Пам’ять vs міф

75 років після завершення Другої світової війни у Європі: пам’ять про десятки мільйонів жертв є важливішою від «побєдоносних танців» на кістках

Від історичної пам’яті, від розуміння історії залежить наше майбутнє. А в головах багатьох українців ще продовжують жити радянські міфи, які підживлюються сучасною російською пропагандою. Для путінського режиму в РФ 9 травня як «День перемоги» є однією з найважливіших «скрєп», що має возвеличувати силу тоталітарної імперії для її відродження в колишніх межах. Саме тому кремлівська пропагандистська машина так бореться за поширення саме своєї версії історії. Адепти «велікой побєди» не згадують антигітлерівської коаліції, людських трагедій і кількість жертв у Другій світовій війні для них є неважливою. Не згадують про те, що Сталін і Гітлер розпочинали війну союзниками, поділивши Східну Європу. Насправді, представники культу «діди воєвалі» взагалі нічого не знають про Другу світову війну, в їхній реальності все зводиться лише до так званої «Великої вітчизняної війни».
Цього року виповнюється 75 років від завершення Другої світової війни у Європі, і насправді потрібно розуміти як українці сприймають цю дату і як загалом відносяться до вшанування пам’яті жертв цієї війни. Чи сприймають відзначення 8 травня разом з цивілізованим світом Дня пам’яті та примирення (пам’ятний день офіційно встановлений в Україні з 2015-го) чи згадують лише про День перемоги 9 травня.

Цього тижня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерева оприлюднив результати загальнонаціонального дослідження, проведеного спільно із Київським міжнародним інститутом соціології, присвяченого цьому питанню. І як повідомляють автори дослідження, 39% українців підтримують відзначення в нашій державі обох дат: Дня пам’яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги – 9 травня. На думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, 14% – лише День пам’яті та примирення 8 травня, а ще для 9% це питання байдуже. Такий баланс думок переважає у всіх регіонах. Дещо більше підтримують святкування лише 9 травня люди, старші за 60 років.
Також це дослідження показало, що майже 52% наших громадян дотримуються радянської інтерпретації, що День Перемоги – це передусім відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу. Для 6% цей день є просто додатковим вихідним. Серед молоді дещо більше байдужих, а серед людей, старших за 70 років, істотно більше виражена підтримка радянської інтерпретації. До того ж, ця інтерпретація  більш поширена на Сході та Півдні, але різниця  порівняно з Заходом та Центром у межах 10–15%.
Але що також важливо, 56% українців погоджуються із твердженням, що СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни. Не погоджуються із цим 24% і ще 20% не визначилися. Щодо цього твердження немає кардинальних відмінностей між усіма віковими групами до 70 років, лише серед найстаршої категорії дещо менше погоджуються із ним, але тут більше невизначених. Регіональні відмінності становлять щонайбільше 19% (на Заході з цим твердженням погоджуються 63%, а на Сході – 44%).
44% українців підтримують визнання воїнів Української повстанської армії борцями за незалежність України. Ще 22% – проти цього рішення; 16% респондентів відповіли, що їм це байдуже і ще 17% не визначилися із відповіддю. Більш схвально до цього рішення ставляться на Заході та в Центрі. Визнання воїнів УПА борцями за незалежність у Східному та Південному регіонах підтримують та не підтримують приблизно однакові частки по 30% громадян.
Це дослідження проводили з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України за винятком анексованого Росією Криму та окупованих територій Донбасу. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. В опитуванні взяли участь 2000 респондентів віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
 
 фото: Андрій Ярмоленко
І ще потрібно нагадати, чому взагалі постають питання щодо дати відзначення завершення Другої світової війни у Європі. «Львівська Пошта» вже писала про те, що Радянський Союз завжди видавав перемогу у війні за виключно свою заслугу, навіть святкував її окремо від решти світу. Якщо брати до уваги історичні факти, то Акт про капітуляцію німецьких військ був підписаний 7 травня 1945 року у французькому Реймсі. Однак Сталін наполіг на тому, щоби відбулась повторна церемонія підписання капітуляції, оскільки під час першої не були присутні високопоставлені представники Червоної армії. Тому 8 травня 1945-го о 22.43 за центральноєвропейським часом (00.43 9 травня за московським) у передмісті Берліна Карлсхорсті відбулась ще одна церемонія, і від радянської сторони капітуляцію Німеччини вже приймав маршал Жуков. СРСР, США та Британія домовились вважати процедуру в Реймсі попередньою, проте західні історики саме з нею пов’язують капітуляцію Німеччини, а друге підписання називають «ратифікація». Позиція радянських істориків, зрозуміло, була іншою. І в сучасній  Росії продовжили нарікати на те, що західні союзники намагалися применшити заслуги СРСР у перемозі. Так чи інакше, але і першого, і другого разу в документі зазначалось, що припинення вогню мало відбутись 8 травня о 23.01 за центральноєвропейським часом (відповідно 9 травня о 01.01 за московським). І у СРСР Радінформбюро оголосило повідомлення про капітуляцію Німеччини 9 травня 1945-го. А Друга світова війна завершилася 2 вересня 1945-го капітуляцією Японії.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8848 / 4.12MB / SQL:{query_count}