З безробіттям – не найгірше

Іван Назаревич, начальник Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості, про нові умови, невтішні перспективи нинішніх студентів і вихід з кризи

Іван Назаревич, начальник Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості, про нові умови, невтішні перспективи нинішніх студентів і вихід з кризи

nazarevic.jpg

Вісімнадцять років Іван Назаревич керує міськрайонним центром зайнятості в Дрогобичі. Саме завдяки його наполегливості та старанням установа стала однією з найкращих в країні. Нещодавно  центр отримав нове приміщення, в якому зроблено реконструкцію та ремонт і все обладнано за найсучаснішими вимогами.

Хоча й у місті ситуація не така вже загрозлива, проте тих, хто не може знайти роботу, тут не бракує.

- Пане Іване, скільки сьогодні у вас працівників?

- Тридцять дев'ять. Унаслідок від'єднання філії чисельність дещо скоротилася, до того було 45 фахівців. Робота в центрі повністю комп'ютеризована, напряму працюємо з львівською та столичною базою даних, тому нинішній штат - оптимальний, і у збільшенні кількості працівників потреби немає.

- Тобто і ви змушені були скоротити штат? Куди працевлаштували людей?

- То не було скорочення в буквальному розумінні. У нас працювали люди із сіл, яким до Стрия, Моршина ближче, ніж до Дрогобича. І ось коли в Моршині відкрили центр зайнятості, п'ятеро осіб перейшло туди. Зокрема, начальник одного з відділів очолив центр зайнятості в курортному місті. А двоє людей, які працювали у філії в Стебнику, там і залишились.

- Скільки людей сьогодні шукають працю?

- На 1 січня  2102 особи ма­ли статус безробітного. Це на 287 більше, ніж минулого року. Отримують же допомогу 1595 осіб. Теж більше, ніж 2008 року, - на 272 особи. Різкого збіль­шення у нас не відбулося, тому що криза, якою сьогодні мало не все виправдовують, не дуже наразі зачепила наш регіон.

- Що нового з'явилося в роботі з клієнтами?

- Певні нововведення є, але вони тимчасові. Ось, наприклад, звільнені за власним бажанням отримували й отримують допомогу з 91-го дня після прийняття нами на облік. Тим же, кого звільнили за згодою сторін, допомога нараховувалася з восьмого, наступного дня після надання статусу безробітного. Сьогодні й ця категорія отримує допомогу лише з 91-го дня. Це, звісно, негатив. Та ми мусимо виконувати закони, а Кабмін в листопаді призупинив з грудня чинність певних статей законів про працю.

Окрім того, тимчасово припинено перенавчання тих, хто не може знайти роботу. Хоча минулого року ми успішно цим займалися, й 75-80 наших клієнтів працевлаштовані саме після перенавчання. І це, вважаю, високий показник.

Крім того, ми надавали одноразову допомогу для того, щоби людина могла розпочати власну справу, взятися за підприємницьку діяльність. Для цього треба було скласти бізнес-план, місяць бути в центрі на обліку, пройти відповідний семінар для бізнесменів-початківців і отримати всю суму належної допомоги відразу. З початку року й цього не робимо. Припинені також громадські роботи - й ті, що фінансували ми, й ті, які частково фінансували підприємства, установи та організації.

- Іване Антоновичу, виходить, що сьогодні ви лише допомогу виплачуєте?

- Так. Щоправда, зміни торкнулися лише тих, хто став на облік цьогоріч. Все, що з минулого року, фінансуємо, як і раніше. Проте переконаний, що незабаром ситуація зміниться. Тоді буде і перенавчання, й громадські роботи, й інше. Адже це конче потрібно.

- Яким бачите розвиток ситуації?

- Кількість тих, хто не матиме праці, зросте цьогоріч після випуску у вишах - коледжах, технікумах тощо (базова освіта)  та університетах, академіях, інститутах (повна вища освіта). Торкнеться це тих, хто свого часу вступав на спеціальності, на які був попит (банків­ська сфера, бухгалтерський об­лік і аудит, менеджмент). Сьогодні в Дрогобичі близько 30 філій і відділень банків. І там або призупиняють діяльність, або значно скорочують штати. А вакансій немає. У нас вже стоять на обліку 25-30 осіб, що працювали начальниками від­ділів, заступниками керівників Тепер до них додадуться молоді спеціалісти...

Втішає те, що вже навряд чи буде скорочення на великих наших підприємствах: долотний працює, крановий і машинобудівний зупинили вивільнення працівників. НПК "Галичина" - теж, там зараз очікують на каспійську нафту.

Та основна проблема - ті, хто жодного дня не працював.

- І що робити?

- Єдиний шлях, як це не важко, змінити кваліфікацію. І тут найголовніше - роз'яснити молодій людині, переконати її, що отриманий фах і диплом вона й надалі матиме. Лише сьогодні треба шукати іншого. Є чимало прикладів, коли людина сама знаходить для себе роботу й стає вельми успішною. Ось лише один приклад. Один з наших клієнтів не так давно вирішив розпочати власну справу. Почав виготовляти рамки для бджільництва. Й сьогодні це - один з основних в регіоні продуцентів такого товару.

Або ще один епізод. Якось прийшов до нас колишній мілі­ціонер, який відсидів за вбивство (!) десять років. Тут роботи такої, як він хотів, не було. Влаштували його у Київ у службу охорони одного з підпри­ємств. Сьогодні він - начальник одного з відділень охорони там.

Проблему вбачаю у відірваності того, що кажуть у вишах, від реального життя. Адже не секрет, що доволі часто майбутнім спеціалістам обіцяють поважну кар'єру, керівні посади. Та наука закінчується, а роботи взагалі немає. Здобувати ж нову спеціальність часто заважають гонор та амбіції. Тому так багато зусиль докладають працівники Центру, аби цих молодих людей переконати й налаштувати на позитивний результат...

Та все ж уважаю, що ситуація на Дрогобиччині не найгірша. Й згодом вона навіть по­ліпшиться, особливо після відновлення тих статей Кодексу законів про працю, котрі нині не діють.

- Що ж, дякую за розмову. Успіхів вам.

Розмовляв Леонід Гольберг, Дрогобич

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8034 / 1.59MB / SQL:{query_count}