Соєва смерть

або Чому на уроках фізкультури раптово помирають школярі?

або Чому на уроках фізкультури раптово помирають школярі?

sportzal.jpg 

Трагічні випадки, коли у школах на уроках фізкультури раптово померли діти (з початку навчального року таких випадків було п'ять, останній - 4 листопада у Кам'янці-Бузькій Львів­ської області), шокували усіх без винятку: і батьків, і вчителів фізкультури, і керівників відповідних міністерств, і самих дітей. Відповіді на запитання: "Чому це сталося?" і головне - "Чи можна запобігти таким трагічним випадкам?" нині шукають усі.

Думками з цього приводу з "Поштою" поділилися завідувач кафедри фізвиховання (колишній головний тренер гандбольної команди "Галичанка") Валерія Тищенко і старший викладач Львівського національного аграрного університету Віктор Яськів.

Соя м'яса не замінить

Фізичний стан і здоров'я школярів, випускників шкіл уже давно мають тенденцію до погіршення, і це знають усі. Але за останні два-три роки це стало особливо помітно. І педагоги, як твердять Валерія Тищенко і Віктор Яськів, помічають це насамперед. Підтвердження? Будь ласка. Є простий, за їхніми словами, але універсальний, інформативний, знаковий і поки що умовно безпечний тест - стрибки у довжину з місця. Ще два-три роки тому хлопців, що не могли дострибнути до двох метрів, були одиниці, а за останні два роки кількість таких різко зросла й нині становить 17-20%.

Серед дівчат аналогічна ситуація: раніше смішний результат 1м 60 см нині став недосяжний майже для третини. Може, тут не допрацьовують шкільні вчителі фізкультури? Але даний тест не надто залежить від якості викладання. Схожа ситуація з результатами у підтягуванні. Нині особливо кидається у вічі: діти здебільшого невиразні в рухах і неатлетичні. Скарги на погане самопочуття - звичне явище. Студенти не раз непритомніють навіть під час шикування, тобто коли справа до фізичних навантажень не доходить. Переломи у школярів та студентів виникають тоді, коли раніше на тілі не те що забою, навіть сліду не залишалося. Що відбувається з дітьми? Чому фізична куль­тура, яка покликана зміцнювати здоров'я, стала для здоров'я небезпечною?

sportzal2.jpg

Погана екологія, наслідки Чорнобиля, економічна скрута - про це говорять давно й усі. Проте педагогів насторожує власне стрибкоподібне погіршення і здоров'я, і показників фізичного розвитку. Педагоги аграрного університету мають свій погляд на проблему.

- Різке погіршення фізичного стану значної частини випускників збіглося в часі, з деяким відтермінуванням, з однією прихованою революцією, - каже Валерія Тищенко, - з революцією у щоденному раціоні українських родин, яка для самих родин, можливо, була не дуже-то й помітна. На ринку харчових продуктів (це стосується насамперед м'ясних і молочних) з'явилось багато продуктів, в яких основою є соя. Цей бобовий продукт сам собою не є поганим, однак він не може бути повноцінним джерелом білка, бо незамінні амінокислоти містяться лише у білках тваринного походження: м'ясі, рибі, морепродуктах, яйцях (наразі не беремо до уваги те, що і в них є проблеми з антибіотиками, харчовими добавками стероїдної дії, генетично-модифікованими орга­нізмами тощо). І коли в родині віддають перевагу продуктам глибокої технологічної переробки - ковбасним виробам, пель­меням, равіолі, деяким сор­там твердих сирів, в які умудряються також впихнути сою, може виникнути дефіцит незамінних амінокислот - сучасна форма "техногенного" прихованого голоду. Це сер­йозна проблема  для дорослого сформованого організму, не кажучи вже про організм, який росте, формується та розвивається. Наслідки можуть бути катастрофічні. Бо незамінні амінокислоти - будівельний матеріал, складова м'язів, кісток, судин, гормональної і ферментних систем. Чи завжди дефіцит правильного білка можуть діагностувати під час медогляду школярів? Хіба коли вже є помітні наслідки.

Звісно, є батьки, які стежать за раціоном дітей, складають меню так, аби син чи донька їли не тільки те, що їм смакує, а й те, що конче потрібно для організму, який розвивається. Але, здається, що у нас є значно більше родин, які про цю проблему або нічого не знають, або вона їх мало хвилює. Тому й виходить, що дитина ніби нагодована, грошей на продукти харчування у сім'ї не жаліють, але вона росте фізично слабкою. І цей до пори до часу стан замаскованого голоду дуже небезпечний, бо впливає на стан судин - вони слабкі й будь-яке навіть незначне навантаження може стати для несформованого організму фатальним.

"Допінг" для підлітка

- Ще одна небезпека - це спреї, маслозамінники, добре замасковані маргарини, - продовжує Віктор Яськів. - Те, що у продуктових магазинах пропонують споживачам під назвою "вершкове масло", найчастіше нічого спільного зі справжнім маслом не має. Жировим наповнювачем таких продуктів є гідрогенізована пальмова олія. Гідрогенізований жир - небезпечний продукт, особливо коли його вживати дуже часто. Він відкладається на судинах ще підступніше, ніж холестерин, знижує засвоюваність білка (який і так у дефіциті), перенапружує системи очищення і виділення організму. Про це детально описано в підручниках для фізкультурних навчальних закладів, тому спортивні тренери "підгодовують" своїх вихованців не тільки вітамінними, але й амінокислотними комплексами, рекомендують шукати правдиве масло безпосередньо у селян.

Не менш шкідливими для молодого організму є так звані енергетичні напої, незалежно від того, що до них додали: кофеїн, ефедрин чи щось інше. Стимулятор завжди стимулятор і він "позичає" життєвий ресурс у людини. Тому для дітей і підлітків такі напої є особливу небезпечними, серце підлітка дуже нестійке. Де гарантія, що перед здачею нормативів школяр не скористається цим "допінгом", що є у вільному продажу?

- Ми розуміємо, що широко популяризувати наші висновки не будуть, - підсумовує Валерія Тищенко, - бо за виробництвом шкідливих, на наш погляд, продуктів харчування, стоять потужні бізнесмени і відомі політики. Але сподіваємося, що до наших слів прислухаються передусім батьки, яким не байдуже здоров'я дітей. Ми розділяємо стурбованість РНБО і міністрів з цього приводу, але лише частково. Молодь потребує як оздоровлення, так і доброго фізичного розвитку. Тільки процес цей має бути продуманим, вивіреним, грамотним та максимально індивідуалізованим.

Реальний стан здоров'я дітей
не відомий

Після смерті школяра у Кам'янці-Бузькій також відбулося спільне засідання колегій трьох міністерств: МОЗ, Міністерства освіти та науки та Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, на якому намагалися проаналізувати питання фізичного виховання учнівської та студентської молоді.

МОЗ вважає, що трагічні випадки в школах зумовлені комплексом негативних чинників, один з головних - відсутність інформації про реальний стан здоров'я дітей, особливо шкільного віку (7 - 14 років). Підставою для такого невтішного висновку є те, що за останні п'ять років зросли показники їх захворюваності та поширеності хвороб, особливо тяжких захворювань, які мають хронічний перебіг, призводять до інвалідності та смерті. Скажімо, зросла поширеність новоутворень серед школярів (на 20%), хвороб орга­нів травлення, кістково-м'язової, сечостатевої та нервової сис­тем.

Здоров'я підлітків під ще біль­шою загрозою. Поширеність хво­роб серед цієї вікової категорії за останні п'ять років зросла на 15%, в тому числі новоутворень на 26%, крові та кровотворних органів - на 25%, хвороб системи  кровообігу - на 18%.

Причини? Їх декілька, але передусім пропонують звернути увагу на спосіб життя, адже він відіграє ключову роль у формуванні здоров'я дітей. Дані соціологічного опитування, яке провів Український інс­титут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, просто вражають.

Алкоголь і цигарки. Серед опитаних учнів віком 15-16 років 25% вживали алкоголь до 13 років, а серед тих, кому 11-12, пробували алкоголь 40%. Хоч раз у житті були п'яними 20% шестикласників. 20-25% юнаків різного віку і різних закладів вперше закурювали в 11 років або раніше, а серед дівчат 25-40% вперше закурювали у 14-15 років. Наркотики серед 13-16-річних уживали 8-26%.

Харчування. Добовий режим харчування був близьким до норм лише у 35-45% опитаних. 10-35% не вживали овочів і фруктів або їли їх раз на тиждень.

Фізична активність. Майже половина опитаних лише  півгодини або годину на тиждень практикувала фізичну активність. 75% перед телевізором просиджувала 1 - 4 год. щодня, а 65-90% проводили за комп'ютером 0,5-3 год.

Наукові дослідження, проведені Інститутом педіатрії, акушерства та гінекології АМН України та Сумським педаго­гічним університетом показали: лише 30% учнів можуть виконати нормативи на уроках фізкультури без ризику для здоров'я. Лише у 18-24% дітей процеси відновлення функціонального стану організму після виконання нормативів відбуваються сприятливо.

Є й інші чинники, які негативно позначаються на здоров'ї школярів: значне перевищення часу, відведеного на підготовку домашніх завдань, зменшення часу або взагалі його від­сутність для рухової активності, прогулянок на свіжому повітрі, зменшення тривалості сну. Для більшості дітей уроки фізкультури є єдиним фізичним навантаженням.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9859 / 4.18MB / SQL:{query_count}