Буря у склянці політичної боротьби

Що означають звинувачення конгресвумен Вікторії Спартц у бік української влади та як уникнути подібних питань в майбутньому

Конгресвумен Вікторія Спартц звинувачує українську владу у поганій підготовці до війни, вимагає звільнення голови Офісу президента України Андрія Єрмака через його можливі зв’язки із росією та хоче впровадити механізм контролю за використанням допомоги, яку США надають Україні. Ця американська парламентарка-республіканка українського походження (їй 43 роки, дівоче прізвище – Кульгейко, народилася на Чернігівщині, вищу освіту здобула у Києві, а у США живе з 2000 року) днями стала справжньою зіркою українського інформпростору. І хоч спочатку вона зверталася за поясненнями до глави Білого дому Джо Байдена, справжнього резонансу її заяви набули поки лише в Україні. І тут дуже чітко помітно, як по-різному оцінюють висловлювання Спартц різні політичні табори в Україні.

Як оцінювати заяви Спартц?

Не будемо докладно зупинятися на змісті всіх заяв Вікторії Спартц від 6, 9 та 11 липня. Кожен, хто хотів, вже міг по кілька разів їх перечитати. Як і її скандальне інтерв’ю виданню «Європейська правда», яке наробило багато галасу в Україні. Спартц сказала, що українці не відчувають війни, що американська зброя без механізму контролю може опинитися у Росії чи Сирії. Такі заяви обурили навіть редактора Європейської правди Сергія Сидоренка, який розмовляв з Вікторією Спартц. Та, зрештою, він в окремому матеріалі зауважив, що «сама Спартц у жодному разі не є проросійською, та й загалом групу трампістів тримають докупи зовсім інші, внутрішньоамериканські речі». І навіть якщо зараз республіканці масово не ставлять ті ж питання, що й Спартц, а демократи її критикують, то це не означає, що в запалі внутрішньої американської політичної боротьби ці питання не вийдуть на перший план. І немає гарантій, що це стане перешкодою у постачанні американської зброї Україні. 
В Україні більше звертають увагу на те, що Спартц вимагає відставки Єрмака і його заступника Татарова. Згадує і про злив «справи «вагнерівців», і про блокування призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Для українців тут нічого нового. Частина нашого суспільства вже давно ставила владі такі питання. Та зараз повномасштабна війна і влада каже, що все це «не на часі».
Та, власне, найважливішим моментом у всіх заявах Спартц є механізм контролю за постачанням зброї Україні. Конгресвумен каже, що не може розповісти, який вигляд матиме цей механізм, але вже щось пропонувала українській владі, а та відмовилася. Із такими закидами українській владі потрібно щось робити, а не через МЗС звинувачувати Спартц у відповідь. Та поки ми знову спостерігаємо політичні чвари, а не спроби довести свою надійність перед західними союзниками. У США поки що цей скандал майже непомітний, можна було б зіграти на випередження і уникнути непорозумінь.
Та маємо те, що маємо. Опоненти нинішньої влади в Україні, які гуртуються навколо колишнього президента Порошенка, наполягають на величезній ролі Вікторії Спартц у наданні американської допомоги Україні. Згадують, що вона була присутня під час підписання закону про ленд-ліз для України американським президентом (нагадаємо, що Джо Байден представляє Демократичну партію США). Після чого Байден передав їй ручку, якою підписав цей документ. Згадують і про те, що вона кілька разів приїжджала в Україну після початку повномасштабного російського вторгнення.
Натомість команда Зеленського і провладні коментатори звинувачують саму Спартц у просуванні російської пропаганди. Звертають увагу на те, що ця конгресвумен представляє найконсервативніше крило «трампістів» у Республіканській партії США і зараз веде передвиборчу кампанію. На початку листопада цього року у США відбудуться проміжні вибори, на яких оберуть 435 членів Палати представників (повністю новий склад), третину Сенату (33 сенатори) та губернаторів штатів. І у Палаті представників республіканцям потрібно лише п'ять місць, щоб отримати більшість. А у Сенаті США рівне представництво демократів і республіканців (вирішальним є голос віцепрезидентки від демократів Камали Гарріс). Тож найближчі проміжні вибори можуть призвести до втрати демократами більшості в одній чи навіть обох палатах парламенту. Шанси на це великі. І водночас республіканцям це конче потрібно. У 2024-ому відбудуться вже президентські вибори у США в яких, як вже дали зрозуміти, візьмуть участь чинний президент, демократ Джо Байден і його попередник Дональд Трамп, який має вплив на Республіканську партію. А ще критики Спартц нагадують, що ця перша етнічна українка, обрана до Конгресу США до початку повномасштабного російського вторгнення, взагалі не проявляла ніяких законодавчих ініціатив на підтримку України.
Зараз парадокс у тому, що оцінки захисників Спартц та її критиків важко заперечити. Все можна назвати правдою. Тому в Україні аналіз мотивації Вікторії Спартц зараз зводиться до того, хоче той чи інший коментатор покритикувати або ж підтримати нашу владу. І у цьому вже велика наша проблема. Бо на кону стоїть не лише політична кар’єра того чи іншого українського політика, а майбутнє держави. Якщо виникнуть проблеми з американською допомогою, то у війні із росією нам буде значно важче.

Що потрібно робити?

Наша влада має реагувати на заяви Спартц. І, як уже зазначалося, не звинуваченнями у російській пропаганді. Бо нас можуть обурювати слова Спартц про те, що надана нам зброя може потрапити до росії, або порівняння України з Афганістаном, але от американські виборці можуть оцінювати це зовсім по-іншому. Це потрібно розуміти.
Та й загалом, якщо брати до уваги, наприклад, слова Спартц про призначення керівника САП, то хіба країни «Великої сімки» нещодавно не нагадали українській владі про таку необхідність? Хіба це не вимога Єврокомісії для збереження за Україною статусу кандидата на членство в ЄС? Нового керівника обрали на конкурсі ще минулого року, ще до повномасштабного вторгнення росії. Його треба лише призначити. То що заважає нашій владі піти на такий крок? Брак часу? Війна? Наші політики мають час робити багато дурниць навіть під час війни, але чомусь справді важливі речі для розвитку держави і для зміцнення міжнародної підтримки війна заважає робити. Важко провести нормальний конкурс на посаду директора НАБУ? А на що ж тоді сподівається наша влада? Прикривати війною усі свої минулі політичні промахи? Звільнити Єрмака і Татарова хіба не вимагала частина українського суспільства ще задовго до війни? Наша влада взагалі хоч якось переймається своєю репутацією? Ціла купа питань виникла до влади ще до заяв Спартц і до російського вторгнення. Але наша влада не дала жодної відповіді. І от зараз кожен, хто про ці питання згадує, в очах влади стає «російським пропагандистом». Такий підхід немає нічого спільного з державницькою позицією.
І повернімося до найважливішого зараз. Питання механізму контролю за поставленою союзниками зброєю все одно виникло і без Вікторії Спартц. Тому нашій владі потрібно не уникати таких питань, не шукати якісь обхідні шляхи, не дозволяти залучати себе в американські вибори, а продовжувати розвивати нормальні відносини із західними союзниками.
«Києву треба вибудувати контрзахист від звинувачень у нецільовому витрачанні та дати адміністрації Байдена аргументи, які б доводили, що кошти американського бюджету реально працюють. І адміністрація США може бути впевнена у їхній ефективності навіть за умов, коли сама через війну контролювати це не може. Щоби у Пентагона була на руках розкладка даних, яка дозволяла йому доводити сенаторам та конгресменам, що зброя йде на фронт і задіяна у тому, щоби вибивати русню з України. Рецепт Києву відомий: подейкують, в уряді вже є проєкт постанови, що запроваджує узгоджену з Вашингтоном і безпечну для військових електронну систему, тож якщо так – то його треба нарешті ухвалити. А також щоб кожен американський проукраїнський політик (а таких там, на щастя, більшість!) міг сказати, що Київ поліпшує контроль також за невійськовою, зокрема фінансовою допомогою», – пише у своєму матеріалі редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8325 / 1.61MB / SQL:{query_count}