“Маємо докласти максимум зусиль, аби люди отримували якісну медичну допомогу”

Ірина Микичак, керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, – про зміни в 2018-ому у медицині Львівщини та пріоритети в 2019-ому

Початок медичної реформи і підписання декларацій з лікарями, відкриття після реконструкції Львівського перинатального центру, капітальні ремонти відділень у обласній лікарні, оновлені приймальне відділення та відділення реанімації новонароджених у дитячій лікарні “ОХМАТДИТ”, придбання сучасного обладнання для цього медзакладу, модернізація за обласною Програмою енергозбереження у Львівському центрі репродуктивного здоров’я населення – ось лише частина того, що змінилося в медицині Львівщини торік.
А ще у 2018-ому запрацювала центральна диспетчерська Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, що приймає виклики з усієї області та комунікує з усіма бригадами “швидких” Львівщини. Обласна ж лікарня отримала два реанімобілі із сучасним обладнанням для перевезення дітей, народжених передчасно У 2018-ому в медзакладах встановили 17 нових ліфтів у рамках напрямку “Безпечна лікарня”. Запрацював торік у Львові і пункт швидкого тестування на ВІЛ. Є акцент на покращення медицини в селах – зміни вже розпочалися. В області почали будувати перші із 43 запланованих сільських амбулаторій та дооснащувати наявні. Поступово, крок за кроком зміни таки відбуваються!
“Маємо докласти максимум зусиль, аби жителі Львівщини отримували якісну, добру, надійну медичну допомогу. І далі працюємо над тим, щоб у кожній лікарні були безпечні умови, медикаменти, компетентні фахівці і доброзичливий персонал. Наше завдання –  щоб люди відчули якісні зміни, реформи та реорганізації. А для того, щоб жителі краю відчули в лікарнях покращення, потрібно ці лікарні привести до оптимального вигляду”, – зазначає очільниця департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак.
Серед найважливіших завдань на 2019-ий у медицині області є кілька пріоритетних. “Це продовження реформи, розвиток сільської медицини, створення високотехнологічних медичних обласних центрів, навчання медперсоналу, електронна медицина і документообіг, реалізація обласних і державних програм, пошук інвестиційних проектів та міжнародна співпраця, виведення медичних послуг із тіньового ринку. Найперше продовжуємо роботу зі зміцнення первинної ланки медичної допомоги, розвитку сільської медицини з наближенням її до спеціалізованих центрів за допомоги телемедичних технологій. Для нас вкрай важливим у 2019-ому є здійснення підготовки до реформи стаціонарів, – розповідає Ірина Микичак. – Пріоритетними лікарнями, звісно, є обласна клінічна лікарня, дитячі лікарні та перинатальний центр, регіональні онко- і кардіоцентр, госпіталь інвалідів воєн імені Юрія Липи – тобто ті, де перебувають пацієнти з найважчими патологіями. Робитимемо акцент на продовження створення скринінгових центрів, тобто на ранню діагностику виявлення недуг. Це і продовження та завершення реконструкцій та капітальних ремонтів, і реалізація програми енергозбереження. Зокрема, Західноукраїнський медичний центр, ОХМАТДИТ, діагностичний центр, пологовий корпус обласної лікарні матимуть зовсім інший вигляд. Це і початок ремонту в неонатологічному відділенні цього медзакладу коштом спонсорів. Справа честі – завершити в 2019-ому другу чергу перинатального центру. Вкрай важливим є формування мережі лікарень інтенсивного лікування на районному рівні – компактних і спроможних”.
Ми взялися за реформу медицини, тож будемо робити її якісно, фахово. Так, обурені серед медиків будуть, але пацієнт чекає на якісну, добру медичну послугу!
Зі слів співрозмовниці, предметом особливої уваги стане Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. “Це і підвищення зарплати, і повноцінна робота центральної диспетчерської, і навчання персоналу, і посилення бригад, і придбання спецодягу. Також плануємо придбати не менш ніж 10 нових спеціальних автомобілів. Будемо й далі працювати у напрямку “Безпечна лікарня” – нові ліфти, харчування, інфекційний контроль. У 2019-ому плануємо встановити ще 10 ліфтів. Не обійдемо увагою й протипожежну сигналізацію в медзакладах”, – каже вона.
Серед пріоритетів 2019-го – придбання нового ангіографа. Опрацьовуємо можливості  оновлення рентген-діагностичного обладнання. Також у цьому році почнемо працювати над реновацією Обласного госпіталю інвалідів воєн та обласної психіатричної лікарні.
“Наша амбіційна мета – розробити в 2019-ому проект будівництва сучасного Регіонального дитячого онкоцентру з підрозділом трансплантації кісткового мозку! – наголошує Ірина Микичак. – Планів і намірів багато. Маємо підтримку та співпрацю із керівництвом області, депутатським корпусом. У нас сильна команда обласної медичної галузі! Певна, що за підтримки нашої активної громади ми багато зможемо!”

– Скажіть, будь ласка, який “діагноз” ви поставили б медицині Львівщини і як керівник галузі, і як жителька області, яка також у разі потреби звертається до медиків? Чи здорова медицина Львівщини чи, навпаки, нездужає?
– Є жарт, що немає здорових людей – є недообстежені. Аналогічно і з нашою медициною. Не можна однозначно сказати, що наша галузь здорова. Чому? Бо ми дістали у спадок фактично “хронічну хворобу”. Тобто в нас була велика мережа, зокрема велика кількість приміщень медзакладів. Все це свого часу фінансували, але не було технологій…
Та декларація, що мережу рухати не можна, насправді дуже стримує розвиток. Маємо ще багато бездіяльних стаціонарів, а утримувати її фінансово ресурсу немає… Є велика “хронічна болячка”, пов’язана з тим, що держава належно не оплачує працю медиків – усіх без винятку. Середня зарплата в галузі становить 4 тисячі 950 гривень і є найменшою серед усіх інших бюджетних галузях. Через вкрай низьку зарплату медики шукають заробітку “поза зарплатою”. Звісно, це ганебно, і найгірше, коли вони вимагають цього у людей!
Певна, що загалом цю “хронічну хворобу” можна вилікувати. Медицина зараз хвора, але не хвора безнадійно. Потрібно дуже чітко все діагностувати і призначити ґрунтовне лікування – болісне й непопулярне, в багатьох моментах – хірургічне.
На Львівщині майже 1,8 мільйона осіб підписали декларації з лікарями. Ми серед тих областей, які є лідерами реформи
Потрібен час і бажання самих медиків реформувати галузь. Адже шанс медицина Львівщини має, має всі перспективи стати конкурентоспроможною на європейському рівні.
Про медичну реформу в Україні говорили давно, але тільки чинний Президент України, тільки чинний уряд, тільки теперішній керівник Міністерства охорони здоров’я дійсно зробили перші реальні кроки. Знаєте, чому політики бояться реформ, особливо в час виборів?
– Бо піаряться на проблемах людей!
– Так. Політики ж не будуть говорити, що в нас медзакладів і ліжко-місць забагато. Відтак ґрунтовних, але болісних кроків у медицині ніхто не робив. А реформи без радикальних кроків не відбуваються! Так було і в сусідній Польщі. Уперше в історії України є політична воля робити реальні реформи в медицині. Так, вони є і будуть болісні, але вони на часі. Звісно, є медичні колективи, які не хочуть змін, але ці зміни потрібні задля пацієнтів!
Сьогодні на Львівщині майже 1,8 мільйона осіб підписали декларації з лікарями (сімейними, терапевтами, педіатрами). Це хороша цифра. Ми серед тих областей, які є лідерами реформи: треті в державі за кількістю підписаних декларацій. У нас найбільше сімейних лікарів, які мають електронні цифрові підписи. У нас найбільше закладів охорони здоров’я, які долучилися до е-медицини. Понад 75% підписаних декларацій у Моршині, Червонограді, Трускавці, Бориславі та Львові.

– Згідно з інформацією МОЗ, лікар, який набере оптимальну кількість пацієнтів, отримуватиме понад 15 тисяч гривень на місяць. На Львівщині так є?
– Звичайно. Із жовтня 2018-го фінансування відбувається за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. І справді сімейні лікарі, які мають 1800 підписаних декларацій, отримують 15 – 18 тисяч гривень на місяць. Тішуся, що багато молодих людей пішли працювати в сімейну медицину. Сімейний лікар має бути справді лікарем, а не тим, хто виписує скерування, рецепти, видає липові довідки, лікарняні.
– Прошу сказати, які найбільші досягнення медицини Львівщини в 2018 році?
– Попри весь скепсис і критику, стартувала медична реформа. Ми серйозно зрушили з місця, перетворили наші обласні лікарні у комунальні некомерційні підприємства. Дали самостійність нашим медзакладам, провели конкурси на керівників. Позитивом вважаю і наш проект онкопревенції зі Світовим банком – залучення додаткового  фінансового ресурсу, придбання нового обладнання, проведення навчання лікарів. Це дало нам можливість виявити на передраковій стадії та першій стадії раку (те, що лікується успішно) 30% випадків усього діагностованого раку! Люди помирають, бо є багато випадків занедбаної недуги. Отож у цьому питанні ми суттєво просунулися. Створили мережу скринінгових центрів, тобто зробили акцент на ранню діагностику виявлення недуги. У фтизіатричній службі торік провели серйозну оптимізацію, суттєво покращили діагностичну базу фтизіопульмонологічного центру. Запровадивши інтенсивні протоколи, знизили смертність. Нарешті після багаторічного простою завершили будівництво акушерського корпусу Бродівської ЦРЛ. Позитивом є й початок будівництва в області сільських амбулаторій у рамках президентської ініціативи розвитку сільської медицини.
– Які медичні заклади розпочали чи продовжили суттєві зміни торік?
– Це ОХМАТДИТ, Західноукраїнський дитячий центр, онкоцентр, діагностичний центр та фтизіопульмонологічний центр, обласна клінічна лікарня, низка медичних закладів Львова, Дрогобича, Трускавця. Зрештою, у кожному районі щось відремонтували чи придбали.  Варто згадати і про проблемні установи, зокрема обласну психіатричну лікарню. Вона у такому важкому й занедбаному стані… 10 років застою далися взнаки... Та нарешті з приходом нового керівника і там почалися зрушення, зокрема подали на конкурс понад 10 мікропроектів. Там потрібні колосальні капіталовкладення.
Після Школи успішного медичного менеджера бачу суттєві зміни в підходах праці головних лікарів
– Реформи передбачають оптимізацію та реорганізацію. Хоча буде й чимало таких, кому це не сподобається. Ви за оптимізацію?
– Звісно, що так! Адже оптимізація мережі насамперед задля пацієнтів.  Ми маємо вкладати кошти у розвиток, технології, які рятують життя, а не фінансувати платню тим, хто приходить на роботу, даруйте, поспати. А такі, на жаль, є.
– Понад те, є й такі, кому вигідна робота в медзакладі хоча б тим, що залишки їжі, яку дають пацієнтам, можна забрати додому, щоби згодувати свині…
– Європа пішла шляхом аутсорсингу, зокрема в пранні речей у медзакладах і харчуванні. Аутсорсинг харчування – це наші плани. Бо є фірма, яка відповідає за якість харчування і його доставку до лікарні. Ніхто й нічого звідти додому не тягне, усе під строгим контролем. Наразі ще немає пропозицій, небагато фірм, які готові нам цю послугу надати. Вже зараз на аутсорсингу прання є ОХМАТДИТ, перинатальний центр, фтизіопульмонологічний центр. Це добрі, якісні зміни.
– Ірино Володимирівно, якою у вашому розумінні має бути якісна, добра, надійна і доступна медична допомога?
– Медична допомога має бути доступною і територіально, і фінансово. Навіть якщо людина повинна заплатити, це має бути сума обґрунтована, реально їй доступна. Якщо пацієнтові треба заплатити за якесь обстеження, яке не входить у пакет, гарантований державою, це повинно відповідати собівартості і бути заплачене офіційно – в касу, а не в кишеню медику. Доступною територіально означає те, що якщо в людини стався інфаркт, то вона має бути госпіталізована у лікарню, яка найкраще спеціалізується на цій недузі. Звісно, така лікарня не може бути в кожному селі. Має бути добра дорога, добрий транспорт і лікарня в радіусі 60-80 кілометрів, яка надасть першу кваліфіковану допомогу. А за потреби пацієнта можна буде доправити в спеціалізований медичний центр. Економічно недоцільно, нелогічно і неправильно, коли є багато лікарень, які мають невеликий обсяг роботи.
Щодо якісної медичної допомоги: кожен лікар у рамках своєї спеціальності повинен досконало володіти тими методами, правилами і знаннями, які відповідають його категорії та званню. Я прихильниця того, що має бути персональне ліцензування. В освіті є ЗНО, а в медицині має бути ліцензування лікарів! Певна, що біля 50% лікарів не здадуть на ліцензію. На жаль. Але такі реалії… Це ще чекає Україну. І знову ж таки все це задля пацієнтів та якісної медичної допомоги. За кордоном медики мають персональні ліцензії.

– Часто-густо можна чути прохання “порадьте доброго лікаря”. Мовиться про лікаря, який направду любить свою роботу, відданий їй, лікаря від Бога. Як із цим зараз на Львівщині?
– На Львівщині дуже багато добрих лікарів. Утім є такі спеціальності, де їх бракує. Будемо цю ситуацію виправляти. Проблема, як на мене, в освіті. Система медичної освіти потребує кардинальних реформ. В Україні неправильно сформований підхід до навчання у медицині. Витрачається багато часу на навчання непотрібного. Дуже мала практична частина навчання у студентів-медиків. Вони часто орієнтовані на те, що прибігли, склали іспит, побігли далі і забули. Тільки окремі лікарі-практики є викладачами медуніверситету. В університеті на кафедрах багато асистентів і викладачів, які не мають жодного клінічного досвіду. Вже не кажу про те, що у Європі студент не має права зайти у виш, якщо він невакцинований. Звісно, медицину потрібно любити! Має бути й психологічний відбір кадрів. Я прихильниця того, щоби студенти працювали, коли ще навчаються. Зараз таких випадків мало. Ось, до прикладу, маємо вакансії на “швидкій”, а студенти-медики натомість сидять у кафе і барах… Їм чомусь не потрібна практика. І це прикро.
– Скільки часу знадобиться, аби українці врешті-решт відчули суттєві зміни в медицині?
– Скажімо, нашим сусідам полякам на реформу медичної галузі знадобилося 10 років. Так, їм багато допоміг Євросоюз. Країни Балтії хотіли зробити реформу – і вони її зробили. У них дуже хороша дисципліна. Скажу непопулярну, але правдиву річ: у нас ще багато демократії. Дисципліна в час реформи вкрай важлива. У медиків має бути більше відповідальності. Важливим є розвиток лікарського самоврядування.
Той лікар, до якого підуть пацієнти, і матиме найбільшу заробітну плату. Ось реформа й покаже, хто такий добрий лікар, до якого хочуть іти
Загалом певна, що медики хочуть змін. Той лікар, до якого підуть пацієнти, і матиме найбільшу заробітну плату. Ось реформа й покаже, хто такий добрий лікар, до якого хочуть іти. Тепер все залежить від самих лікарів, їхнього ставлення до роботи.
– А що буде з тими лікарями, до яких не підуть пацієнти? Є й такі.
– Є. З ними будуть прощатися їхні колективи. Можливо вони будуть відкривати свою практику.
– Але ж це ризик для пацієнтів! Особисто я до такого лікаря не пішла б…
– Звичайно, ризик є. Наші люди мудрі. Якщо до таких лікарів не йшли у державній установі, то й у приватній не підуть. Вони або мусять щось змінити в своїх головах і вчитися, або… На жаль, наразі ще не всі нас чують. Ми взялися за реформу медицини, тож будемо робити її якісно, фахово. Так, обурені серед медиків будуть, але пацієнт чекає на якісну, добру медичну послугу!
– Можна довго і нудно на все нарікати, зокрема й медикам. Та маємо чітко усвідомити, що зміни залежать від кожного з нас!
– Саме так – зміни залежать від кожного з нас! Кожному потрібно бути чесним на своєму робочому місці, відповідальним. Чомусь це дуже багатьом не подобається, особливо популістам під час виборів. Вони тільки те й роблять, що популістські гасла виголошують. А реальна праця – це не гасла. Зокрема, на місцях мають розуміти, що частину витрат на медицину профінансує обласна рада, а частину – місцеве самоврядування. Якщо бачимо, що є суттєва проблема з водіями в медицині катастроф, будемо скеровувати звернення до облради про дофінансування.
– “Поверненням року”, за версією підсумків 2018-го, “Львівська Пошта” назвала відкриття після п’ятирічного простою торік у червні Львівського перинатального центру. Нарешті жінки Львівщини дочекалися оновленого та реконструйованого медзакладу. В 2019-ому в планах відкриття другої черги перинатального.
– У перинатальному з часу його відкриття вже народилося 2 тисячі 800 діточок. Жінки хочуть там народжувати. Що стосується відкриття другої черги, то тут уже також багато зроблено. Думаю, проблем із коштами не буде. Все заплановане зробимо. Загалом щодо всіх об’єктів, у яких тривають ремонти, є проблема з будівельниками: їх просто бракує. Будівельні фірми не мають робочої сили. І хоча будівельники вже повертаються із заробітків додому, в Україну, все ж таки їх не вистачає.
– Думаю, 2018-ий запам’ятався і тим, що на Львівщині тривали ремонти в багатьох медичних закладах. Нарешті влада повернулася обличчям до медицини.
– Відколи на Львівщині головою обласної держадміністрації є Олег Синютка, а головою облради – Олександр Ганущин, в медицині дійсно спостерігаються суттєві зміни! Завершуються довгобуди, плануються нові перспективи. Додаються кошти з конкурсів державних фондів розвитку і обласного конкурсу мікропроектів, програми транскордонного співробітництва. Зроблений акцент на енергозбереження в медзакладах. Тішить, що й меценати долучаються до допомоги медицині Львівщини. Вони бачать, що держава вкладає, і також допомагають, за що ми їм дуже вдячні. Головне довіра до інституції. Приємно, що обласні медичні установи включили у конкурс мікропроектів. Люди мають відчути смак конкуренції. Надійшло багато пропозицій. Гадаю, що багато проектів пройдуть і одержать співфінансування.
– Під час однієї зустрічі з мас-медіа ви розповідали, що ваша амбіційна мета – розробити в 2019-ому проект будівництва сучасного Регіонального дитячого онкоцентру з підрозділом трансплантації кісткового мозку. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
– Це справді амбіційна мета. Такий дитячий центр конче потрібен. Ми щороку веземо багато дітей на лікування за кордон, і це коштує від 50 до 200 тисяч євро. Ми інвестуємо в медицину Ізраїлю, Туреччини, Білорусі. Нашу  ідеєю будівництва сучасного Регіонального дитячого онкоцентру підтримують керівники області  Олег Синютка і  Олександр Ганущин. Медики однозначно за це. Де мав би бути такий центр? На базі Західноукраїнського медичного центру. Завжди, коли їду за кордон, відвідую дитячу клініку, дивлюся, як це в них відбувається. В Україні потрібно звести щонайменше три такі центри. І наш центр мав би бути не лише для Львівщини, а для маленьких пацієнтів усього Західного регіону України. Наразі працюємо над проектом. Щороку в нас виявляють онкопатологію у 70-100 дітей. Кажу про нові випадки. Тож згаданий центр потрібен і для лікування орфанних пацієнтів, хворих з імунодефіцитами.
– Які ремонти і в яких медзакладах здійснюватимуть у 2019-ому?
– Завершуватимуть другу чергу робіт у Львівському перинатальному центрі, здійснюватимуть ремонти в обласній клінічній лікарні, зокрема в акушерському корпусі. Це і роботи, які стосуються, зокрема, енергозбереження, в Західноукраїнському медичному центрі, діагностичному центрі та в ОХМАТДИТі. На порядку денному й обласна психіатрична лікаря. Велику увагу приділятимуть комп’ютеризації медичних закладів.
– На Львівщині торік почали будувати перші із 43 запланованих сільських амбулаторій та дооснащувати наявні.
– Зараз на стадії будівництва перебувають п’ять сільських амбулаторій. Гроші передбачені і на будівництво, і на придбання обладнання, і на дооснащення наявних амбулаторій (мовиться про майже 60 об’єктів). Як і планували, Львівщина матиме новозбудовані амбулаторії в селах.  Дуже тішуся, що в нашій області є такі молоді й амбітні сімейні лікарі, які не бояться труднощів, залишають комфортні помешкання у Львові і їдуть працювати в село.
Ми ініціюємо співпрацю громад з контрактування випускників медуніверситету. Сподіваюсь, що це буде стимулом для роботи молоді у сільській медицині.
Багато що залежить і від ініціативи громади – наскільки вона об’єднається і підтримає лікаря. Скажімо, так було в селі Краковець. Молодий, амбітний, фаховий лікар Ігор Заставний за короткий час зробив порядок у місцевій амбулаторії. Нам дуже потрібна молодь – неспокійна, яка не сидітиме просто у робочих кріслах, а прагнутиме змін. І таких медиків, які працюватимуть, рухатимуться вперед, висуватимуть ініціативи, ми охоче підтримуватимемо!
– Підсумовуючи 2018-ий, “Львівська Пошта” “Навчанням року” в галузі медицини заслужено назвала Школу успішного медичного менеджера (ШУММ), від якої в захваті самі лікарі. Це великий прорив у навчанні керівників-медиків! Скажіть, будь ласка, як ініціатор цієї школи, в чому секрет щастя від навчання?
– Дійсно, медики задоволені, що навчаються в ШУММі! Вони горять новими знаннями! Управлінців потрібно вчити. Ми розпочали цю програму в 2017-ому, і я певна, що вона успішна. Ця Школа має на меті провадити нестандартний простір для навчання і спілкування керівників медичних закладів області, підвищувати їхній професійний рівень та перетворити звичайних лікарів на лідерів і менеджерів нової якості.
Говоримо про лідерство, формування команди, управління закладом, економіку, стратегічне планування, комунікацію, вчимося української мови та етикету, опановуємо мистецтво перемовин. У нас такі дискусії! Після ШУММу бачу суттєві зміни в підходах праці головних лікарів. Тепер саме головні лікарі проводять у своїх медзакладах стратегічні сесії чи тренінги для персоналу. Постійне навчання, зокрема й щодо спілкування із пацієнтами (мовиться про доброзичливий персонал) – це дуже добре! Адже знову ж таки все заради пацієнтів.
Певна, що лікарні мають бути самостійні, керівники – самодостатні. Ми маємо бути партнерами. Було б ідеально, якби всі вони були однодумцями. В дискусіях і пошуках маємо рухатися вперед і змінювати медицину нашого краю на краще!
Торік для лікарів нашої області вже провели три такі сесії в цій Школі. Навчання проводили як вітчизняні, так і закордонні спікери, зокрема з Польщі, Фінляндії, Хорватії, Нідерландів. У ШУММі дуже сильні тренери!
Загалом через різні формати в Школі взяло участь 100 лікарів. Проект підтримав і профінансував Світовий банк та німецька агенція розвитку. Ще одна сесія відбулася за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.
До речі, невдовзі у рамках проекту “Школа успішного медичного менеджера” (ШУММ) плануємо зробити маленький “шум” саме для сільських сімейних лікарів, а також Юний ШУММ. Буде цікаво й корисно.
Отже, в 2019-ому будемо продовжувати розпочате: професійний рівень навчання наших працівників – від головного лікаря/директора до санітарки. Акцент буде на якісні сучасні освітні програми. Також у планах навчання молодих сімейних лікарів.
Я за те, щоб сімейні лікарі поїхали за кордон і подивилися, як там працюють їхні колеги. Медики мають бачити кращі європейські практики і згодом впроваджувати їх в Україні.
Розмовляла Ірина Цицак
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8705 / 4.65MB / SQL:{query_count}