Ще півкроку до МВФ?

Парламент таки вирішив розглядати «антиколомойський» законопроєкт за особливою процедурою. Тепер чекаємо на вирішальне голосування…

Триває епопея з ухваленням так званого «антиколомойського закону», що передбачає неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам та регулює можливість виплат їм фінансової компенсації. Власне, ухвалення цього закону є вимогою від Міжнародного валютного фонду (МВФ) для продовження співпраці з нашою державою і затвердження нової кредитної програми.
У четвер, 30 квітня, парламент спромігся ухвалити рішення про розгляд згаданого законопроєкту, до якого надійшло понад 16 тисяч правок, у другому читанні за прискореною особливою процедурою, відповідно до нещодавно ухвалених змін регламенту Верховної Ради України (ВРУ).
Зазначимо, що застосування особливої процедури підтримало 255 нардепів: 213 від фракції «Слуга народу», 18 від «Голосу», 14 від депгрупи «Довіра» та 10 позафракційних. Решта фракцій не дали жодного голосу. Що цікаво, власне під час цього голосування парламентарі від фракції «Європейська солідарність» оточили президію ВРУ і сварилися із спікером Дмитром Разумковим через його коментарі після попередніх виступів нардепів від «ЄС». Насправді все це виглядало як дитячий садок у стінах парламенту: Разумков «мірявся» тим, за кого більше українців проголосувало на виборах, а представники «ЄС» жалілися на те, що не треба їх виховувати як дітей… А якби голосів за скорочену процедуру загалом не вистачило, то що б ми зараз обговорювали?
Водночас «слуги народу» зараз дуже хочуть продемонструвати, що саме вони є мотором для ухвалення «антиколомойського закону». Та виглядає все це якось смішно.
З одного боку президентська фракція організувала збір підписів, необхідних для початку особливої процедури, з іншого – саме «слуги народу» неабияк доклалися до блокування розгляду банківського законопроекту і захмарної кількості правок до нього.
Нагадаємо, що понад шість тисяч правок до «антиколомойського» законопроєкту вніс нині позафракційний нардеп Антон Поляков, який зайшов у Раду від «Слуги народу». 1689 правок подала парламентарка із фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк, яка раніше працювала на телеканалі «1+1». Ще один відомий захисник Коломойського, який також пройшов шлях із згаданого каналу до Ради Олександр Дубінський подав 1199 правок. 1656 правок подав також представник фракції «Слуга народу» Олег Дунда, який у колишньому був керівником департаменту в АКБ «ПриватБанк», 1463 правки подав ще один «слуга народу» Сергій Демченко, колишній член партії УКРОП. І «слуги народу», ті які принаймні публічно виступають за ухвалення «антиколомойського закону», декларуючи своєю метою недопущення дефолту в Україні, стидливо забувають згадувати про своїх колег, які роблять все, аби в країні лише наростала соціально-економічна криза на догоду забаганкам одного олігарха. Ну і для застосування особливої процедури до розгляду «антиколомойського» законопроєкту так звана «монобільшість» знову не спромоглася на принаймні 226 голосів.
Ось таке шоу ми продовжуємо спостерігати, але від цього зовсім не весело.

Можна швидше

Та повернімося до того, а що далі буде з «антиколомойським» законопроектом. Тепер після результативного голосування за початок особливої процедури впродовж двох днів кожна фракція чи депгрупа може вибрати не більше п’яти пропозицій, поправок, які подавали їхні представники і які не були враховані головним комітетом, а позафракційні нардепи зможуть вибрати по одній неврахованій комітетом правці. На основі цих правок профільний парламентський комітет (в цьому випадку йдеться про комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики) ще впродовж двох днів має підготувати уточнену порівняльну таблицю до законопроекту. І тільки ця обмежена кількість правок буде виноситися на голосування у сесійний зал. А також нардепи зможуть ставити на підтвердження окремо усі правки, які комітет врахував.
Що ж, за такою процедурою вже не знадобиться півроку пленарних засідань, насправді «антиколомойський» законопроєкт можна буде проголосувати у другому читанні і на одному засіданні. Коли це може відбутися? Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 30 квітня заявив журналістам, що голосування за банківський закон треба очікувати після 11 травня.

Найважливішим буде остаточне рішення

Але потрібно розуміти, що насправді жодна особлива процедура не гарантує результативного остаточного рішення, тобто ухвалення закону.  Адже з огляду на те, як нардепи, близькі до Коломойського, до цього часу блокували розгляд цього питання, можна очікувати на те, що боротьба проти ухвалення цього закону так просто не завершиться із початком особливої процедури його розгляду у другому читанні.
Ба більше, навіть успішне ухвалення закону не означатиме завершення цієї боротьби. Критики «антиколомойського» законопроєкту вже неодноразово заявляли про те, що цей документ є неконституційним, тому цілком ймовірною буде спроба скасувати навіть вже ухвалений закон через Конституційний суд.
Ось що сказав спікер Дмитро Разумков в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 29 квітня. «Вже є заяви наших колег з інших політичних фракцій і груп не монобільшості про те, що вони будуть звертатися в Конституційний суд, якщо цей закон буде прийнятий. Це їх право. Все в рамках закону. З точки зору самого законопроекту і як у народного депутата у мене до нього теж є питання насправді… Я не можу погодитися з усіма нормами, які там прописані. Це тривала дискусія. Якщо ми говоримо про конституційність чи неконституційність цього закону, давайте дочекаємося його остаточної версії. Сьогодні поки ще рано говорити, тому що потрібно буде подивитися яким він вийде з комітету, і яка таблиця правок буде запропонована до прийняття фактично. Це раз. А два, я думаю, що така прерогатива і можливість визначення як конституційний або неконституційний є тільки у КСУ. І мої сьогоднішні висловлювання з приводу того, що я вважаю, я думаю, можливо, будуть сприйняті поважними суддями як тиск на них. Я точно цього не хочу робити», – заявив Дмитро Разумков.
Ще до запуску особливої процедури профільний комітет ВРУ завершив опрацювання понад 16тисяч правок до «антиколомойського» законопроєкту і 27 квітня рекомендував парламенту підтримати цей документ у другому читанні та в цілому. Відомо, що комітет врахував близько 300 правок  із понад 16 тисяч.
«Всі норми, які стосуються кейсу ПриватБанку та забороняють повернення банків ексвласникам, залишилися без змін. Але деякі зміни в тексті закону є. Отже, в редакції до другого читання: прибрали норму про обмеження державної реєстрації. Питання може бути вирішено на рівні підзаконних нормативно-правових актів, без змін до закону; змінено процедури по призначенню судом аудиторської компанії, яка визначатиме розмір збитків; судові провадження, які розпочалися, але не отримали остаточне рішення до дня набрання чинності цим Законом, вирішуються, розглядаються або переглядаються за новими правилами, передбаченими цим Законом; внесли уточнюючі зміни в норму про заборону зупинення аукціонів; техніко-юридичні зміни, які покращують якість законопроекту», – повідомив перший заступник голови комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Але знову ж таки, ще залишається невідомим які правки пройдуть підтвердження у сесійному залі, а які ще, можливо, і додадуться. А від остаточного варіанту документу, у випадку якщо він стане законом, і залежатиме чи зможе Україна виконати вимогу МВФ для фінансової допомоги. Зрештою, питання ще залишаються й до самої особливої процедури, за якою це питання вирішуватиметься надалі. Адже суттєве пришвидшення процедури є позитивом тільки з одного боку. А з іншого, опозиційні фракції, що підтримали такий шлях, наполягають на тимчасовості регламентних змін. Спікер Дмитро Разумков публічно обіцяв, що одразу після набуття ними чинності буде ухвалене рішення про їх тимчасовий характер, та поки влада не поспішає це робити.
І тут розпочинається ще одна важка історія: боротися із «поправковим спамом», цілком ймовірно доведеться й у майбутньому, але за нинішніми правилами опозиції неможливо буде заблокувати і справді небезпечні законодавчі ініціативи. Де межа між політичною доцільністю та Конституцією, між маніпуляцією та повноваженнями нардепів? Ситуація неоднозначна, і обравши один раз начебто найкоротший шлях в майбутньому він може привести до великих проблем…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9268 / 4.15MB / SQL:{query_count}