Подорожчають м'ясо, цукор і молочна продукція

Причини підвищення цін на продукти: чого очікувати у 2023-ому

Експерти вважають, що у 2023 році товари та послуги, як і раніше, дорожчатимуть, прогнозують, що ціни зростуть ще на 21-23% через бойові дії та збільшення витрат виробників. За інформацією Нацбанку зростання цін спричинило: руйнування підприємств та інфраструктури; порушення виробничих процесів та логістики; зростання витрат бізнесу; ситуативний ажіотажний попит на окремі товари і послуги. 
Впливали на інфляцію й непрямі наслідки війни, зокрема курсові ефекти та погіршення впродовж року очікувань населення та бізнесу. Крім того, на ціни в Україні тиснуло глобальне прискорення інфляції: саме минулого року більшість країн оновили багаторічні інфляційні максимуми. 
Насамперед дорожчатимуть ті продукти, виробництво яких потребує значних затрат електроенергії
«Забезпечити помірну інфляційну динаміку вдалося завдяки антикризовим заходам НБУ та уряду за підтримки міжнародних партнерів і, звичайно, успішним діям української армії, яка не лише зупинила російський наступ, а й звільняє українські землі. Фіксований курс також є важливим якорем для очікувань усіх економічних агентів, виконуючи роль запобіжника панічних настроїв», – мовиться в коментарі Нацбанку.
В умовах війни теперішній рівень зростання цін порівняно з тим, що в різних країнах будь-коли відбувалося, вказує на те, що ситуація близька до ідеальної
Овочі, фрукти, крупи, м’ясо, яйця – за 2022 рік подорожчали на 41,6%. Тим часом макаронні вироби, молочна продукція, кондитерські вироби, безалкогольні напої зросли в ціні на 22,6%.
У грудні 2022-го почали суттєво дорожчати готові продукти харчування. З огляду на дефіцит електроенергії зросла ціна продуктів, виробництво яких енергоємне, потребує термічної обробки чи зберігання в холоді.
Істотно вплинуло на інфляцію і зростання цін на пальне: за 2022 рік воно подорожчало на більш ніж 69%, проте найбільше ціни зростали наприкінці весни – на початку літа. Згодом вартість пального стабілізувалася, і лише у грудні було невелике зростання через збільшення попиту внаслідок широкого застосування генераторів.
Водночас чимало експертів зазначають, що реальна інфляція виявилася вищою за офіційну і близька до рівня зростання цін на продукти харчування – майже 34%. Саме вони стали статтею видатків, інші потреби зведені до мінімуму. 
Щодо хліба ситуація зараз більш-менш стабільна, хоча ціна його також зростатиме унаслідок впливу енергетики
У 2023 році не варто сподіватися на суттєве сповільнення темпів інфляції. Експерти вказують кілька причин:
– перспективи завершення активних бойових дій, попри сподівання, досить невиразні; 
– виробники ще повною мірою не відобразили у цінах зростання своїх витрат;
– руйнування і пошкодження енергетичних потужностей;
– заморожені у 2022 році тарифи незабаром переглянуть, у першому півріччі 2023 року це стосуватиметься комерційних споживачів, а в другому – побутових.
Отже, «Львівська Пошта» запитала фахівців, яких змін варто очікувати на ринку продуктів харчування, які з них подорожчають найбільше і чому. 


Тетяна Гетьман,
директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА:
Найближчим часом , як і тепер, значно впливатиме на ціну продукції енергетична криза. Використання генераторів – доволі дороге задоволення, яке позначається на зростанні собівартості продукції. Найбільше відключення електроенергії впливає на роботу великих підприємств, позаяк вони менш адаптивні, доволі ресурсозатратні та потребують великих потужностей. А компенсувати генератором потреби в електроенергії при її відключенні важко. Відключення ж електроенергії може зумовити певні порушення технологічних процесів, що може призвести до фінансових втрат підприємств. 
Наприклад, при випіканні хліба є певна послідовність, певний цикл, який триває, для прикладу, шість годин. І якщо в цей час відбувається відключення, продукція може зіпсуватися, а це вже додаткові збитки. Те саме стосується молочної продукції, адже молоко потрібно зберігати в певних умовах, додержувати технологічного процесу при його переробці. І все це потребує електрики. 
Зараз ситуація стала покращуватися, позаяк нині застосовують здебільшого планові відключення. І якщо не буде погіршення ситуації через нові руйнування нашої інфраструктури, підприємства харчової промисловості, у тому числі молочної, можуть адаптуватися, якщо буде зрозумілий графік відключень. Але ж ми знаємо, що ворог може обстрілювати наші інфраструктурні об’єкти, і маємо бути готові до того, що можуть бути й аварійні відключення електроенергії. Саме вони найнебезпечніші. 
Щодо ціни на хліб, то уряд постійно відстежує ситуацію, водночас є розуміння, що зараз із огляду на ситуацію, яка склалася, не доцільно регулювати рівень цін, бо встановлення максимальної ціни продажу, якщо вона буде нижчою за реальні витрати, означатиме, що підприємство буде змушене закрити свою діяльність, і ми стикнемося з тим, що на ринку буде ще менше продукції, а ціни на неї ще більше зростуть. 
Щодо плодоовочевої продукції, то, гадаю, наразі надмірно перейматися не варто, навіть попри відключення електроенергії. Хіба якщо мовиться про яблука, що зберігаються в сховищах з регульованим газовим середовищем, для підтримання якого потрібне постійне підключення до електрики. Однак, враховуючи те, що зараз нема сильних морозів, але надворі доволі прохолодно, втрати будуть мінімальні.

Іван Стефанишин,
експерт аграрного ринку:
Загалом ситуація на ринку продуктів харчування не є критичною, зважаючи на умови, в яких ми опинилися. Так, ціни на продукти харчування зросли і зростають далі, бо на це є причини, проте значного підвищення їх не буде. Насамперед дорожчатимуть ті продукти, виробництво яких потребує значних затрат електроенергії. 
Наприклад, частка вартості електроенергії у собівартості м’яса зросте в п’ять разів, але це не означає, що м’ясо подорожчає у п’ять разів, бо це лише одна зі складових собівартості, але це суттєво вплине на ціну для споживача. Подорожчає й уся молочна продукція, сметана, масло, сир. 
Найближчим часом зросте ціна цукру. На скільки, важко сказати, гадаю, на 10-15 відсотків. Свинина теж трохи подорожчає, але ціна на неї останнім часом була стабільна. Хоча є тенденція до зростання вартості м’ясного ресурсу, особливо свиней. Щодо м’яса птиці ситуація була теж більш-менш стабільною, маю на увазі ціну філе та інших видів продукції. Щось трохи порухається, але багато залежатиме й від купівельної спроможності населення. Згідно з дослідженням ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. – «ЛП»), сьогодні 55% населення збідніло, а в сільській місцевості таких людей близько 80%. Тому відіграватиме роль і баланс купівлі-продажу: можна ставити ціну, яку хочеш, але якщо не буде реалізації, то який зміст у виробництві?
Щодо хліба ситуація зараз більш-менш стабільна, хоча ціна його також зростатиме унаслідок впливу енергетики, бо маємо серйозні проблеми і невідомо, як буде далі. Однак є реальні межі – ціна, яка дозволить купити той продукт. 
Тепер асортимент хліба доволі широкий і ціна його доступна для всіх. Окрім того, зростатиме вартість окремих видів хліба. Це пов’язане з тим, що нема запасів жита. Але в межах розумного. Не буде такого, як під час кризи у Греції, що ціна хлібини збільшилася вдвічі. Щодо ситуації впродовж року, то про це конкретніше можна буде говорити згодом. Річ у тім, що посіяли менше озимих, більшу ставку зроблять на технічні культури, соняшник, ріпак. Пшениця – дорога культура з огляду на собівартість вирощування, ячмінь також. Але казати, що його буде недостатньо в Україні, не можна. Запаси є, окрім того, валове виробництво в межах цього року очікується поза 40 мільйонів тонн. Багато кукурудзи нині ще не зібрано, в окремих областях до 30 відсотків площ, бо дуже висока вологість, і енергетичний ресурс не дає змоги зібрати та висушити її. Якщо буде мороз 8-10 градусів, то ситуація щодо збирання покращиться, але щодо якості кукурудзи серйозно погіршиться.
Що стосується плодоовочевої продукції, то, ймовірно, зараз старатимуться збути значну її частину, бо зберігати надзвичайно складно. Найбільше подорожчали морква і цибуля, і на це є причини – восени була проблема з їх збиранням, а нині постала проблема зі зберіганням. Моркву взагалі дуже важко зберігати: потрібно забезпечити відповідні режими вологості, температури. 
Щодо картоплі проблем нема, як і щодо решти овочів. Трохи зросла вартість яблук, але вона все одно доступна: на оптових ринках – 10-12 гривень за кілограм. Однак тут теж є проблема зберігання, щодо кількості проблем нема – є багато продукції на складах, у сховищах, але зберігати яблука, використовуючи генератори, проблемно. 
Слава Богу, зрушився експорт, і це дає ресурси для нового циклу. Але загалом збитки в аграрному секторі великі. Оцінюють їх по-різному – від 10 до 30 мільярдів доларів.

Ростислав Слав’юк,
доктор економічних наук, професор НУ «Львівська політехніка»:
Якщо говорити про ринок продуктів харчування, то найперше хочу зазначити, що його втримали. Якщо аналізувати з огляду на зростання курсу валют, подорожчання нафтопродуктів та всього іншого, якби не були вжиті відповідні заходи, в нас би зараз ціни на продукти харчування були недоступні для населення. Мушу сказати, що в умовах війни теперішній рівень зростання цін порівняно з тим, що в різних країнах будь-коли відбувалося, вказує на те, що ситуація близька до ідеальної.
На скільки зростатиме вартість? Насамперед уже подорожчало і далі дорожчатиме все те, що ввозять з-за кордону. Це стосується не тільки продуктів, а й компонентів, які використовують в процесі виготовлення, як-от барвники, смакові добавки тощо. Не скажу, що буде значне підвищення цін, бо наразі курс валют уже стабілізувався. Але ті складники, запаси яких закінчилися, наприклад какао, закуповуватимуть за новою ціною, а отже, дорожчатимуть продукти, що їх містять. Зокрема суттєво подорожчає кондитерська продукція, бо дуже багато інгредієнтів потрібно купувати за кордоном. 
Сири, які ввозять, стали дуже дорогі, якщо порівнювати з минулим роком. Так, почали заповнювати ринок українські сири, але й вони подорожчали. Якщо говорити про молочну продукцію, то вона подорожчала з кількох причин. Перша – суттєво скоротилося поголів’я худоби, зменшилася кількість дрібних виробників, які були на ринку, та й великих, які були в зоні і близько до зони бойових дій. Друга – постраждала переробка. Переробні підприємства не можуть дати ради через зростання вартості перевезень, перебої з електропостачанням та інші проблеми. Тому серед харчів молочна продукція зростатиме в ціні суттєво, хоч і вже значно подорожчала. Щоби відновити молочне стадо, знадобиться років зо три, тому цей сегмент потерпатиме найбільше.
Що стосується м’ясної групи, то тут ситуація теж досить складна. І щодо великої рогатої худоби, і щодо свиней матимемо значний спад виробництва. Навіть те, що ввозитимуть, не перекриє потреб і буде дорожчим. Тому м’ясо теж суттєво подорожчає. 
Наразі значних змін на ринку плодоовочевої продукції не буде. Хоча її зберігання і потребує електроенергії, однак воно не таке ризикове, як, наприклад, зберігання молочної продукції. Щодо перспектив до весни, то поки не стабілізується ринок електроенергії, чекати на те, що буде стабільне виробництво, транспортування, переробка, пакування, на жаль, не доводиться. Та ж морозильна система з м’ясом чи чимось іншим не може працювати кілька годин на добу, бо продукція стане непридатною. Якщо ринок електроенергії не стабілізується, доведеться працювати «з коліс», а це дуже складно. Тому все, що швидко псується, на жаль, зростатиме в ціні. 
Якщо говорити про такі продукти, як крупи, макаронні вироби, то вони суттєво не подорожчають, бо їх легше зберігати, є чимало готової продукції плюс багато ввозять гуманітарки саме довготривалого зберігання. Тож цей сегмент суттєво не зміниться. 
Навесні буде проблема з ранніми овочами, знову ж таки через проблеми з електрикою. Та й газ теж подорожчає. Ранні овочі будуть надзвичайно дорогі, значно дорожчі, аніж торік. 
Щодо хліба, то до кінця війни будуть старатися зберегти ціни в межах доступних. Запаси зерна і виробництво муки дають змогу втримати цей ринок. Поки що хлібокомбінати тримаються, їм стараються подавати електроенергію. Хоча виробники потроху підніматимуть ціни, бо їм потрібно перекривати витрати, різкого подорожчання не буде. 
Що стосується яєць, то тут кілька причин подорожчання: через війну зменшилися обсяги виробництва, до того ж це значною мірою енергозалежне виробництво. Крім того, це одна з великих статей експорту. Європа без нашого виробництва яєць не може обходитися, а виробникам потрібно виконувати умови контрактів. Тому великі фабрики шукають способи працювати, застосовують потужні генератори, бо в них нема виходу. А на внутрішньому ринку продаватимуть яйця за цінами, які є за кордоном. У березні-квітні ситуація дещо покращиться через дрібний приватний сектор, як і, зрештою, щороку. Що стосується великих компаній, то вони все ж таки захочуть продавати на експорт, бо це валюта. І їх ніхто не змусить продавати яйця дешевше в Україні.
Те саме й щодо соняшникової олії: Україна була світовим лідером з її експорту. Зараз обсяги виробництва суттєво зменшилися, і виробники продають її за кордон, щоби заробити валюту, поки є змога, тому й ціна висока.
Виробництво консервації зосереджене переважно на сході та півдні України. Якщо мовиться про помідори та огірки, то воно буде скорочене в рази. Якщо війна закінчиться до червня, то ще можна на щось сподіватися, але там зруйновані потужності. Не кажу вже про те, що деякі підприємства мали російських власників. Тож із консервацією буде велика проблема. Навіть якщо в центральній чи західній Україні підприємства виробляють, умовно кажучи, томатну пасту, то їм треба ввозити компонент. Звідки? З півдня не можна, тому привезуть з Іспанії, і ціна буде втричі вища. 
Назагал оцей сегмент – овочі відкритого ґрунту в теплих регіонах України – буде великою проблемою. Бо навіть якщо закінчиться війна, триватиме розмінування, знищені потужності, зменшення кількості виробників. Тернопільщина трошки виручає зі свіжими помідорами, але про консервацію не мовиться. 
Оскільки виробництво цукру не зосереджене на сході та півдні України, то загалом ситуація тут не є катастрофічною. До весни вартість цукру більш-менш триматиметься, а тоді побачимо, як будуть сіяти буряк. Якщо в квітні посіви його скоротяться, скажімо, на 10%, то всі продавці автоматично почнуть підвищувати ціну цукру. Якщо війна стихатиме і посіви вийдуть на рівень попередніх років, то й ціна суттєво не збільшиться. 
Тому нам важливо, щоб навесні почали сіяти, розводити, садити… Якщо ж не дадуть людям нормально посіяти і закласти новий урожай, то логічно, що всі одразу почнуть підвищувати ціни на запаси, які залишилися. 
Треба набратися терпіння, закінчення війни стане просто бумом зростання, коли почнуть вкладати у село, у виробництво. Ціни підуть на користь населенню. Не кажу, що значно впадуть, але продукції стане значно більше. Бо завдяки закордонним компаніям, які хочуть прийти на ринок, і кількості грошей, яка чекає на закінчення війни, наш аграрний сектор вже за рік матиме велике зростання. Але для цього треба наближати перемогу, кожен на своєму місці! 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8026 / 1.71MB / SQL:{query_count}