Все ближче до 90-х

Історія із заявою про відставку Якова Смолія з посади голови Нацбанку повністю підриває довіру міжнародних фінустанов та інвесторів до України

Новина про те, що голова Національного банку України (НБУ) Яків Смолій подав президенту Зеленському заяву про відставку пролунала в інформпросторі «як грім серед ясного неба». Хоча тут треба розуміти, що команда Зеленського висловлювала своє невдоволення керівництвом НБУ ще перед президентськими виборами минулого року. І хоч попередній прем’єр Олексій Гончарук у жовтні минулого року підписав із главою НБУ меморандум «про взаємодію з метою досягнення стійкого економічного зростання та цінової стабільності», хоч Нацбанк власне і був запорукою фінансової стабільності України, група впливу олігарха Коломойського у нинішній владі продовжувала впродовж останнього року інформаційні, і не тільки, атаки на НБУ.
Смолій вважається частиною команди попередньої очільниці НБУ Валерії Гонтарєвої, і після відставки останньої ця команда залишилася в правлінні НБУ. І саме цій команді Коломойський і його люди з мандатами нардепів не можуть пробачити націоналізацію Приватбанку, як і очищення української банківської системи загалом. Для олігархів вигідніше доводити банки до банкрутства і змушувати державу докапіталізовувати їх. Але коли такі банки-«мильні бульбашки» виводяться з ринку, коли держава їх націоналізує, щоб врятувати, то олігархи дуже дратуються і хочуть або повернути «свої» фінустанови або отримати величезну компенсацію від держави.
Повідомлення про те, що Смолій написав заяву про відставку за власним бажанням пресслужба НБУ зробила пізно ввечері 1 липня. І найважливіше, що Смолій причиною свого рішення назвав систематичний політичний тиск. «Протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск. Це унеможливлює ефективне виконання мною як Головою покладених на мене обов’язків керівництва діяльністю Національного банку та взаємодію з іншими державними органами. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні», – йдеться в заяві Якова Смолія.
Для призначення чи звільнення голови НБУ потрібне подання президента. Але ще має проголосувати парламент. 2 липня президент Зеленський оперативно вніс до Ради проект постанови про звільнення Смолія, і так само швидко цей документ вже підтримав і профільний парламентський комітет. Голосування у сесійному залі може відбутися вже сьогодні, 3 липня. Але на момент підготовки цього матеріалу ще не було достеменно відомо, як завершиться ця історія. Хоча усі ризики були вже цілком зрозумілими…

«Останній дорослий»

«Останній інститут в державі, який працював, звалився під ударом популізму і некомпетентності. Останній дорослий пішов з дому, де купа інфантильних підлітків, алкоголю і сірників… Додає гостроти відчуттів той факт, що про відставку глави НБУ стало відомо наступного дня, після того як Україна отримала транш від Світового Банку. Слідкуйте за руками, пані та панове. Україна в особі президента підписує меморандум з МВФ, де обіцяє дотримуватися правил і поважати незалежність регулятора. Україна отримує 2,1 млрд доларів від МВФ, Україна отримує 500 млн євро від ЄС, Україна отримує 350 млн доларів від Світового Банку. І наступного дня порушує домовленість. Це не просто погано пахне. Це смердить… Ще більше ускладнює ситуацію той факт, що в день відставки Україна провела розміщення єврооблігацій. День у день. Була складна операція, обсяг випуску сягав 1,75 млрд доларів, з них нових грошей в український борг інвестори принесли більше $1 млрд. І щойно угода була закрита, оголосили про відставку Смолія. В результаті найбільші світові Фонди відчули себе ідіотами. Адже для інвесторів теж немає нічого важливішого за незалежний Національний банк. В результаті цієї ночі, найбільші світові інвестори, керуючи трильйонами доларів, намагалися відіграти назад цю угоду…», – написав 2 липня на своїй сторінці у Facebook інвестиційний банкір, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
І треба зазначити, що наш Мінфін 2 липня таки скасував новий випуск євробондів на 1,75 млрд доларів. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що розміщення єврооблігацій відклали, «щоб надати інвесторам достатньо часу на оцінку цих новин».
Насправді усі розуміють, що якби український Мінфін не дав «задній хід», то ситуація була б ще гіршою. Довіра до нашої держави і так вже підірвана. І ще ж не було до кінця зрозумілим як далі розгортатиметься ситуація навколо НБУ.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) і посли країн «Великої сімки» вже застерегли нинішню українську владу від ігор з незалежністю Нацбанку. «Ми зауважили заяву про звільнення, подану головою НБУ Смолієм. Під його керівництвом, в Україні будо досягнуто істотних звершень у забезпеченні цінової стабільності, що наочно продемонструвало ключову роль незалежного центрального банку у сучасній макроекономічній політиці. Саме тому незалежність НБУ перебуває в центрі програми, що підтримується МВФ, і ця незалежність має бути забезпечена і наступником голови», – мовиться у заяві МВФ.

Що далі?

Власне від того, хто стане наступним головою НБУ і залежатиме за яким сценарієм далі розвиватиметься ситуація. Чи нинішня українська влада визнає помилку і хоча б спробує повертати довіру міжнародних партнерів, чи нас очікує втрата співпраці з МВФ та вмикання «друкарського станка» на повну. За другий сценарій виступають низка «слуг народу», хоч це і прямий шлях до масштабної інфляції і фінансової кризи. Аж до дефолту. І це той сценарій, який буде вигідним Коломойському.
Можна звернути увагу на те, що Смолій написав заяву за власним бажанням і який саме політичний тиск на нього здійснювався детально ще сам не пояснив. Якова Смолія не було на засідання профільного парламентського комітету 2 липня, але вочевидь дуже «гарячим» буде засідання ВРУ, коли розглядатиметься питання його відставки. І тут треба зазначити, що різні ЗМІ повідомляють про те, що Смолій, який ще у травні заявляв, що залишиться на своїй посаді до 2025-го року (тобто до завершення законодавчо встановленої каденції) вирішив зараз написати заяву на відставку через конфлікт який у нього виник з президентом Зеленським 30 червня на засіданні Національної ради реформ. «Тригером до написання заяви стала дуже напружена розмова, яка відбулася між ним і президентом Зеленським на засіданні Нацради реформ у вівторок, 30 червня. Президенту не сподобалися слабкі результати держпрограми дешевих кредитів 5-7-9. Претензії, що банки-учасники видають мало кредитів, він висловив саме Смолію, причому в різкій формі», – повідомляє інтернет-видання LIGA.net з посиланням на трьох неназваних співрозмовників, які були свідками цієї розмови між Зеленським і Смолієм.
Але якщо ми вже говорили про постійні спроби тиску на Смолія то треба згадати про те, що у травні «слуги народу» викликали Смолія до парламенту прозвітувати щодо стабілізації фінансової системи під час карантину. І хоч НБУ вдалося не допустити обвалу курсу гривні, в парламенті після цього звіту почалися маніпуляції. Так, у червні парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав проєкт постанови про оцінку діяльності голови НБУ Якова Смолія, а в цьому документі, зокрема, йшлося про те, що правління НБУ, проводячи жорстку монетарну політику як у 2019 році та на початку 2020 року, так і починаючи з 2014 року, не забезпечило в межах своїх повноважень підтримання стійких темпів економічного зростання та відновлення кредитування економіки. Також в проєкті постанови йшлося про те, що грошово-кредитна політика НБУ негативно вплинула на економіку країни, зокрема через штучне перетікання фінансових ресурсів у піраміду державних боргових зобов'язань. Західні партнери України одразу розкритикували такий проєкт постанови і ще тоді заявляли про неприпустимість підриву незалежності НБУ.
Також треба згадати і про конфлікт між правлінням та Радою НБУ, яку із жовтня 2016-го очолює екс-міністр економіки (2007-2010 рр.) Богдан Данилишин. Нещодавно Рада НБУ відмовилася за пропозицією Смолія затвердити на другий строк повноваження заступника голови НБУ Олега Чурія, повноваження якого закінчуються 10 липня. Голова Ради НБУ Богдан Данилишин неодноразово критикував ту політику, яку проводить нинішнє правління НБУ. До речі, він заявляв, що парламент має підтримати згаданий проєкт постанови про оцінку діяльності голови НБУ Якова Смолія. І також Данилишин раніше закликав «до конструктивного діалогу » між державою та Коломойським у справах Приватбанку. Це не одразу має означати, що Данилишин є «людиною Коломойського», але низка експертів ще раніше звертали увагу на те, що між ними може бути ситуативний союз. І зараз прізвище Данилишина різні ЗМІ та експерти називають серед потенційних наступників Смолія на посаді голови НБУ.
Насправді в інформпросторі зараз обговорюється різні кандидатури на заміну Смолію, але поки не будемо на них зупинятися. Потрібно буде дочекатися подання від президента. Але якщо нинішня влада вже справді твердо налаштувалася плюнути на міжнародних кредиторів та інвесторів і покривати роздутий дефіцит бюджету бездумним друкуванням грошей, то перспективи у нас всіх не дуже веселі. «Мрії голови фінансового комітету Ради Данила Гетьманцева про вищу інфляцію і слабку гривню можуть здійснитися. Депутатка економічного комітету Людмила Буймістер надрукує свої омріяні сотні мільярдів. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха роздасть ці сотні мільярдів олігархам «для підтримки промисловості». А ще один олігарх Коломойський зрадіє, бо країна знову піде шляхом до дефолту. Ні, це не з підручника історії України про початок 90-х, коли ціни за один рік зросли на 10000%. А українці на десятиліття втратили довіру до національної валюти. Це може стати реальністю вже зараз. Замість того, щоб спробувати зберегти стабільність в країні в час глобальної кризи, політики штовхають її до прірви. І змушують нас згадувати жахи 90-х замість думати про майбутнє», – написав у блозі на Українській правді виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8227 / 4.17MB / SQL:{query_count}