Неспокійне Чорне море

В Одесі стартували багатонаціональні військові навчання Sea Breeze – 2021

Маневри стали наймасштабнішими за понад 20 років. З української сторони в них беруть участь 24 одиниці кораблів та катерів, 17 літаків, десятки одиниць озброєння та військової техніки. Крім того, з 3 тисяч учасників навчань половину особового складу становитимуть українські військові, повідомляє АрміяІнформ. Локаціями навчань стануть Одеса, Очаків (Миколаївська область), Дністровський лиман, острови Зміїний і Первомайський в Чорному морі, інші райони та ділянки моря.

«Україну підтримує весь цивілізований світ»

Навчання Sea Breeze проводять щорічно з 1997 року. Їх скасовували (або не планували) тільки у 2003-ому, 2006-ому та 2009 роках. «Темою цьогорічного багатонаціонального навчання є проведення міжнародної морської операції з безпеки у кризовому регіоні відповідно до стандартів НАТО задля підтримання миру та безпеки», – йдеться в повідомленні Міністерства оборони України.
Це – глобальна ціль, що її такою бачать співорганізатори навчань, які працювали над їхнім плануванням близько року. Проте існує й вузькіше завдання, про яке розповів командувач Військово-морських сил (ВМС) України, контрадмірал Олексій Неїжпапа. Під час навчань, зазначив він, два підрозділи ВМС та два кораблі українського флоту мають пройти самооцінку відповідності стандартам НАТО. Власне, з цього починається процес їхньої сертифікації згідно зі стандартами Північноатлантичного альянсу.
Як зауважив у своєму зверненні до учасників урочистої церемонії відкриття маневрів командувач ВМС, «цього року участь у Sea Breeze беруть представники майже всіх континентів світу – це знак, що Україну підтримує весь цивілізований світ». За його словами, навчання, яке має велику історію, починаючи з 1997 року, містить потужний меседж – це підтримка стабільності та миру в нашому регіоні. Зі свого боку присутній в Одесі заступник командувача тактичною групою 6-го Флоту США Кайл Гант зазначив, що «учасники Sea Breeze хочуть продемонструвати: міжнародні води Чорного моря доступні для будь-якого судна будь-якої держави світу».
Навчання налічуватимуть чотири фази: прибуття сил та розгортання пунктів управління, фаза злагодження сил, активна фаза, підбиття підсумків навчання та згортання сил. Як повідомили ВМС США в твіттері, під час навчань відпрацьовуватимуться різні бойові сценарії, зокрема зіткнення десантних кораблів, маневри на суші, водолазні операції, морські операції з перехоплення, протиповітряна оборона, взаємодія під час спеціальних операцій, протичовнова активність, а також пошуково-рятувальні операції.
Радниками та спостерігачами на Sea Breeze – 2021 будуть близько 50 військовослужбовців зі 17 країн світу. «Загалом учасники міжнародних навчань планують донести світові стратегічні меседжі щодо важливості безпеки, миру та стабільності в Чорноморському регіоні», – наголошує АрміяІнформ.

«Абордажні дії» в Одесі…

Реально навчання розпочалися у двадцятих числах червня, коли військовослужбовці 73-ого Морського центру спецпризначення імені кошового отамана Антіна Головатого Сил спеціальних операцій України в порту Одеси спільно з британськими армійцями відпрацювали абордажні дії на борту ракетного есмінця HMS Defender Королівського військово-морського флоту Великобританії.
«Абордажні дії полягають у неочікуваному для противника захопленні судна, а також використовуються для звільнення кораблів від піратів. Ближній бій на кораблі ускладнений великою кількістю приміщень, а також можливим контактом на надзвичайно близьких дистанціях», – пояснили специфіку завдання в 73-му Морському центрі спецпризначення.

…та поблизу Криму

Після Одеси есмінець HMS Defender вирушив до грузинського порту Батумі. І дорогою ледь не став жертвою реальних «абордажних дій», але вже з боку Чорноморського флоту (ЧФ) Російської Федерації (РФ). Міністерство оборони РФ повідомило про серію попереджувальних пострілів у бік британського корабля, а також про попереджувальне бомбометання з повітря, бо есмінець буцімто «перетнув державний кордон» РФ поблизу мису Фіолент в анексованій Автономній Республіці Крим (АРК).
Повідомлення про те, що насправді трапилося біля мису Фіолент, які прозвучали з Москви і Лондона, відрізняються. В РФ переможно заявили, що «вигнали британський корабель з акваторії Кримського півострова». Натомість у міністерстві закордонних справ Великобританії заявили, що по HMS Defender у Чорному морі не велося попереджувального вогню, а російська інтерпретація інциденту була «передбачувано неточною». За даними британців, їхній корабель просто проходив поблизу морської ділянки, де росіяни проводили якісь навчання.
Пізніше Борис Джонсон, британський прем’єр-міністр, пояснив, що корабель законно перебував у Чорному морі, рухався в українських територіальних водах і прямував з Одеси до грузинського порту Батумі, куди й благополучно прибув. Джонсон нагадав, що Лондон, як і решта світу, офіційно не визнає анексію АРК, яка є частиною суверенної української території.
На тлі британської заяви явним дисонансом стала ініціатива, озвучена Ангелою Меркель та Еммануелем Макроном, про необхідність «прямого контакту» Європейського Союзу (ЄС) з Володимиром Путіним. Хоча глави держав і урядів ЄС відкинули цю ідею на саміті в Брюсселі, Меркель наполягла на своїй пропозиції провести переговори в форматі «без лідерів». Щоправда, наразі не зовсім зрозуміло, що це означає.
«Я б хотіла сміливішого кроку. Формати та умови переговорів з Москвою будуть розроблені. Але не на рівні лідерів», – заявила Меркель журналістам після саміту в Брюсселі. Свою пропозицію вона пояснила тим, що після зустрічі Байдена і Путіна в Женеві 16 червня, ЄС слід також встановити діалог з РФ на вищому рівні.

Секретні документи на автобусній зупинці

Але повернімося до інциденту поблизу мису Фіолент. Прохід британського корабля розпочався майже одночасно з відкриттям у Москві конференції з безпеки, куди Путін запросив своїх союзників, зокрема, представників Організації договору про колективну безпеку, і під час якого бідкався про «войовничу політику України на Донбасі, агресивність НАТО та спроби перетворити Чорне море на зону геополітичної напруги».
Крім того, на борту HMS Defender за дивним збігом обставин перебував Джонатан Біль, кореспондент ВВС, який фактично спростував московську версію про «ганебну втечу» британців. Ще одна цікавинка трапилася на автобусній зупинці в британському графстві Кент.
Якийсь випадковий перехожий, який не захотів розголошувати свого прізвища, зв’язався з ВВС та повідомив, що знайшов на зупинці документи, які містять електронні листи та презентації PowerPoint, що були складені в офісі вищого чиновника міністерства оборони Великобританії. Документи стосуються есмінця HMS Defender та свідчать, що в Лондоні очікували, що РФ може відреагувати агресивно.
Зокрема, презентація містила варіант маршруту, який не включав територіальних вод АРК. Відзначається, що це допомогло б уникнути конфронтації, але був ризик, що РФ могла представити це як доказ того, що «Британія злякалася і втекла», що дозволило б Москві заявити, що Лондон визнає претензії Москви на територіальні води АРК. Документи, які знайшли в Кенті, підтверджують, що проходження корабля поблизу кримського мису Фіолент було продуманим рішенням британського уряду з метою продемонструвати підтримку Україні, попри можливі ризики.
Як повідомив телеканал Sky News з посиланням на урядові джерела, секретні документи могли пролежати на зупинці кілька днів. Телеканал повідомляє, що оборонне відомство Великобританії проводить розслідування події. За попередньою інформацією, документи, що містять видруки з електронних листів і комп’ютерної презентації, загубив високопоставлений чиновник МО. «Міноборони ставиться до захисту інформації надзвичайно серйозно, в зв’язку з чим розпочате розслідування. Причетний до інциденту співробітник сповістив про втрату своєчасно», – наводить ЗМІ висловлювання представника оборонного відомства, який відмовився давати докладні коментарі про перебіг розслідування. Водночас він підтвердив, що між зникненням документів та їх подальшим виявленням випадковим перехожим минуло кілька днів.

Потенційна гаряча точка

З огляду на пригоди HMS Defender проведення навчань Sea Breeze-2021 можна вважати черговою демонстрацією міжнародної підтримки України в її протистоянні з РФ. «Присутність у Чорному морі військових кораблів нечорноморських держав, проведення навчань Sea Breeze демонструють відданість принципу свободи судноплавства, протидіють спробам РФ «приватизувати» Чорне море, обмежуючи прохід ним кораблів інших держав, передусім Північноатлантичного альянсу», – зазначив у коментарі Радіо Свобода віцепрезидент Української асоціації міжнародного права, провідний науковий співробітник Інституту інформації, безпеки та права Національної академії правових наук України Тимур Короткий.
Втім, Чорне море, очевидно, ще довго залишатиметься потенційно гарячою точкою на світовій мапі. «Крим, спокійнісінько забутий більшістю країн Заходу, як і раніше є геополітичною лінією розлому. Навесні цього року, коли на кордоні з Україною зосередились 100 тисяч російських військовослужбовців, всі шість підводних човнів ЧФ покинули порт Севастополя. Можливо, це було частиною ретельно продуманого маневру, метою якого було продемонструвати силу напередодні саміту з президентом Байденом. Або це була прелюдія до якихось нових дій проти України. Здатність Путіна імітувати війну або організувати реальну, переходити від ввічливої дипломатії до попереджувальних пострілів, тримає відносини між Сходом і Заходом у стані напруги. Зрозуміло, це змушує його сусідів турбуватися з приводу того, що він зробить далі», – пише The Times.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4512 / 4.06MB / SQL:{query_count}