Аграрний фронт

Українські фермери завершують посівну. На Львівщині збільшили площі під гречку, кукурудзу, сою та овочі

Підлий кремлівський карлик не лише віддає накази знищувати мирні українські міста ракетами та бомбами, він фактично оголосив війну цілому світу. І хоча погроза «заморозити» Європу, перекривши газовий вентиль, наразі не надто всіх лякає, через блокування українських портів й, відповідно, експорту зерна, десятки мільйонів людей на різних континентах уже опинилися перед перспективою голоду.

Злодії та брехуни

Через російську агресію на світовий ринок не потрапило сім млн тонн української пшениці, 14 млн тонн зерна кукурудзи, три млн тонн соняшникової олії та стільки ж соняшникової макухи, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики України. 
Це вже призвело до рекордного зростання цін на світовому ринку та неминуче матиме наслідком світову продовольчу кризу та зростання глобальної інфляції. Крім того, рашисти на тимчасово окупованих територіях діють, як банальні злодії, вивозячи у великих масштабах продовольство. Вони навіть намагаються торгувати ним на зовнішніх ринках.
В мирний час перебіг посівної визначала погода, сьогодні – лінія фронту
«На нашій захопленій території російські окупанти вкрали вже щонайменше пів мільйона тонн зернових і шукають зараз, як їх десь «вчорну» продати. Так продати, щоб і грошей заробити на вкраденому, і зберегти дефіцит на легальному ринку», – заявив президент України Володимир Зеленський. Він підкреслив, що особливо цинічними є розповіді російських представників різного рівня про те, що нібито «якісь санкції не дозволяють їм наростити експорт їхнього продовольства». Тож глава держави наголосив, що російське продовольство санкціями не блокували, а росіяни «брешуть, як і завжди». 
За даними інформагентства Reuters, заступник міністра закордонних справ росії Андрій Руденко заявив, що москва готова відкрити коридор для суден із продовольством, але лише в обмін на скасування деяких західних санкцій. У відповідь на це у Вашингтоні наголосили, що виключають такий варіант. «Жодних обговорень щодо санкцій не ведеться», – зазначила прессекретарка Білого дому Карін Жан-П’єр.
Посівна триває, але точних цифр немає
Щоб якось виправдати торгівлю краденим українським зерном, кремль розганяє наратив про начебто рекордний торішній врожай зернових у росії. «Значне зростання врожаю зернових у рф не підтверджують об’єктивні дані, і це є свідомою маніпуляцією. З історичного рекорду в 2017 році (135,5 мільйона тонн), врожайність зернових у рф постійно знижувалася – зі 133,5 мільйона тонн у 2020-ому до 121,4 мільйона тонн у 2021 році», – наголосили в Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони України. В ЦПД пояснили, що фейкове підвищення обсягів зернових здійснюється лише завдяки вивезенню зерна минулого врожаю з тимчасово захоплених територій Херсонської, Харківської та Запорізької областей.
Наразі Україна та світ шукають різні способи розблокувати зерновий експорт. Сприяти безперешкодному морському транзиту вантажів з українських портів готовий президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. Габріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви, запропонував створити військово-морську місію за участю коаліції добровольців, яка захистить українські кораблі від російських ракет і дозволить здійснювати експорт українського зерна через Чорне море.
«До цієї місії залучать військові кораблі або літаки, або ті й інші, щоб забезпечити безпечне вивезення зерна з Одеси та досягання суднами Босфору без втручання з боку росії. Нам знадобиться коаліція добровольців, що складається з країн, які мають значну військово-морську потужність для захисту судноплавних шляхів та країн, які страждають у нинішній ситуації», – розповів Ландсбергіс в інтерв’ю The Guardian. «Це буде невійськова гуманітарна місія, та її не можна порівнювати із безпольотною зоною», – додав він.
Рашисти на тимчасово окупованих територіях діють, як банальні злодії
Поки що пропозиція Вільнюса не викликала ентузіазму в інших країн. Водночас Гаррі Неделку, директор відділу політики в міжнародній консалтинговій компанії Rasmussen Global (заснованій колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном), який також очолює цільову групу організації «Вільна Україна», заявив Німецькій хвилі, що пропозиція Литви – «це хороший спосіб подумати про те, як прорвати блокаду в Чорному морі». За його оцінкою, поки що рано говорити про те, які країни візьмуть участь у військово-морському конвої, однак вже саме уявлення про те, що таку можливість розглядають, посилає росії сигнал, що її дії впливають на весь світ, а не лише на Україну.
Водночас експерт озвучив й більш радикальний варіант. «Якщо подивитися на Чорне море і кораблі, які там є в росії, то йдеться про кілька десятків суден, включно з підводними човнами. Тому інший варіант зняття блокади полягає в тому, щоб надати Україні сучасну зброю, щоб вона могла ці російські кораблі потопити. Тоді блокади не буде, і вони зможуть просто відправляти свої судна із зерном», – сказав Неделку.

Приціл – внутрішній ринок

Незважаючи на непросту ситуацію на фронті, українські аграрії вже майже завершили посівну кампанію. «Ніхто не перестав сіяти. Посівна триває, але точних цифр немає. Раніше Мінагрополітики заявляло, що посіяних площ буде на 20-30% менше, ніж у попередні роки. В мирний час перебіг посівної визначала переважно погода, сьогодні – лінія фронту. Щодо структури посівної, зараз можна сказати, що буде мало ярого ячменю, тому що п’ять областей, де його сіяли найбільше, потерпають від воєнних дій. Також в умовах проблем з експортом багато фермерів обирають ті культури, які можуть бути потрібні на внутрішньому ринку. Можна очікувати збільшення площ під картоплю, горох, квасолю, гречку», – каже Олексій Єрьомін, аналітик аграрних ринків Argus Media company. 
Експерт також звертає увагу, що в Україні наразі заповнено приблизно 50% потужностей зерносховищ. У звичайний час, у цей період року, ці склади були б заповненні на 10-15%. «На перебіг посівної впливає багато факторів: до прикладу, у фермера може бути заповнений елеватор кукурудзою попереднього врожаю, яка так і не поїхала на експорт. Туди вже не можна додати пшеницю нового врожаю. Багато елеваторів в червні мають піти на профілактику, в той час внутрішній ринок не може спожити всі запаси. Вивезти надлишки продукції теж не можемо, бо експортні можливості в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії різко скоротилися через блокаду портів», – цитує Олексія Єрьоміна портал profapk.org.ua.

Львівщина: аграрії завершують весняну посівну

Станом на початок тижня господарства всіх категорій посіяли ярих культур на площі понад 400 тис. гектарів (94,6% до прогнозу), з них близько 225 тис. га (90,4% до прогнозу) в сільськогосподарських підприємствах. Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації (ЛОВА).
Відповідно до агрономічних термінів, польові роботи тривають на посівах пізніх ярих культур. У сільськогосподарських підприємствах під пізніми культурами в поточному році збільшені площі гречки на 10,5%, сої – на 9,2%, кукурудзи – на майже 21%, овочів на 25%. Зокрема, кукурудзи та сої вже посіяли по 85% прогнозованих площ, відповідно 72 та 78,8 тис. гектарів. По 97% до прогнозу посіяно соняшника та овочів на площах 32,6 та 2 тис. га. А завершальною культурою в агрономічному календарі посіву є гречка, якої у сільськогосподарських підприємствах уже посіяли 2,3 тис. га (майже 70% до прогнозу). 
«Старт весняної посівної 2022 року був надзвичайно важким, але аграрії області попри матеріальні та ресурсні труднощі вкладаються в агрономічні терміни посіву. Сподіваємось, що прогнози щодо врожайності культур і термінів збирання будуть втішними», – заявила Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА.
Україна і світ шукають різні способи розблокувати зерновий експорт
Нагадаємо, що на початку травня аграрії Львівщини завершили посів ранніх зернових і зернобобових культур, а до половини травня – цукрового буряку і картоплі. Зокрема, під картоплю залучили площі на рівні минулого року – майже 95,5 тис. гектарів. У сільськогосподарських підприємствах найбільші площі вирощування картоплі (54%) зафіксували у Львівському районі (1,4 тис. га). Решта (46%) площ зосереджені у Самбірському (0,6 тис. га), Золочівському (0,3 тис. га) та Стрийському (0,2 тис. га) районах. Натомість населення залучило 97% площ вирощування картоплі, а загалом під цю культуру залучили 13,5% всієї посівної площі.
«Цьогорічну картопляну «посівну» вважаємо сприятливою, бо погодні умови, які її супроводжували, були оптимальними для закладки та отримання хорошого майбутнього врожаю. Аграрії Львівщини вклалися в агрономічні терміни посадки, тому прогнози щодо врожайності й термінів збирання врожаю оптимістичні», – цитує Тетяну Гетьман пресслужба ЛОВА.
Зазначимо, що у Львівській області вирощують приблизно 8% картоплі від загального виробництва в Україні, а за площами вирощування область посідає третє місце серед областей. Упродовж останніх п’яти років площі вирощування картоплі суттєво не змінювались і коливались в межах від 94,5 до 95,5 тис. га, а обсяги валового виробництва картоплі становили від 1680,8 до 1690,6 тис. тонн зі середньою врожайністю приблизно 178 центнерів з гектара.
На Львівщині вже посіяли кукурудзи та сої на 85% прогнозованих площ
Для зберігання вирощеної продукції в області є 25 картоплесховищ загальною місткістю 90,6 тис. тонн, які повністю забезпечують зберігання обсягів виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах. Основними реалізаторами картоплі на ринках залишається населення, а сільгосппідприємства, окрім збуту через ринки і торгові мережі, постачають товарну картоплю на переробні підприємства з виробництва чипсів та крохмалю.
Цукровий буряк на Львівщині засіяли на площі 15,8 тис. га, що на 11,3% (1,6 тис. га) більше, ніж рік тому. Найбільші площі посіву традиційно в Червоноградському (7,3 тис. га), Золочівському (4,7 тис. га), Стрийському (3,2 тис. га) районах області. Збирати перший врожай цукрових буряків в області планують у першій половині вересня.
Згідно з даними Держстату, торік Львівщина зібрала 848,5 тис. тонн цукрових буряків з врожайністю 597 центнера з гектара. За площами посіву та обсягами виробництва цукрового буряка область посідає сьоме місце серед областей України. Загалом за останні п’ять років виробництво цієї культури на Львівщині збільшилось на 9,2%.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8349 / 1.64MB / SQL:{query_count}