Lockdown: бути чи не бути?

Представники влади заплуталися у заявах щодо формату та термінів запровадження нових жорстких карантинних обмежень

Чи потрібно впроджувати в Україні локдаун? Насправді це неправильне питання. На тлі всіх розмов про те, чи будуть суворіші обмеження, чи ні, наша влада насамперед має знайти можливості, щоб держава допомогла своїм громадянам під час дії нових жорсткіших, але необхідних карантинних заходів. Зволікання, як і необдумані рішення, лише погіршать ситуацію.
Ми пам’ятаємо, як наша влада «зупинила» країну весною цього року, запровадивши обмеження, які досі мало хто може пояснити. Далі були ігри з адаптивним карантином, та в момент, коли жорсткі обмеження стали справді необхідними, влада впала у ступор. І так триває не те що вже кілька тижнів, а кілька місяців. Рішення щодо так званого карантину вихідного дня не могло стати виходом із складної епідеміологічної ситуації. Схоже, що президент і уряд просто вирішили продемонструвати хоч якісь дії, боячись запровадження повного локдауну. «Усе, що зараз робиться, постфактум немає прогностичних сценаріїв та управлінських рішень, які б ефективно зупиняли епідемію», – так прокоментував дії влади президент Українського медичного клубу, радник Міністерства охорони здоров’я Іван Сорока і зазначив, що карантин вихідного дня не дав достатнього ефекту.
Останніми днями різні ЗМІ із посиланням на свої джерела в уряді повідомляли про те, що через кілька тижнів в Україні будуть запровадженні жорсткіші обмеження. Але докладніша інформація станом на момент здачі цього номера «Львівської Пошти» до друку не була відомою. А те, що публічно заявляли представники нинішньої влади лише підтверджувало їхню абсолютну некомпетентність у питаннях управління державою.

Варіації на тему 100% локдауну

Lockdown – видавці тлумачних словників Collins Dictionary у Великій Британії назвали це словом 2020 року. Частота використання цього слова у 2020-ому зросла на 6000%. У 2019-ому було зафіксовано 4 тисячі випадків його використання, у 2020-ому – 250 тисяч. І відповідно до цього словника, одним з пояснень цього терміну є «запровадження суворих обмежень на пересування, спілкування та доступ до громадських місць».
Україна пережила локдаун весною цього року. Але зараз ми це слово чуємо в інформпросторі дедалі частіше, аніж це було пів року тому. Чи то так представники влади хочуть продемонструвати, що ухвалюватимуть рішення схожі на заходи інших країнах, чи просто не знають, в якій ще «обгортці» подати те, що вже робили.
Кілька днів назад голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив про можливість запровадження в Україні якогось «інтелектуального локдауну». Після маси жартів у соцмережах від українців Арахамія 30 листопада в ефірі «Свободи слова» на телеканалі ICTV спробував пояснити що мав на увазі: «Мовилось про те, коли буде локдаун, чи буде локдаун, який саме це буде локдаун. То прем'єр-міністр визначив, що це не буде копія того локдауну, який був навесні, а це буде так званий «інтелектуальний локдаун», який має за собою мету, що після локдауну вихід нерівномірний, а з урахуванням епідеміологічної ситуації в регіонах. Така ідея була озвучена на одній із нарад за участі голови уряду та голів фракцій. Наскільки мені відомо, в уряді ще немає конкретної фінальної моделі локдауну, але вона розробляється для того, саме зменшити та мінімізувати економічні збитки».
Тут можна було б попросити главу фракції монобільшості назвати відмінності між цим, як він висловився «інтелектуальним локдауном» та «адаптивним карантином», про який ми ще не забули. Але насправді зараз не час для жартів. Просто констатуємо, що представники влади навіть не могли пояснити планів подальших дій.
Від уряду та Офісу президента за останній тиждень також надходили повідомлення щодо обговорення можливого введення локдауну в Україні, але основний посил був у тому, що остаточне рішення ще не ухвалили. Тому ніхто і не намагався пояснити, які обмеження можуть прийти на зміну карантину вихідного дня. Важливо, що представники влади обіцяли повідомити суспільство про нові обмеження за 7-10 днів до їх введення в дію.
І було очевидним, що зміни будуть. На тому самому ефірі «Свободи слова» 30 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що МОЗ не рекомендуватиме продовжувати терміни карантину вихідного дня в Україні. «Остаточні результати ми побачимо наступного тижня, як спрацювали всі без винятку карантини вихідного дня впродовж трьох пар вихідних, які були. Але хочу однозначно сказати, що ми пам'ятаємо, як пройшли перші вихідні, коли, м'яко кажучи, не дотримувалися карантину вихідного дня. Але все-таки бачимо тенденцію до зменшення динаміки зростання. Ми не досягли того ефекту, на який розраховували спочатку, українці не дотримувалися карантину сповна, як ми прописували», – зазначив Степанов.
Але коли ми дізнаємося про те, якими обмеження будуть далі? Ще 29 листопада нардеп із фракції «Слуга народу» повідомив, що Кабінет Міністрів має намір ввести в Україні повний локдаун з 24 грудня до 15 січня. Водночас низка ЗМІ, також посилаючись на джерела в уряді, повідомляли, що повний локдаун в Україні може розпочатися з 23 грудня (знову ж таки до 15 січня). Та що власне треба розуміти під поняттям «повний локдаун»? ЗМІ повідомляли, що перелік обмежень, зокрема і питання припинення руху громадського транспорту, ще обговорювали у владних кабінетах.
Та вже згаданий очільник МОЗ Максим Степанов спростував навіть інформацію про погодження урядом термінів запровадження локдауну. «У нас є чіткі критерії, чому ми вводимо ті чи інші обмеження, і там є чітка логіка. У нас був адаптивний карантин, ми його запровадили влітку, і він у нас діяв до 9 листопада. Але з одним «але». Дуже важливо, щоб ці обмеження виконувалися з початку до кінця. Ми пам’ятаємо, що було багато порушень. Він спрацював, але недостатньо ефективно, як ми розраховували. Тепер стосовно наступних показників, у зв'язку з чим ми будемо пропонувати уряду ввести жорсткий карантин. Це все підпорядковано одному показнику – навантаженню на нашу медичну систему. Це здатність системи надати допомогу всім без винятку. Зараз у нас по країні неоднорідна ситуація. Є регіони, де більше навантаження, є де менше. Але все одно є певне зростання по всій території країни. Додаються ліжка, кисень, ця робота триває. Від 25 до 35 тисяч хворих на добу може дати зростання кількості госпіталізованих, і ми будемо мати підстави запропонувати введення жорсткого карантину. Якщо дивитися на прогнози, у нас така кількість мала бути 1 грудня, але її не було. Ми бачимо, що таке зростання може бути впродовж грудня», – про це Степанов заявив 30 листопада в ефірі телеканалу «Україна 24».
Зауважимо, що, можливо, більш докладну інформацію про подальші дії уряду українці зможуть дізнатися сьогодні, 2 грудня. За словами міністра Кабінету Міністрів Олега Немчінова, саме 2 грудня МОЗ має озвучити уряду висновки щодо карантину вихідного дня, а також пропозиції щодо нових обмежень. І вже після цього Кабмін вирішить, що робити далі.
Та знову представники влади не змогли дотримуватися однієї узгодженої позиції. Адже поки в уряді чекали на висновки і пропозиції від МОЗ, секретар РНБО Олексій Данілов 1 грудня в ефірі телеканалу «Україна 24» заявив: «Те, що локдаун буде в нашій країні вводитись – так; єдине – питання часу: коли він буде вводитися. Чи це в грудні, чи це буде 2 січня – зараз триває дискусія з цього приводу. Те, що локдаун буде – це 100%».

Що означає зволікання?

Зрозуміло, що запровадження нових, чи точніше нових-старих, обмежень призведе до збільшення соціальної напруги і може остаточно добити той малий бізнес, який зміг вистояти після весняного локдауну. Та є й інший бік проблеми. Не всі експерти погоджуються з тим, що саме період новорічно-різдвяних свят є оптимальним часом для запровадження жорсткіших, аніж зараз, карантинних обмежень. Так, у цей період економічна активність традиційно є нижчою, ефект локдауну може бути меншим, але якщо говорити про окремі сфери бізнесу, то, до прикладу, ті ж ресторатори, представники сфери роздрібної торгівлі, які страждали від карантину вихідного дня, отримають величезний удар від локдауну на свята. Та найважливіше, що довше з остаточним рішенням зволікатиме наша влада, то більшою може бути смертність серед наших громадян.
«У нас наразі понад 15 тисяч випадків на добу. І кожен день нові рекорди. Уряд може нескінченно довго відтягувати рішення і встановлювати нові «стелі» та говорити про наявні ліжка, але ситуація достатньо серйозна, оскільки щодня збільшується смертність. Тому потрібно вводити повний нокдаун: чим швидше, тим краще. Це єдиний інструмент, який є в Україні, оскільки інші інструменти з тих чи інших причин недоступні нам. Нам потрібно закрити все зараз, щоб перед новорічними святами відпустити. На моє переконання, у новорічні свята контактність буде менша. Якщо закривати на свята, то буде більше випадків. Тоді нам буде важче справлятися з навантаженням на медичну систему», – зазначив 27 листопада в ефірі Українського радіо експерт з громадського здоров’я Андрій Скіпальський.
Видання «Обозреватель» нагадує про моделювання Київської школи економіки, відповідно до якого різниця в смертях за повного локдауну і в умовах невдалого карантину вихідного дня становить 33 проти 17 тисяч осіб. «Розгляньмо два варіанти розвитку. Перший: локдаун введуть тільки з 25 грудня. Якщо нинішня динаміка не буде погіршуватися, вже через тиждень в Україні буде 17,7 тис. нових випадків, а до 25-го грудня вже 30,5 тис. на день. Результат: щодня від коронавірусу вмиратимуть до 504 осіб, медикам доведеться вибирати, кому рятувати життя, а загальна кількість смертей збільшиться до 33 тисяч випадків (зараз 12,3 тисячі). До того ж смертність буде збільшуватися, тому що ні кисню, ні місць у лікарнях, ні медичного персоналу вистачати не буде. Другий: локдаун введуть, наприклад, із 1 грудня. Якщо українці будуть дотримуватися обмежень, як це роблять у країнах ЄС, наприклад, в Ірландії, вже через тиждень кількість випадків може скоротитися на 45%. Внаслідок статистика може показати всього 6,7 тис. нових випадків коронавірусу. До 25 грудня кількість випадків скоротиться до 2,2 тис. осіб на день. Результат: замість 504 осіб вмиратиме 40 людей на день. Тобто кількість смертей знизиться в 12,6 раза!» – йшлося у матеріалі видання «Обозреватель» від 30 листопада.
Зараз представники нашої влади звертають увагу на те, що в Україні від коронавірусу помирає 1,68% хворих, а загалом у світі цей показник становить 2,3%. Вищою ця сумна статистика є і у більш економічно розвинутих і з кращою медичною системою, аніж в Україні, державах. От тільки тут потрібно розуміти складність нашої ситуації: ми не можемо стверджувати, що бачимо реальну картину з поширенням коронавірусу в Україні. У Польщі, Німеччині, Італії на один мільйон осіб проводять тести у 500-600 тисяч. В Україні цей показник не дотягує навіть до 100 тисяч, пише «Обозреватель». І якщо людина помирає від ускладнень від коронавірусу, який не був діагностований, то такий випадок не потрапляє в статистику смертності від Covid-19.Саме тому щоденну інформацію про нові «антирекорди» захворюваності та смертності через коронавірус можна вважати лише частиною від справжньої небезпеки, з якою ми стикнулися.
Представники влади можуть скільки завгодно розповідати про моніторинг епідемічної ситуації в Україні та прогнози на її основі, але без масового тестування громадян ми не бачимо реальної картинки ситуації.

Вберегти людей, допомогти бізнесу

І весною цього року, і зараз ключовими у боротьбі з коронавірусом є два фактори: розуміння громадянами необхідності дотримання карантинних обмежень (бо, чесно кажучи, байдужість значної частини населення дратує ще більше, аніж дурість влади) та продумані кроки влади щодо цих обмежень. І першого, і другого досі не було сповна. Якщо уряд з президентом зараз просто вирішать закрити майже все, як це було весною, то це також не найкращий варіант. Пам’ятаємо, що нам навіть у парках заборонили гуляти, а зрештою, як виявилося, так влада просто вирішила посіяти ще більший страх українців, щоб більше дотримувалися обмежень. За таке кожен, хто причетний до цього рішення, вже щонайменше мав би втратити посаду, але ж ні, ті самі люди зараз плутаються у заявах, коли треба вводити повний чи якийсь «інтелектуальний» локдаун.
Ми не можемо достеменно знати, чи буде зупинка руху громадського транспорту, міжміського та міжобласного сполучень. А це питання насправді важливе. «Дуже важливо у цьому контексті, щоб не відбулося припинення транспортного сполучення, особливо у великих містах, закриття метро. Якраз тут можливі найбільші проблеми. Автоматично це призведе до зменшення видатків на соціальну підтримку, зменшення заробітних плат, що є стимулом для економіки, оскільки коли ми витрачаємо кошти, ми стимулюємо пропозицію, виробництво, а саме це є важливим у такий складний період», – зазначає директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, повідомляє tsn.ua.
Тут зазначимо, що міністр інфраструктури Владислав Криклій на брифінгу 1 грудня не виключив введення обмежень у роботі транспорту, зокрема, за кількістю пасажирів у салоні, але заперечив можливість зупинки пасажирського сполучення всередині країни. Що ж, спостерігатимемо за тим, як буде насправді.
І вкрай важливим є те, з чого ми починали: як держава допомагатиме своїм громадянам під час карантину, як рятувати малий бізнес, що знову зазнаватиме найбільших втрат.
Ще минулого тижня президент Зеленський анонсував законодавчі рішення щодо одноразової допомоги по 8 тисяч гривень фізичним особам підприємцям (ФОП)та найманим працівникам у випадку закриття бізнесу чи звільнення, до яких призводять посилення карантинних обмежень. Також йшлося про одноразову допомогу підприємцям, які зберегли робочі місця. Також до 8 тисяч гривень, щоб здійснювати виплати працівникам. І ще президент обіцяв компенсацію витрат за сплату єдиного соціального внеску.
Та от тільки знову є два фактори, через які можна оцінювати такі ініціативи. По-перше, раніше виникали величезні проблеми з тим, що влада не могла забезпечити всіх обіцяних оплат навіть медикам. По-друге, нинішні обіцянки президента підприємцям є мізерними. «Звісно, що вісім тисяч гривень, і лише для працівників, які мають заробітну плату до 30 тисяч «брудними», а також для цього вони мають бути офіційно звільнені або відправлені на часткове безробіття, для ФОПів відіграють дуже малу роль. Так само ми бачимо за оцінками, те, що викладено у президентському законопроєкті – це буквально кілька мільярдів гривень бюджетних витрат. Очевидно, що втрати бізнесу від обмежень будуть набагато більшими. У нас річний ВВП понад три трильйони гривень, тобто на місяць це плюс-мінус 300 мільярдів. Тому насправді більшість, як мені здається, що наразі ухвалюють рішення, вони виступають проти цієї ідеї. Оскільки на це потрібно витратити велику частину грошей. Так, наприклад, у Великій Британії, якщо закривається твій сектор, то ти отримаєш 80% своєї заробітної плати, але не більше ніж мінімальна зарплата в країні. Якщо перерахувати на нас, на основі українських зарплат, відповідно це було б приблизно 17 мільярдів на місяць – це десь близько 20% бюджетних витрат на місяць», – зазначив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у коментарі tsn.ua.
Можна згадати про те, що нинішня влада викинула десятки мільярдів гривень із Фонду боротьби з коронавірусом на піарний проєкт «Велике будівництво». От тільки час назад не повернеш. Зараз у держбюджеті немає коштів для реальної допомоги бізнесу, але і відмазки на кшталт «грошей немає, але ви тримайтеся» також недоречні з боку влади. Під час ухвалення рішень про новий локдаун наша влада має згадати про свої весняні помилки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.5917 / 4.23MB / SQL:{query_count}