Ринок пального продовжує лихоманити

В уряді обіцяють розв’язати проблему вже найближчим часом. Звідки зараз завозять бензин і дизпаливо?

Ситуація на українських АЗС залишається напруженою – бензин та дизельне пальне в дефіциті, ціни часто-густо суттєво вищі за встановлені урядом. У деяких регіонах навіть почали продавати місця в чергах на заправки. На сайтах для оголошень можна знайти людей, які готові замість вас відстояти довжелезну чергу. Розцінки – 100-200 грн за годину залежно від регіону. Крім цього, в мережі почали масово продавати талони на пальне. В середньому, ціна за літр бензину за такими талонами становить 50 гривень. І це ще не межа.

Паливні спекулянти

Приблизно чверть українських заправок підвищила ціни, на деяких літр бензину продають за 55 грн, пише видання Forbes. Нагадаємо, що 29 квітня Кабінет Міністрів України для запобігання дефіциту на АЗС підвищив торговельні надбавки на дизпальне та бензини на 40% (близько 2 грн/л). Отже, з урахуванням максимальної націнки гранична вартість дизпального не має перевищувати 42,63 грн/л, бензинів – 37,69 грн.
Водночас, за оцінкою аналітика Upeco Олександра Сіренка, майже 1000 заправок по всій країні (або 25% усього ринку) вийшли за рамки держрегулювання. Така ситуація в усіх областях країни, додає Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95». На його думку, в керівництва держави є два шляхи, як діяти в цій ситуації. «Або змінювати держрегулювання, або наводити порядок. Не можуть одні мережі продавати пальне за 42 грн за літр, а інші – за 55 грн. Це руйнує всю ідею держрегулювання», – каже Сергій Куюн.

Причини дефіциту

Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) України в понеділок, 9 травня, поширив офіційне повідомлення про ситуацію на ринку пального. «Серед головних причин дефіциту є припинення роботи найпотужнішого українського виробника нафтопродуктів – Кременчуцького нафтопереробного заводу, що був зруйнований ракетними обстрілами, а також блокування ворогом морських портів, через що постачання більшої частини сировини було відрізано», – ідеться в повідомленні.
Крім того, були пошкоджені майже два десятки нафтобаз, що також спричиняє труднощі зі зберіганням та постачанням пального. Причиною нестабільності стали й зміни в правилах оподаткування, стверджують в ЦПД. Трейдери вимагають скасування граничної ціни на пальне. Внаслідок цінового державного регулювання та подорожчання логістики гуртові ціни стали вищими за роздрібні. Крім того, дефіцит пального на українських АЗС спричинений великим попитом на нафтопродукти підрозділів Збройних сил України та інших силових структур.
Чверть українських АЗС підвищила ціни
«Сьогодні ринок нафтопродуктів переорієнтовується на постачання з країн Західної Європи замість постачання з росії та білорусі. У 2021 році 62% дизпального й 50% бензину надходило з рф та білорусі. Ще по 10% імпортували з Литви і морем. Війна відрізала ці напрямки», – зазначили в ЦПД. Там підкреслили, що єдиним джерелом забезпечення пальним сьогодні є Європа з її величезним ринком, своїми нафтопереробними заводами, портами й іншою транспортною інфраструктурою.
«Але є й логістичні проблеми в постачанні з Європи – нестача залізничних цистерн і бензовозів, різниця в ширині колій в Європі та в Україні, недостатність відповідних транспортних потужностей, щоб оперативно привезти пальне з Європи. Зокрема, пропускна здатність європейських портів. Оптимальний вид перевезення європейського пального сьогодні – автобензовози, тому обсяги постачання поки що обмежені. На темпи постачання також впливають значні черги на кордоні, недостатня кількість бензовозів, уповільнення виїзду за кордон водіям-чоловікам», – повідомили в ЦПД.
Єдиним джерелом забезпечення пальним сьогодні є Європа
Великі нафтотрейдери, що контрактують залізничні партії пального, поки що не мають достатньої його кількості, а дрібні компанії мають, але воно дорожче через логістичні витрати. Однак завдяки домовленостям між Міністерством інфраструктури України і Міністерством інфраструктури і розвитку Польщі, українські автомобілі, зокрема й порожні бензовози, отримали змогу вільно заїжджати на територію Польщі для завантаження пального й транспортування його в Україну.
«Відтепер бензовози зможуть їхати за пальним за кордон, не витрачаючи часу на оформлення дозволів на виконання комерційних перевезень вантажів територією інших держав. Усі автомобілі, що ввозять пальне з Латвії, Литви, Естонії, Данії, зможуть заїжджати в Україну до кінця року без спеціальних дозволів. Італійським, грецьким, угорським – дозволи скасовано до 30 червня поточного року. Болгарським, чеським, австрійським перевізникам – на період дії воєнного стану», – наголосили в ЦПД.
Водночас через антиросійські санкції прискорюється процес диверсифікації паливного ринку у світі. Нафтопереробні гіганти Європи вже відмовились або висловили готовність замінити російську нафту і нафтопродукти. «Тому найближчим часом очікується переформатування нафторинку, і постачання європейського пального до України пожвавиться», – підсумували в ЦПД.

Світло у кінці паливного тунелю

Влада продовжує переконувати, що тримає ситуацію під контролем. Власне, головні зусилля нині спрямовані на розв’язання проблем з логістикою. «Стратегія в нас є. Але зараз у нас залишився тільки західний кордон, і логістика дуже ускладнилася. Фактично немає Кременчуцького НПЗ, який брав на себе центральну і східну Україну в логістичному забезпеченні. Логістичне плече тепер сформувалося на західному кордоні, куди нафтопродукти потрапляють з європейських портів, фактично забезпечуючи всю територію України», – розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю РБК-Україна. 
Він пообіцяв поліпшення ситуації на АЗС найближчим часом, однак наголосив, що пальне подорожчає. «Зараз ми ведемо переговори, формула визначення максимальної торгової націнки для трейдерів залишається, ми дуже уважно дивимося, скільки коштує доставлення. Кілька гривень може бути різниця в ціні, але дефіцит буде перекриватися», – запевнив прем’єр.
Над цим, зокрема, працює Міністерство закордонних справ, адже одна з основних проблем з постачанням пального в Україну пов’язана зі заторами в портах Східної Європи. Мовиться, зокрема, про польські Ґданськ, Ґдиню, Свиноуйсьце, румунську Констанцу та болгарський Бургас. Перша віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що протягом останніх днів Україна ввозить обсяг пального, що дорівнює або перевищує внутрішнє споживання. Проте, зазначила вона, Європа виявилася не готова в частині логістики. Наразі у взаємодії з Міністерством закордонних справ триває робота щодо надання Україні «зелених коридорів» у проблемних портах. 
Також вона наголосила, що найближчим часом Україна зможе залучити пальне зі США, Нідерландів та інших країн завдяки транзиту через Польщу. «Зараз Польща може виступати великим транзитером пального для України, забезпечуючи надходження понад 200 тисяч тонн продукції щомісячно. Натомість, за останній місяць обсяг надходжень ледве склав 60 тисяч тонн», – розповіла Юлія Свириденко.
Вона зазначила, що у під час польсько-українського енергетичного форуму, який відбувся в понеділок, 9 травня, у Варшаві, вдалося зібрати представників польського та українського бізнесу, а також логістичні підприємства і компанії, які керують паливною інфраструктурою. «Завдяки цьому вдалося знайти практичне розв’язання проблеми, яка виникла на паливному ринку України. До польського ресурсу Україна зможе залучити нафтопродукти із США, регіону Амстердам – Роттердам – Антверпен, німецьких, скандинавських і балтійських нафтопереробних заводів. Доставлятися пальне буде комбінованими видами транспорту через Польщу», – зазначила віцепрем’єрка.
Крім того, Україна отримала розуміння того, як можна отримати додаткові обсяги від польських трейдерів. Сторони позначили технічні можливості для збільшення перевалки необхідних обсягів, а польська PERN SA вже підтвердила готовність надати додаткові потужності. Для збільшення відвантажень були синхронізовані графіки роботи Укрзалізниці та польської PKP, які тепер в оперативному режимі можуть миттєво вирішувати проблемні питання. «Тож очікуємо, що вже найближчим часом паливні ресурси доставлятимуться швидше, а на українських заправках зникнуть черги», – заявила Юлія Свириденко.
Головні зусилля спрямовані на розв’язання проблем з логістикою
На тому, що ситуація із дефіцитом пального на ринку покращиться зі середини травня, наголосив і Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. «Іде ресурс, який уже законтрактований. Так, дійсно виникли логістичні труднощі через блокування українських морських портів та нестачу бензовозів. Але ми сподіваємося, що найближчим часом ринок переорієнтується, і постачання з країн Європи стане ритмічнішим. Тому очікується, що зі середини травня буде покращуватися ситуація, черг не буде, і можна буде спокійно заправлятися на АЗС», – сказав Герус.
Він також звернув увагу на питання лібералізації цінового регулювання на ринку пального. За його словами, Міністерство економіки і профільні відомства вже цим займаються. Андрій Герус також зауважив і вплив психологічного фактора на виникнення дефіциту. «Створився певний ажіотаж. Кількість пального, яке в нас було три тижні тому, й кількість, яка є сьогодні, не змінилася. Змінилася кількість автомобілістів, які хочуть заправитися», – наголосив депутат.
У тому, що криза піде на спад ближче до кінця травня, впевнений і Сергій Куюн. «Єдине, що потрібно – побудувати оцю транспортну логістику. Я сподіваюсь, що до кінця травня ця криза трошки піде на спад. Я не думаю, що вдасться повністю ліквідувати дефіцит, але не буде таких жорстких обмежень, які існують сьогодні», – повідомив директор «Консалтингової групи А-95» у понеділок, 9 травня. 
Він додав, що побудувати надійну систему постачання пального зі Заходу вдасться протягом найближчих двох місяців. «Я думаю, що до червня ми маємо вийти на режим, коли будуть збільшені ліміти на пальне до 20-30 літрів у бак. Повністю побудувати надійну систему, я сподіваюсь, вдасться протягом найближчих двох місяців», – розповів експерт.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8418 / 1.64MB / SQL:{query_count}