Мільярдер із гаража

Конструктором одного з перших у світі персональних комп’ютерів був українець

фото: apple2history.org
Усі знають Стіва Джобса, який, на жаль, п’ять років тому пішов із життя. Але не всі знають, що є ще один Стів – Возняк, чий внесок у глобальну комп’ютерну революцію не менший. Батьками Apple вони були обоє.

Вундеркінд із “надкушеним яблуком”

Стів Возняк (повне ім’я Стівен-Гері Возняк) народився 11 серпня 1950 року в Сан-Хосе (Каліфорнія) у родині українця з Буковини та німкені. Його батьки переїхали до США після війни. Саме батько, випускник Каліфорнійського технологічного інституту, який працював інженером у компанії Lockheed, займаючись розробкою систем наведення ракет, прищепив молодому Стіву любов до електроніки. Ще в четвертому класі хлопчина отримав ліцензію радіоаматора, а у восьмому власноруч зібрав калькулятор, який здобув перший приз на міському конкурсі.
У 1975 році хлопець почав працювати в компанії Hewlett-Packard, де проектував калькулятори. На той час у розпорядженні компанії був один-єдиний комп’ютер власного виробництва, до якого щоранку шикувалася черга з близько 80 інженерів. Тоді на ринку з’явився перший персональний комп’ютер Altair 8800. Але майбутній мільярдер Стівен на той час не міг дозволити собі витратити 400 доларів на це диво техніки, тож вирішив самотужки зібрати свій власний, використовуючи готовий мікропроцесор від компанії Motorola і декілька модулів пам’яті. 
У Стіва Джобса, його шкільного товариша, який завжди вирізнявся неабиякою підприємливістю, виникла ідея заробити кілька доларів. Возняк спочатку поставився до ідеї торгівлі саморобними комп’ютерами скептично, але Джобс знав, як його переконати. Він не став зваблювати Возняка прибутковістю проекту, а просто сказав, що це буде захоплива пригода, і навіть якщо вони прогорять, то хоча б зможуть розповісти своїм онукам про те, що володіли власною компанією. 
 
 Перше “надкушене яблуко”
фото: apple2history.org
1 квітня 1976 року Возняк і Джобс заснували Apple Computer, Inc. (нині – Apple Inc.). Своєю назвою фірма зобов’язана The Beatles, чиїми фанатами були два Стівени: в оформленні обкладинок усіх пізніх альбомів групи використовувалося зображення яблука. Щоб розкрутитися, друзі продали стареньку автівку, ще п’ять тисяч доларів позичили в приятелів, а 15-тисячний кредит оформили в банку. 
Збирали перші комп’ю­тери Apple у гаражі батьків Джобса. Їхня продукція була справжнім інженерним дивом у контексті обчислювальної техніки 1975 року. За простотою використання Apple I значно випереджав поширений тоді Altair 8800. Лише уявіть: в останнього не було дисплея (!) і справжнього сховища даних. Altair 8800 отримував команди за допомоги перемикачів (одна програма могла вимагати кількох тисяч переключень, виконаних без єдиної помилки), а його пристрій виводу був набором миготливих лампочок. 
Щоправда, Apple I таки мав один, але дуже суттєвий недолік – не було ніякого способу зберігання інформації. Якщо ви написали програму з трьох тисяч рядків на BASIC, вам треба було вводити її наново при кожному ввімкненні комп’ютера. Геніальний Возняк знайшов вирішення проблеми – спроектував адаптер, який дозволяв Apple I використовувати у функції пам’яті магнітофонні котушки. 
Перше замовлення на 50 комп’ютерів друзі отримали від власника магазину Byte Shop Пола Террела, котрий і став першим у історії продавцем персональних комп’ютерів. Джобс і Возняк отримували за свої “надкушені яблука” по 500 доларів, а Пол Террел додавав до ціни третину й продавав їх уже по 666 доларів 66 центів. Виготовлена в гаражі продукція стрімко здобувала шалену популярність. Буквально за рік два Стівени заробили 205 тисяч доларів. 
Наступним етапом став Apple II – ще компактніший і зручніший у використанні, а також виробництво принтерів і програмного забезпечення, більшу частину якого написав власне Возняк. Крім того, його авторству належить просунута мова програмування Calvin, набір віртуальних інструкцій 16-бітного процесора, відомих як SWEET16, і комп’ютерна гра Breakeout.
У 1980 році Apple II надійшов у масовий продаж і зробив Джобса та Возняка мільйонерами, а потім мільярдерами. Завдяки доходам від продажу Apple II компанія змогла розробити Macintosh, вивести його на ринок і зробити своєю основ­ною технологією. До 1992 року щорічний прибуток фірми сягав 7 мільярдів доларів. 

Стів Возняк (справа) і Стів Джобс: молоді, патлаті й страшенно талановиті
фото: liveinternet.ru

Ретроградна амнезія

Щоправда, у 1985 році Стів Возняк залишив посаду віце-президента Apple і фактично відійшов від справ компанії. Це було пов’язане не в останню чергу з трагічною пригодою, яка трапилася за чотири роки до того.
В лютому 1981 року Возняк під час зльоту з аеро­дрому Санта-Круз потрапив у аварію на власному літаку Beechcraft Bonanza2, внаслідок чого отримав ретроградну амнезію (абсолютно нічого не пам’ятав про цю подію і не знав, що побував у авіакатастрофі). Тобто геть чисто забув про все на світі. 
Дивно, але пам’ять до Возняка повернулася завдяки його нареченій Кенді Кларк, яка розповіла йому про катастрофу. Сам Стів каже, що позбувся амнезії завдяки… комп’ютерним іграм на Apple II. Хоча лікарі ставляться до цієї версії скептично.

Без Apple: рокер, благодійник, сім’янин

Нині Стів Возняк посідає в Apple скромну посаду консультанта із символічною зарплатою, володіючи при цьому пакетом акцій компанії, що забезпечує йому безбідне життя і дає можливість займатися улюб­леними справами. Після припинення активної роботи в Apple він заснував фірму CL-9, яка розробляла пульти дистанційного керування. Компанія проіснувала до кінця 1989 року. Наступним проектом стала фірма Woz, що займається глобальним захистом баз комп’ютерних даних.
Але бізнесом Возняку, як виглядає, займатися нецікаво. Він щораз більше уваги приділяє давньому захопленню – музиці. Зокрема, спонсорував два національні рок-фестивалі The US Festival, які були присвячені співдружності музики, комп’ютерів, телебачення і людей. Зазначимо, що в цих фестивалях брали участь такі легенди року, як Motley Crue, Ozzy Osbourne, Judas Priest, Scorpions, Van Halen, U2 та інші.
А коли в Радянському Союзі у 1980-их почалася так звана “перебудова”, Стів Возняк, можливо, згадавши про своє буковинське коріння, став організатором перших телемостів між СРСР і США. В 1997 році його обрали членом Музею комп’ютерної історії в рідному Сан-Хосе, а ще він опікується Дитячим музеєм відкриттів (міська влада Сан-Хосе навіть перейменувала на його честь вулицю, на якій розташований музей, – Woz Way). 
 
 У своїй автобіографії Стів Возняк розповів багато цікавого
фото: blogspot.com
У вересні 2007 року Возняк опублікував автобіографічну книгу iWoz, а в 2009-ому огрядний комп’ютерний геній витанцьовував на черговому шоу Dancing with the Stars (“Танці з зірками”), яке транслював телеканал ABC. До речі, його партнеркою була Карина Смирнова – професійна танцівниця родом із Харкова. Крім того, Возняк озвучив персонажа (пародію на себе самого) у першій і дванадцятій серіях популярного в Америці мультиплікаційного серіалу Code Monkeys. 
Стів Возняк є членом масонського Ордену східної зірки. Однак чим він там займається, ніхто не знає, бо “вільні каменярі” люблять бавитися в таємничість. Чоловік регулярно спілкується зі своїми дружинами – теперішньою та колишньою – і шістьма дітьми.
P. S. Стів Возняк так оцінив свій внесок у розвиток комп’ютерних технологій: “Це була революція, мирна революція. І я щасливий, що був її частиною”. 

Уже 20 років Стів Возняк носить зі собою посвідчення “офіцера з безпеки лазера”, на якому вклеєне його фото… з пов’язкою на оці. Солідності документові додає печатка Міністерства оборони США, щоправда, на ній написано: Department of Defiance (замість Department of Defense). Це посвідчення Стів майже завжди показує під час реєстрації на авіарейси, причому воно майже ніколи не викликає підозр. Цікаво, що в Стіва Возняка було кілька псевдонімів: Woz, Wizard of Woz і iWoz. До речі, одну зі своїх компаній він так і назвав – WoZ. 

Зраджують свої: як Стів обдурив Стіва

Лише кілька років тому набула розголосу неприємна історія, яка трапилася наприкінці літа 1975 року і через яку Стів Возняк страшенно образився на Стіва Джобса, який тоді працював у компанії Atari. 
Нолан Бушнелл, працедавець Джобса, запропонував хлопцеві цікавий проект: розробити версію гри Pong для одного гравця. Нолан намалював ескіз і доручив Джобсу втілити його у життя, поставивши, щоправда, одну умову – якщо Стіву вдасться зібрати гру, витративши менш ніж 50 деталей, то за кожну зекономлену деталь він отримає винагороду. 
Отож, як ви зрозуміли, Стів Джобс звернувся по допомогу до свого найкращого друга Стіва Возняка. Але тут було одне “але”: Джобс не лише попросив товариша зекономити на щонайбільшій кількості деталей, але й дав йому чотири дні на виконання такого складного завдання (не сказавши, що це його власне рішення, а не замовника). У підсумку Джобс отримав не тільки обіцяну суму, але й додаткову винагороду, оскільки Возняк зібрав гру із 45 деталей. 
А далі найцікавіше: як стало відомо з книги про історію компанії Atari, опубліковану кілька років тому, Джобс віддав Возняку не половину суми, а значно менше. Понад те, про додаткову винагороду взагалі промовчав. І коли Возняк дізнався про це, то страшенно образився на свого найкращого друга, якому довіряв.

Стів Возняк: пряма мова

“Щоразу, коли ви робите щось у житті вперше, ви повинні зробити це краще, аніж інші робили до вас. Вам відомі всі найсучасніші компоненти. Я знав усі найкращі на мій час мікросхеми і використовував їх задля виконання функцій, для яких вони спочатку не були призначені. Погане проектування – це результат того, що люди не хочуть наполег­ливо працювати. Якщо ви докладаєте максимум зусиль, то зможете зробити пристрої, які працюють простіше”. 
BusinessWeek

“В моєму уявленні всі технології повинні бути доступні кожному шляхом вільного обігу патентів, і кожен таким чином зможе спроектувати з цих технологій свій унікальний продукт”. 
Bloomberg

“IPod прожив уже досить довге життя як “пристрій номер один”. Якщо ви озирнетесь назад, то зрозумієте, що колись це вже траплялося з транзисторними радіоприймачами і першими плеєрами: вони через якийсь час відмерли. Все це речі такого типу, які з’являються в однієї людини у двох-трьох примірниках, що неминуче призводить до здешевлення і зниження продажів”. 
The Daily Telegraph

“Штучний інтелект – не така вже й далека перспектива. У найближчі 40 років у нас будуть комп’ютери, які матимуть свідомість, почуття та індивідуальність. Комп’ютер стане вашим найкращим другом. Ви будете з ним розмовляти. Він оцінюватиме вираз вашого обличчя і розпізнаватиме ваші емоції. Він знатиме ваші серце і душу краще, ніж будь-хто на світі”. 
TechCentral


Усе це Стів Возняк носить в своєму наплічнику
фото: slashgear.com

У серпні 2012 року Стів Возняк опублікував опис вмісту свого наплічника, який він постійно бере в поїздки. Чого там тільки немає:

• відривні листки купюр номіналом два долари (є в Америці й такі);
• адаптери AirPort Express і MacBook Pro 85W; 
• Bluetooth-миша; 
• бінокль; 
• кабелі для проектора; 
• кілька Gameboy Light; 
• зв’язка адаптерів змінного струму; 
• призматичні окуляри для перегляду фільмів у ліжку; 
• сонцезахисні окуляри; 
• беруші для концертів і беруші Ultimate Ears UE18 для авіаперельотів; 
• кабель Gameboy; 
• багато кольорових ручок і олівців; 
• червона, синя, фіолетова, жовта і зелена лазерні указки; 
• банківські карти, картки готелів, авіакомпаній, магазину Hard Rock, медичні карти; 
• адаптер Olloclip для iPhone; 
• зчитувач банківських карт для iPhone; 
• флешки; 
• адаптери флеш-карт; 
• адаптер для прикурювача на два USB; 
• двійник-аудіокабель; 
• USB і SD-адаптери для iPad; 
• туалетні дрібнички; 
• кілька типів батарейок; 
• краплі для очей; 
• кросворди; 
• путівники по місцях, які варто відвідати.
 Скільки ж важить цей набір? Стів Возняк каже, що 50 фунтів (майже 22,68 кг), і жартує, що з таким багажем поступово стає стрункішим. Найбільший клопіт з тим наплічником мають служби безпеки в аеропортах, співробітникам яких доводиться копирсатися в купі незвичних пристроїв, щоразу перепитуючи Стіва, для чого призначена та чи та штуковина.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8526 / 1.68MB / SQL:{query_count}