не нас, то хоча би наших дітей”.

Ельфріда Єлінек “Смерть і діва I–V. Драми принцес”
У збірці “Смерть і діва I–V. Драми принцес” Ельфріда Єлінек вкотре виводить на сцену жінок як вічних витіснених у західноєвропейській культурній традиції. Казкові принцеси й сучасні ікони стилю (в тому числі літературного) виголошують свої передсмертні промови або говорять уже з-поза межі. Та мати голос зовсім не означає володіти долею, бо жодній принцесі не вдається уникнути лиха від чоловічої руки – Білосніжка стає жертвою Мисливця, Шипшинку нищить своїм поцілунком Принц, Розамунда виживає, але замовкає через підступного Фульвіо, Джеккі гірко зловтішається зі смерті своєї суперниці Мерилін, мертві Сильвія та Інґеборґ мандрують у царстві мертвих. Кожна з принцес виявляється приреченою до трагічної долі, й англійська принцеса Діана, чий портрет завершує цю галерею, теж не стає винятком. 

Андрій Любка “Карбід”
“Андрій Любка – рибалка, грішник, балканіст, – каже про автора “Карбіду” президент Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев. – Написав і переклав кілька книжок, об’їздив тридцять країн, але найбільше любить спати до обіду і заїдати пекучу сливовицю барбарисовим льодяником. Живе у всій Центральній Європі, та найчастіше заряджає свої ґаджети й пере речі в Ужгороді. Несудимий, неодружений, небагатодітний, одне слово – ледачий”.
Авантюрний роман Любки карколомний і кумедний, сюжет захоплює, але уважного читача може здивувати інше: за пригодами вигаданих персонажів впізнаються реальні контрабандні схеми, що діють на українських кордонах. Бандити, людські органи, наркотики – все це описане так детально, що будь-який слідчий чи журналіст може у кримінальних справах і статтях цитувати цей роман цілими абзацами…

Катя Петровська “Мабуть Естер” 
Книга Каті Петровської “Мабуть Естер” порушує й досі замовчувану в нашій літературі проблему Голокосту, що був учинений німецьким нацизмом на українських теренах, зокрема в одному з київських урочищ, сумно відомому як Бабин Яр. У ньому були розстріляні не тільки євреї Києва та прилеглих до нього територій, але й чимало українських патріотів, серед яких і відома поетеса Олена Теліга. Про це свого часу були написані талановиті твори російських авторів – етапний вірш Євгенія Євтушенка та роман Анатолія Кузнецова. І ось у Німеччині з’явилася книга киянки з походження Каті Петровської, яка оповідає про ті далекі трагічні події крізь призму подій сімейної хроніки.  Книга мала великий резонанс у світі й уже перекладена на 18 мов.

Ільма Ракуза “Море моря”
Роман “Море моря” складається в мозаїку спогадів авторки, швейцарки словенсько-угорського походження Ільми Ракузи. Це книжка про дитинство і юність між кордонами Європи 50-их – початку 70-их років про звуки, кольори, запахи, атмосферу минулого, які назавжди залишаються в пам’яті. 
У 2009 році Ільма Ракуза отримала за свій роман Швейцарську літературну премію. Ця книга ввійшла до серії “Меридіан серця. Бібліотека німецькомовної літератури”.





Арно Шмідт “Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Озерний пейзаж із Покахонтас. Тіна, або Про безсмертя. Ґьоте та один із його поціновувачів”
Арно Шмідт (1914 – 1979 рр.) – німецький письменник, перекладач, інтелектуал-аутсайдер. Під час Другої світової він у складі Вермахту служив у Норвегії, після британського полону працював при поліцейській школі, майже все життя страждав від тяжких злиднів. Свою першу книжку оповідань “Левіафан” опублікував 1949 року, 1995 року на нього було подано позов за розповсюдження порнографії та блюзнірство в оповіданні “Озерний пейзаж із Покахонтас”. Продовжувач традиції німецького експресіонізму, радикальний антимілітарист, анти-клерикал, поборник розкутого розуму і мистецької свободи, Арно Шмідт визначив власний напрямок розвитку німецької літератури. Його останній роман “Сон Цеттеля” (1970 р.) став інтелектуальним бестселером.
Книжка містить чотири ранні оповідання та повісті класика німецької інтелектуальної літератури ХХ ст. За “Левіафана” Шмідта мало не виключили з кола письменників, за “Покахонтас” його судили – начебто за богохульство і порнографію, за “Тіну” і “Ґьоте” фактично вигнали з колонії митців у Дармштадті. Витончений і радикальний Арно Шмідт – перекладач, солдат, астроном, математик, поет – шукає відповіді на запитання: чи можлива любов після війни?

Наталя Флорескул, менеджер видавництва “Книги ХХІ”
– В першу чергу зауважу, що за рік, який минув від 21 Форуму, “Книги-ХХІ” та “Меридіан Черновіц” (враховані спільні проекти та окремі проекти “Книг-ХХІ”) загалом видали 21 книгу. Це не враховуючи додаткових накладів Юрія Іздрика “Після прози” і Тадеуша Боровського “У нас, в Аушвіці...”, які залишаються у ТОП-10 популярних книг. Найяскравішими прем’єрами року стали “Акварелі” Лідії Осталовської в перекладі Андрія Любки, “Життя Марії” Сергія Жадана, “Море моря” Ільми Ракузи, “Степовий пірат” Станіслава Лубєнського, “Левіафан, або Найкращий з усіх світів...” Арно Шмідта, “Смерть і Діва. Драми принцес” Ельфріди Єлінек, “Життя бажань” Томаса Ґлавініча, “Карбід” Андрія Любки, “Майданний семестр” Кирила Галушка і “Мабуть Естер” Каті Петровської. До кращих книг також варто включити “Більше/Менше” Олександра Бойченка, Ігоря Померанцева, “Поздний сбор”, “KOSMOSNASH” Бориса Херсонського, “Червона книга” Дмитра Лазуткіна, “Найгірше позаду” Богдана Задури, “Колір серпня” Василя Кожелянка та “Примусові працівники в Пінцгау” Алоїз Нуссбаумер. Неможливо обійти увагою дві збірки Пауля Целана із серії, яку впорядковує Петро Рихло. Всього їх буде десять. Наразі ж у нас вийшли четверта та п’ята – “Мовні ґрати” і “Нічийна троянда”. Крім цього, маємо нове видання від Лідії Орбан-Лембрик “Ось так і живем” із серії “Нотатки психолога” та монографію Марії Іваницької “Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8374 / 1.65MB / SQL:{query_count}