Фінансової поліції не буде!

Після того як законопроект отримав жорстку критику експертів і підприємців, Микола Азаров вирішив, що така служба не відповідає вимогам часу

Після того як законопроект отримав жорстку критику експертів і підприємців, Микола Азаров вирішив, що така служба не відповідає вимогам часу

Фінансова поліція Україні не потрібна! На щастя, такого висновку дійшли в Кабміні після того, як її ймовірна поява наробила чимало галасу. І недарма, адже парламентарі, експерти та бізнесмени б’ють на сполох, мовляв, можлива поява фінансової поліції у нашій країні – це своєрідний НКВС і користі від цього не буде ні підприємцям, ні пересічним платникам податків.

“Ні!” від глави уряду

Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив відповідним міністерствам та відомствам не розглядати проект закону про створення Служби фінансових розслідувань. Про це йдеться у повідомленні департаменту інформації та комунікацій із громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів, інформує iPress.ua.

“Таке рішення глава уряду ухвалив після вивчення ситуації у зв’язку з тим, що законопроект не відповідає вимогам часу”, – наголосили у відомстві. Проте цього тижня з’явилася інформація, що в Україні найближчим часом може бути створене нове відомство – управління фінансової міліції, в яке об’єднають податкову міліцію (структура Міндоходів та зборів) і Департамент державної служби боротьби з економічними злочинами (підпорядковується МВС України). 

“Перемогла концепція, яку запропонував перший заступник голови ДДА – начальник податкової міліції Андрій Головач, – виокремити фінансову міліцію в окрему структуру, підпорядкувавши її керівника безпосередньо Президентові. Андрій Головач є людиною, близькою до Віктора Януковича, а тому має всі шанси очолити новостворений орган”, – інформує iPress.ua., посилаючись на власне джерело інформації.

Після цього в Адміністрації Президента відхрестились від цієї ідеї, а в Нацбанку заявили, що законопроект про міліцію потребує суттєвого доопрацювання.

Не треба нам такої поліції!

Експертів тішить те, що українським урядовцям вистачило розуму відмовитись від створення фінансової поліції, але вони певні, що така ініціатива цілком відповідає політиці нинішнього уряду, що спрямована на централізацію корупції та посилення ролі силових структур. 

Олександр Пасхавер, директор Центру економічного розвитку, дивується, що документ, який не має автора, так активно обговорювали. “Тобто ніхто так і не взяв на себе авторських повноважень. Це означає, що,  найімовірніше, то лише пробний крок, який не так реальний, як призначений перевірити ставлення суспільства… скажімо, до підвищення ролі силових органів”, – сказав “Пошті” експерт. 

Як виявилося, Олександр Пасхавер не помилився, адже вчора очільник  українського уряду цього документа не пропустив.  “Проте ті, хто його створив, хотіли реально підсилити діяльність силових органів. Це легко зрозуміти. Як правило, ті, хто хоче підсилити діяльність силових органів, мають на меті отримати авторитарні права в управлінні державою або ж здобути, відібрати їх. Саме про це свідчить новостворений документ”, – вважає директор Центру економічного розвитку. 

КОМЕНТАР
Сергій Терьохін, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики
- У європейських країнах існують такі служби, як фінансова поліція, але вони мають інші повноваження, ніж пропонують українській службі. Наприклад, у Великобританії існує служба фінансової розвідки. Чим вона займається: в першу чергу тими, хто намагається ухилитися від податків, у другу - тими, хто намагається відмивати кошти, отримані незаконним шляхом, в третю - боротьбою із незаконним обігом зброї... Для України  це не є актуально... За кордоном люди, які "сидять" у фінансовій розвідці, збирають інформацію про те, що можливі проблеми проти інтересів суспільства. Потім цю інформацію надають відповідним органам податкової, міліції тощо. Деякі економісти казали, що створюється НКВС. І він справді створюється. Я за те, щоб зробити службу фінансової розвідки. Фінансова розвідка -  це не міліція, а служба, яка вчиняє розвідку і збирає інформацію про можливі ухилення від оподаткування або ж відмивання коштів, і це нормально. Але якщо цей орган займатиметься питаннями СБУ, міліції, податкової міліції і буде бухгалтером у одній особі, то це примара НКВС. Правильно було би так зробити  - фінансову розвідку об'єднати з комітетом державного моніторингу.

З його слів, у інших країнах світу такі функції виконують бухгалтери, аудитори, адже це контрольні функції. 

“Такий універсальний орган незвичний для України.... З цього документа випливає, що фінансова поліція повинна підпорядковуватися безпосередньо Президенту, – каже експерт. – Тут видно відношення авторів документа до Конституції, адже він суперечить їй! Згідно з Основним Законом держави, гарант не може керувати органами виконавчої влади – цим повинен займатися Кабмін”.

Олександр Пасхавер певен: дехто хоче, аби суспільство контролювали жорсткіше, і намагається передати більше повноважень силовим органам, концентрувати їхню владу.

“У демократичних країнах такі служби є, але на них покладені зовсім інші функції. В цих країнах їх діяльність можлива без шкоди для суспільства, а в нас ні!” – каже він.  

Точка зору людей бізнесу 

Підприємці не готові до “зустрічі” з фінансовою поліцією. І не просто не готові, а бояться, адже якби така служба в Україні запрацювала, то бізнес, який і так виживає, не витримав би чергового тиску! 

Ярослав Рущишин, член комітету підприємців Львівщини, каже, що нині в Україні є органи, які мають достатньо повноважень, аби привести діяльність підприємця у законодавче поле. 

“Якби фінансову поліцію створили і наділили її повноваженнями – це була б  катастрофа! Вона не повинна ходити до підприємців із перевірками, а шукати тих, хто порушує, вести боротьбу з нелегальними доходами тощо, – вважає співрозмовник “Пошти”. – Перевіряти треба лише там, де є підозра. Якби таку поліцію створили шляхом об’єднання існуючих органів контролю, їх скорочення – це був би позитив. Проте не варто забувати, що підприємець в Україні має мати повну свободу діяльності, час на розвиток власного бізнесу і здорову конкуренцію, а не боротьбу з фіскальними органами”. 

Президент Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес в задумі створити фінансову поліцію вбачає спробу залатати фінансові діри і залагодити низку проблем із недонадходженнями до бюджету, посилити репресивний підхід до цих явищ. 

“Будь-які спроби посилити силовий підхід не змінюють мотивації і не приречені на успіх. Ми пропонуємо абсолютно інше рішення щодо усунення тих чи тих негативних причин, пов’язаних із несплатою податків, зарплатами у конвертах”, – розповідає “Пошті” Зеновій Бермес.

Цього тижня, перебуваючи в столиці, він залишив листа прем’єр-міністрові, в якому Асоціація роботодавців Львівщини пропонує абсолютно інші шляхи вирішення проблем Пенсійного фонду, підвищення зарплат і як наслідок – збільшення надходжень до бюджетів. 

“Подивимося, як уряд зреагує на наші пропозиції. Але якщо не будемо усувати причини цих явищ, то в нас нічого не вийде. Скільки  б не ставили міліціонерів, як би їх не називали, яку б зброю не давали – ефект від цього буде мінімальний, а нерідко зворотний”, – запевняє Зеновій Бермес. 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8054 / 1.62MB / SQL:{query_count}