Казахи у шоці – в четвер, 20 серпня, по всій країні на кілька годин закрилися всі пункти обміну валют. Коли кантори нарешті відновили роботу – обивателі мало не попадали: курс національної валюти обвалився на 35 відсотків – з 188,38 до 255,26 тенге за долар США.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв з незворушним виразом обличчя (як-не-як уже 25 років при владі) пояснив співгромадянам, що влада прийняла рішення припинити державне регулювання валютного курсу “на прохання бізнесу для підвищення конкурентоспроможності казахських товарів”. Як пояснив президент Казахстану, “відтепер курс тенге буде визначатися виключно ринком”. А щоб казахи, бува, не рвонули на мітинги, глава держави запевнив, що девальвація національної валюти “забезпечить збереження мільйона робочих місць”. 

На мітинги слухняні казахи не пішли, зате спробували вкласти свої заощадження в бодай якісь товари. Але де там: усі торгові точки, які торгували автами, комп’ютерною та побутовою технікою, миттєво закрилися на переоблік. Хоча товар закуповували за старими цінами, продавати його тепер будуть за ціною згідно нового курсу. У валюті – те саме, зате тенге можна заробити приблизно на третину більше.

У Казахстані – дійсно економічна криза, викликана глобальними чинниками. Один з них, як не дивно, воєнна агресія РФ проти України. Жорсткі санкції, запроваджені Заходом проти Росії, стрімко руйнують нестійку російську економіку, яка, своєю чергою, тягне вниз економіку казахстанську, що тісно зав’язана на “братів-росіян”.

Другий фактор – постійне падіння цін на наф­ту, яка разом із кольоровими металами є основою казахстанського експорту. British Petroleum оцінює запаси чорного золота в Казахстані в 30 млрд барелів (1,8% світових запасів). За день до обвалу тенге Нурсултан Назарбаєв із сумним виглядом заявив, що в нових економічних реаліях “необхідно адаптуватися до цін на нафту на рівні 30-40 доларів за барель”. 

Додамо, що згідно прог­нозів Всесвітнього банку, в 2016-ому середня ціна бареля нафти не перевищуватиме 56 доларів США. А на думку експертів банку Morgan Stanley, зняття міжнародних санкцій з Ірану і стабілізація обстановки в Лівії можуть приз­вести до найбільшого за останні роки падіння цін на вуглеводні. З іншого боку – 75-річний політичний аксакал Назарбаєв явно проспав глобальні економічні зміни і навіть не намагався діяти на випередження. “Доходи Казахстану формуються, в основ­ному, за рахунок продажу нафти, і якщо ціна на неї падає, а “великий сусід” – Росія  звалюється в рецесію, то девальвація тенге стає неминучою. Але ж про однобоку орієнтацію Казахстану на нафту було відомо давно, і сама казахстанська влада багато років твердила про необхідність диверсифікації економіки. Однак нічого зроблено не було. Заходи треба було приймати раніше”, – заявила Німецькій хвилі експерт з Центральної Азії Беате Ешмент. На її думку, нинішня девальвація тенге не стала по-справжньому несподіваною. “Вражають тільки масштаби знецінення за один день”, – каже експерт.  

---

Тенге – так у cередні віки називалися срібні монети в тюркських державах. Після завойовницьких походів монголо-татари слово “тенге” трансформувалося в російське “деньги”. Тенге були введені в обіг як національнa валютa Республіки Казахстан 15 листопада 1993 року у співвідношенні 1 тенге = 500 радянських карбованців. Перша партія банкнот була надрукована в Британії, монети карбувалися в Німеччині. Нині найбільший номінал банкноти – 10 000 тенге. В 2007 році розгорівся скандал навколо конкурсу на створення символу національної грошової одиниці. Переможці – Вадим Давиденко і Санжар Амерханов отримали премію в мільйон тенге (за тодішнім курсом – близько 8 тис. доларів США), а потім з’ясувалося, що представлений ними макет насправді є офіційним символом поштової служби Японії, що використовується вже понад 120 років.