Латання дір

Уряд схвалив проєкт держбюджету-2021 і дуже сподівається на допомогу МВФ наступного року. Тепер слово за парламентом

Цього тижня, 26 листопада, Кабінет міністрів на позачерговому засіданні схвалив доопрацьований проєкт державного бюджету на наступний рік і направив цей документ на розгляд парламенту для другого читання. Завданням було непростим. Нагадаємо, що у першому читанні нардепи проголосували за проєкт основного кошторису держави 5 листопада і після цього подали до нього близько 2,5 тисяч правок. Всі «хотєлки» парламентарів, звичайно ж, задовільнити не вдасться, тож уряду потрібно було сформувати хоча б мінімально реалістичний проєкт бюджету, який би не викликав занадто багато питань у Міжнародного валютного фонду (МВФ). Продовження співпраці з МВФ для України є вкрай важливим, і хоч до кінця року на черговий транш кредиту вже ніхто не сподівається наша влада має зробити все можливе, щоб це питання не було заблокованим у 2021-му.
«Для нас принциповим було те, щоб всі видатки були підтверджені реальними доходами. Тут немає місця надутим або прихованим доходам. У процесі доопрацювання ми проводили консультації з МВФ щодо формування спільного бачення основних бюджетних показників у рамках програми партнерства України і МВФ – рамки доходів, видатків і дефіциту. В цілому, параметри бюджету-2021 збігаються з оцінками фахівців Фонду, що було важливим для продовження успішної співпраці між Україною та МВФ», – заявив 26 листопада на засіданні уряду міністр фінансів Сергій Марченко.

Не бюджетом єдиним

Наш уряд намагається корчити хорошу міну при, м’яко кажучи, не найкращій грі, та найважливіше, що ця влада таки хапається за можливості продовження співпраці з МВФ. 26 листопада Кабмін також схвалив законопроєкт «Про Національне антикорупційне бюро України». Щодо цього нагадаємо, що Конституційний суд (КС) раніше визнав неконституційним призначення директора НАБУ Артема Ситника у 2015-му ще тодішнім президентом Петром Порошенком, а також визнав неконституційними низку положень закону про НАБУ, власне знову ж таки йшлося про повноваження глави держави під час процедури обрання і призначення директора Бюро. Самі по собі ці рішення КС не означали автоматичного звільнення Ситника, але в інформпросторі виникало багато маніпуляцій на цю тему, і законодавчу прогалину потрібно було заповнювати. Тож уряд зараз пропонує парламенту ухвалити такий собі «перехідний» закон про НАБУ, в якому передбачатимуться повноваження Верховної Ради ухвалювати рішення про звільнення директора НАБУ з посади за наявності підстав чітко виписаних у законі.
«При цьому важливим положенням запропонованого законопроекту є позиція, що нинішній керівник НАБУ продовжує здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника», – заявив прем’єрмінстр Денис Шмигаль 26 листопада.
Та надалі важливо, щоб парламент ухвалив законодавчі зміни щодо НАБУ, і, щоб після «перехідного» закону знову не почалися політичні ігрища навколо бажання Офісу президента взяти під повний контроль антикорупційні органи. Йдеться не лише про НАБУ. Ми ж пам’ятаємо, що парламент делегував у конкурсну комісії з обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), людей, які відповідно до законодавства не можуть організовувати такий конкурс.

Порозумітися з МВФ

Та повернімося ще до проєкту держбюджету-2021. «Врахували більшість з наданих пропозицій, виходячи з пріоритетності видатків, наявних можливостей ресурсної частини бюджету і стану національної економіки. Ключовий аспект — це те, що бюджет залишається збалансованим та реалістичним до виконання. У наступному році ми очікуємо зростання економіки, що дозволить нам продовжити збільшення видатків на медицину, освіту, оборону та інші галузі… Доходи проекту Держбюджету на 2021 рік передбачено в сумі 1 трлн 92 млрд грн, а видатки — у сумі 1 трлн 328 млрд грн. Знайдено можливість зменшити дефіцит держбюджету по відношенню до ВВП з 6% до 5,5%. У бюджеті цього року дефіцит закладався на рівні 7,5%... Цей бюджет залишається бюджетом можливостей для розвитку і для промисловості, і для малого та середнього бізнесу», – заявляв Денис Шмигаль.
Мабуть, такі заяви є надто оптимістами. Багато експертів звертає увагу на те, що в цьому проєкті бюджету не враховуються можливі наслідки через поширення корона вірусу. А це власне у привело до величезної діри у бюджеті цього року. Нам вже зараз не вистачає коштів через непродумані кроки нинішньої влади, а уряд розповідає про розвиток наступного року.
Та знову ж таки, в уряді малюють свою картинку реальності. «Діра - це коли у вас доходи не виконуються. А в нас план по доходах державного бюджету цього року буде перевиконаний. А щодо фінансування дефіциту, то сьогодні ми справляємося з цією ситуацією власними силами і ресурсом. Тобто ніколи за останні 12 місяців не виникало питання, яким чином міністерство фінансів закриває нестачу ліквідності по дефіциту коштів. В нас є план на випадок подій А, Б і В - як ми діємо, як завершити цей рік так, щоб ми по максимуму профінансували всі видатки, передбачені в бюджеті. Ще раз підкреслюю: станом на сьогодні мова може йти про незначні затримки на незначні суми. Ні про які суми у десятки мільярдів гривень, як ідуть інсинуації в пресі, мова не йде. Є окремі затримки, але вони також вирішуються.
І в нас є розуміння того, яким чином ми формуватимемо ліквідність для проведення видатків у грудні», – про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю BBC-Україна, опублікованому 27 листопада.
Повідомлення про те, що Держказначейство припинило фінансування деяких видатків і програм міністр пояснив просто затримкою виплат. Водночас він розповів, щодо кінця року на не вистачає 3 мільярда доларів, які були закладені в держбюджеті. Це власне сума, яку наша влада сподівалася отримати від зовнішніх запозичень. І от щодо подальшої співпраці з МВФ, то Марченко заявив, що ймовірним сценарієм буде домовленість з Фондом у цьому році про приїзд їхньої місії, а транш кредиту – в наступному році.
Нагадаємо, що за новою програмою stand by від МВФ Україна отримала у червні перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів. І до кінця року наша держава могла отримати ще два транші кредиту, але поки не дочекалася навіть місії МВФ для перегляду програми.

Цифри від уряду

І поки в уряді озвучують позитивні сценарії і хваляться тим, що узгодили проєкт держбюджету-2021 до самого документу насправді виникає багато питань.
«Найбільшу економію по видатках у 8,5 млрд грн уряд планує забезпечити за рахунок виплати пенсій. Одна з причин –перенесення строків підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 грн на 1 грудня 2021 року, адже частина пенсійних виплат прив’язана саме до «мінімалки». З тієї ж причини скоротили освітню субвенцію місцевим бюджетам на 2,3 мільярда гривень. На 4,9 млрд грн планується зменшити видатки на Державний фонд регіонального розвитку, на 2,3 млрд грн», – повідомляє Економічна правда з посиланням на Центр аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки, що дослідив зміни проєкту держбюджету після його розгляду парламентом у першому читанні.
А от на що уряд збільшив видатки у порівнянні з варіантом держбюджету у першому читанні: додаткові 1,5 мільярда передбачили на створення сучасної клінічної бази для лікування онкохворих у Національному інституті раку, додаткові 1,4 млрд грн на проектування летовища аеропорту "Дніпропетровськ", а також додаткові 2 млрд грн на прокуратуру.
Як пояснюють експерти на Центру аналізу публічних фінансів та публічного врядування Київської школи економіки, уряд додатково підвищити розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури. "Якщо раніше цей розмір планувався на рівні 1 тис грн з 1 січня 2021 року, тепер уряд пропонує підвищити цей розмір до 1600 гривень. Як видно з нових додатків до проєкту Закону про держбюджет на 2021 рік, це призведе до збільшення видатків на Генеральну прокуратуру на 2 млрд грн", – мовиться у їхньому повідомленні. І також експерти цього Центру зазначають, що це єдине додаткове підвищення соціальних стандартів, яке передбачено у проекті бюджету до другого читання, яке, до того ж, передбачається вже з 1 січня 2021 року.
Ось таке покращення від уряду. Зазначимо, що відповідно до бюджетного кодексу парламент мав ухвалити держбюджет на наступний рік до 1 грудня. Але до кінця листопада залишається лише кілька днів і пленарних засідань Верховної Ради не буде. У грудні у парламентарів буде два пленарних тижні, відповідно до календарного плану сесії: з 1 до 4грудня, і з 15 до18 грудня. Спостерігатимемо за тим чи вистачить народним обранцям цього часу для ухвалення держбюджету-2021 чи можливо буде якесь позачергове засідання і чи не відбудеться відповідне голосування вже «під ялинку».
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
16.1371 / 4.14MB / SQL:{query_count}