Брюссельська трагедія

Внаслідок вибухів у столиці Бельгії загинула 31 людина, ще 250 поранено. Європейські політики закликають до єдності в боротьбі з тероризмом

фото: web.de
У вівторок, 22 березня, близько восьмої години ранку в брюссельському аеропорту “Зевентем” пролунали постріли та вибухи. Один – біля рецепції для реєстрації на рейси авіакомпанії AmericanAir, інший – біля кафе Sturbacks. Згідно зі свідченнями очевидців, перед вибухами було чутно постріли та викрики арабською мовою. 
“Я почув перший вибух і подумав, що впав будівельний кран. Через дві-три хвилини звук повторився, але на цей раз з іншого боку будівлі, із залу вильоту. Я зайшов з товаришем. Все було підірвано, були калюжі крові з пораненими людьми, частини тіла. У паніці всі побігли до виходу… Кілька хвилин на третьому рівні (де стався вибух) не було ні поліцейських, ні лікарів”, – цитує видання “Медуза” очевидця події Філіппе Ларентса. 
Після вибухів в аеропорту бельгійська влада розпорядилася закрити метро, але один із потягів був уже в дорозі. У ньому, між станціями Ар-Луа та Мальбек, поруч із кварталом, де розташовані офіційні установи Європейського Союзу, прозвучав третій вибух.
“Зараз я сиджу в кафе в європейському кварталі, він повністю оточений армією. Я відчайдушно шукаю машину напрокат, щоб повернутися до Франції. Не працюють ні метро, ні залізниця, не літають літаки, тут атмосфера кінця світу. Дзвінки не проходять через перевантажені мережі, на вулицях ні душі”, – цитує “Медуза” громадянина Бельгії, який опинився в районі Мальбек у момент вибуху.
Згідно з офіційними даними, внаслідок терактів загинула 31 людина, 250 – поранені. З-поміж жертв громадяни 40 країн світу, зокрема США, Франції, Нідерландів і Великої Британії, інформує depo.ua
Більшість постраждалих отримали переломи, опіки і глибокі рвані рани, спричинені склом і цвяхами, якими, найімовірніше, були начинені бомби. Вибухівку терористи принесли в валізах, а в аеропорт приїхали на таксі. З трьох бомб спрацювали дві. 
Відповідальність за скоєне взяла на себе невизнана самопроголошена Ісламська держава Іраку та Леванту (ІДІЛ). Вранці 23 березня стали відомі імена терористів. Це – брати Ібрагім і Халід Бакраві, вони підірвали себе (за різними даними, один – в аеропорту, інший – у метро, або ж обидва в приміщенні аеропорту). Третім підозрюваним є 24-річний Наджим Лашраві, який утік, але, згідно з даними depo.ua, пізніше був затриманий у бельгійській комуні Андерлехт. 
Всі троє – громадяни Бельгії. За ними стежила поліція, підозрюючи у зв’язках з організаторами паризьких терактів, що відбулися 13 листопада. Наприклад, Лашраві, імовірно, зробив тоді терористам так звані пояси смертників – його ДНК знайшли на бомбах у концертному залі “Батаклан” і на стадіоні “Стад-де-Франс”, інформує видання “Медуза”.
З часів паризьких терактів у Брюсселі були запроваджені посилені заходи безпеки. Проте вони не спрацювали. “Терористи прагнули ударити по цивільних людях, щоб викликати страх і пропагувати свою групу, припускають, що зловмисники були прихильниками одного з відгалужень Ісламської держави – їм не бракує мішеней в таких містах, як Брюссель. Коли авіакомпанії і аеропорти посилюють заходи безпеки, щоб запобігти нападам, вони створюють черги та місця скупчення людей на входах в аеропорти або біля реєстрацій. До того ж практично неможливо ефективно захищати метрополітени й автобуси від смертників. У деяких містах, зокрема в Делі, сканери у стилі аеропортів використовують на входах до станцій метро. Проте вони створюють великі черги і натовпи затриманих пасажирів. В Європі, незважаючи на часті терористичні атаки, безпека залежить радше від тих, хто завдяки хорошій розвідці здатен зірвати атаки, перш ніж вони відбудуться”, – йдеться в матеріалі The Economist.
На запитання, як поліція допустила, щоби тер­акти відбулися, відповів представник бельгійських контртерористичних правоохоронних органів на правах анонімності. 
За його словами, кожен детектив поліції був сконцентрований на розслідуванні інших справ, яких сотні. Йдеться зокрема й про випадки вступу громадян Бельгії до рядів ІДІЛ, участь бельгійців у радикальних угрупованнях усередині країни і самі теракти у Парижі, які могли планувати в Бельгії. “У нас просто немає людей, щоб стежити за чимось ще, чесно кажучи, немає інфраструктури, щоб належним чином розслідувати і моніторити сотні підозрюваних у зв’язках з терористами, а також розслідувати сотні вже відкритих справ”, – цитує правоохоронця канал “112 Україна”.

Арешт перед вибухами

Вибухи, що відбулися 22 березня, пов’язують із арештом імовірного організатора терактів у Парижі – 26-річного Салаха Абдеслама. Його спіймали в Брюсселі за чотири дні перед тим – 18 березня. Він є громадянином Франції, народився і виріс у Брюсселі, для участі у паризькій стрілянині в листопаді торік орендував дві машини з бельгійськими номерами, знімав кімнати в готелях для терористів-смертників. Він підвіз камікадзе до “Стад-де-Франс” і готував теракт у 18-му районі Парижа, який не відбувся. Абдеслам викинув пояс смертника, який французькі поліцейські знайшли 23 листопада в сміттєвому баку під Парижем. Нарешті, затримавши підозрюваного, поліція знайшла чимало зброї, виявила людей, які допомагали йому весь цей час переховуватися – члени сім’ї та ідеологічні однодумці. 
Є кілька припущень, які пов’язують арешт Абдеслама та напад 22 березня. “Перша версія – виконавці теракту входили в єдину групу із Салахом. Цілком імовірно, що він був лише фігурою у більшій терористичній мережі. А це означає, що спецслужби, вийшовши на нього, могли дізнатися про план з терористами-смертниками. І, відповідно, цей план треба було виконати, поки він не розвінчаний. Тому теракти, які, ймовірно, планували на інший день (і, можливо, навіть в іншому місці), довелося здійснити вже зараз, – йдеться в статті Сергія Сидоренка на Європейській правді. – Другий варіант – ще гірший за наслідками. Він означає, що в Західній Європі (а можливо – саме в Бельгії) діє ще одна потужна терористична організація, яку не вдалося знайти навіть попри безпрецедентні заходи та тривалу спецоперацію з боку спецслужб кількох європейських країн”.

Що робити?

Проблема тероризму нависла над Європою вже давно. Після 11 вересня 2001 року наймасштабнішими були вибухи в поїздах Мадрида, що мали місце 11 березня 2004 року (тоді загинуло 191 людина). Відтоді ісламісти здійснювали теракти в Лондоні (2005), Франції (2012, 2015), Бельгії (2014), Данії (2015).
Про те, як не допустити нападів з боку прихильників фундаменталістських течій ісламу, говорили й на Брюссельському саміті, що відбувся 18 березня, в день арешту Абдеслама. Тоді глава міністерства закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс зазначив, що поки не врегулюють конфлікт у Сирії, поки США, ЄС, Росія, Іран і Саудівська Аравія підтримуватимуть своїх клієнтів, доти ІДІЛ залишатиметься непереможною. Зараз не виключене його посилення в Лівії та Африці.
Натомість заступник начальника французького генштабу генерал Грас Мер сказав, що ІДІЛ неможливо знищити одними лише військовими засобами, воювати проти неї потрібно, руйнуючи інфраструктуру, позбавляти її фінансових ресурсів (як військовими засобами, так і шляхом міжнародного співробітництва), важливо також протидіяти ісламістській пропаганді. Зрештою, необхідно стежити за переміщенням іноземних бойовиків і стримувати радикальні тренди у власному суспільстві (ультраправі, ліві, популістські, що розпалюють ворожнечу), переконаний військовий.
Боротьба проти терористів не повинна суперечити демократичним цінностям. Так директор національного антитерористичного центру США Нік Расмуссен зазначав: протиставлення безпеки демократичним цінностям – це неправильна дилема. Проти терористичних організацій, які мають структуру і бази в нестабільних регіонах, сучасне суспільство має інструменти (поліцію, армію, суди). Складніше з терористами-одинаками, які не пов’язані з організаціями, але мотивовані, заражені ідеологією, інформує “Новая газета”. У цьому випадку важливо налагодити комунікацію між оточенням цих людей та державою.

Теракти й біженці

У Брюсселі і Парижі проблема тероризму не пов’язана з біженцями, таку думку 18 березня висловив Ів Гольдштей, глава кабінету прем’єра Брюссельського столичного регіону. Натомість в Угорщині іншої думки. Після трагедії Петер Сійярто, міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини, сказав, що тепер в Європі не залишиться жодної свідомої людини, яка би сумнівалася, що кількість терористичних нападів зросла через неконтрольоване нелегальне прибуття біженців, інформує видання Die Welt. 
А в той час біженці з Сирії на грецько-македонському кордоні висловлювали підтримку європейцям. Діти тримали таблички з написами “Пробачте за Брюссель”. “Кожен тут, у таборі біженців, засмучений через те, що сталося в Брюсселі. З цих самих причин ми покинули Сирію та Ірак. Ми залишили нашу країну та наш дім через Ісламську державу, через смертників. Я думаю, ми розділяємо одну долю”, – сказав для Focus online один із біженців.

Чого хоче ІДІЛ

“Ісламська держава хоче змінити Європу. І якщо придивитися до їх повідомлень, які спрямовані передусім на своїх послідовників, стає ясно, у який спосіб вона цього прагне досягнути. ІДІЛ оперує поняттям “сірої зони”, від якого хоче відмежуватися, яку хоче знищити. До цієї сірої зони належать мільйони мусульман, які є громадянами європейських країн, що почуваються тут як частина суспільства і живуть за приписами ісламу у спосіб, що не відповідає переконанням ІДІЛ. Ця сіра зона має зникнути. Для цього Ісламська держава має два рецепти: або мусульмани Заходу добровільно навертаються до її ісламу і приєднуються до “халіфату”. Або їх викорінить саме європейське суспільство. Для цього Ісламська держава організовуватимете напади, які вкорінятимуть тотальну недовіру до всіх мусульман. І чим більше їх боятимуться, згідно з підрахунками ІД, тим більше буде обмежень і дискримінації – і це приведе джихадистам новобранців. У Європі, на Заході, має виникнути почуття перманентної загрози. Маленькі теракти, великі теракти в різних місцях, в ідеалі зі щоразу меншою перервою – це план ІД”, – публікує видання Die Zeit думку німецького журналіста та письменника Ясіна Мушарбаша. Він закликає до тверезої та зваженої оцінки ситуації.
Канцлер Німеччини назвала убивць ворогами всіх цінностей, які сьогодні відстоює Європа і кожна країна як член Європейського Союзу. Зокрема йдеться про цінності свободи, демократії та мирного співжиття. “Наша сила у нашій єдності. Тільки так наші вільні суспільства будуть сильнішими, ніж тероризм”, – цитує канцлера Die Welt.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7998 / 1.64MB / SQL:{query_count}