Україна та Нідерланди vs Російська Федерація

Позов стосується порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донбасу

У середу, 26 січня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розпочав слухання в справі України та Нідерландів проти Російської Федерації (РФ). Цього тижня мають відбутися усні слухання щодо прийнятності заяв у справі про злочини на Донбасі, повідомляє Урядовий портал.

Кремль намагався зірвати слухання 

Цей процес об’єднує три скарги щодо порушення прав людини на окупованому Росією Донбасі:
– про порушення прав людини на сході України;
– про викрадення дітей-сиріт;
– щодо збитого у липні 2014 року пасажирського літака компанії Malaysia Airlines МН-17.
Загалом ЄСПЛ винесе два рішення в цій справі: проміжне, а саме про допустимість скарги (чи можна переходити до розгляду справи по суті) та власне рішення щодо суті вимог.
Як заявив Денис Малюська, міністр юстиції, Кремль неодноразово намагався зірвати слухання в ЄСПЛ щодо прийнятності міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії», слухання якої спочатку було призначене на 24 листопада 2021 року. Москва наполягала на їх відкладенні під приводом протиепідемічних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу та подання до Європейського суду нашвидкуруч підготовленої заяви проти України і вимоги приєднати таку заяву до цього провадження.
«Коли жодна зі спроб не вдалася, за 16 днів до слухань, 8 листопада 2021 року, суддя від Російської Федерації заявив про відвід, що змусило Європейський суд відкласти слухання на 26 січня 2022 року», – розповів Денис Малюська. За його словами, наприкінці листопада 2021 року концентрація російських військ на кордоні України була на початковій стадії. «Сьогодні ми захищаємо інтереси України в Європейському суді, водночас Україна перебуває під загрозою вторгнення більш ніж стотисячної армії Російської Федерації», – зазначив він.
«Російська агресія – це довготривала та послідовна політика Російської Федерації, спрямована на те, щоб змусити Україну діяти на користь Росії та зіштовхнути її зі шляху до західних цінностей і європейського вибору. Задля цього Росія використовує різні методи. Один з останніх – нарощування надзвичайно великої кількості озброєння біля кордонів України та погрози вторгнення, щоб не допустити вступу України до НАТО. В умовах можливого вторгнення Російської Федерації на територію України, поведінка Росії в цьому судовому процесі також виглядає загрозливо», – додав міністр.

Ще один елемент гібридної війни

Поза тим у Кремлі теж намагаються використати ЄСПЛ у гібридній війні проти України. Адвокати з РФ та окупованих територій Донбасу сплановано подають тисячі заяв до суду проти України від імені жителів Окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).
Найбільша активна група – теперішні й колишні адвокати з приватної російської міжтериторіальної колегії адвокатів «Клішин і партнери». Загалом від 12 правників цієї компанії було подано понад 5 тис. скарг (тобто більш ніж 75% усіх скарг, які подані до ЄСПЛ проти України, ймовірно, від імені жителів ОРДЛО). 
Зокрема, Олександр Малахов, один із адвокатів фірми «Клішин і партнери», за останні шість років подав 771 скаргу (тобто майже 130 скарг на рік). При тому, що в середньому юристи, які професійно працюють із ЄСПЛ, зазвичай подають на рік до 20 заяв. Олексій Клішин, голова колегії «Клішин і партнери» та її засновник, був членом Ради федерації парламенту РФ. Серед клієнтів фірми – низка російських державних структур, зокрема міністерство юстиції РФ.
«Тобто є кілька російських юристів, які почали подавати скарги лише після 2014 року. Вони не мають скарг проти Росії, а лише проти України. Це надзвичайно велика кількість справ. Коли ми говоримо про позицію на сході, то треба мати доволі серйозні докази для того, щоб подавати скарги проти однієї держави. До того ж тактично, з точки зору заявника, простіше зазначати відповідачами дві держави, а нехай держави вже з’ясовують між собою, хто винен у порушенні прав людини», – розповідав свого часу журналістам проєкту «Схеми» (спільний проєкт «Радіо Свобода» і телеканалу «UA:Перший») Сергій Заєць, український правозахисник.
Крім того, «Схеми» знайшли також звіти кремлівських пропагандистів щодо розповсюдження публікацій на тему позовів до ЄСПЛ. В окремому листуванні вони обговорювали, як подавати інформацію так, аби РФ не вважалася лідером антирейтингу за кількістю скарг та нав’язати громадськості думку щодо політизованості рішень ЄСПЛ.
«Як встановили журналісти, близько 98% скарг через війну на Донбасі, які подали винятково проти України і зараз перебувають на розгляді ЄСПЛ, надсилали адвокати або з Російської Федерації, або з окупованих територій України, наразі підконтрольних Москві. Масове подання позовів можуть робити з метою дискредитації України в очах світової спільноти. Ще однією метою може бути також гальмування роботи самого ЄСПЛ через масову подачу скарг і його дискредитації як інституції. Проте по-справжньому в цій кампанії можуть програти постраждалі від війни, які через дипломатичну війну та чиїсь забавки зі статистикою, зрештою, можуть залишитися без права на справедливий суд», – заявили розслідувачі проєкту «Схеми».
За даними станом на 31 грудня 2021 року, в реєстрі ЄСПЛ сумарно зареєстровано 70 150 заяв, 75% з яких стосуються п’яти країн. Проти України подані 11 372 скарги. Лише дві держави Ради Європи мають більше скарг проти них – це Російська Федерація (17 013 скарг) та Туреччина (15 251 скарга). За Україною йдуть Румунія з 5690 справами та Італія – 3646 справ. 
Минулого року Україна теж була на третьому місці за кількістю скарг в ЄСПЛ, але їх кількість була меншою – 10 250. Потік заяв проти України суттєво зріс з 2018 року – тоді зареєстровано 7250 заяв, або 12,9% завантаженості суду.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8431 / 1.58MB / SQL:{query_count}