«Пройшлися» по регламенту

Боротьба із «поправковим тероризмом» чи «політичні наперстки»: парламент змінив свій регламент, щоб унеможливити подання нардепами тисяч правок до законопроєктів

Як парламенту ухвалити «антиколомойський» закон (вкрай необхідний для отримання Україною нової кредитної програми від Міжнародного валютного фонду) і не витратити на це півроку через понад 16 тисяч правок, які подали до документу для розгляду у другому читанні «близькі» до Коломойського нардепи? Якби президентська команда справді дуже хотіла ухвалити закон, що унеможливить повернення націоналізованого ПриватБанку колишнім власникам, то зробила б це ще кілька місяців назад, як цього й вимагали в МВФ. І не було б ніяких проблем із продовженням співпраці із міжнародними кредиторами. Адже співпраця країни з МВФ є також індикатором й для інших міжнародних фінустанов. Однак історія не знає умовного способу, тому проблему потрібно вирішувати зараз.
І от президентська команда, яка місяцями штампувала сумнівні закони, часто забуваючи про регламент Верховної Ради України (ВРУ) та Конституцію, зараз згадала про законні процедури. Мовляв, саме тому й «антиколомойський» законопроєкт не було проголосовано одразу в цілому. А щоб розблокувати подальший розгляд документу від величезної кількості правок (насправді таке блокування можна було спрогнозувати ще при голосуванні першому читанні) «слуги народу» вирішили змінити регламент ВРУ. На позачерговому засіданні парламенту 16 квітня був ухвалений закон «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури». «За» проголосували 204 «слуги народу» (тож знову питання до «монобільшості»), 15 представників «Опозиційної платформи – за життя», 13 обранців із депгрупи «Довіра» та 10 позафракційних. Решта фракцій не дали жодного голосу «за».

Спроба вийти з «глухого кута»?

Трохи нижче пояснимо супротив тих фракцій, які у першому читанні підтримали «антиколомойський» законопроєкт, а зараз вступили проти змін до регламенту, а поки зосередимося власне на проголосованих змінах.
16 квітня нардепи розглянули у другому читанні документ, який у першому був проголосований ще 10 вересня минулого року (до речі, тоді також було ухвалено скорочення строку його підготовки до другого читання). І вже тоді до нього було багато питань з боку опозиційних фракцій та низки експертних організацій. Але «слуги народу» за подальший розгляд законопроєкту довго не бралися і от цього тижня переписали цей документ, щоб зробити з нього панацею від «поправкового спаму». Фактично йдеться про новий законопроєкт, який одразу розглядався у другому читанні. Й до цього можуть виникати питання.
Документ передбачає, що «у разі подання до законопроекту, що готується до другого читання пропозицій, поправок у кількості, що у п’ять разів або більше перевищує кількість статей проекту первинного законодавчого акту чи кількість пунктів проекту про внесення змін до первинних законодавчих актів, але не менш як 500 пропозицій, поправок законопроект може розглядатися за особливою процедурою». І ініціювати «особливу процедуру» зможуть не менше як 150 нардепів, але щоб її розпочати потрібне ще голосування у сесійному залі і підтримка мінімум 226 парламентарів. Далі, якщо підтримка є, то впродовж двох днів кожна фракція чи депгрупа може вибрати не більше п’яти пропозицій, поправок, які подавали їхні представники і які не були враховані головним комітетом, а кожен позафракційний нардеп, який подавав правки, може вибрати свою одну невраховану комітетом.
На основі цих правок комітет впродовж двох днів готує уточнену порівняльну таблицю до законопроекту. І тільки ця обмежена кількість правок виноситься на голосування у сесійний зал. Нардепи зможуть ставити на підтвердження усі враховані комітетом правки.
Ось так, роль комітетів збільшується, але «особлива процедура» не може бути застосована при розгляді проєктів кодексів чи змін до Конституції. Тобто, такі зміни до регламенту можуть вирішити проблему із понад 16 тисячами правок до «антиколомойського» законопроєкту.

Чи ще один удар по парламентаризму?

Але, всерівно зараз виникає багато запитань до проголосованих змін. Фракція «Голос» наполягала на тому, що цей закон був лише тимчасовим. Спікер Дмитро Разумков публічно пообіцяв, що після набрання чинності цим законом обов’язково буде ухвалений інший, що власне і зробить регламентні зміни тимчасовими – на період карантину та впродовж 30 днів після його завершення. Що ж, спостерігатимемо за тим, як буде насправді, але вже зараз виглядає дуже дивним те, що «слуги народу» змогли переписати законопроєкт і винести його на друге читання, але чомусь наполягають на тому, що неможливо було вказати одразу тимчасовість цього рішення.
Адже насправді, разом із розрекламованою спробою обійти правки до «антиколомойського» законопроєкту, ці регламентні зміни суттєво обмежують права опозиційних фракцій щодо впливу на ухвалення рішень. Ситуація, м’яко кажучи, непроста: насправді потрібно боротися із «поправковим спамом», але при цьому недопустимо дозволяти президентській команді робити все, що їм замнеться без будь-якого спротиву інших фракцій. І що зараз дуже показово: «антиколомойський» законопроєкт «закидали» правками колишній член фракції «Слуга народу» і низка нинішніх її представників…
«Ми пропонуємо: або введіть ці зміни тільки на час карантину, обмежте їх дію 1 травня або 1 червня, або розгляньте закон, який був поданий Кабінетом міністрів, до якого немає правок. Прийміть банківський закон у першому читанні і в цілому і припиніть цю тяганину з Коломойським. Не грайтеся з українським народом», – заявляв перед голосування 16 квітня екс-президент, нардеп від «Європейської солідарності» Петро Порошенко.
Експертні організації також попереджали про ймовірні небезпеки від змін до регламенту ВРУ. «Такий спосіб дійсно може зменшити кількість часу, потрібного для розгляду величезної кількості поправок, зокрема і до законопроекту – 2571-д («антиколомойський» законопроєкт«Львівська Пошта»). Тим не менш, і з цим законопроектом є проблеми: по-перше, він ніяким чином не апелює до 34 статті (не встановлює винятки з цієї статті), яка передбачає «слово для обґрунтування пропозиції чи поправки» для суб’єктів внесення таких поправок. А по-друге, такий вибірковий розгляд поправок може бути трактований як обмеження права законодавчої ініціативи народних депутатів (через право на обґрунтування своїх поправок як складової прав суб’єктів законодавчої ініціативи). Так, обмеження законодавчої ініціативи народних депутатів можливе за наявної практики зловживання ними своїми правами навіть необхідне. Однак такі обмеження вимагають прозорого обговорення, яке базуватиметься на аналізі роботи Верховної Ради та до якого будуть залучені усі внутрішньопарламентські сили, адже інші способи боротьби з «поправковим спамом» мають бути обговорені», – йшлося в аналізі законопроекту про зміни регламенту ВРУ, який підготувала «Лабораторія законодавчих ініціатив».
Свою думку щодо цих змін висловлювали і в Громадянській мережі ОПОРА: «Проєкт Закону України не встановлює змістовних критеріїв до законопроєктів, які розглядаються за особливою процедурою, та до поправок, на розгляді яких депутати не мають права наполягати. Єдиним критерієм є кількісні показники, але такий «механічний» підхід може послабити якість підготовки законопроєктів та парламентського діалогу з питань порядку денного. ОПОРА вважає, що більш оптимальним варіантом може бути не обмеження можливості наполягати на розгляді парламентом відхилених комітетом поправок, а встановити часові ліміти для презентації одним депутатом усього пакету внесених ним пропозицій. Перспективним рішенням проблеми може бути і об'єднання дублюючих за своїм змістом правок для проведення єдиного обговорення та голосування, що демотивує депутатів вносити тисячі однакових пропозицій».
Також експерти цієї організації зазначають, що нардепи, які є членами депутатських фракцій чи груп опиняться в нерівному становищі із позафракційними. Адже останні зможуть наполягати хоч тільки на одній свій правці, але принаймні самостійно зможуть обрати на якій. Зрозуміло, що у фракціях можуть бути депутати, жодна правка від яких навіть не буде розглядатися у сесійному залі.
«По-перше, неоднозначно можуть трактуватися підстави для рішення Комітету переглянути свій попередній висновок до проєкту. Члени Комітету посилалися на рекомендацію Головного юридичного управління Верховної Ради України повернути проєкт на повторне друге читання. Основні претензії Головного юридичного управління базувались на ініціативі позбавити народних депутатів України права самостійно вносити постанову про скасування рішення парламенту. Положення, які зараз включені до проєкту Закону, на той момент не аналізувались юридичним управлінням Ради і тому його висновок став лише інструментом для ініціативи кардинально змінити проєкт. Дискусійним є і право Комітету переглядати свої попередні рішення у разі надходження зауважень юридичної експертизи. Таке право Комітету було надано змінами до Регламенту від січня 2020 року, а тому постає юридична дискусія про можливість застосування нової норми до рішення Комітету, яке було ухвалено у вересні минулого року. По-друге, остаточна редакція законопроєкту №1043 є де-факто новим документом, оскільки ним вносяться зміни до статті 119 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України” і пропонується нова стаття (119-1) цього Закону. Ці положення нинішнього варіанту законопроєкту не розглядались під час його першого читання. Дана обставина містить ознаки порушення частини першої статті 116 Закону про Регламент Верховної Ради України, яка передбачає внесення поправок і пропозицій лише до тексту законопроєкту, прийнятого за основу. На користь такого зауваження свідчить попереднє рішення регламентного Комітету відхилити пропозицію № 18 депутата Павла Фролова у зв’язку із недотриманням статті 116 Регламенту, хоча зараз вона стала формальною основою для нового бачення особливого порядку розгляду законопроєктів у другому читанні. По-третє, навіть у разі доведення законності повного перегляду законопроєкту виникає питання, на основі яких поправок і пропозицій він набув нового змісту. Поправка № 18 народного депутата України була суттєво змінена на основі пропозицій самого народного депутата, хоча законодавчий строк внесення поправок до проєкту Закону вже завершився. На нашу думку, практики «заміни» законопроекту зовсім іншим документом на стадії другого читання створюють значні ризики для законодавчого процесу», – на все це ОПОРА звертала увагу ще перед позачерговим засіданням ВРУ 16 квітня.

Та зрештою, «Слуги народу» вирішили просто «пропхати» свої зміни до регламенту і все рівно для їх ухвалення знадобилася ще стороння допомога. І до речі, політолог Віктор Таран на своїй сторінці у Facebook звертає увагу на те, що всі останні позачергові парламентські засідання скликались із порушенням регламенту. Адже, у ст. 11 регламенту ВРУ чітко зазначено, що «розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради публікується у газеті «Голос України» не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради» і «документи, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради, надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до відкриття позачергової сесії Верховної Ради». А в нас все відбувалося зовсім інакше: президент Зеленський захотів, спікер Разумков одразу скликав нардепів і наступного дня вже засідання. Чи свідомо, чи через відсутність досвіду і непрофесіоналізм, але «слуги народу» дають можливість оскаржувати всі рішення, ухваленні на цих позачергових засіданнях.
Станом на вечір 16 квітня вже було відомо про чотири зареєстрованих проєкти постанов про скасування регламентних змін. І знову «проявляють» себе ті, ж хто атакував і «антиколомойський» законопроєкт: колишній «слуга народу», а нині позафракційний Антон Поляков, а також чинні члени фракції «Слуга народу», які прийшли в парламент з каналу «1+1» Олександр Дубінский та Ольга Василевська-Смаглюк. Окрім них свій проект постанови внесли члени депгрупи «За майбутнє» Тарас Батенко та Ірина Констанкевич. Що ж, продовжуємо спостерігати за всім цим цирком…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8892 / 4.2MB / SQL:{query_count}