Рашистський шантаж голодом

Якими можуть бути наслідки призупинення росією участі у «зерновій угоді» та чому Україні важливо продовжувати експорт продовольства

Така дика країна, як росія, може лише вбивати та шантажувати. І під час повномасштабної російсько-української війни кремлівський диктатор путін шантажує увесь світ. Рашисти використовують так звану зернову угоду, що була гарантією забезпечення країн Європи, Африки та Азії українським збіжжям. 29 жовтня росія заявила, що призупиняє свою участь у «зерновій угоді», а отже, знову провокує продовольчу кризу у світі.
Тут треба нагадати, що ще 22 липня у Стамбулі підписали дві дзеркальні угоди: між Україною, Туреччиною та ООН і між Росією, Туреччиною та ООН. Українське зерно та інше продовольство мало безперешкодно транспортуватися з наших чорноморських портів до різних країн світу. Росія тоді погодилася. Зрештою, саме вона є єдиним чинником небезпеки для транспортування зерна Чорним морем. І росія постійно створювала небезпеку. Нагадаємо, одразу 23 липня росіяни обстріляли порт в Одесі. Проте «зернова угода» таки працювала. Й 1 серпня з Одеси вийшов перший корабель з українським продовольством. До 29 жовтня, коли рф оголосила про призупинення своєї участі в угоді, Україна встигла експортувати понад 9 мільйонів тонн продовольства. У серпні – вересні 49% цього експорту припало на країни Європи, 51% – на країни Близького Сходу, Азії та Африки. Водночас шість кораблів зі 190 тисячами тонн пшениці відправили до країн, які перебувають на межі голоду, в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН, зазначають у Міністерстві інфраструктури України. «Україна залишається надійним партнером для цивілізованого світу та готова продовжувати оперативно збирати та відвантажувати агропродукцію для забезпечення глобальної продовольчої безпеки», – мовиться у повідомленні нашого міністерства.

Забаганки рашистів

Та зрозуміло, що росіян не могло все влаштовувати. «Зернова угода» була потрібна кремлю не для того, щоб рятувати бідні країни від голоду, а для того, щоб вимагати скасування частини антиросійських санкцій і дозволити рф самим торгувати продовольством (пам’ятаємо, що рашисти масово крали і вивозили українське зерно з тимчасово окупованих територій) та добривами. «Зерновий коридор» стабільно працював два місяці, поки рф не почала заявляти, що вивезення зерна з України потрібно обмежити. Отже, Путін створив собі фундамент для чергового шантажу. Після цього ООН розпочала перемовини з Києвом щодо відновлення транзиту російського аміаку трубопроводом «Тольятті – Одеса» та його подальший експорт «зерновим коридором». В ООН бачили в цих домовленостях спосіб задобрити агресора та утримати його від саботування зернової ініціативи. В трубопровід мали завантажити аміак виробництва «Тольяттіазот» Дмитра Мазепіна та «Міндобрива» Аркадія Ротенберга. Президент Володимир Зеленський навіть заявив, що допускає запуск аміакопроводу лише в обмін на звільнення українських полонених. Відтоді українська сторона не коментувала перемовини, жодних домовленостей так і не було досягнуто. У великому санкційному пакеті, який Зеленський підписав у середині жовтня, є і вже згаданий Аркадій Ротенберг, і Дмитро Мазепін. Серед обмежень, запроваджених проти олігархів українською владою, є «часткове чи повне припинення транзиту ресурсів», пише Економічна правда.
Шантаж рашистам не вдався, тож вони вирішили його посилити. Далі кілька разів погрожували вийти з «зернової угоди». Приводи були різні, як-то удар по Керченському мосту, який у кремлі цинічно назвали терористичним актом, хоч єдиним терористом у цій війні є саме рф. І останні кілька тижнів росіяни, які входили до інспекційних груп, створених координаційним центром у Стамбулі для перевірки суден, просто блокували прохід кораблів через Босфорську протоку в межах «зернової угоди». 
Тут треба звернути увагу на цікавий нюанс. «Реалізація «Ініціативи» має винятково гуманітарний характер. Саме тому українська сторона не зупинила коридор, навіть попри російські атаки 23 липня (наступного дня після підписання «Ініціативи»), 23 вересня – на порт «Одеса», а також нещодавні атаки на енергетичну інфраструктуру, які знеструмили портову інфраструктуру», – зазначають у Міністерстві інфраструктури України. Тобто одразу видно, хто хоче зберегти «зерновий коридор», а хто шукає будь-які причини, щоб його заблокувати.

Ображені вбивці

Нарешті 29 жовтня знайшли привід для себе, щоб заново розпочати шантаж світу голодом. Нагадаємо, що зранку 29 жовтня в бухті окупованого росією Севастополя пролунали вибухи. За інформацією з різних джерел, тоді було пошкоджено кілька кораблів Чорноморського флоту рф, зокрема їхній новий флагман (після потоплення крейсера «москва») фрегат «Адмірал Макаров». Він є носієм крилатих ракет і неодноразово використовувався для обстрілів України. Якими точно були пошкодження досі достеменно невідомо, але українські військові експерти зазначають, що пошкодження мали бути дуже серйозними. Зрештою, у масованій ракетній атаці рашистів на українську енергетичну інфраструктуру 31 жовтня, як зауважують деякі військові експерти, кораблі Чорноморського флоту рф начебто участі не брали.
Та повернімося до подій 29 жовтня. В атаці безпілотників, зокрема надводних, на Севастопольську бухту рашисти звинуватили Велику Британію та Україну. У Британії такі звинувачення назвали маячнею. Схожа реакція була і від української влади. Ми офіційно не визнаємо, що це була українська атака. Тут потрібно зрозуміти, що для нас найважливішим є результати атаки, а всі ці суперечки з рф про відповідальність не мають жодного сенсу. Росія воює з Україною, програє на полі бою та може відіграватися на наших цивільних та енергетичних об’єктах. Росія – це країна-терорист, її влада може заявляти про будь-що, нас це не має хвилювати. Ми воюємо за свою землю і своїх людей. Рашисти не «мстять», вони у будь-якому разі їх би здійснювали рано чи пізно. Те ж саме зі «зерновою угодою»: кремль хотів посилити шантаж, він готувався це зробити. Зрештою, він це зробив. Вибухи у Севастопольській бухті – це лише вдала причина. Не було б цих вибухів, рашисти вигадали б щось інше.
Вони й так зараз багато чого вигадують. До прикладу, те, що надводні безпілотники були випущені з «цивільного судна», яке йшло «зерновим коридором». В ООН вже заявили, що в ніч проти 29 жовтня на маршруті «зернового коридору» не було ніяких кораблів. Але хіба кривавих рашистів це хвилює? Путін вже розповідає про українські шестиметрові підводні апарати з 500 тонами вибухівки. Із цього можна посміятися. Якщо ще згадати, як представник рф в ООН Небензя цілком серйозно заявляв про «бойових комарів», то стає зрозуміло, що немає межі дурості цих рашистських покидьків. Хочуть вони бути клоунами, то нехай будуть. А Україні та цивілізованому світу потрібно лише координувати реакцію на російський шантаж, а не звертати уваги на байки цих хворих створінь.

Що далі?

Україна, Туреччина та ООН домовилися про те, що «зернова угода» продовжуватиме діяти. Туреччина та ООН мають намір утричі збільшити кількість інспекційних груп у Стамбулі вже без участі росіян. 
«Із портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний» сьогодні вийшли 12 суден з 354,5 тисячі тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи. Серед них балкер IKARIA ANGEL з українською пшеницею для Ефіопії, яка перебуває на межі голоду. Це сьоме судно, зафрахтоване в межах Всесвітньої продовольчої програми під егідою ООН», – мовилося у повідомленні Міністерства інфраструктури України від 31 жовтня.
Ще чотири кораблі вирушили до українських портів за продовольством. Що робитиме далі росія? А це вже цікаве питання. Поки зрозуміло, що «зернова угода» працюватиме і без них. І показово, що у рф заявили про призупинення своєї участі в угоді, а не про повний вихід з неї. Тобто рашисти хочуть торгуватися далі, але незрозуміло, чи зможуть просунути свої вимоги.
Звичайно, можна припустити, що росіяни атакуватимуть цивільні судна, від них можна чекати будь-чого. Але якою тоді буде реакція Туреччини, чи буде конвой цивільних суден турецькими бойовими кораблями? Все це питання, але потрібно розуміти, що для турецького президента Ердогана «зернова угода» є дуже важливою, він її ініціював для збільшення свого впливу і закріплення свого лідерства у чорноморському регіоні. Чи дозволить він росіянам так просто знищити своє «творіння»?
І також зазначимо, що «зерновий коридор» є вкрай важливим і для України. Бо наші користувачі соцмереж дуже часто бездумно пишуть про те, що усе зерно вивезуть з України, а нам нічого не залишиться. Насправді Україні потрібно торгувати зерном, щоб заробляти гроші. І для власних потреб зерна достатньо. Це потрібно нашим аграріям, щоб мати кошти на посівну наступного року. Зараз розпродають урожай 2021-го, бо потрібно звільняти місце для цьогорічного. І тепер дуже просте питання: якщо «зерновий коридор» таки зупиниться, величезна кількість українських аграріїв залишиться без прибутку, який і так зменшився в рази, то якою буде ціна на хліб наступного року, після провалу наступної посівної? Чи думають про це ура-патріоти в соцмережах, які здатні шукати лише «зраду»?
І ще одне: заяви української влади про те, що наша країна залишається надійним партнером і робить все можливе для запобігання продовольчій кризі у світі – це не просто чиновницьке кліше. Це справжні зобов’язання України перед союзниками, які зі свого боку допомагають Україні і зброєю, і фінансово. Що меншими будуть наслідки продовольчої кризи, то більше союзники зможуть допомагати нам. Це потрібно розуміти.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8832 / 1.63MB / SQL:{query_count}