Який він – козак Мамай?

У нашому місті презентували художній альбом, до якого ввійшли експонати з колекції образотворчого мистецтва майбутнього музею Мамаїв

зображення: Орест Скоп
Днями Музей історії Дніпродзержинська (Дніпропетровська область) презентував у Львові художній альбом “Козак Мамай. Колекція образотворчого мистецтва майбутнього музею Мамаїв”. Видання підготовлене до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка і є колекцією живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва з фондів музею. 
“Ці речі ми зібрали завдяки історико-культурологічним фестивалям “Мамай-fest”, що успішно проходять у нашому місті з 2008 року. Чільне місце у виданні займають твори, подаровані Клубом українських мистців. В каталозі представлені художні відтворення  народної  картини “Козак Мамай” у виконанні студентів Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, – розповідає директор дніпродзержинського музею Наталія Буланова. 
– Велике зацікавлення викликає останній проект музею, втілений у життя під час VII Фестивалю “Мамай-fest”. Це мапа України “Мамай єднає Україну”, складена з окремих картин, неначе з пазлів, представлених обласними осередками Національної спілки художників України. Крім цього, в альбомі міститься дослідження з історії цієї народної картини, висвітлюються її сучасні рецепції, описуються особливості фестивалю “Мамай-fest”.
Варто зауважити, що визначення домінантного фестивального знака “Мамай-fest” зумовлене історією Дніпродзержинська, територія якого включає колишні запорозькі слободи Романкове (ХVII ст.), Кам’янське (1750 р.), Тритузне (1740 р.), Карнаухівка (1738 р.). Зрозуміло, що до наших часів не збереглося зображень першопоселенців – запорозьких козаків. Тому їхнім уособленням став збірний образ козака Мамая: кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартівника і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя: “Хоч дивись на мене, та ба не вгадаєш, відкіль родом і як звати, нічичирк не скажеш”.
Впродовж трьох століть образ козака Мамая живе в українському   образотворчому мистецтві – як професійному, так і народному, засвідчуючи культурну самобутність українців у добу глобалізації. Він вабить своєю химерністю, загадковістю, невловністю, що надає простір для творчої уяви і багатства трактувань.  Є надія, що один із найпопулярніших символів матиме свій музей, який об’єднає сучасні рецепції цього персонажа в образотворчому мистецтві з етнологією та фольклорною спадщиною.
Цікаво, що альбом “Козак Мамай…” вийшов друком саме у Львові наприкінці 2014 року. В ньому представлена частина експонатів, які надійшли до Дніпродзержинського музею впродовж 2008 – 2014 років. До друку видання підготували кандидат історичних наук, директор Музею історії міста Дніпродзержинська Наталія Буланова і заслужений діяч мистецтв України, “ідеолог сучасного мамайства”, львівський художник Орест Скоп.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7971 / 1.54MB / SQL:{query_count}