Польща переманює українських лікарів

Сейм розглядає фінальні правки до законопроєкту про спрощення процедури працевлаштування медиків з країн, які не є членами ЄС

В Україні, за даними Центру громадського здоров’я, за добу 26 листопада зафіксовано черговий антирекорд – 16 218 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 666, медпрацівників – 655, 361 працівник МВС та 197 військовослужбовців ЗСУ), госпіталізували також рекордну кількість хворих – 2 069 осіб, померли 192 пацієнти. За весь час пандемії в Україні коронавірус SARS CoV 2 виявили у 693 407 осіб, із них 326 238 осіб одужали, а 11 909 хворих померли. За офіційними даними, зараз на коронавірус хворіють 355 260 жителів України.

А тим часом у Сеймі…

У п’ятницю, 27 листопада, польський Сейм продовжив розгляд законопроєкту депутатів від партії «Право і справедливість», що «має гарантувати доступність медичного персоналу в разі оголошення стану епідемічної загрози або стану епідемії». Якщо людською мовою, то йдеться про спрощення процедури працевлаштування лікарям, стоматологам, медсестрам, акушеркам та медичним рятувальникам з країн, які не належать до Європейського Союзу.
Таким чином Польща хоче заповнити власний дефіцит лікарів за рахунок медиків з України та Білорусі. Про це заявили в Аналітичному центрі компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal, повідомляє портал minfin.com.ua. У законопроєкті зазначено, що українські медики зможуть працювати в Польщі після виконання низки умов: знання польської мови, наявності трирічного досвіду роботи на Батьківщині, відповідного диплома, завіреного консулом Польщі та пройденого в цій країні кваліфікаційного навчання. У цьому разі польські лікарні зможуть офіційно брати на роботу медпрацівників на термін до п’яти років.
Згідно зі статистичними даними Євростату, в Польщі, відносно всіх країн ЄС – найнижча кількість лікарів, лише 238 медиків на 100 тис. мешканців. За інформацією Вищої лікарської палати, в Польщі бракує 68 тис. лікарів (і це без врахування середнього медичного персоналу, наприклад, медсестер). Польські медики вже протягом багатьох років виїжджають на роботу за високими зарплатами в Німеччину, Ірландію, Швецію та інші країни ЄС. Також багато лікарів звільнилися через епідемію коронавірусу. «Наші підрахунки засвідчують, що на даний момент близько 1,5-2 тис. лікарів і навіть 2-3 тис. медсестер та фельдшерів потенційно зацікавлені в роботі в Польщі», - сказав у інтерв’ю виданню Rzeczpospolita президент агентства з працевлаштування Кшиштоф Інглот. Як пише портал truework.info, зарплата лікарів у Польщі стартує від 1300 USD на місяць, середня становить 2 тис. USD.

Міністр вимагає зарплату в 22 тисячі гривень

Українська влада повинна зробити все, щоб наші медичні працівники припинили виїжджати працювати за кордон, заявив днями в ефірі «5 каналу» міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За його словами, необхідно створити умови, щоб українські лікарі та медичні працівники не виїжджали за кордон, зокрема, у Польщу.
«Це ж не тільки Польща, це ж й інші країни: і Чехія, і Німеччина – вони всі знижують бар’єри щодо таких спеціальностей, як лікарі чи медичні сестри. Один із головних чинників – це заробітна плата. Не може країна платити заробітну плату таку, як у нас у країні протягом 29 років – в середньому 8 тисяч гривень заробітна плата лікаря», – наголосив міністр. «Саме тому ми наголошуємо на ухваленні адекватного бюджету на 2021 рік – щоб заробітна плата лікаря починалася від 22-25 тисяч гривень. І це один із головних чинників щодо зупинки від’їзду наших громадян, наших лікарів, наших медичних працівників за кордон», – підсумував Максим Степанов.
Держава дійсно намагається підвищити виплати медпрацівникам. Так, Львівщина отримала з державного бюджету 3,2 млн грн на доплати до заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування, які не фінансуються через Національну службу здоров’я України. Як інформує пресслужба Львівської облдержадміністрації, лікарі зазначених закладів отримають за жовтень доплати до заробітної плати у розмірі 70% посадового окладу, медичні сестри та молодші медичні сестри по 50% та 25% мінімальної зарплати відповідно. Це вже другий транш, який отримала Львівська область на доплати медикам. Загалом за вересень-жовтень поточного року з державного бюджету на цю мету надійшло 6,7 млн гривень.
Покращується й матеріальне забезпечення львівських лікарень. Так, у лікарні швидкої допомоги встановили новий кріогенний газифікатор для збереження та подачі кисню. «Досі на території лікарні швидкої медичної допомоги Львова був один газифікатор для збереження і подачі кисню на 4000 тонн. В новому ж можна накопичувати до 8000 тонн газу. Відтак, два газифікатори наразі повністю забезпечують потреби лікарні у постачанні пацієнтів киснем», - повідомила у п’ятницю, 27 листопада, пресслужба Львівської міської ради.
«Газифікатор холодний кріогенний - новий великий резервуар для зберігання та подачі кисню, який заправляється, надходить до лікарні, розгалужується спеціальними шляхами та поступає до пацієнтів, що потребують кисневої терапії. Завдяки своїй ємкості та потужності в 500 кубічних метрів, немає потреби проводити постійну дозаправку самого кріоциліндра. Система працює безперебійно, і для такої багатопрофільної ургентної лікарні як наша - це життєва необхідність», - пояснив медичний директор з анестезіологічної роботи лікарні Іван Міськів. Новий кріоциліндр лікарня швидкої допомоги отримала в межах допомоги на умовах безоплатної оренди від «Львівського хімічного заводу», який є постачальником зрідженого газу для медичної установи.

Польща хоче українців

Однак, чи цього достатньо, щоб зупинити тих медиків, які захочуть звільнитися з вітчизняних лікарень на поїхати на роботу до сусідньої Польщі? Адже йдеться не лише про підвищену зарплатню на період пандемії коронавірусу. Офіційна Варшава вже давно провадить політику залучення українських працівників різних галузей.
Від 2019 року в Польщі діє «соціальний пакет» для українців, які мають дозвіл на проживання для іноземців (карта тимчасового побиту). Як пише thepage.ua, йдеться про щомісячну допомогу на кожну дитину в рамках програми «Сім’я 500+» розміром 500 злотих (близько 3 600 грн). Щорічно до нового навчального року українські сім’ї можуть розраховувати на 300 злотих на дитину-школяра за програмою «Добрий старт 300+» для збору в школу. Крім того, із 1 серпня 2020 року для українців доступний туристичний бон, покликаний підтримати сімейний відпочинок і внутрішній туризм у Польщі в зв’язку з пандемією.
Також польський уряд підтримує незаможні українські сім’ї харчовими наборами до свят, виплатами соціальних стипендії для студентів із сімей з невисоким доходом, а ті українці, які працюють в Польщі офіційно, в подальшому можуть розраховувати на польську пенсію.
А в найближчих планах Сейму - законодавчо спростити процес отримання карт тимчасового побиту. Про це йдеться в проєкті «Закону про внесення змін до закону про іноземців та деякі інші акти» (UD138), опублікованному в офіційному бюлетені ради міністрів Польщі. Законопроєкт спрямований на спрощення отримання карт побиту з метою отримання роботи, що дозволить іноземцям швидше легалізуватися і почати працювати в Польщі.
«Спрощення процедур легалізації перебування в Польщі - хороший спосіб утримати трудових мігрантів у країні і позбавити польський уряд від необхідності наймати додаткову армію чиновників, які й так не можуть впоратися з кількістю документів від іноземців», - каже віцепрезидентка компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal Кароліна Богдевіч.
У Польщі за станом на середину літа поточного року перебували близько мільйона трудових мігрантів із України. Про це свідчать дані дослідження Варшавської школи економіки Павела Стшелецько і Якуба Гровіца, а також Роберта Вишинського з Національного банку Польщі.
Працівники з України протягом 2013-2018 років забезпечили середнє щорічне зростання економіки Польщі на 0,5%, що становить одну сьому (13%) від загальної динаміки ВВП країни за цей період. За оцінками Національного банку України, в 2019 році трудові мігранти перевели в Україну 12 млрд USD. Всесвітній банк оцінив обсяги переказів трудових мігрантів в Україну майже в 16 млрд USD за підсумками 2019 року. Нацбанк прогнозує в 2020 році обсяги грошових переказів українських трудових мігрантів на рівні 10 млрд USD.
Також нагадаємо, що у вересня цього року уряд Польщі розпочав процедуру спрощення правил отримання можливості законного проживання на території країни для нащадків мешканців першої та другої Речі Посполитої. «Уряд починає роботу над рішеннями, які дозволять спростити процедури і можливості, пов’язані з поселенням У Польщі всіх нащадків жителів першої і другої Речі Посполитої, які заявляють про зв’язок з Польщею», – заявив тоді глава канцелярії польського прем’єрміністра Міхала Дворчика. Щоправда, так і залишилося незрозумілим, як таку ідею можна реалізувати на практиці. Перша Річ Посполита існувала на частині територій сучасних Польщі, Литви, Білорусі, України, Росії та Латвії у 1569 – 1795 роках. Друга - в 1918 – 1939 роках на частині територій сучасних Польщі, Литви, Білорусі та України.
Тобто, на підтвердження свого права на спрощену процедуру отримання права на проживання на території Польщі (але не отримання повноцінного громадянства), потенційний кандидат повинен ретельно дослідити своє генеалогічне дерево і надати докази свого зв’язку із країною, яка не існує уже понад 225 років (це щодо першої Речі Посполитої, з №2 ніби простіше – не так давно все було). Знову ж таки – незрозуміло, що означає термін «спрощення правил отримання можливості законного проживання на території Республіки Польща».
Тим не менше, мусимо визнати – Польща вкрай зацікавлена в українцях, які мали б замінити працездатних поляків, котрі виїхали в більш успішні країни Європейського Союзу. І мова не лише про лікарів…

У 2019 році перші посвідки на проживання в країнах-членах ЄС отримали 757 тис. українців, що робить їх найбільшою групою серед усіх одержувачів. Про це свідчать дані Євростату.
Майже чотири з п’яти дозволів українцям було видано Польщею. Загалом Варшава видала чверть всіх перших дозволів на проживання в ЄС - 724 тис. або 25% від загальної кількості. За нею йдуть Німеччина (460 тис. або 16%), Іспанія (320 тис. або 11%), Франція (285 тис. або 10%), Італія (176 тис. або 6%) і Чехія (117 тис. або 4%).
Зайнятість була основною причиною видачі дозволів українцям, 87% документів були видані саме з цієї причини. На другому місці за кількістю отриманих дозволів громадяни Марокко (133 тис. дозволів, з яких 47% були видані в Іспанії) та Індії (131 тис., з яких 19% - в Німеччині). На громадян цих країн припадала понад третина (35%) усіх перших дозволів на проживання, виданих в 2019 році.
Воз’єднання родин було переважаючою причиною видачі дозволів марокканцям (59%), здобуття освіти - для дозволів, виданих китайцям (40%) і громадянам США (37%). Інші причини, а саме статус біженця і додатковий захист, переважали у сирійців (65%).
Загалом 2019 року в ЄС було видано близько 3 мільйонів перших посвідок на проживання для громадян країн, які не є членами ЄС. Ця кількість виросла на 6% (або 163 тис.) у порівнянні з 2018 роком, продовжуючи тенденцію до зростання, що спостерігається з 2013 року.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
14.7681 / 4.18MB / SQL:{query_count}