Запобігти раку

Наталья Заболотская, професор кафедри ультразвукової діагностики Російської медичної академії післядипломної освіти, про переваги ультразвукового обстеження молочних залоз, фаховість лікарів і Львів очима росіян

Наталья Заболотская, професор кафедри ультразвукової діагностики Російської медичної академії післядипломної освіти, про переваги ультразвукового обстеження молочних залоз, фаховість лікарів і Львів очима росіян

ultra.jpg

Стрімке зростання захворюваності на рак молочної залози фіксують не лише в Україні, а й у країнах Європи. Різниця лише у тому, що на Заході пацієнтки з таким діагнозом живуть, народжують дітей, роблять кар'єру. У нас здебільшого стають інвалідами, нерідко й помирають. Чому? Бо у країнах Європи рак виявляють на ранніх стадіях і відтак успішно лікують. Там дбати про здоров'я стало правилом для жінок. Крім того, вчасно проходити огляди їх підштовхує і страховий поліс.

У нас же жінка до лікаря йде тоді, коли хвороба вже зайшла надто далеко і неможливо не тільки зберегти орган, а й зарадити біді.

Нині у Львові дедалі популярнішим стає ультразвукове дослідження (надалі - УЗД) молочних залоз. Проте чи ефек­тивний цей метод обстеження, одностайної думки немає навіть серед лікарів. Одні твердять, що УЗД може виявити небезпечне захворювання на дуже ранніх стадіях, коли ще жоден інший метод обстеження не може його зафіксувати. Інші медики радять проходити рентгенівську мамографію. Хто має рацію?

Допомогти з'ясувати це "Пошта" попросила авторитета в галузі ультразвукової мамо­графії у медичних колах не лише Москви, Росії, а й Європи, професора кафедри ультразвукової діагностики Російської медичної академії післядипломної освіти, доктора медичних наук Наталью Заболотскую. Її визнано одним з най­кращих провідних спеціалістів Росії та Європи в ультразвуковій діагностиці молочної залози.

- Наталья Владлєновна, кажуть, що ультразвуковою діагностикою молочних залоз зроблено прорив у ранньому виявленні небезпечного захворювання. Таке твердження відповідає істині?

- Проблема захворювання на рак молочної залози гостро стоїть не лише в Україні, Росії, а й у Європі. Метод УЗД перевищує можливості рентгеномамографії. Але проблема в тому, що нині ультразвукова мамографія ще не надто відома. Точніше, лікарі ще недостатньо добре володіють трактуванням ультразвукового зображення молочної залози. Тут, на відміну від рентгенівської мамографії, колосальну роль відіграє досвід діагноста, бо ультразвукове зображення не може бути проаналізоване згодом, лікар повинен трактувати його відразу, моментально. Ще один нюанс. УЗД вже багато років використовується у країнах Європи, Америки, напра­цьо­вано певний досвід. Тож нині достеменно відомо, що ультразвукове зображення молочної залози несе більше інформації, ніж рентгенівське.

- А чому тоді перевагу і в Ук­раїні, і у вас, у Росії, надають усе-таки рентгенівській мамографії?

- Бо з нею вже навчилися працювати лікарі. І це пов'язано навіть не з можливостями, а з тим, що цей метод більше апробований: є достатня кількість апаратури, знають, як робити знімок, а найголовніше - клі­ніцисти адаптовані до ін­фор­мації, отриманої від рентгенівської мамографії.

Головною проблемою, яка не дає широко застосовувати УЗД, є непідготовленість кад­рів. І це абсолютно об'єктивно. Тому слід насамперед належно готувати лікарів. Для цього є спеціальні курси, але їх у нас мало. Треба запрошувати фа­хівців з європейських клінік, що працюють у цьому напрямку, їздити на конференції, стажування. Обмін досвідом украй необхідний. А це може собі дозволити не кожен медичний заклад, не кожен лікар.

Другий момент - якість апаратури. На жаль, ультразвукова апаратура дуже багатогранна у плані можливостей, технічного оснащення. Є апарати першого, другого покоління. Зрозуміло, чим дорожча апаратура, тим більше у неї можливостей виявляти невеликі зміни. Для молочної залози це дуже важливо. На старій апаратурі з малими можливостями багато чого можна і пропустити. А купити апаратуру останнього покоління знову ж таки можуть не всі.

Однак є великий плюс на користь ультразвукової мамографії. Вона дає не лише традиційне зображення молочної залози. На хорошій апаратурі можна дослідити "насторожену" молочну залозу і за кровопостачанням. Власне кажучи, це два комбіновані обстеження і точність діагностики дуже висока. Чого не можна побачити на рентгеномамографії.

- Хто, на вашу думку, повинен проводити ультразвукову діагностику молочної залози: онколог, мамолог?

- Молочну залозу краще, звісно, знає мамолог. І було б ідеально, якби дивився він. Але так не вийде, бо мамологи дуже рідко хочуть опановувати другу професію. Та й мамолог, який не володіє УЗД, проведе неповноцінне обстеження. Молочна залоза - дуже складний орган. Тому важливо, аби обстеження робив добре підготовлений спеціаліст. Чимало лікарів працює так: увімкнув апарат, натиснув кнопку і вважає, що машина повинна підлаштуватися під те, що він хоче побачити. А молочна залоза вимагає спеціальних можливостей апаратури. Використовуючи їх, отримуючи нетипові зображення, лікар зобов'язаний переконатися, що тканини дійсно змінені.

Не менш важливо вміти правильно трактувати те, що побачив. На відміну від інших орга­нів, молочна залоза має багато варіантів норми. Скажімо, для молочної залози, що розвивається, є десять варіантів норми. Молочна залоза веде себе по-різному у різні фази менструального циклу. Є дуже багато інших нюансів, пов'язаних зі станом, віком жінки, які слід знати

- Як часто жінкам ви рекомендуєте проходити обстеження і яке саме: ультразвукове чи рентгенологічне?

- Молодим жінкам пра­виль­ніше, сучасніше робити ультразвукове обстеження, бо будова молочної залози у них відрізняється від будови молочних залоз жінок старшого віку. У молодих переважає залозиста тканина, УЗД дуже добре "бачить" молоді груди. У жінок старшого віку - жирова тканина, і їм, особливо після 50-ти, слід пройти рентгенівську мамографію. Жінкам з групи ризику (у кого близькі родичі по жіночій лінії - бабуся, мама, сестра, тітка - хворіли на онкологічні недуги) варто обстежуватися раз на рік або раз на два роки, залежно від рекомендацій лікаря. Біда в тім, що ті форми раку, які бажано виявляти, на ранній стадії не мають жодних симптомів, їх можна виявити тільки випадково. Є такий термін - симптомні залози: ущільнення чи навіть болючість молочної залози - це сигнал, що треба робити УЗД.

УЗД симптомних залоз однозначно дає кращі показники, ніж рентгенівський знімок, незалежно від будови молочної залози. Є групи обов'язкового огляду. Перша - дівчата, у яких формується молочна залоза. Тільки УЗД може констатувати етапи незакінченого формування молочної залози і відрізнити нормальний процес від патологічного. Друга - коли у молодих жінок не встановився менструальний цикл. Молочна залоза, її стан - дзеркало стану органів малого тазу. Тому хочу наголосити, що гінекологічні проблеми у молодих жінок вимагають паралельного огляду і молочних залоз.

- А за допомогою УЗД мож­на виявити рак на ранній стадії?

- Безумовно. Коли говорити про можливості УЗД, то стає зрозуміло, що це таки пухлина, коли пухлинних клітин є в кількості 106. Якщо ці клітини розкласти, отримаємо 3 мм. Виявити таку пухлину неможливо жодними сучасними методами. Але нам слід прагнути виявляти пухлини, коли вони мають 1-1,5 см. Це початкова стадія. Але жінки, на жаль, звертаються з третьою-четвертою. Їх лікують, і є хороші результати, але це абсолютно інші показники, ніж ті, коли виявляють пухлину розміром 1 см чи трохи більшу.

Відомо, що рак молочної залози не виникає на пустому місці. Причина - стійкі довготривалі дисгормональні зміни, що переходять у структурну перебудову тканини. І їх можна побачити тільки за допомогою УЗД. Чому я так сміливо про це кажу? Рентгенівська мамо­графія нині має більше довіри, більший досвід використання. Але є поняття "анатомія методу". На рентгенівському знімку анатомію молочної залози в деталях побачити не можна. УЗД володіє значно більшою деталізацією.

- Наталья Владлєновна, ви приїхали до Львова самі чи вас запросили лікарі?

- Я отримала запрошення від колег з медичного центру "Ультрамед", які є моїми учнями і неодноразово відвідували конференції та майстер-класи, що я проводила у Києві.

- Знаю, що ви два дні паралельно з лікарями медичного центру "Ультрамед" оглядали пацієнтів. Були розбіжності в діагнозах?

- Можу сказати відверто: я, як учитель, абсолютно задоволена своїми учнями. Я не знала, яке завдання ставив перед собою керівник "Ультрамеду" Аскольд Кучер, плануючи паралельні огляди. А він хотів ще раз переконатися, чи кваліфіковано працюють його лікарі. Це дуже сміливий крок. Серед моїх знайомих, а в Москві я консультую в декількох медичних закладах, нема таких, хто хотів би проконтролювати свої стандарти якості. Це, повторюю, - сміливий крок, і я можу лише вітати та захоплюватися відповідальністю, яку несе керівник перед пацієнтами. Я б із задоволенням працювала у цьому медичному центрі, бо орга­нізація праці тут дуже висока. Центр обладнаний найсучаснішою апаратурою. А це запорука того, що якість обстежень теж на високому рівні.

Лікарі центру попросили мене оглянути пацієнтку, молочні залози якої викликали тривогу. І мали рацію. Жінка годувала дитину грудьми. Зробити рентгенівську мамографію нереально, бо у неї дуже маленькі груди. Попередньо пацієнтка зверталась до мамолога. Він сказав: нічого страшного, завершиш годування, а тоді подивимося. Проте пацієнтка вирішила не зволікати і пройти додатково ультразвукове обстеження. На УЗД ми не побачили структурної перебудови тканин, але під час пальпаторного огляду виявили ділянку ущільнення. Тоді використали метод доплерографії (ультразвукова діагностика судин) з метою оцінки кровотоку ураженої ділянки і побачили багато патологічних змін. Це абсолютні показники для того, що слід зробити пункцію, припинити годування і оперуватися.

- Кажуть, що у вашій родині - династія онкологів?

- Так. Моя мама - онколог. Чоловік - онколог-мамолог. Донька також пішла нашим шляхом. В інтернатурі у мене був, я б сказала, жорстокий вчитель, аж занадто вимогливий. Але з десяти учнів, які були у нього, всі стали професорами. Тепер я йому дуже вдячна.

- Ви у Львові вперше. Рідні спокійно відпустили вас на Західну Україну?

- Побувати у Львові - це була давня моя мрія. Адже тут пройшла юність моєї мами і вона так захоплено розповідала про це місто. Правда, сильна половина родини дуже хвилювалася за нас із донькою. Перед поїздкою принесли вирізки з московських газет, в яких було написано, що росіяни - перші вороги, що у Львові є кафе, в які не пускають росіян, і т. п.

- І ваші враження від міста, людей?

- Львів мене вразив, чудове європейське місто: чисте, красиве, гості почуваються в ньому дуже комфортно. Архітектура просто чарівна. Але головне - це люди. Я отримала велику насолоду від спілкування з городянами - привітні, усміхнені, доброзичливі. Ми, звісно, гуляли вечірніми вулицями, незважаючи на перестороги рідних, бо переконалися, що тут спокійно. Бачили дівчат, жінок, які доволі пізно самі йшли вулицями. І ще мене вразило те, що у Львові багато співають - і вдень, і ввечері прямо на вулиці. У Москві, звісно, такого немає.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.3290 / 4.21MB / SQL:{query_count}