Я не люблю тебе, мамо!

Чому діти кажуть своїм батькам образливі слова та як на це реагувати – поради сімейного психолога

Напевно, багато батьків хоч раз у житті чули від своєї дитини образливі слова. Деякі з них не варті уваги, деякі обурюють, а деякі лякають. Але якщо батьки ще можуть терпіти і з розумінням ставитися до дитячих примх, плачу, невдоволення, істерик, то почуті від власного чада фрази “я тебе не люблю”, “ти погана” або “я тебе ненавиджу” просто шокують. Що не так? Звідки ця агресія? Невже справді не любить? Як діяти? – ось питання, на які розгублено шукають відповіді тати і мами.
Та перш ніж панікувати, треба з’ясувати причину таких слів. Можливо, дитина почула їх від вас, а можливо, так каже, бо хоче висловити свої емоції чи привернути до себе вашу увагу.

Будьте напоготові

Зі слів сімейного психолога Зоряни Дубинець, почувши від своїх дітей образливі фрази на кшталт “я тебе не люблю”, “ти найгірша мама”, не варто відразу драматизувати ситуацію. “Зазвичай діти так реагують після того, як їм щось заборонили або не почули їхніх прохань, наприклад, не купили нову забавку або чипси, забрали комп’ютер тощо. Також така поведінка може виникати після покарання, через дійсно несправедливе, жорстоке ставлення до дитини або ж після того, як дитина сама не раз чула такі слова від дорослих, – пояснює психолог. – Тобто завжди є якась причина, що призводить до подібних висловлювань, тож дуже важливо знати її. Треба брати до уваги й те, якого віку дитина та як часто каже це батькам”.
Зокрема, на думку Зоряни Дубинець, якщо від своєї дитини батьки почули фразу “я вас ненавиджу”, то причиною цього може стати збентеження, яке відчуває дитина після того, як вони дізналися про те, що вона хотіла приховати. А можливо, дитина в цей час саме так змогла висловити свої думки, була чимось справді невдоволена. Промовляючи таку фразу, дитина несвідомо захищається, скеровуючи образливі слова не батькам, а собі: “Я відчуваю, що ви мене не любите, тому і я вас не люблю”. Кажучи “ти погана мама” або “ти поганий тато”, дитина критикує батьків, коли не згодна з їхнім рішенням, вчинком. Слова “набридла, відчепися” можна почути через бажання дитини побути на самоті та відпочити від постійних докорів, а категоричною заявою “я не хочу такої мами (тата)” дитина хоче показати, що батьки її не розуміють, почувається безсилою і практично не контролює своїх емоцій. 

Як реагувати

Почувши від дитини образливі слова, батькам насамперед не варто гніватися у відповідь, розпочинати дискусію чи підвищувати голос. “Крик і лайка лише посилять негатив, – каже співрозмовниця. – А ось тепле спілкування з батьками дитина точно оцінить”.
Категорично заборонено застосовувати до дитини фізичну агресію або, навпаки, байдуже ставитися до образливих слів. “Деякі батьки після почутого мають бажання дати дитині ляпаса “з виховною метою”. Але після цього дитина якщо й замовкне, то ненадовго – доти, поки мине страх, – веде далі психолог. – А щодо байдужості, то, роблячи вигляд, що нічого не сталося, можна втратити довіру, звести між собою і дитиною стіну нерозуміння”.
Ще одна небажана дія батьків – робити дитину винною. “Не варто відразу ж розказувати, як довго ви чекали народження сина чи доньки, годували, ночей недосипали, а він чи вона такі невдячні, – пояснює психолог. – Це означає, що батьки дуже горді, самозакохані. Такої реакції варто уникати”.
Також, зі слів Зоряни Дубинець, не треба піддаватися маніпулюванню, тобто не потрібно дозволяти дитині те, що було заборонене, аби вона не думала, що ви її не любите. 

Що треба казати дитині кожен день

Аби не чути від дитини неприємних, образливих слів, варто змалечку щонайчастіше вживати у спілкуванні з нею такі фрази:
“Я тобою пишаюся”
Для дитини дуже важливо, аби батьки визнавали її успіхи, не просто кажучи “ти розумниця” чи “ти молодець”, а гучним “я тобою пишаюся”. Вдалося зав’язати шнурівки, розв’язати складну задачу або вивчити вірш – похваліть дитину. Так ви підвищите її самооцінку.
“Тобі це вдасться”, “ти це зможеш”
Бувають ситуації, коли все валиться з рук і нічого не вдається. Ваша дитина може відчувати бажання покинути одну справу і зайнятися іншою, проте ви можете підбадьорити її  фразою “тобі це вдасться” і додати впевненості. Можна запропонувати свою допомогу, але не треба наполягати, якщо дитина хоче сама впоратися із завданням.
“Зробімо це разом”
Помалюймо, придумаймо казку, складімо оригамі… Батьки більшість часу проводять на роботі, але варто щодня знайти кілька хвилин, щоби зробити щось разом із дитиною. Часто наші найяскравіші спогади з дитинства пов’язані з літньою відпусткою батьків, коли вся сім’я проводить час на дачі, коло моря або в горах. Отож, відірвіться від телевізора і приділіть дитині хоча б півгодини уваги.
“Мені важлива твоя думка”
Поцікавившись, що дитина хоче на вечерю, обговоривши з нею мультфільм, ви дасте їй зрозуміти, що дослухаєтеся до її думки і що право вибору є завжди.
“Ти можеш на мене покластися”
Дитині важливо розуміти, що батьки – це ті люди, які можуть допомогти в будь-який час (у три роки чи в тридцять три). Відчувати “групу підтримки” приємно завжди!
“Я тебе люблю”
Просто говоріть ці слова щодня. Адже це перша і найважливіша потреба дитини – щоби її любили. Втім не тільки дитини – усім приємно це чути.


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0612 / 4.39MB / SQL:{query_count}