Штірліце, залиштеся...

01.jpgВзаємини  Києва та Москви набули нового звучання:
тепер йдеться і про шпигунську діяльність на теренах "стратегічних партнерів".
Спійманого російського розвідника судитимуть в Україні.

За тиждень до другого, вирішального, туру президентських виборів Служба безпеки України стала головним ньюс-мейкером у царині, далекій від всенародного волевиявлення. Минулого вівторка голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив, що 27 січня співробітники СБУ затримали кадрового офіцера Федеральної служби безпеки Росії під час отримання ним від громадянина України відомостей, що є державною таємницею у військовій сфері.

01.jpgЗа тиждень до другого, вирішального, туру президентських виборів Служба безпеки України стала головним ньюс-мейкером у царині, далекій від всенародного волевиявлення. Минулого вівторка голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив, що 27 січня співробітники СБУ затримали кадрового офіцера Федеральної служби безпеки Росії під час отримання ним від громадянина України відомостей, що є державною таємницею у військовій сфері.

"27 січня цього року Службою безпеки України зірвано агентурну акцію ФСБ Росії на території Одеської області, нами затримані на гарячому всі п'ять співробітників, які на нашій території шляхом шантажу та погроз намагалися незаконно отримати державні секрети України від одного з громадян України, секретоносія", - розповів голова СБУ.

Зустріч з агентом відбувалася за 14 км від Державного кордону. Заходи прикриття на другому авто здійснювали ще троє офіцерів ФСБ РФ, військовослужбовець оперативної групи російських військ Придністровського регіону Молдови.

За діями підлеглих, які прикривали шпигунську акцію, здалеку спостерігав їхній керівник - підполковник, начальник відділу військової контррозвідки ФСБ РФ в ОГРВ (Обмеженої групи російських військ у Придністров'ї), який утік з місця події.

Під час особистого огляду затриманих співробітники СБУ вилучили знаряддя шпигунської діяльності: цифрові диктофони, вмонтовану в авторучку відеокамеру, закамуфльований під брелок для ключів контейнер для зберігання цифрових даних, у тому числі з інструкціями для агента, ноутбук, електронні носії інформації, дві тисячі доларів.

Старший офіцер спецслужби Росії, з'ясувалося, спеціально прибув із Москви для керівництва розвідувальною операцією. Усі затримані російські офіцери в'їхали в Україну з Придністров'я. Виявилося, що кілька місяців тому вони захопили на території Придністров'я громадянина України, доставили його на військову базу, де, погрожуючи його життю та здоров'ю, а також його родині, примусили до співробітництва.

"Щодо організатора - це полковник ФСБ - порушено кримінальну справу за статтею "шпигунство", - зауважив голова українського силового відомства.

Йдеться про ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України. Рішенням Шевченківського райсуду Києва йому обрано запобіжний захід у вигляді арешту. Інші співробітники ФСБ РФ після допитів та вичерпних пояснень з приводу виконання розвідзавдань на шкоду безпеці України вислані з території нашої держави із забороною в'їзду на п'ять років.

Своєю чергою, Центр громадських зв'язків ФСБ Росії підтвердив, що співробітника цієї російської спецслужби затримано на українській території. За версією російського джерела, громадянин України Пилипенко Руслан Анатолійович, відомий ФСБ як співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, з 2006 року активно займався діяльністю на шкоду інтересам безпеки збройних сил Росії. Його протиправні акції були викриті й задокументовані ФСБ, а згодом - 29 жовтня 2009 року Пилипенка затримали у Тирасполі на російському військовому об'єкті під час шпигунської діяльності. У ЦГЗ кажуть, що Пилипенко мав при собі цифровий фотоапарат з електронними копіями документів із грифом "таємно" і "цілком таємно", зміст яких становить державну таємницю РФ.

Російська сторона стверджує, що, давши свідчення, Пилипенко сам ініціював надати ФСБ інформацію "про інші розвідувальні акції й агентуру, задіяну в роботі проти Росії". На що Служба, безумовно, погодилася...

Відтак Пилипенко запропонував співробітникові ФСБ зустрітися 27 січ­ня "для передачі відомостей, що нібито свідчать про наявність безпосередньої загрози безпеці російським військовим об'єктам у Придністров'ї".

"Про ситуацію, що склалася, своєчасно поінформували... керівництво СБУ. Росіяни здивовані тим, що пан Наливайченко поквапився розголосити інцидент, оскільки зазвичай "схожі ситуації врегульовуються на лінії взаємодії спецслужб", - зазначив представник російської ФСБ.

Це, так би мовити, офіційні версії сторін. Однак, на нашу думку, є ще кілька варіантів сценарію шпигунського скандалу поблизу кордонів України та Молдови (читай Придністров'я). Не є таємницею, що невизнаний анклав зі столицею у Тирасполі - проблемна зона не тільки для Києва, але й для Кишинева. Тут процвітає перемитництво, у тому числі зброї та наркотиків. Для злочинців уявний кордон із Україною також не складав особливих труднощів. Тож 2006 року Київ був змушений вдатися до радикального кроку, запровадивши блокаду ПМР, яка унеможливила в'їзд на територію України придністровських вантажівок без офіційних молдавських митних паперів.

Придністров'я стало об'єктом уваги Європейського Союзу, однак ні створення переговорної групи у форматі "5 + 2" (Молдова, ПМР, Росія, Україна ОБСЄ + ЄС та США), ні ініціативи Віктора Ющенка, висловлені ним на одному із самітів ГУАМ, досі не дали поступу в цій справі.

Тому Київ вирішив самотужки убезпечитися від проблемного сусідства. 29 січня Україна й Молдова почали демаркацію Державного кордону, - урочисто встановлено перший проміжний прикордонний знак на центральній (Придністровській) ділянці межі у районі села Велика Косніца (Ямпільський район Вінницької області). Були присутніми міністр закордонних справ Петро Порошенко, віце-прем'єр-міністр, міністр закордонних справ і європейської інтеграції Молдови Юріє Лянке, а також представники місії Європейської комісії з надання допомоги в питаннях кордону України і Молдови (EUBAM). "452 кілометри центральної ділянки українсько-молдовського кордону 9 років чекали делімітації. Це є визначною подією історії українсько-молдовських відносин", - сказав тоді Петро Порошенко. У ЄС це розцінили однозначно позитивно, зауваживши, що, перш ніж претендувати на членство в Унії, треба розмежуватися. Але у Тирасполі реакція була негативною. Президент Смірнов заявив, що не вбачає потреби у кордонах.

Якщо шпигунський скандал розглядати у такому контексті, то цілком ймовірно, що він посилить аргументи Києва на користь демаркації цього відтинку українсько-молдовського кордону, яку, до слова, планують завершити у лютому.

На черзі - Білорусь.

30 січ­ня Петро Порошенко повідомив, що Мінську передали проект демаркації кордону між колишніми республіками СРСР. Проект передбачає фінансування облаштування кордону з використанням коштів ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство". Міністр закордонних справ України зауважив, що кошти на демаркацію кордону з Молдовою також черпаються із цього джерела, і роботи можуть бути завершені за рік або два.

Довідка. На території Придністровської Молдовської Республіки дислокується Оперативна група російських військ (ОГРВ) - майже 2000 осіб. Офіційно їхнім основним завданням є охорона військових арсеналів, що залишилися від радянської армії в селищі Колбасна. У 2000 році на міжнародному саміті у Стамбулі Росія зобов'язалась вивести це угруповання до кінця 2004 року, але свого зобов'язання не виконала досі. Також російські війська на території ПМР представлені миротворчими підрозділами чисельністю близько 300 осіб, що здійснюють конт­роль за мирним процесом в зоні молдовсько-придністровського конфлікту.

До теми:

Шпигунські скандали між Україною та Росією не є рідкісними. У липні минулого року, до прикладу, МЗС України, згідно із Віденською конвенцією, відкликало акредитацію російського дипломата, співробітника Посольства Росії в Україні, який опікувався діяльністю Чорноморського флоту РФ. Радника посольства Володимира Лисенка у серпні 2009 р. теж "попросили" із України. Тоді ж Київ вислав за межі нашої держави ще одного російського дипломата, генерального консула РФ в Одесі Алєксандра Ґрачова.У відповідь російська сторона вимагала достроково завершити місію генерального консула України в Санкт-Петербурзі й одного з радників Посольства України в Москві. А на початку літа минулого року керівник СБУ Валентин Наливайченко заявив, що у складі Чорноморського флоту є співробітники ФСБ, які до 13 грудня 2009 року мають добровільно залишити територію України. Як пояснив згодом шеф української спецслужби, якщо офіцери ФСБ не виконають офіційної вимоги української сторони, "їх притягнуть до кримінальної відповідальності".

І взагалі, пише видання "Главред", згідно із рамковою угодою між Україною і РФ про параметри розподілу Чорноморського флоту, у Севастополі дислокується п'ять структурних підрозділів Головного розвідувального управління (військової розвідки) РФ. У складі штабу ЧФ є розвідувальне управління, що координує роботу згаданих підрозділів, яке одночасно підпорядковується і головнокомандуванню ВМФ,  і центральному офісу ГРУ. А 1992-го російська сторона нишком розмістила в Севастополі ще один орган  ГРУ - 642-гу групу інформаційно-психологічної боротьби. Цей підрозділ успішно працює й досі, а його перебування на території України не регламентоване жодною із базових угод щодо ЧФ.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.1669 / 4.18MB / SQL:{query_count}