Як зберегти емоційну рівновагу на тлі загальної паніки?

“Важка політична й економічна ситуація в нашій державі стала причиною панічних настроїв у суспільстві. Люди запасаються харчами, бо вони постійно дорожчають через стрибки курсів валют. Навіть я, людина відносно спокійна, почала переживати за свою родину, не знаю, як бути далі. Може, й мені варто зробити запас базових продуктів?.. Порадьте, будь ласка, як зберегти емоційну рівновагу на тлі загальної паніки?”

Віра Сорока, м. Львів


Марта Пивоваренко, психолог-соціонік:
– Тих, що одразу піддаються стресам і паніці, визначити легко. Це насамперед жінки, яким від 40 до 60 років (вони ще перебувають у продуктивному періоді, їм є що втрачати, але вони не впевнені, що зуміють з цим упоратися) та соціально незахищені верстви населення. Статки таких людей невеликі, тож у них перших виникає бажання запасатися тими ж крупами, цукром, олією, вартість яких зростає ледь не щодня. Ще однією категорією, схильною до стресів, є люди, що вже мали нер­вові зриви, невротичні розлади.
Кожному з нас треба змиритися з тим, що відбувається. Варто подумати, хто я є, які у мене сильні сторони і як це все спрацює під час реальної загрози. Хоча, якщо ви вирішили спустошити полиці супермаркета, можете зробити це, але вже після того, як заспокоїтеся і почуватиметесь у безпеці. Тобто це має бути не активна дія (піду і змету все, що бачу), а продуманий план, який повинна скласти уся родина. Треба чітко спланувати сімейний бюджет: скільки й чого варто купити негайно, а що може зачекати.
Щоб не піддатися паніці, раджу більше працювати і менше вникати у негативну інформацію, яку подають телеканали і періодичні видання. Але якщо ви переживаєте стан посттравматичного розладу або ж уже перебували в загрозливій ситуації для свого життя, занурюватися з головою в роботу не варто, бо тоді організм не зможе визначити, скільки ще життєвих сил у вас залишилося.
Робіть добрі справи, допомагайте ближнім. Доведено, що люди, які займаються благодійністю, волонтерством (збирають гроші чи речі для вояків), об’єднуються в групи і менше схильні до нагнітання ситуації, їх рідше охоплює панічний настрій. Якщо у них вистачає енергії для безкорисливої допомоги, то її вистачає і на роботу. А ті, що панікують, не можуть взятися за жодну роботу.
Люди, які займаються благодійністю, волонтерством (збирають гроші чи речі для вояків), об’єднуються в групи і менше схильні до нагнітання ситуації, їх рідше охоплює панічний настрій
Визначтеся, що саме допомагає вам відволіктися від поганих думок. Одні моляться, другі виконують хатню роботу, треті воліють проводити більше часу з сім’єю. Звісно, живе спілкування найкраще, але якщо не можете багато часу приділити родині, візьміть до рук фото, на якому зображена ваша щаслива сім’я, і на душі одразу ж полегшає.
Поставте перед собою певні завдання – прибрати в тумбочці, скласти речі у шафі, зв’язати светр, на які ніколи не вистачало часу. Добре, якщо така робота вимагатиме суто механічного виконання, коли частково вимикається мозок і підключається моторика.
Завжди помічними в такій ситуації  були і є спортивні заняття, фізичні вправи (віддавайте перевагу дихальним вправам або тим, що пов’язані з розтяжкою м’язів). Запишіться на йогу, займіться ходьбою (не бігом!).
Важливим є сон (не майте звички засинати біля телевізора). Текстова “підкладка” змушує мозок думати, але не відпочивати. Навіть коли ви засинаєте під час перегляду фільму або телепрограми, ваш мозок все одно аналізує інформацію. Найкраще за півгодини до сну вмикати інструментальну музику – бажано, аби вона щодня була одна й та ж. Раджу спинити свій вибір на саундтреках до фільму “Гладіатор” (їх можна скачати з інтернету). Але якщо така музика вам не до вподоби – увімкніть класичну.
Головне не замикатися в собі, не ізолювати себе від оточення. Навпаки, частіше спілкуйтеся з друзями, родиною і вірте у те, що якщо вам буде потрібна допомога, то завжди знайдуться люди, готові відгукнутися на ваші потреби.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6611 / 4.11MB / SQL:{query_count}