Зона зі щілинами

Польща прагне розширити зону малого прикордонного руху з Україною. Новація хоч і дозволить сусідам навідувати один одного, але не розв’яже проблеми браку пунктів пропуску і, ймовірно, закупорить уже існуючі

Польща прагне розширити зону малого прикордонного руху з Україною. Новація хоч і дозволить сусідам навідувати один одного, але не розв’яже проблеми браку пунктів пропуску і, ймовірно, закупорить уже існуючі

Плани сусідньої країни про розширення зони малого прикордонного руху з існуючих 30 до 50 км цього тижня озвучив Яцек Ключковскі, посол Польщі в Україні.

– Наші міністри звернулися до Європейської комісії з питанням переглянути розпорядження ЄС щодо розмірів зони малого прикордонного руху, – заявив посол.

Нагадаємо, ідея зафіксувати цю зону на рівні 50 кілометрів не є новою. Про це говорили два роки тому, коли обидві країни підписували угоду про малий прикордонний рух. Щоправда, тоді плани заблокував Європейський Союз, оскільки це суперечить внутрішньому законодавству Унії.

Нині ж Яцек Ключковскі сподівається, що розширити  зону малого прикордонного руху з Україною таки вдасться. За словами посла, Польща хотіла б встигнути це зробити до 2012 року, адже це полегшило б пересування громадян обох країн під час футбольного чемпіонату. Нині безперешкодно перетинають українсько-польський кордон лише жителі населених пунктів, які розташовані не далі  ніж за тридцять кілометрів від роздільної прикордонної смуги. Вони мають можливість перебувати у прикордонній зоні іншої країни до 60-ти днів кожного разу від часу перетину кордону, але загалом не більше як 90 днів упродовж кожних шести місяців з дати першого перетину кордону.

Попри заяви посла, особливо радіти українські посадовці не поспішають, адже така ініціатива може і не знайти підтримки у ЄС. Лев Захарчишин, начальник управління міжнародного співробітництва ЛОДА, застерігає, що наразі йде мова про позицію Польщі, реальні результати якої ще попереду. Мотивація розширення зони до часу Євро-2012 може і не виправдати себе, оскільки введення ініціативи в дію може тривати більше року.

Із зоною, але без переходів…

Попри примарність перспективи, експерти вже зараз констатують, що розширення зони малого прикордонного руху додасть не лише зручностей, але й дискомфорту. Адже, попри особливий статус, окремих пунктів перетину кордону мешканці прикордонної смуги не мають.

Нині Львівщина має загалом чотири пункти пропуску:  Рава-Руська – Гребене,  Краковець – Корчова, Шегині – Медика, Смільниця – Кросцєнко. Щодня їх перетинає близько 33 тисячі осіб. За словами експертів, відсутність окремих пунктів пропуску, призначених для місцевого прикордонного руху, завдає низку незручностей для громадян України і порушує їхнє право на вільне пересування. За словами Андрія Лепака, регіонального координатора громадської ініціативи “Європа без бар’єрів”, створення окремих пунктів пропуску дуже на часі.

– За рік дії положень угоди про малий прикордонний рух спеціальний дозвіл на перетин кордону у Генеральному консульстві Республіки Польща у м. Львові отримали 35 тисяч осіб, які мешкають у 30-кілометровій зоні. Очевидно, що кількість перетину кордону жителями прикордонної зони постійно зростає, – зауважує Андрій Лепак. – Це становить низку труднощів і перепон. На жаль, сама угода чітко не виокремлює обов’язку наявності окремих пунктів пропуску. Зрештою, існують нормативні можливості для часткового обмеження прикордонного руху в окремих пунктах пропуску, чим часто зловживають прикордонники. Протяжність польського кордону з Україною 542 км, тобто один пропускний пункт обслуговує близько 70 км. Для порівняння – до вступу в Шенгенську зону на кордоні Німеччини і Польщі (456 км) діяло 36 пропускних пунктів.

Нескладана арифметика свідчить про те, що між Польщею та Німеччиною діяли пункти кожні 12 км, натомість у нас – кожні 77 км.
У Львівській ОДА запевняють: ситуацію поліпшить реконструкція існуючих і будівництво нових переходів. Щоправда, зазвичай плани у цій сфері далекі від реальності.

– Пропускна спроможність цих пунктів може покращитися після реконструкції, – пояснює “Пошті” Лев Захарчишин. – Водночас українська сторона пропонувала Польщі встановлення ще шести пунктів пропуску, але затвердили тільки два – Угринів – Долгобичув, Грушів – Будомєж. Ймовірно, відкриють ще Нижанковичі – Мальховіце. Натомість ідеї будівництва пунктів Белз – Будинін, Мшанець – Бистре, Боберка – Смольник були відхилені через низку причин.

Аргументи для відмови вкрай прості: Польща не хоче відкривати кордон до України на Белз – Будинін, Мшанець – Бистре, Боберка – Смольник, адже у цих місцях слабка дорожня інфраструктура. Аби лише вдосконалити дорожні шляхи, на кожен пункт потрібно витратити 50-80 мільйонів гривень, підраховують фахівці. Українська сторона намагалася переконати поляків, що після відкриття пунктів дороги підрихтують, однак словам сусіди, здається, не надто довіряють. Окрім поганих доріг, ще одною перешкодою на шляху будівництва пункту Белз – Будинін є його місце розташування. Місце майбутнього можливого пункту перетину кордону розташоване поряд із польським природоохоронним заповідником. Поляки хвилюються, що пожвавлення руху на цій території може зіпсувати природу...

До Євро готуйся

Стимулом до будівницт­ва нових переходів на ук­ра­їнсько-польському кордоні може стати європейська першість з футболу 2012 року. За підрахунками прикордонників, у 2012 році кордон перетне на 30% більше людей, аніж в інші роки. Однак, як запевнив “Пошту” Степан Лукашик, начальник Головного управління з питань Євро-2012, містобудування та будівництва ЛОДА, розпачати ще зарано. Ті пункти, які існують, дозволять дати раду з фанами під час футбольного чемпіонату.

– Не треба забувати, що ми маємо аеропорт та залізницю, це суттєво полегшує ковтати напливи туристів на пунктах пропуску, – коментує Степан Лукашик. – Три пункти пропуску, а саме Краковець, Шегині та Рава-Руська наступного року суттєво реконструюють. Однак реконструкція залежатиме від того, які країни проводитимуть свої матчі в Україні. Бо якщо, до прикладу, тут гратиме Ірландія, то через польський кордон вони точно до нас не заїжджатимуть. Якщо ж Польща, то пункти слід реконструювати таким чином, аби якнайшвидше в’їхати змогла велика кількість людей. Два додаткові пункти Угринів – Долгобичув, Грушів – Будомєж точно завершать до кінця наступного року…

Боротися із чергами на кордоні планують за допомогою спрощеної системи перетину, яка передбачає, що на польській стороні стоятимуть представники прикордонної служби двох країн, потрапивши в Україну, туристи заїжджатимуть за переданими з Польщі списками, що скоротить час простою.

– Працювати будемо активно і плідно, – коментує “Пошті” Роман Стахів, офіцер прес-служби Західного управління прикордонної служби. – Вже розроблена програма, у яку входять посібники “Культура прикордонного контролю”, вивчення англійської мови, плануємо тісну співпрацю з польською стороною, аби зменшити час перетину кордону. Таку практику застосовуємо зараз на Краковці, де в одній кімнаті сидять український та польський прикордонники.

Чи вдасться посадовцям та прикордонникам зменшити сьогоднішні черги і забезпечити нормальний перетин кордону під час європершості, побачимо вже менше як за два роки. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
7.6934 / 4.16MB / SQL:{query_count}