Санкціями – по вухах

За недотримання квоти національного продукту в ефірі радійників... попереджують

За недотримання квоти національного продукту в ефірі радійників... попереджують

Хто бодай декілька разів на тиждень їздить у маршрутках чи на таксі, обідає в закладах громадського харчування чи ввечері зустрічається із друзями на пиві, мабуть, уже звернув увагу на різке -  інколи аж до запаморочення та нудоти - зростання популярності окремих "ностальгійних" радіо­станцій, у репертуарі яких здебільшого хіти радянської епохи.

Те, що спочатку нагадує про безтурботні піонертабірні часи, за п'ятим разом починає напружувати, а за десятим - і відверто дратувати. Справа тут не лише в якихось особливо вишуканих галицьких уподобаннях, а, передовсім, у загальному рівні побутового музичного середовища. Зрештою, про смаки не сперечаються. Інша річ - законність діяльності тих, хто намагається їх задовольнити.

Кампанія з підтримки національного продукту в радіо- та телеефірі розпочалася значно раніше за акції українських видавництв чи перипетії з дублюванням фільмів державною мовою. Нагадаємо, ще в 2004 році Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення затвердила "Рекомендації щодо визначення мови програм і передач" (зміни та доповнення ухвалені в березні 2008 року). Згідно із цим документом,  мінімальний відсоток україномовних програм і передач у національному ефірі повинен становити щонайменше 75 %. З 1 вересня 2009 року цю цифру планують збільшити до  80 %, а ще за рік вона мала б становити не менше 85 %. Іншим документом Нацрада врегулювала частку національного музичного продукту в ефірі - вона повинна бути не меншою, аніж 50 % (на годину) в період доби із 7 по 23 год.

Щоправда, законотворча ідилія не завжди підтверджена практикою. За власними спостереженнями "Пошти", в ефірі іноземних радіо (переважно скерованих на популярні нині ретро-хіти) зазвичай звучить лише 1, максимум 2 українських пісні на годину, що аж ніяк не дотягує до 50 % ефірного часу. Цікаво, що, як наголосив у своєму коментарі "Пошті" керівник відділу зв'язків зі ЗМІ та громадськістю Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Юрій Пересунько, жодних пом'якшень для іноземних мовників законодавством не передбачено. Тобто  байдуже, ретранслюють в Україні російську радіостанцію чи польську - на них поширюються ті ж вимоги, ті ж квоти, яких доводиться дотримуватися.

Трохи краща ситуація на всеукраїнських радіомережах, однак "дотягнутися" до рекомендованої української частки вдається не всім. Причини різні.

Як розповів "Пошті" продюсер медіа-групиRMF, що є власником львівського "РадіоМан" (якому, до речі, одному із небагатьох вдається тримати "український відсоток") Роман Заяць, досягти такої квоти насправді нелегко. Головна проб­лема полягає в тому, що недостатньо одного якісного національного музичного продукту. "Ми регулярно проводимо дослідження, внаслідок яких з'ясували, що насправді коло улюблених українцями "рід­них" виконавців і груп є доволі обмеженим", - говорить пан Заяць. Натомість, на запитання "Пошти", чи не варто було б ризикнути, під­тримати молодих маловідомих виконавців і шляхом грамотної ротації творити нових зірок ефіру, програмний директор ствердив: "Для того, щоб ризикувати, потрібно, щоб ризик був виправданим. Наприклад, свого часу Lama вперше "засвітилась" саме на "РадіоМан". Як бачите, тоді ми не помилились із вибором. Проте на загал такі випадки трапляються рідко".

Суб'єктивний погляд
Віталій Клімов, продюсер

Взагалі, можна відзначити, що радійники що далі, тим більше сприяють "просуванню" українських зірок. Що ж стосується появи нових пісень в ефірі, то потрібно розуміти: для радіо як явища будь-яка нова пісня, та ще й не дуже відомого співака, автоматично погіршить рейтинг. Така вже специфіка сприйняття радіоефіру. Тому, якщо це дебютна пісня - то вона має бути на сто відсотків мегахітовою. А відсоток таких пісень у принципі не може бути великим. Ми, продюсери, навіть практикуємо радитися із представниками радіостанцій - який продукт сприйматиметься краще. Не думаю, що люди в Нацраді, які встановлюють певні квоти, усвідомлюють ці моменти. Тому цифра в 50 % на сьогодні виглядає не дуже реальною. Принаймні тільки для україномовних пісень. Трохи краща ситуація - із іншомовними  творами, написаними в Україні. Та думаю, з часом рівень українського продукту зросте в принципі, і тоді досягти квоти стане набагато легше.

Зростатиме рівень українського шоубізу - зростатимуть і квоти, переконаний продюсер. Адже для західноукраїнських регіонів є проблемою не україномовність радіо, а його програмне наповнення.

Натомість у Києві, наприклад на "Гала-Радіо", ситуацією задоволені. Музичний редактор радіо Валерій Большаков, запевнив "Пошту", що встановлених Нацрадою квот радіо у ефірі дотримується, з музикою українського виробництва жодних проблем не виникає - вона якісна, а закон суворий, і його потрібно виконувати.

Зрештою, Нацрада України з питань телебачення та радіомовлення регулярно моніторить ситуацію у вітчизняному ефірі. Про це "Пошті" розповів не лише керівник відділу зв'язків зі ЗМІ та громадськістю Національної ради Юрій Пересунько, але й не раз наголошували самі радійники: моніторинг вони відчувають пос­тійно. Порушників карають попередженням,  після  другого по­­­передження позбавляють ліцен­зії. Щоправда, коли слухаєш окремі популярні радіостанції, все ще складається враження, що відповідальні за моніторинг зараз перебувають у бункері, куди окремі ультракороткі хвилі просто не досягають.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6919 / 4.12MB / SQL:{query_count}