Кадрові війни у Нацбанку

Рада Національного банку України оголосила догани та висловила недовіру членам правління НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу. І це на тлі й так «замороженої» співпраці України з МВФ

Якщо українська влада до останнього часу ще сподівалася на отримання наступного траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду (МВФ) ще до кінця цього року, то схоже, про це можна потроху забувати. Політичні протистояння навколо Нацбанку – це точно не те, що дозволить міжнародним кредиторам довіряти нашій державі.
Нагадаємо, що три місяці тому у відставку з посади голови Національного банку України (НБУ) подав Яків Смолій, заявивши про політичний тиск. Президент Зеленський за допомогою парламенту у «турборежимі» на заміну Смолію призначив керівником НБУ Кирила Шевченка (до того він очолював державний «Украгазбанк»). Але у правлінні Нацбанку залишилися працювати представники команди Смолія, чи краще сказати, ще команди Валерії Гонтаревої (яка, нагадаємо очолювала НБУ з червня 2014-го до березня 2018-го). Але є ще така собі Рада НБУ на чолі з ексміністром економіки Богданом Данилишиним (у другому уряді Тимошенко, 2007 – 2010 рр.). І ця Рада НБУ ще до відставки Смолія відмовилася затвердити на другий строк повноваження заступника голови НБУ Олега Чурія і зараз продовжує боротися з людьми, які в правлінні НБУ працювали ще під керівництвом Смолія та Гонтаревої. Рада НБУ на засіданні 2 жовтня оголосила догани та висловила недовіру заступникам голови НБУ Катерині Рожковій та Дмитру Сологубу.
Відповідних повноважень Рада НБУ не має, але рішення ухвалила. Рада НБУ доводить, що дуже хоче зачистити правління Нацбанку від людей Смолія/Гонтаревої.
«Таке рішення виходить за межі компетенції Ради НБУ і не може мати прямих юридичних наслідків. Але в НБУ вже тривають звільнення чиновників, тому таке рішення можна вважати черговою спробою чинити тиск на єдиних, що залишилися від попереднього складу членів правління НБУ. Це безперечно є політичним тиском… Це фактично продовження того «непомітного» тиску, про який говорив Смолій під час свого звільнення», – пише «Новое Время» з посиланням на неназване джерело в Раді НБУ.

Догани за інтерв’ю

Формальні причини доган і висловленій недовірі Рожковій та Сологубу просто смішні. «Рішення про висловлення недовіри Катерині Рожковій було ухвалене майже одноголосно. Ті, хто утримались, мали зауваження тільки до формулювань... Таке рішення пов’язане з нещодавніми публічними виступами Сологуба та Рожкової. Треба розуміти, що банк – це насамперед довіра. А останні інтерв’ю Сологуба і Рожкової були дуже неоднозначно сприйняті як експертним середовищем, так і міжнародними партнерами», – заявив член Ради НБУ Василь Горбаль в коментарі Економічній правді.
Тут треба зазначити, що наприкінці вересня Дмитро Сологуб в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив, що Національний банк України повернувся в ситуацію 2015-го року, коли знову кредит довіри від Міжнародного валютного фонду потрібно здобувати майже «з нуля». Також Сологуб зазначав, що Україна втратила можливість отримати два транші від МВФ до кінця 2020 року. Також наприкінці вересня видання KyivPost зробило матеріал про НБУ з коментарями Рожкової і Сологуба. Йшлося про те, що НБУ має працювати як незалежний орган.
«Ми надали коментарі виданню KyivPost для публікації про Національний банк. Але повірте, нічого крамольного, що б йшло у розріз з «генеральною лінією партії» не озвучувалося. Ми казали, що незалежність НБУ – це про колегіальність. Що новій команді треба трохи часу, щоб спрацюватися. І все у такому дусі. Не вірите, що у 2020 році можуть оголошувати догану за спілкування з засобами масової інформації?! Я теж до кінця не вірила, що цензура дійшла до стін Національного банку. Але чому дивуватися, якщо рішення приймалося «вночі зухвало топором». Тобто за закритими дверима, без пояснення причин та заслуховування сторін.
Залишимо юристам оцінку правових наслідків і наявність у Ради НБУ повноважень для ухвалення таких рішень. З огляду на позицію окремих членів Ради НБУ у соцмережах, це про «високі стандарти корпоративного управління». Дозволю собі процитувати пана Шапрана: «У лихих 90-их рр. декого з членів Правління просто перестріли б у під’їзді власного будинку (згадайте історію пана Гетьмана)...». Враховуючи кількість погроз, що я отримую, слова цього захисника кодексу етики працівника НБУ можуть бути трактовані неоднозначно. У підсумку, вважаю, що це перемога минулого над майбутнім. Тривожний сигнал для незалежності Національного банку, та й загалом для здорового глузду», – заявила Катерина Рожкова на своїй сторінці у фейсбуці.
Тут зазначимо, що за повідомленнями ЗМІ саме член Ради НБУ Віталій Шапран ініціював питання щодо доган Рожковій та Сологубу. Зараз Шапран у коментарях журналістам та у соцмережах визнає, що це рішення Ради НБУ не означає автоматичного усунення з посади чи звільнення Рожкової та Сологуба, але, мовляв, це «виховний момент». І так, Шапран писав про «лихі 90-ті»…
Тож все це виглядає як тиск на заступників голови НБУ. А що, власне, нинішній керівник українського центробанку робить в цій ситуації? ЗМІ повідомляють, що Кирило Шевченко голосував за оголошення доган та недовіру своїм заступникам. Водночас вже згаданий Віталій Шапран заявив, що Шевченко не надсилав подання на звільнення Рожкової та Сологуба на засідання Ради НБУ 2 жовтня.
Однак схоже, що відповідні подання про звільнення скоро можуть з’явитися. Чи ці інформаційні атаки з «виховним моментом» на Рожкову і Сологуба спрямовані на те, щоб вони подали у відставку «за власним бажанням»?
Зауважимо, що під керівництвом Кирила Шевченка в правлінні НБУ вже відбулося кілька змін. А зараз тільки загострюється питання щодо того, чи хоче Шевченко зберегти незалежність НБУ і чи є він самостійним в ухваленні рішень.

А за кулісами Коломойський?

Визначальна роль Ради НБУ у «зачистці» правління центробанку від старої команди дуже показова, якщо згадати, наскільки часто заяви Богдана Данилишина збігались зі заявами олігарха Коломойського і «людей Коломойського». Нагадаємо, що Данилишин раніше закликав «до конструктивного діалогу » між державою та Коломойським у справах «ПриватБанку». А зараз робить все можливе, щоб «викинути» з НБУ останніх представників ненависної Коломойському команди Гонтаревої/Смолія. Через позицію цієї команди НБУ щодо націоналізації «ПриватБанку» у 2016-ому Гонтарева, Смолій, Рожкова і Сологуб стали ворогами Коломойського. А зараз, коли влада в країні, скажімо так, не зовсім чужа олігархові, ніхто не заважає здійсненню його помсти.
І нинішня українська влада про незалежність НБУ не турбується. Хоча б мала, бо це є однією з найважливіших передумов продовження співпраці з міжнародними фінансовими установами. Можна багато говорити про те, що от-от і ми вже обійдемося без МВФ, але те, як наша влада роздуває дефіцит держбюджету, оптимізму не додає. А сценарій, за яким можна просто увімкнути на повну «друкарський верстат» і надрукувати більше гривень, призведе лише до знищення нашої фінансової системи та економіки. От тоді про 90-ті роки можна буде не згадувати, бо вони повернуться у нашу реальність.
«Рада НБУ знову атакує незалежний національний банк. І знову атакує членів правління, які залишились в команді… При тому, що жодних повноважень виносити якісь догани у них просто нема. Тупо нема. Вони ніхто і звати їх ніяк. Рада НБУ – це смотрящі від політиків за НБУ. І все. Але вони постійно тиснуть на НБУ, повторюють за Коломойським і російськими пропагандистами, а потім дивляться невинними очима і кажуть, що жодного політичного тиску на НБУ не має і не може бути… Заправляє у Раді цим карнавалом пан Данилишин. Це такий собі український Глазьєв, який давно і послідовно відстоює ідеї венесуелізації економіки. Ми довго сподівалися, що в Росії ідеї Глазьєва візьмуть на озброєння, принаймні він наче ідеологічно близький, з усіма цими тезами «руського міра», але Путін хоч і негідник, але розумний і не допускає цих діячів до управління економікою. А в Україні, як виявилось, не настільки розумні керівники. Цей самий Данилишин бігає по фейсбуку і розповідає про піраміди ОВДП. Які начебто були побудовані у 2019 році. Розповіді, які смішать всіх притомних економістів. І при тому, що зараз цей самий Данилишин пише статтю за статтею про те, що треба друкувати гривню і треба змушувати банки купляти ОВДП. До речі, саме минулого тижня вийшла стаття від аналітиків НБУ з команди Сологуба. Де вони ґрунтовно і точно пояснюють, що друкувати гроші то погана ідея. І тут догана. Який збіг. І найкраще. Це таймінг цього рішення. Напередодні саміту з ЄС… І якщо хтось хотів підштовхнути Україну до ідеї взяти гроші в Путіна, а не на ринку, то таймінг ідеальний. Але вже немає сил гадати, чи це робиться просто від дурості, чи за таємним планом Коломойського і Кремля. Бо байдуже. Результат все рівно один і той самий», – пише на своїй сторінці у фейсбуці інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6489 / 4.15MB / SQL:{query_count}