Впіймати Медведчука

Підозра у держзраді для кума Путіна Віктора Медведчука – це боротьба з «п’ятою колоною» Кремля чи чергове політичне шоу від команди Володимира Зеленського?

Великим ударом по «п’ятій колоні» Кремля в Україні можна назвати підозри нардепам від ОПЗЖ Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку. Їм інкримінують державну зраду та готування до розграбування національних цінностей на окупованій території. Та чи стане цей удар нищівним, чи все це залишиться в межах політичного шоу для порятунку рейтингів президента Володимира Зеленського? З одного боку, беззаперечна потреба для нашої держави очиститись від впливу якщо не усіх «друзів Путіна», то принаймні найголовніших із них на наше політичне життя, з другого боку, схильність нинішньої нашої влади лише імітувати важливі дії.
Зараз в інформпросторі вже розгорілася справжня «війна» між прихильниками та критиками Зеленського, незалежно від ставлення до Медведчука. Прихильники нинішнього президента звертають увагу на те, що, на відміну від попередньої влади, Зеленський таки «взявся» за кума Путіна. Критики не дуже вірять у перспективи кримінального переслідування Медведчука та називають це здебільшого «грою на публіку».
Зрозуміло, що команда Зеленського на повну розігруватиме свою «карту» з розслідуванням проти Медведчука. З величезною ймовірністю це є частиною кампанії для переобрання Володимира Зеленського. Кожен може робити якісь свої висновки, та найважливішим має стати результат справи проти Медведчука, а не лише поява підозри проти головного проросійського політика в Україні.

Три епізоди

Спробуємо розібратися в основних моментах справи проти Медведчука. Про те, що генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозри Медведчуку та Козаку за статтями про державну зраду і замах на розграбування національних цінностей на окупованій території (йдеться про анексований Росією Крим) стало відомо 11 травня. В цей день СБУ провела обшуки в офісі ОПЗЖ і у столичному будинку Медведчука, от тільки самого кума Путіна на той момент не знайшли. Водночас на спільному брифінгу 11 травня голова СБУ Іван Баканов та генпрокурорка Ірина Венедіктова розповіли, що на відміну від Козака, який найімовірніше перебуває у Росії та не збирається повертатися, Медведчук мав би бути в Україні. От тільки знайти його тоді швидко не змогли.
Також стало відомо, що ця справа проти Медведчука складається із трьох епізодів. Перший стосується нафтогазового родовища «Глибока» на кримському шельфі. Слідство встановило, що Медведчук начебто передавав російській владі дані та документи про розвідку родовищ, які вела раніше Україна, та перереєстрував українську компанію зі своєї сфери впливу «Нові проєкти» як російську компанію на території анексованого Криму, яка могла сплачувати податки в РФ. «Після анексії півострову окупанти розпочали таку собі «націоналізацію» підприємств, ресурсів та іншого майна. Стартував процес незаконної перереєстрації юридичних осіб. І українські політики долучаються до розробки родовища на окупованій території та фактично допомагають державі-агресору, яка це родовище і забрала», – зазначив на брифінгу Іван Баканов. 
Другий епізод стосується передачі російським спецслужбам даних, що містять державну таємницю. «Цей епізод стався у серпні 2020 року. Пан Медведчук скерував Козаку, який тоді перебував на території Росії, секретні дані про розташування прихованого військового підрозділу Збройних сил України, його особовий склад, бойову підготовку. Інформація передбачалася для спецслужб Російської Федерації», – пояснив глава СБУ.
Третій епізод стосується антиукраїнського проєкту «Промінь». «На перший погляд, мовиться про створення організації, яка буде тісно опікуватися українцями, що їдуть працювати та навчатись в Росію. Але справжня мета – створення інфраструктури впливу на користь Росії. А вже через механізми цього «Променя» збирати персональні дані українців, вербувати їх, впливати на внутрішню політику нашої держави, поширювати пропаганду. Тобто це – антиукраїнський проєкт», – розповів Іван Баканов.
11 травня правоохоронці скерували йому підозру за місцем проживання та роботи. Зрештою, 11 травня партія ОПЗЖ опублікувала заяву від імені Медведчука. «Справжньою метою проведення цих протизаконних обшуків було, в порушення встановленої процедури, вручити мені сфабриковану за наказом влади підозри в державній зраді. Все, що відбувається зі мною, є політичною розправою за мою принципову політичну позицію. Заявляю, що я перебуваю в Україні і не збираюся ховатися від правосуддя. Я і далі буду брати участь у законних слідчих діях і домагатися справедливості», – йшлося у цій заяві.
12 травня Віктор Медведчук вже сам прибув до Офісу генпрокурора. Він відмовився коментувати журналістам підозру, бо заявив, що вона йому ще не вручена. І ще раз пообіцяв, що не буде втікати з України. Більше ніякої нової інформації щодо цієї справи не було на момент здачі цього номера «Львівської Пошти» до друку.

У кожного своя причина

На відміну від санкцій РНБО проти телеканалів Медведчука – Козака, які запровадили у лютому, а також подальших персональних санкцій проти Медведчука і Марченко, кримінальне провадження та підозри справді виглядають цікавішими. Тут зазначимо, що причиною санкцій стало розслідування щодо фінансування тероризму. Як повідомив глава СБУ, ця справа ще розслідується. «Те, що ми сьогодні вирішили повідомити про певні факти та епізоди з кримінальних проваджень, які ми розслідуємо, не означає, що той епізод не розслідується. Настане час, буде зібрано достатньо доказів для того, щоб проінформувати суспільство про перебіг розслідування, то ми їх обов'язково повідомимо», – заявив Іван Баканов на вже згаданому брифінгу 11 травня.
Та знову ж таки питання: що буде далі хоча б з одним із епізодів? Тут можна звернути увагу на те, що за даними українських ЗМІ підозру Медведчуку мали вручити 9 травня, коли його легко можна було знайти в центрі Києва, але правоохоронці вирішили перенести вручення підозри на 11 травня. «9-го він повернувся до України на літаку, кілька разів він змінював дату вильоту. Після прильоту його машину дорогою з аеропорту зупинити не вдалося. Потім він пішов на мітинг, і слідчі вирішили не створювати «картинку». Оскільки 10 травня не працювали суди, весь процес почався 11 травня», – Українська правда наводить слова неназваного високопоставленого співрозмовника у правоохоронних органах.
От тільки від такого рішення рівень шоу не зменшився. Бо фактично ситуація звелася до з’ясування, чи вручена підозра та додаткових можливостей для Медведчука. 
Цікавим був посил від Офісу президента щодо обшуків і підозри для Медведчука. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк у коментарях журналістам 11 травня встиг похвалити «політичну волю президента», заявити, що Медведчук обов’язково пройде через судовий процес і, звичайно, згадав про попередників. Подоляк заявив, що Медведчук мав «кришу» за різної влади впродовж багатьох років.
Також показовим можна вважати те, що підозра Медведчуку з’явилася лише через кілька днів після візиту держсекретаря Ентоні Блінкена в Україну. До останнього часу адміністрація американського президента Джо Байдена докладала більше зусиль до боротьби з російськими агентами впливу в Україні, аніж власне наша влада. «Все залежатиме від реального бажання діяти в межах закону і прийнятих рішень. Або отримаємо чергову показуху від влади Зеленського… Бачу, візит Блінкена та Нуланд починає діяти. Може, хоч топчиновники США протверезять владу і змусять взятись за діло. Хоча віри у те, що влада Зеленського зміниться, практично немає», – таку думку на своїй сторінці у фейсбуці висловив політичний експерт Андрій Смолій.
Натомість політолог Володимир Фесенко ніяк не пов’язує появу підозри для Медведчука і впливом США. «Байден, Блінкен і Нуланд були при владі у США і до 2016 року, але тоді не було ніяких рухів щодо Медведчука. Водночас останнім часом Америка взялася за Коломойського, Фірташа, але не за Медведчука. Його немає в США, він ніяк не причетний до втручання в американські вибори, до Трампа, а отже, він нинішній американській владі не цікавий. Це звучить цинічно, але, на жаль, це так. Насправді у нинішніх подій навколо Медведчука суто внутрішня українська логіка», – зазначив Фесенко на своїй сторінці у фейсбуці. Він також назвав подальше розгортання справи проти Медведчука «мінітрилером». «Медведчук у ролі нелегала (напевно, вперше у своєму житті). Але якщо опиниться в СІЗО або в політеміграції, то також вперше. Загалом, для Віктора Володимировича починається нове і дуже незвичайне життя», – зазначив Володимир Фесенко. Він також звертає увагу на те, що слідство і судові розгляди в Україні проходять повільно, тому епопея з Медведчуком буде ще кілька років.
Те, що історія зі справою проти Медведчука не завершиться швидко, мають розуміти всі. І причини, чому зараз вона почалася, можуть бути різні. Та важливо вже хоча б те, що нинішня владна команда для свого політичного виживання та політичного майбутнього змушена боротися з «п’ятою колоною» Кремля. «Соціологія вже показала, що боротьба з Медведчуком і його медіаактивами вже позитивно впливає на рейтинг Володимира Зеленського. Це означає, що нинішня президентська команда буде до кінця дотискати історію з кумом Путіна, а разом з ним – і Петра Порошенка. Підозрюваний у державній зраді Медведчук – це, погодьтеся, хороший контраст для героя Зеленського. Але в нинішній ситуації все ж треба визнати: справа проти кума Путіна – серйозний удар по всіх проросійських силах в Україні. І яку б особисту мету сьогодні не переслідував Зеленський, абсолютно очевидно: за умов конфлікту, що триває, в кінцевому підсумку виграє українська держава», – зазначає у колонці на Німецькій хвилі український журналіст, політичний оглядач Сергій Руденко.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4657 / 4.07MB / SQL:{query_count}