Як рідні брати

У прес-тур, чи точніше у "прес-похід", вирушили минулого тижня львівські журна­лісти на запрошення пластунів. Нас відвели в гори, де далеко від цивілізації відбувається вишкіл майбутніх інструкторів Пласту - "Лісова школа".

plast1.jpg 

У прес-тур, чи точніше у "прес-похід", вирушили минулого тижня львівські журна­лісти на запрошення пластунів. Нас відвели в гори, де далеко від цивілізації відбувається вишкіл майбутніх інструкторів Пласту - "Лісова школа".

Залишити по собі слід

Спершу табір здавався зовсім порожнім, лише де-не-де пробігали люди з інструментами. "Учасники "ЛШ" мають насичену програму, кожен гурток має завдання, які повинен виконати якнайшвидше і якнайкраще. Їх оцінюють за багатьма критеріями і впродовж табору визначають кращий гурток - це дуже почесно для кожного пластуна. А рухаючись швидше, можна зекономити чимало часу, - пояснив кореспонденту "Пошти" комендант табору Микола Музала. - Те, що ми зараз ходимо, є порушенням правил. Навіть якщо ми в проводі, учасники "ЛШ" не повинні бачити, щоб ми ходили. Адже в Пласті все побудовано на особистому прикладі".

Пластуни з гордістю показували журналістам дерев'яні конструкції, які вони спорудили за тиждень перебування в таборі: кухню, їдальню, містки, сходи. Всі споруди будують з дерева і линви, цвяхи при цьому не використовують. Спеці­альним жолобом до кухні постійно постачається протічна вода.

"Зараз група пластунів працює над будівництвом брами - почесного входу в табір. Цього року її будуть стилізувати під логотип "ЛШ", - розповідає начальник штабу Богдан Рак. - Така конструкція повинна бути дуже міцною і витримати усіх учасників табору.

Деякі конструкції залишили минулі покоління учасників ЛШ:  "амфітеатр" - місце для загальних зібрань, підкова та хрест, які складені в тризуб. Більшість конструкцій після закінчення таборування демонтують. Проте учасники кожної "ЛШ" намагаються залишити якийсь слід після себе. Цього року вони виклали логотип "ЛШ" з каміння.

Школа виживання 

За словами Богдана Рака, програма "ЛШ" дуже складна. Адже учасники - майбутні  інструктори, які відповідатимуть за дитячі табори, і вони повинні бути готові працювати не покладаючи рук. Протягом дня вільного часу не передбачено: "В нас не прийнято, щоб хтось упродовж дня заліз в намет і сів відпочити", - розповідає Богдан Рак. - Проте, звичайно, учасники виконують не лише фізичну роботу. Проводяться інструктажі: мистецтво в'язання вузлів, картографія, природознавство, перша допомога, сигналізація - передавання сигналів азбукою Морзе та жестами. Мета інструктажів - не лише навчити цьому учасників, тому що вони прийшли в цю школу вже зі здобутими знаннями, а й показати,  як цьому навчити дітей".

plast2.jpg"Табір задуманий так, щоб зробити його максимально навантаженим, - розповів "Пош­ті" Любомир Ясниський. -  Учасники відчувають фізичне, психологічне навантаження, це їх загартовує. Програму складають таким чином, щоб учасники трошки не встигали доробити свою справу. І зрозумівши, що не встигли, наступну справу намагалися робити ще швидше. В такому темпі минають два тижні. Через усі ці труднощі до кінця табору вони здружуються, як рідні брати".

Частина всесвітнього скаутського руху 

Комендант "ЛШ" Микола Музала нещодавно побував у Кореї, де на з'їзді скаутів зі всього світу Національну скаутську організацію України прийняли у Всесвітню організацію скаутського руху. "Ця організація об'єднує 36 млн скаутів в 160 країнах світу, - розповів "Пошті" Микола Музала. - Це піднімає скаутський рух в Україні на доволі значний, офіційний рівень". За його словами, навіть до офіційного визнання постійно від­бу­ва­лися спільні акції зі скаутами з інших країн: поль­сь­кими харцерами, німецькими пфадфіндерами, шведами, фінами. Він також розповів, що уже тривають переговори з центрально­європейськими скаутами щодо спільного святкування 100-річчя скаутського руху в цих країнах. Адже в цих країнах він заснований майже одночасно з українським - у 1911-1912 роках.

"Кожна національна організація має свої напрями - адаптовує загальну скаутську методу, беручи до уваги деякі умови, - каже Микола Музала. - В Україні скаутинг виник у 1911-му, коли наша держава була поділена між кількома імперіями. Тоді ж було закладено патріотичні тенденції. Тому наш герб - це скаутська лілея, вплетена в український тризуб. Американські чи європейські скаути працюють над проблемами боротьби за гендерну рівність, екологічними питаннями. Суспільство молодої держави потребує дещо інших пріоритетів для молоді. Я думаю, що з розвитком українського суспільства ми станемо дуже схожими до них. Але поки що Пласт ставить перед собою патріотичні ідеї". 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.3170 / 4.12MB / SQL:{query_count}