Ціна нафти та війни

Обмеження верхньої межі ціни на російську нафту на рівні 60 доларів за барель – це дуже м’яке рішення від ЄС та «Великої сімки». Щоб зупинити рф, потрібно діяти радикальніше

Нарешті з 5 грудня запрацювали ембарго на морські постачання нафти з росії до Євросоюзу, а також спільно запроваджена ЄС, «Великою сімкою» (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) та Австралією гранична ціна на російську нафту. Все це має позбавити рф надприбутків від продажу «чорного золота», а отже, й ресурсів для довготривалого продовження війни проти України. Потрібно розуміти, що доходи росії від продажу нафти становлять 15-20% російського ВВП, третину доходів її бюджету і близько 40% доходів від експорту.
Але обмеження, які запровадили, не настільки жорсткі, щоб одразу завдати рашистам масштабного економічного удару. А отже, кремль ще матиме можливість заробляти. Тому цивілізованому світу, якщо в нього справді є бажання зупинити росію, ще доведеться переглядати свій обережний підхід. А нам залишається сподіватися, що це відбудеться у найближчому майбутньому.

«Діряве» ембарго

Тепер докладніше про обмеження щодо російської нафти. Ще у червні Євросоюз в межах шостого пакета санкцій ухвалив рішення про ембарго на російську нафту. Але ембарго з важливими для рф винятками. І ось, власне, і ембарго, і всі ці винятки зараз набули чинності. Йдеться про те, що російська нафта безперешкодно постачатиметься нафтопроводом «Дружба» до Чехії, Словаччини і Угорщини до кінця 2024 року. Таке рішення ухвалене через географічне розташування цих країн, їхню величезну залежність від російської нафти і проблеми знайти альтернативні джерела постачання нафти. Хоча потрібно розуміти, що насправді весь Євросоюз роками був залежний саме від російської нафти. А на згадані три країни припадає близько 11% всього російського нафтового експорту до Євросоюзу. І як тут не згадати, що нинішній угорський уряд робив все можливе аби пом’якшити наслідки європейського ембарго на російську нафту і для себе, і для росії. Зараз угорська влада взагалі хизується, що вони звільненні від ембарго на імпорт нафти з рф. 
Також Хорватія за дозволу ЄС імпортуватиме російську нафту до кінця 2023-го, а Болгарія – 2024 року. «Поблизу болгарського міста Бургас працює нафтопереробний завод, який належить російській компанії «Лукойл». Тобто російська нафта постачається на цей завод, переробляється, а нафтопродукти продаються в країнах ЄС», – так пояснив цікавість винятків з європейського ембарго кандидат економічних наук Олександр Хмелевський в коментарі УНІАН.
Також треба зазначати, що якщо ембарго на морські постачання сирої нафти з росії до Євросоюзу запрацювало з 5 грудня, то ембарго на імпорт нафтопродуктів до ЄС запрацює з 5 лютого наступного року. А поки з’являлися повідомлення, що країни ЄС нарощували імпорт російського дизельного пального, щоб встигнути заповнити свої сховища до цієї дати. І тут виникає парадокс: з одного боку, це є додатковим заробітком для росії, а з другого боку, якщо в ЄС будуть великі проблеми з пальним, то й Україні не варто буде чекати допомоги із цим ресурсом від країн Євросоюзу.

«М’яка» ціна

Тепер про рішення ЄС та G7 разом із Австралією щодо верхньої межі на російську нафту. Межу встановлено на рівні 60 доларів за барель. В ЄС про таку ціну домовлялися фактично до останнього моменту. Адже Польща та країни Балтії займали найжорсткішу позицію, так само як і Україна, вимагали встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 30 доларів за барель. Це справді позбавило б рф надприбутків. Але от такі європейські країни, як Греція, Мальта та Кіпр наполягали на максимальній ціні 65-70 доларів. Тому що ці країни багато заробляють на морських перевезеннях. Зрештою, вийшло 60 доларів. І це навіть не так компроміс між країнами ЄС, як узгодження з рішенням США. Саме Сполучені Штати Америки були ініціаторами запровадження верхньої межі ціни на російську нафту і вирішили, що такою має бути ціна у 60 доларів за барель ще за день до того, як своє рішення ухвалив Євросоюз.
Тут потрібно розуміти, що і США, і ЄС відмовляються від імпорту російської танкерної нафти. А межа ціни встановлюється для третіх країн, які ще хочуть купувати нафту у рф. І щоб росія могла продавати, а якась країна купувати, то цю нафту ще потрібно туди транспортувати. І щоб перевозити нафту морем, танкери мають бути застраховані. Ось тут і вмикається механізм граничної ціни: більшість провідних судноплавних та страхових компаній базуються в розвинених країнах, а ЄС, «Велика сімка» та Австралія тепер забороняють надавати морські послуги для транспортування російської нафти і страхувати такі вантажі, якщо її ціна перевищує 60 доларів за барель.
Гранична ціна має переглядатися кожні два місяці та встановлюватися не менше ніж на 5% нижче за середньоринкові ставки на той момент. І от зараз проблема у тому, що за кілька тижнів до запровадження граничної ціни російська марка нафти Urals продавалася за ціною навіть нижче ніж 60 доларів за барель. Зараз можна говорити про те, що це і є ринкова ціна цієї нафти. І що найцікавіше, як звертають увагу експерти, росія наступного року у своєму бюджеті встановила експортну ціну на нафту саме 60 доларів за барель. І станом на зараз точно можна говорити тільки про перерозподіл ринку. Європа, найбільшим постачальником нафти якої була росія, тепер переорієнтовується на нафту зі США та країн Перської затоки, а росія зі свого боку зосереджується на експорті нафти до Китаю, Індії та Туреччини. І тут залишається лише говорити про те, що росія повинна робити цим країнам дедалі більші знижки, якщо хоче продавати їм ще більше нафти і мати ще триваліші контракти.
Багато експертів зазначають, що доходи росії від продажу нафти вже зменшуються. Але ж насправді вже зараз все могло бути набагато гірше для цієї недодержави, яка торгує для того, щоб воювати.
«Зараз у світі завершилась – на жаль, без серйозних рішень – дискусія щодо прайс-кепів, тобто щодо обмеження експортної ціни російської нафти. Бо не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста. Росія вже завдала колосальних збитків усім країнам світу свідомою дестабілізацією енергоринку. А світ ніяк не може наважитися на її справжнє енергетичне роззброєння. Це слабка позиція. Лише питання часу, коли все одно доведеться застосовувати сильніші інструменти. Шкода, що цей час буде втрачений. Логіка очевидна: якщо обмеження ціни на російську нафту становить 60 доларів замість, наприклад, 30-ти, про які говорили, зокрема, Польща та країни Балтії, то російський бюджет отримає на рік близько 100 мільярдів доларів. Ці гроші підуть не тільки на війну й не тільки на подальше спонсорування Росією інших терористичних режимів та організацій. Ці кошти підуть і на подальшу дестабілізацію якраз тих країн, які намагаються зараз уникнути серйозних рішень», – так на рішення ЄС про верхню межу ціни на російську нафту відреагував президент України Володимир Зеленський.
Ще раніше Міжнародна робоча група щодо санкцій проти росії (група Єрмака – Макфола) опублікувала своє дослідження щодо обмеження ціни на російську нафту. «У дослідженні експертів санкційної групи, серед яких такі відомі знавці, як Крейг Кеннеді, Едвард Чоу, Еліна Рибакова та Джейкоб Нелл, наведені аргументи й розрахунки, що переконливо підтверджують необхідність встановлення граничної ціни в розмірі 30-35 дол. за барель. На думку авторів дослідження, це призведе до скорочення доходів росії від експорту нафти й газу до 100 млрд дол. і одразу ж спричинить серйозний фінансовий тиск на рф. Водночас така ціна на російську нафту залишається вищою за середню собівартість видобутку в Росії (10-15 дол. США за барель), що зберігає стимули для рф постачати нафту. Експерти описують два сценарії реалізації обмеження ціни: жорсткий і м’який. При реалізації м’якого варіанту російські нафтогазові доходи зростуть з трохи менш як 250 млрд дол. у 2021 році до 350 млрд дол. у 2022-ому. У 2023 році доходи знизяться до 165 млрд дол., а в другій половині 2023-го щоквартальні темпи падіння становитимуть до 50 млрд дол., що вже є проблематичним рівнем для російської економіки. Однак у сценарії жорстких санкцій за умови більшого дисконту на нафту передбачене зменшення доходів до рекордно низького рівня – близько 100 млрд дол., що стане катастрофічними 8-10% ВВП для росії», – йшлося у повідомленні на сайті президента України. 
Що ж, поки що цивілізований світ дуже обережно підійшов до питання обмеження ціни на російську нафту. Вочевидь, США, як ініціатори цього рішення, спершу хочуть випробувати цей механізм, але водночас не допустити дефіциту на ринку нафти у світі. Що робитиме росія? В кремлі вже заявили, що якось відповідатимуть на рішення про обмеження ціни на їхню нафту, але ще не пояснили як. Припинять експорт? Тоді взагалі втратять нафтові прибутки. Але поки західні ЗМІ вже повідомляли, що впродовж останніх місяців росія таємно скуповувала старі танкери по всьому світу, вочевидь, щоб використовувати такий «таємний торговий флот» для обходу західних обмежень. 
Тепер потрібно спостерігати за тим, як розвиватиметься ця ситуація, як діятиме механізм обмеження ціни на російську нафту, до чого вдаватиметься рф, як реагуватиме Захід і якою буде верхня межа ціни на російську нафту через два місяці.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8411 / 1.62MB / SQL:{query_count}