Ліки маркуватимуть шрифтом Брайля

Верховна Рада ухвалила зміни до закону про маркування лікарських засобів шрифтом Брайля.

Верховна Рада ухвалила зміни до закону про маркування лікарських засобів шрифтом Брайля. 

Але чи буде від цього легше незрячим? Це під великим сумнівом, бо запитань виникає більше, ніж знаходимо на них відповідей.

Скажімо, запитання перше. Хоча українським законодавством офіційно не дозволяється розпаковувати лікарські засоби і продавати їх частинами, але через нашу бідність на практиці такий відпуск ліків має місце. І зрозуміло чому. Ліки доволі дорогі, й далеко не кожен може відразу придбати всю упаковку, а аптекам треба мати виручку, тож вони відпускають їх частинами. Згідно з прийнятими змінами, шрифт Брайля виробники медикаментів зобов’язані наносити на зовнішню упаковку лікарських засобів. І якщо незрячий придбає не всю упаковку ліків, а лише одну пластинку? Що це йому дасть? Він як не міг самостійно користуватися ліками до ухвалення закону, так і не зможе цього зробити після його прийняття.

Запитання друге. Усі ми розуміємо, що дане нововведення вимагає певних затрат, і виробники лікарських засобів, звісно, захочуть компенсувати їх, піднявши вартість своєї продукції. Ліки, ціни на які доволі часто і так досягають позахмарних висот, тепер, виходить, стануть ще дорожчими. І від цього програють як незрячі, так і мільйони інших громадян, які й дня не можуть прожити без медикаментів.

Отже, як бачимо, чітких відповідей закон не дає й полегшення хворим не приносить. Утім, послухаймо думку з цього приводу як самих незрячих, так і фахівців..

Оксана Потимко,

голова правління
Львівської обласної організації
Українського товариства сліпих:

– Завжди радо вітаю ініціативи, які сприяють доступу сліпих до зовнішнього світу. І внесення змін до закону, згідно з якими прийнято маркування ліків шрифтом Брайля, можу тільки вітати. У нас є дуже багато сліпих, які живуть самі й не можуть самостійно купувати ліки, є цілі сім’ї, де члени родини мають проблеми зі зором, й вони дуже обмежені у своїх можливостях. Бувають випадки, що незрячі стають жертвами споживання медикаментів, коли не можуть самостійно вибрати те, що їм треба. Та біда у тім, що не всі незрячі знають цей шрифт, тож для них буде стимул його вивчити. Але, звісно, хвилююся, щоб через введення шрифту Брайля не зросла вартість ліків.

 

Сергій Сур,

директор із досліджень та розробок фармацевтичної корпорації “Артеріум”:

– Запровадження маркування шрифтом Брайля потребує додаткових витрат українських фармацевтичних виробників на упаковку, внесення змін у реєстраційні документи тощо. Для тих препаратів, які будуть маркуватися шрифтом Брайля, залежно від собівартості ліків, підвищення вартості може становити від 0,5 до 3%. При цьому більш помітним таке підвищення буде для дешевших препаратів, у яких відносна вартість упаковки може бути вищою, ніж у дорогих лікарських засобів. Очевидним є те, що таке маркування потрібне для людей з вадами зору. Їх частка на сьогодні становить близько 0,1% населення України, при цьому майже половина з них не вміє читати шрифтом Брайля. Українські виробники лікарських засобів будуть виконувати вимоги законодавства щодо нанесення інформації на ліках шрифтом Брайля, але, на наш погляд, у фармацевтичній галузі України є значно більше актуальних проблем (питання економічної доступності лікарських засобів, їх раціонального використання тощо), які стосуються більшості населення і які було б важливо першочергово вирішити на державному рівні.

 

Віктор Сердюк,

керівник Всеукраїнської ради
захисту прав пацієнтів:

– Наскільки потрібний цей закон? Щоб відповісти на це запитання, треба порахувати затрати, пов’язані з нанесенням цього шрифту на упакування ліків, і порівняти їх з іншими, альтернативними способами донесення інформації до незрячих. Це перше. Друге. Скільки у нас прийнято законів і скільки з них до кінця виконуються, на який відсоток? У нас і так затверджено понад 15 тисяч різних нормативних актів у медицині. Думаєте, хоч один із 15 тисяч виконаний повністю? Потрібно не приймати нові, а виконувати старі. А потім, під час виконання, зрозуміти, що у них не так. Подібні закони у нас приймалися і приймаються, але їх виконувати або нерентабельно, або є інші способи донесення інформації до пацієнтів. Ми – за безпеку вживання ліків. Та коли говоримо про незрячих, то відсікаємо ліки, які видаються за рецептами. Лікар, виписуючи їх незрячому пацієнтові, пояснює, як їх уживати, коли тощо. І лікар відповідає за те, зрозумів його пацієнт чи ні. Тобто, людям, що мають проблеми із зором, не можна відпускати ліки без рецепта. Шрифт Брайля планують внести тільки на зовнішній упаковці. А якщо незрячий її розпакує, що тоді? Виходить, на блістері також слід наносити цей шрифт. А якщо ліки в ампулах? Або у спреї, які вживають, скажімо, при астмі? У популярного серед пацієнтів корвалолу немає зовнішнього упакування. Тоді як бути? Якщо закон дає відповіді на всі ці й подібні запитання, тоді він необхідний. Якщо відповідей нема і закон прийняли просто для галочки, то кому він потрібний?

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.1465 / 4.11MB / SQL:{query_count}