Хаос і місцеві вибори

«Слуги народу» заплуталися в адміністративно-територіальній реформі та змінах до Виборчого кодексу. Вирішити всі питання щодо місцевих виборів-2020 потрібно до 25 липня

Нинішня «зелена» влада, схоже, вже остаточно заплуталася у своїх бажаннях щось «намудрувати» з місцевими виборами. Ми вже неодноразово чули від «слуг народу», що місцеві вибори мають стати завершальним етапом повного перезавантаження влади на всіх рівнях, от тільки зараз вони вже не можуть бути впевнені у повторенні успіху минулорічних президентських та парламентських виборів. Ризикуючи програти у різних областях різним політичним силам на місцевих виборах, «слуги народу» взялися за зміну виборчих правил в останній момент.
От тільки явним став важливий нюанс: а які ж правила будуть найбільш вигідними саме для команди Зеленського? Адже масштабна партизація місцевих виборів, яку просувають «слуги народу» (хоч і звинувачують інших), є не лише можливістю для того, щоб ще раз зіграти суто на бренді Зеленського, це також означатиме і додаткову відповідальність для президента за всіх тих людей, які зрештою під прапорами «Слуги народу» стануть місцевою владою. А ми вже бачили, скільки випадкових людей стали минулого року нардепами, і як зараз так звана парламентська монобільшість «розривається» у боротьбі між різними групами впливу всередині фракції.
Ситуація з місцевими виборами ускладнюється не тільки тим, що «слуги народу» всупереч міжнародним стандартам та здоровому глузду до останнього моменту затягли ухвалення змін до Виборчого кодексу, також накладаються питання щодо запланованого укрупнення районів і, зрештою, необхідності змін до закону про місцеве самоврядування. Представники команди Зеленського заявляють про те, що місцеві вибори точно відбудуться на новій територіальній основі, але майбутні повноваження тих же районних рад досі залишаються загадкою. Зрештою, незрозумілим було, а чи відбудуться вибори до районних рад взагалі.
Тут потрібно зауважити, що часу для вирішення всіх цих питань дуже мало. Цей пленарний тиждень фактично є останнім у третій сесії Верховної Ради України (ВРУ). Парламент вже почав працювати, окрім як на чергових засіданнях, також серіями позачергових. Невідомо, скільки ще буде таких позачергових засідань, але в будь-якому випадку вирішити всі питання, що стосуються місцевих виборів, потрібно до 25 липня. Адже чергові місцеві вибори, відповідно до термінів, передбачених у Конституції, мають відбутися 25 жовтня. А парламент має їх призначити не менш ніж за 90 днів до дня голосування.

Що перше: нові райони чи оголошення виборів?

Події останніх кількох днів продемонстрували, що президентська команда навіть не знає, за яким сценарієм вирішувати питання укрупнення районів, змін до Виборчого кодексу і власне оголошення виборів. Парламентський комітет з  питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (головою комітету є «слуга народу» Андрій Клочко) наполягав на такій послідовності ухвалення рішень: спочатку ухвалити постанову про ліквідацію наявних 490 районів та створення 129 нових та зміни до Бюджетного кодексу щодо закріплення фінансів і повноважень на рівні громад, далі розглянути зміни до Виборчого кодексу і після цього ухвалювати постанову про призначення місцевих виборів. Хоча, знову ж таки повторимося, що про логіку не варто говорити, адже до ухвалення рішень нардепи підходять за тиждень до дати, коли місцеві вибори вже мають бути призначені.
Тут одразу треба зазначити, що на думку низки експертів, укрупнення районів може нести велику загрозу для реформи децентралізації. «Нові райони плюс партизація місцевих рад – ліквідація децентралізації. Кабмін продовжує наполягати на укрупненні районів із включенням до їхнього складу всіх міст. Мовиться про законопроєкт №3650, яким пропонується утворити нові райони.
Якщо народні депутати ухвалять цю постанову, то буде: утворення величезних районних рад, деякі з яких по кількості виборців будуть більшими за окремі області; створення нових великих районних державних адміністрацій (РДА), голови яких фактично будуть новими мінігубернаторами; запровадження двовладдя та хаосу на місцях, адже над містами з’явиться додаткове районне керівництво, повноваження якого не визначені, бюджети якого невідомі. Для розвитку самоврядування депутати мають відправити проєкт №3650 на доопрацювання та домогтися внесення Кабміном повного пакету законопроєктів про зміни в районні державні адміністрації, місцеве самоврядування, бюджетний, податковий та господарський кодекси. Спочатку мають бути змінені повноваження, бюджет, права та обов’язки районної ланки, вирішено питання, що таке новий район та чим він має займатися, а тільки тоді мають утворюватися нові райони, якщо вони взагалі потрібні», – пише на своїй сторінці у фейсбуці політичний експерт Олександр Солонтай.
За таким сценарієм, до прикладу, у Львівській області замість нинішніх 20 районів має бути утворено сім: Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Яворівський, Самбірський та Стрийський. І от у жовтні львів’яни мали би обирати міського голову, депутатів обласної ради, а також депутатів районної ради. І неважко зрозуміти, що вплив такої районної ради, а що ще важливіше вплив відповідної РДА, перевищив би вплив обласної ради та обласної державної адміністрації.
Натомість представники влади зазначають, що нічого страшного від утворення нових укрупнених районів не станеться. Мовляв, йтиметься тільки про кращу організацію системи виконавчої влади. І водночас ЗМІ повідомляли про те, влада шукала компроміс із нинішніми представниками місцевого самоврядування (йдеться про міських голів, які критикують дії влади). Йшлося про те, щоб не призначати виборів до районних рад. Таке ймовірне рішення було би суто політичним і викликало би купу питань щодо його конституційності. Однак деякі експерти вважають такий сценарій власне компромісом між прихильниками та противниками укрупнення районів. У будь-якому випадку потрібно буде вирішувати питання розподілу повноважень на місцевому рівні і повертатися до питання конституційних змін.
Тут потрібно розуміти, що чергові місцеві вибори призначає парламент, а перші – Центральна виборча комісія (ЦВК). І виглядало так, що профільний парламентський комітет хотів «вирішити» питання призначення/не призначення виборів до нових районних рад саме через ЦВК.
«Пункт 6.2 стартової редакції постанови про призначення виборів комітет не підтримав. Віддавши право призначати чергові вибори парламенту, а перші – ЦВК. На основі розпорядження Кабінету Міністрів. Була гаряча суперечка щодо цього, однак рішення ухвалено. А це означає, що ЦВК муситиме призначити вибори не лише в новостворених об'єднаних громадах, але і – увага! – у районах», – йдеться у матеріалі «Дзеркала тижня».
У цьому документі не було згадки про вибори до районних рад, очевидно з огляду на те, що він мав виноситися на голосування після ухвалення постанови про ліквідацію старих та створення нових районів. Але дивувало, що водночас у проєкті не передбачалося й призначення виборів до міських рад та міських голів. Йшлося лише про призначення виборів депутатів обласних, Київської міської, районних у містах рад та київського міського голови і про неможливість проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу і в Криму. Останнє, звичайно, правильно, але решта виглядало як суміш якогось плану з не призначення виборів до районних рад і некомпетентності тих, хто писав цей проєкт постанови щодо необхідності призначення виборів міських голів і міських рад не тільки в Києві.
Ще більше все пішло шкереберть, коли президент Зеленський, скликаючи позачергове засідання парламенту на 13 липня, другим пунктом порядку денного визначив власне цей проєкт постанови про призначення чергових місцевих виборів. Зрештою, парламентським «слугам народу» довелося виправдовуватися терміновою спробою поправити неконституційний проєкт постанови, а президенту в останній момент своїм листом відкликати це питання із порядку денного. Після цього голова ВРУ Дмитро Разумков сказав, що постанова про призначення виборів буде розглядатися після постанови, яка стосується укрупнення районів. Водночас голова партії «Слуга народу», заступник голови парламентської фракції цієї політсили Олександр Корнієнко заявляв журналістам, що у проєкт постанови додадуть призначення чергових виборів у районні ради.
ЗМІ повідомляють, що розгляд цих питань може відбутися 15 липня. Потрібно буде уважно слідкувати за тим, як «слуги народу» розберуться у питаннях чергових і перших виборів, і що ж насправді вирішать зробити з виборами до районних рад.

Виборчий кодекс: переваги проти недоліків

Розгляд змін до Виборчого кодексу начебто може відбутися вже після 16 липня. От тільки тут також дуже багато питань. Нагадаємо, що законопроєкт про зміни виборчих правил зареєструвала низка «слуг народу» на чолі з Олександром Корнієнком разом із співголовою деппгрупи «Партії «За майбутнє» Тарасом Батенком (нещодавно оформленої як партія). 4 червня нардепи підтримали цей проєкт у першому читанні, але до другого надійшло близько чотирьох тисяч правок. І зараз вже багато сумнівів щодо того, чи встигнуть парламентарі ухвалити зміни до Виборчого кодексу до 25 липня, навіть не закриваючи цього тижня третю сесію ВРУ і використовуючи позачергові засідання. Важливим є те питання, з якого ми починали: а чи так вже потрібні «слугам народу» ці зміни? Низка ЗМІ пише про те, що президентська команда може свідомо піти на провал своїх же змін до Виборчого кодексу.
Нагадаємо, що через зміни до Виборчого кодексу «слуги народу» хотіли  розширити використання пропорційної виборчої системи із відкритими списками на місцевому рівні. Якщо зараз передбачено, що така система має застосовуватися на виборах до обласних рад і рад міст, у яких понад 90 тисяч виборців, то в згаданому законопроєкті пропонувалося поширити цю систему до міст з-понад 15 тисячами виборців, а при підготовці до другого читання комітет взагалі підтримав норму про 10 тисяч виборців. Але водночас підготований до другого читання законопроєкт таки трохи «відкриває» виборчі списки: йдеться про те, що для просування вгору по списку кандидатові потрібно буде набрати 5% від виборчої квоти, а не 25%, як передбачено зараз. До того ж серед підтриманих комітетом правок є і нова форма виборчого бюлетеня. «Чинний Виборчий кодекс передбачає, що виборець спочатку голосує за місцеву організацію партії і лише після усього переліку інших політичних сил у ньому може проставити номер окремого кандидата. Очевидно, що вагома частина виборців не буде поінформована про можливість голосувати за кандидата від партії і не знайде місце для відповідного волевиявлення. Ця проблема набуває особливої гостроти в умовах відсутності достатнього часу для проведення інформаційної кампанії і призведе до нівелювання ефекту відкритих виборчих списків. ОПОРА вітає рішення народних депутатів-членів комітету передбачити у формі бюлетеня навпроти кожної партії не тільки місце для голосування, але і місце у вигляді трафарету для зазначення номера конкретного кандидата від підтриманої виборцем політичної сили. Удосконалення форми бюлетеня сприятиме персоніфікованому голосуванню виборців і забезпечить реальний вплив громадян на просування кандидатів у виборчих списках партій», – на це звертає увагу Громадянська мережа ОПОРА.
Але якщо парламент не встигне розглянути ці зміни, провалить їх, то місцеві вибори відбуватимуться за чинним Виборчим кодексом. З одного боку, непотрібна партизація місцевих виборів, з другого боку, можливість таки зробити партійні списки відкритими.
«Тут, до речі, живе ще одна версія «вбивства» зміненого Виборчого кодексу. «Слуги» не хочуть реально відкривати списки і знижувати квоту фіксованого показника в списку з 25 до 5 відсотків, як пропонують поправки. На базовій основі легше продати франшизу.
Чому влада ухвалила таке рішення, нам залишається лише здогадуватися. Почула голос волаючого в пустелі й усвідомила, що це насамперед їй не вигідно настільки партизувати країну і брати відповідальність за тисячі випадкових депутатів дрібних громад на «Слугу народу»? Можливо. Падаючі рейтинги на допомогу», – пише «Дзеркало тижня».
До речі, така ж ситуація із недоліками та перевагами і щодо низки інших питань у чинному Виборчому кодексі та законопроєкті щодо змін до нього. До прикладу, у випадку ухвалення змін будуть удев’ятеро зменшенні грошові застави на виборах міських голів та до обласних рад. Але водночас передбачене запровадження застави розміром 20% мінімального розміру заробітної плати на виборах у невеликих громадах. Начебто йдеться про невелику суму, близько 800 гривень, але це все одно може вплинути на кількість охочих балотуватися в невеликих громадах, а з цим і так були проблеми.
Можна ще довго обговорювати, що зміниться на краще, а що на гірше за умови ухвалення/не ухвалення змін до Виборчого кодексу, але влада, шукаючи вигоди для себе, довела ситуацію до такого моменту, що справді позитивного сценарію розвитку ситуації вже не видно.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.8511 / 4.21MB / SQL:{query_count}