Банківські картки: як крадуть наші гроші

Львівщина – серед лідерів антирейтингу за кількістю шахрайств із платіжними картками

Нині важко уявити наше життя без банківських карток. На них переказують зарплати, стипендії, пенсії, за їх допомогою розраховуються в супермаркетах, поповнюють рахунки на мобільних телефонах чи купують товари в інтернеті. При беззаперечній корисності й незамінності такої речі не дивно, що аферисти придумали безліч способів викрадення наших з вами грошей. Варто бути дуже обережним, бо зазвичай про факт шахрайства дізнаєтеся вже згодом – як побачите, що ваш рахунок поменшав на кругленьку суму.

Третя серед “шахрайських” областей

За минулий рік в Україні було зафіксовано понад шість тисяч злочинів в інтернеті, що на чверть перевищує показник 2014 року, повідомив на зустрічі з журналістами начальник Управління з боротьби з кіберзлочинністю МВС України Сергій Демедюк, передає УНІАН. “З кожним роком кількість злочинів, які ми виявляємо, збільшується фактично в рази. Якщо у 2014 році нами було задокументовано 4 800 злочинів у кіберпросторі, то в 2015 році їх вже було 6 026”, – повідомив Сергій Демедюк.
Такі операції зазвичай проводяться без фізичної присутності власника картки, а через інтернет або за допомогою телефонну. Найбільшу кількість подібних шахрайств зафіксовано у м. Києві – 35% від усіх, що були здійснені у 2015 році.
За 2015 рік 9% усіх шахраств із платіжними картками було здійснено на Львівщині, – НБУ
Також прес-служба Національного банку України опублікувала список областей, де афери з платіжними картками були найбільш поширені. Такими є Дніпропетровська (17% від загальної кількості), Харківська (13%), Львівська (9%), Одеська (6%) та Київська області (5%). Зважаючи на це, депутати Верховної Ради запропонували посилити відповідальність за кіберзлочини, а також за незаконні дій з платіжними інструментами та іншими можливими засобами доступу до платіжних рахунків, повідомляє УНІАН
У законопроекті пропонується збільшити максимальний штраф за несанкціоновані дії з банківськими рахунками від 5 до 20 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян, додатково передбачивши термін ув’язнення від 1 до 3 років. За незаконний вплив на системи дистанційного обслуговування рахунків громадян передбачається позбавлення або обмеження волі на термін від 2 до 5 років. Також, згідно із законопроектом, шахраїв, яких зловили на використанні скімінгового обладнання, буде покарано позбавленням волі на термін від 1 до 7 років.

Небезпечні оголошення

Зараз популярність сайтів оголошень є досить високою: комусь потрібно позбутися старого мотлоху, а іншим якраз потрібні ті чи інші речі. Такі ресурси – одне з улюблених місць шахраїв, де вони почувають себе, як риба у воді.
“На свій день народження отримала певну суму грошей у подарунок, вирішила оновити гардероб, – розповідає львів’янка Марія. – На сайті оголошень знайшла потрібне мені взуття за вигідною ціною, одразу домовилася з продавцем. Щойно я відправила йому гроші, як почалися дива: продавець спочатку три дні не відповідав на мої повідомлення і дзвінки, а потім зателефонував сам – мовляв, вибраний мною товар закінчився на складі, він відправить гроші мені назад на платіжну картку. Для того, щоб вони прийшли на рахунок, треба ввести певну комбінацію”. Дівчина розповідає, що послухала тоді афериста, а згодом, коли перевірила рахунок, то побачила, що всі кошти з рахунку були зняті.

Та страждають не лише покупці. Останнім часом також почастішали шахрайства, коли обманюють продавців. До прикладу, ви продаєте товар, з’явився покупець, який готовий відправити вам кошти. Потім він телефонує, скаржиться на те, що не може виконати банківську операцію, потрібно ввести додаткову інформацію, паролі… Ви щиро намагаєтеся допомогти своєму покупцеві і, як наслідок, залишаєтеся без копійки за душею. На жаль, повернути кошти майже неможливо.
“Такі злочини розкрити дуже складно, – розповідає “Пошті” заступник начальника відділу управління кримінальної поліції ГУ Національної поліції у Львівській області Андрій Іванюра. – Для того, щоб упіймати злочинця, наші працівники намагаються відслідкувати переказ коштів за тими чи іншими даними, наданими потерпілим. На жаль, технічні можливості пошуку злочинців досить обмежені, тому вистежити дії злочинця дуже складно”.

Махінації з сім-картками

Якщо ви вважаєте, що, не купуючи нічого в інтернеті, убезпечуєте себе від махінацій із карткою, то, на жаль, це далеко не так. Кожен власник платіжної картки є потенційною жертвою аферистів.
Популярною зараз є послуга мобільного або інтернет-банкінгу – користувач має можливість отримувати на електронну пошту або через SMS-повідомлення інформацію про найменші зміни в особовому рахунку. Таким же способом користувач банку отримує код доступу до операцій з банківською карткою. Отримавши дублікат вашої SIM-картки, злочинець, звісно ж, поспішає розбагатіти у звичний для себе спосіб.
Технічні можливості пошуку злочинців досить обмежені, тому вистежити дії шахраїв дуже складно
“Дуже часто аферисти обкрадають мешканців саме при прив’язанні платіжної картки до номера телефону, тому що, викравши, до прикладу, телефон, вони можуть отримати доступ і до особистого банківського рахунку, – розповідає Андрій Іванюра. – Таким чином можна зняти кошти і без банківської картки”.
Що ж робити у такому випадку? Найперше, що приходить у голову – заблокувати SIM-картку і змінити номер, який прив’язаний до картки. Але насправді міняти номер не потрібно: телефон жертви просто буде заблокований, а шахраї все одно на той час вже отримають паролі і коди підтвердження операцій в інтернеті або за допомогою SMS-банкінгу і спокійно очистять рахунок до того моменту, як господар схаменеться. 

“Алло, вас турбують з банку”

Окрема група ризику – матері у декретній відпустці, пенсіонери, студенти, які отримують стипендію, а також усі, хто має право на соціальні виплати від держави. Адже саме їм найчастіше затримують переказ коштів. Тому, отримавши дзвінок начебто з банку про чергове зарахування, такі люди зазвичай готові йти на співпрацю.
“Якось якраз у період, коли має прийти щомісячна допомога на дитину, мені зателефонував чоловік, який назвався представником банку,  – розповідає львів’янка Христина. – Сказав, що цього місяця прийшла надбавка, але її не вистачить на всіх, тому треба якнайшвидше продиктувати номер картки та її термін придатності. Я спочатку розгубилася, почала паралельно з домашнього телефону набирати номер банку, але чоловік мене випередив – сказав, що йому видно, що я вже телефоную в банк і що в цьому нема потреби. Не знаю, дійсно йому було видно чи просто передбачив мою реакцію, але такий психологічний прийом спрацював і я назвала дані, чим позбавила себе всіх коштів”, – бідкається жінка.
Кожен власник банківської картки є потенційною жертвою аферистів
Зі слів працівника прес-служби ПАТ “КредоБанк”, такі фальсифікації є дуже поширеними. “Зовсім нещодавно нам довелося боротися з наслідками хакерської атаки, коли на електронну пошту клієнтів розіслали повідомлення від імені популярних в Україні банків про необхідність підтвердити свої дані, перейшовши за вказаним посиланням. Посилання, звісно ж, мало у собі вірусну програму, яка зчитувала паролі і введені дані”, – розповідає працівник прес-служби банку.
Андрій Іванюра радить ніколи не втрачати пильність. Каже, що у таких випадках краще бути занадто підозріливим, аніж попастися на гачок злочинців. “Потрібно завжди бути пильним, завжди. І всю отриману інформацію перевіряти дзвінком у банк, що б вам не казали на іншому кінці телефонного дроту. Якщо банківські працівники запитують дані, то це не може не бути підозрілим, а прохання надати закриту інформацію – вже пряма ознака того, що вас намагаються ошукати”, – резюмує правоохоро
До слова, тепер банківські системи можуть блокувати картки, якщо бачать підозрілі дії з рахунком – такі приписи містяться в телеграмі НБУ “Про фінансові операції з отримання готівки” №25-0004/31760 від 13 квітня цього року. Так, зі слів працівника прес-служби “КредоБанку”, нещодавно вдалося зупинити переказ величезних сум із рахунку однієї юридичної особи. Як виявилося, на комп’ютері не був установлений антивірус, що призвело до витоку інформації про рахунок.

Як вберегтися від махінацій з карткою?

Як повідомили у прес-службі ПАТ “КредоБанк”, працівники фінустанови дуже рідко самі телефонують власникам картки, а закриту інформацію і зовсім ніколи не питають. В такому випадку треба детально розпитати ім’я і посаду вашого співрозмовника, а потім перетелефонувати у контакт-центр вашого банку. “Якщо ви з власної необачності таки повідомили якісь зайві дані, то якнайшвидше заблокуйте картку і створіть нову, поки з неї не зняли кошти”, – застерігає працівник банку. Варто відзначити, що банк не відшкодовуватиме вам коштів, якщо ви самі посприяли шахраям (наприклад, надали PIN-код). Ваші гроші повернуться, якщо знайдуть аферистів – в іншому випадку ризикуєте залишитися без копійчини за душею.
Якщо ви купуєте/продаєте через інтернет, то краще заведіть для цього окрему картку і зберігайте там невеликі суми – лише ті, які вам потрібні для конкретної операції. Утримайтеся також від опублікування персональних даних і даних про картку в інтернет-оголошеннях – вільний доступ до цієї  інформації може зіграти з вами злий жарт.
Тепер система банку може блокувати картки, якщо бачить підозрілі дії з рахунком
Послуга SMS-банкінгу коштує не так багато, але саме завдяки їй вас буде повідомлено про будь-які зміни у вашому рахунку, що спростить контроль над витратами. До слова, корисно також встановити добове обмеження на переказ і зняття коштів – вам не важко буде при потребі його змінити, а от для злодія це значно уповільнить процес обкрадання вашого рахунку.
Якщо ж усе-таки вам не пощастило і ви стали жертвою кіберзлочинця, то найперше, що вам потрібно зробити – заблокувати картку і звернутися до правоохоронців. Зі слів Андрія Іванюри, правоохоронним органам суттєво легше розкрити злочин, коли потерпілі ідуть на співпрацю. До прикладу, власнику платіжної картки отримати від банку повну інформацію про зняття/переказ коштів значно простіше, ніж якби поліція надавала запит до банківських установ для отримання таких даних.
А загалом – найголовніша порада: будьте пильними. Головна зброя шахраїв: наша з вами необачність.

джерело: bank.gov.ua
Наталія Маркевич, практикуючий психолог:
– Кібершахраї при телефонному дзвінку потенційній жертві зазвичай використовують різні прийоми впливу на людей. Одним із найпоширеніших є обмеження часу на роздуми – вони тиснуть, кажучи, що потім такої можливості не буде. Коли ми приймаємо рішення в режимі дуже обмежених часових рамок, то часто можемо зловити себе на тому, що перестаємо критично мислити. В такому пришвидшеному режимі особливо вразливими є, до прикладу, старші люди, а також люди з лабільною нервовою системою – вони не можуть швидко відреагувати на подразники, стресові чинники. Була ситуація, коли телефонували на мобільний телефон моїй дитині і розпитували про кошти банківському рахунку. Коли дитина відповіла, що не має банківського рахунку, тоді слухавку просто кинули. Можна припустити, що телефонують різним людям, але на гачок потрапляють далеко не всі – як правило, жертвами найчастіше стають недостатньо поінформовані, знову ж, у першу чергу це пенсіонери, які погано ознайомлені з принципами роботи банківських карток. Також варто відзначити, що шахрай завжди уважно вас слухає, як і сторонні звуки у слухавці. Він може почути, що ви почали користуватися іншим телефоном або говорити ще з кимось. Шахраї можуть почути навіть мінімальні зміни в голосі, тембрі – вони працюють на те, щоб зібрати максимум інформації за мінімум часу. Як вберегтися? Звісно, насамперед треба бути дуже уважним, особливо коли вам телефонує незнайомий номер. Дивно, що треба вкотре повторювати просту істину: в нашій державі просто так ніхто не дає грошей, надбавок – безкоштовний сир буває лише у мишоловці. Якщо людина не очікує ніяких фінансових надходжень, то звідки вони могли б з’явитися? Це повинно насторожити в першу чергу. Якщо ж люди самі чекають таких легких грошей, то мають бути готовими до того, що їх хочуть ошукати. Це стосується і банківських рахунків, і оголошень в інтернеті, і sms-повідомлень. При здійсненні будь-якого підозрілого кроку треба добре подумати, до чого він може призвести – мають працювати критичне мислення і базові засади безпеки. Власна безпека перебуває насамперед у наших з вами руках.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7830 / 1.68MB / SQL:{query_count}