Після 2004 року Конституція кращою не стала

Петро Стецюк, суддя КС,  про Конституційний Суд, політичний тиск і форму державного устрою

Петро Стецюк, суддя КС,  про Конституційний Суд, політичний тиск і форму державного устрою

stecuk.jpgОстанніми роками Конституційний Cуд України свій хліб відробляє сповна. Із більшим чи меншим успіхом, долаючи тиск і спротив політиків, інституції доводиться вирішувати доленосні для держави питання. Тепер у провадженні КС знову є чимало важливих справ, зокрема, щодо парламентської коаліції та конституційної  реформи.

Напередодні Дня Конституції "Пошта" вирішила поспілкуватися із суддею Конституційного Суду, львів'янином Петром Стецюком. Щоправда, Петро Богданович одразу застеріг, що, згідно із Конституцією, суддям КС можна висловлюватися тільки по справах, з яких уже ухвалені  рішення. Справи, які перебувають у провадженні КС, судді коментувати не можуть.

- Чи відчувають зараз судді Конституційного Суду політичний тиск у зв'язку із тими справами, що перебувають саме у провадженні?

- Ні, зараз уже немає того політичного тиску, який був ще рік тому, коли нас блокували, коли тисячі людей збиралися під будинком суду, коли у залі засідань постійно були депутати, переважно від Партії регіонів, КПУ та Соцпартії. Коли розглядали справу з указів Президента щодо розпуску парламенту, тиск був шалений. Депутати, ховаючись за депутатською недоторканністю, дозволяли собі здійснювати прямий тиск на суд.

- Тоді суддів звинувачували у заангажованості, були проблеми із складом суду... Зараз можна сказати, що КС з тієї кризи вийшов?

- То була все-таки не криза, а насамперед страшний тиск і не тільки політичний, а зокрема і спроба фізичного тиску. Я відверто про це заявляю, бо сам із цим зіткнувся. Були погрози членам моєї родини. А зараз цього нема.

- Президент створив Конституційну раду, яка розглядає можливі внесення змін до Конституції. Міняти Основний Закон хоче й опозиція. Як ви оцінюєте перспективи таких змін?

- Це я теж коментувати не можу, бо в КС уже є багато різних подань, про які навіть ніхто не знає і які стосуються саме змін до Конституції. Можу лише сказати, що вони про процедуру внесення змін до Конституції, і про конкретні її положення.

- А на вашу особисту думку, якою повинна бути форма правління у державі?

- На мою думку, Конституція взірця 1996 року - внутрішньо витриманий, в міру декларативний документ. Ця Конституція без змін 2004 року могла б абсолютно нормально працювати і далі. Від внесених змін Основний Закон ліпшим явно не став. Виникло багато внутрішніх протиріч між окремими нормами, фактично процес не завершено.

- У час політичної кризи, коли КС мав проблеми із прийняттям певних рішень, окремі політики піднімали питання про доцільність існування в Україні такої інституції, як Конституційний Суд. Що ви сказали б на такі закиди?

- Конституційний Суд як атрибут демократії потрібен, так само, як парламент, як місцеве самоврядування, як незалежне суддівство. Якщо щось із цього переліку вирвати, то держава буде неповноцінною. Не важливо, чи ця форма КС, чи саме цей склад судду, а те, що без незалежного інституту конституційного контролю, демократична держава майбутнього не має. Генсек Ради Європи Тері Девіс під час нещодавніх відвідин України сказав, що сам факт наявності КС - уже позитив. А усі розмови про передачу Верховному Суду функцій Конституційного, про створення у ньому конституційної палати - це спекуляції.

- Нещодавно КС було доукомплектовано, парламент затвердив суддів, яких не вистачало для повного складу. Чи легше буде суду виконувати свої функції?

- Звичайно, це одразу полегшило ситуацію, пов'язану із голосуванням. Бо незалежно від того, який є склад суду, рішення мусить прийматися десятьма голосами щонайменше. І є різниця, що набрати 10 голосів із 14 чи 12, а інша річ, коли 10 із 18. Це, безперечно, позитив. Суд буде працювати продуктивніше.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6336 / 4.1MB / SQL:{query_count}